Справа № 138/1573/25
Провадження №:3/138/610/25
23 червня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Ясінського Ю.А., секретаря судового засідання Сілантьєвої Л.А., захисника Мацака О.Ю., розглянувши в режимі відеоконференції з використанням захисником власних технічних засобів матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, працюючого водієм в ТОВ «Українські конструкції»,тел. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, -
05.06.2025 о 12 год. 45 хв. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський на напрямку «виїзд з України» виявлений громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону та здійсненням прикордонного контролю, а саме всупереч ч. 2 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» відкрито відмовився, ігнорував та ухилявся від виконання від неодноразово повтореної та наполегливої законної вимоги прикордонного наряду «Старший прикордонних нарядів пункті пропуску» лейтенанта ОСОБА_2 залишити територію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський» після відмови у перетинанні державного кордону України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, разом з тим інтереси останнього представляв захисник Мацак О.Ю., який в судовому засіданні підтримав попередньо надіслане до суду через систему «Електронний суд» клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивоване наступним. ОСОБА_1 з 14.11.2023 працює на посаді «водій» у ТОВ «Українські конструкції». 05.06.2025. приблизно о 08:50 год. ОСОБА_1 , прибув до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Могилів-Подільський» як водій транспортного засобу суб'єкта господарювання ТОВ «Українські конструкції», який має ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів. Для перетину державного кордону України й проходження паспортного контролю ОСОБА_1 в пункті пропуску надав уповноваженій службовій особі підрозділу охорони державного кордону ОСОБА_3 наступні документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; військовий квиток; медичну довідку, наказ по підприємству ТОВ «Українські конструкції» про направлення у відрядження та посвідчення про відрядження. На вимогу інспектора державної прикордонної служби додатково були надані - копія трудової книжки, наказ про прийняття на роботу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховка Green Card, документи на вантаж (митна декларація, CMR-накладна, Інвойс, пакувальні листи, специфікація, сертифікати та паспорт якості товару, ліцензія перевізника, шлях (заявка на перетин 4390681), e-черга. За результатом проходження паспортного контролю ОСОБА_3 було прийнято рішення від 05.06.2025 про відмову в перетині державного кордону України ОСОБА_1 . В рішенні про відмову в перетині кордону від 05.06.2025 службовою особою ОСОБА_3 було зазначено, що у ОСОБА_1 не підтверджена мета поїздки під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану згідно п.2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995. ОСОБА_1 було незрозуміло рішення про відмову в перетині кордону від 05.06.2025, у якому не зазначено про відсутність будь-якого документу або про наявність будь-якої підстави для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон. Саме тому він звернувся до службової особи підрозділу охорони державного кордону з вимогою пояснити, яких документів недостатньо, та які вимоги законодавства ним не виконі. Він просив аргументувати прийняте рішення й вказати чому він не може виконати укладений міжнародний контракт, проте ОСОБА_3 відмовилась пояснити прийняте рішення про відмову в перетині кордону від 05.06.2025 та зазначити, які документи не подані, або які вимоги законодавства не виконі. ОСОБА_1 викликав патруль поліції для документування дій службової особи й попередив інспектора, що буде вести звукозапис подальшої розмови (без відео, з урахуванням режимного об'єкта). Як тільки було включено звукозапис, телефон вилучили, наділи наручники та утримували ОСОБА_1 приблизно три години без складання протоколу про затримання. Разом з тим, на думку захисника, лише перебування особи на певній відстані від службової особи (інспектора) та намагання з'ясувати підстави для відмови в перетині кордону, саме по собі, не може свідчити про непокору законній вимозі та не є злісною непокорою. На підтвердження доводів надав суду копію наказу (розпорядження) від 14.11.2023 про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; копію витягу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про надання ліцензії №300 від 22.07.2019 ТОВ «Українські конструкції» на міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями; копію закордонного паспорта на ім'я ОСОБА_1 ; копію специфікації №М3 від 02.06.2025 (англійською мовою); копії пакувальних листів №1, 1/1 від 03.06.2025 згідно з рахунком-фактурою №М3 від 02.06.2025; копії паспортів якості № SO.2041 від 02.06.2025, №СО.1010 від 02.06.2025, №GO.3010 від 02.06.2025, №GА.1060 від 02.06.2025 (англійською мовою та в перекладі на українську мову); копію сертифікату походження товару форми СТ-1 (російською мовою); копію військового квитка ОСОБА_1 ; копію наказу №03/06 к/тм від 03.06.2025 про направлення у відрядження ОСОБА_1 ; копію договору страхування відповідальності перевізника наземним транспортом; копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» № НОМЕР_5 ; копію картки міжнародного автомобільного страхування; посвідчення на відрядження ОСОБА_1 ; копію листа-гарантії; копію трудової книжки ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію міжнародної товарно-транспортної накладної CMR; копію інфойсу №М3 від 02.06.2025№; скріншоти «Шлях»; скрішоти телефона; копію рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 05.06.2025. Крім того, захисник повідомив що рішення про відмову ОСОБА_1 в перетинанні державного кордону України від 05.06.2025 оскаржено ним до суду, однак апеляційна скарга судом ще не розглянута.
Разом з тим, вина останнього у правопорушенні доведена матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 333334 від 05.06.2025, в якому зазначено обставини вказаного правопорушення та підписаного самим правопорушником; протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 05.06.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , де зазначено, що останній відмовлявся покидати пункт пропуску через незаконну на його думку відмову у перетині державного кордону попри наявність у нього всіх необхідних документів та бажання очікувати поліцію для написання заяви; рапортами та поясненнями працівників прикордонної служби; копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 ; копією рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 05.06.2025; копією акта відмови особи від підпису в рішенні про відмову в перетинанні державного кордону України; диском з відеозаписами події, зокрема ігноруваня ОСОБА_1 вимоги працівника Державної прикордонної служби України покинути територію пункту пропуску «Могилів-Подільський», а також роз'яснення останньому його прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 185-10 КУпАП адміністративним правопорушенням вважається злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, вчинені групою осіб.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог, групою осіб.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторюваних законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Відповідно до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 у разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі - ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека. У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Згідно п. 2.9 Порядку дій посадових осіб органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України щодо установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон, здійснення контролю за його додержанням, а також організації і забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в пунктах пропуску через державний кордон, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 29.08.2011 № 627, під час перебування у пункті пропуску особам, які перетинають державний кордон, забороняється, крім іншого, своїми діями та розміщенням транспортних засобів, багажу (вантажів) створювати перешкоди для виконання службових обов'язків посадовими особами контрольних органів і служб, обслуговуючим персоналом транспортних засобів, проходження пасажирами визначених видів контролю; перебувати в пункті пропуску без документів на право перетинання державного кордону.
Згідно п. 2 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов'язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 05.06.2025 прибув у міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський» для перетину державного кордону як водій транспортного засобу суб'єкта господарювання ТОВ «Українські конструкції», який має ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів. В ході проведення паспортного контролю старшим інспектором ПС відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_4 05.06.2025 винесено рішення про відмову в перетинання державного кордону України з причини непідтвердженості мети його поїздки під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану згідно п. 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ № 57 від 27.01.1995. У вказаному рішенні зазначено порядок його оскарження, останнє підписане ОСОБА_1 . Після цього, ігноруючи неодноразово повторювані вимоги працівників державної прикордонної служби покинути територію пункту пропуску, ОСОБА_1 продовжував залишатись на території, внаслідок чого останнього було затримано о 12 год. 45 хв. 05.06.2025 на строк 3 години, про що складено відповідний протокол про адміністративне затримання, який також підписаний ОСОБА_1 . Про затримання останнього повідомлено директора ТОВ «Українські конструкції» ОСОБА_5 , та о 15 год. 16 хв. ОСОБА_1 звільнено у зв'язку із з'ясуванням обставин правопорушення та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу, що факт незгоди ОСОБА_1 з прийнятим працівником прикордонної служби рішенням, а особливо необґрунтованість та невмотивованість такого рішення є підставою для його оскарження у встановленому порядку, який був доведений до ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис на рішенні про відмову в перетинанні державного кордону від 05.06.2025, оскільки невмотивованість рішення суб'єкта владних повноважень є підставою для його скасування, та не виправдовує поведінки ОСОБА_1 , яка полягала в ігноруванні та ухилянні, а відтак у відмові, від виконання неодноразово повтореної законної вимоги працівників прикордонної служби покинути територію пункту пропуску.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винуватим за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП: злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 , працює, вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставин, що обтяжують чи пом'якшують його відповідальність судом не встановлено, і вважає, що для виправлення та перевиховання останнього доцільно застосувати стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 27, 40-1, 185-10 ч. 2, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (стягувач - ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), що розташований по АДРЕСА_2 ).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України, 050, призначення платежу - «судовий збір»).
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Ю.А. Ясінський