Справа № 643/5511/25
Провадження № 2-а/643/99/25
23.06.2025
Салтівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Олійника О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Новакової Т.С.,
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 01/2599 від 04 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою від 04 квітня 2025 № 01/2599 адміністративне правопорушення винесеною ІНФОРМАЦІЯ_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч.З ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення абз. 3 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», п.1 та п.3 ст.22 3У «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, п.20 та п.21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року за № 560.
Вважає, що вищевказана постанова була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому справа про адміністративне правопорушення повинна бути закрита на підставі ч.3 ст. 293 КУпАП, на підставі наступного.
Так у постанові від 04.04.2025 р. було вказано, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом у строк, зазначений у отриманій ним повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 24.01.2025 року о 14 годині. ( в постанові від 04.04.2025 року № 01/2599 не вказано з якою метою його викликалося до ІНФОРМАЦІЯ_4 )
Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не враховувалися і не досліджувалися.
Так під час перевірки, відповідно до даних гр. ОСОБА_1 та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_5 документів та пояснень було встановлено, що він без поважних на те причин не з'явився за викликом у строк вказаний у повістці. Але не вказано і не надано доказів направлення повістки за моєю адресою, не наведено доказів вручення йому повістки.
У графі протоколу № 01/2483 від 31 березня 2025 року «до протоколу додається: не вказано якими доказами підтвердження його порушення в вчинення адміністративного правопорушення, але я вказав, що повістка мені не вручалася.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення повістки, немає поштового конверту. Не має належно оформленої повістки.
Треба звернути увагу суду, що відповідно до протоколу його викликали на розгляд справи про адміністративне правопорушення на 10 годину 03 квітня 2025 року. Постанова № 01/2599 постановлена 04 квітня 2025 року., що підтверджує., що він не був присутній при розгляді питання про винесення постанови від 04.04.2025 року.
Свої пояснення і заперечення я не зміг довести посадовій особі, що грубо порушило норми КУпАП.
Ухвалою суду було відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
У судовому засіданні позивач надав відповідні пояснення та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача до суду не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення до суду не надсилав.
Надіслав відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. У відзиві посилається на законність своїх дій по притягненню позивача до відповідальності, цитує статті КУпАП та законодавства про мобілізацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України “Про Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 1,3 ч. 1 ст. 22 ЗУ “ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
Громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду…
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;
3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4) місце, день і час явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно з п. 21 “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено на підставі матеріалів справи, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 квітня 2025 № 01/2599, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч.3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу було направлено повістку, однак в постанові не зазначено на яку дату повинен був з'явитися позивач до відповідача.
Повістка була направлена рекомендованим поштовим відправлення № 0610223542762, як вбачається з постанови № 01/2599.
Відповідно до трекінгового відправлення № 0610223542762 поштове відправлення було повернено відправнику у зв'язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 01/2483 від 31 березня 2025 року позивача було доставлено працівниками поліції до відповідача, як такий, що перебуває у розшуку. У протоколі зазначено, що його справа буде розглядатися 03 квітня 2025 року о 10 годині 00 хв.
Зі слів позивача, він не був присутній під час розгляду його справи, оскільки він його ввели в оману та розглянули справу без нього 04 квітня 2025 року, хоча він приходив у день розгляду свої справи 03 квітня 2025 року.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Оскільки позивач заперечував проти розгляду його справи за його відсутності, будь-яких заяв про згоду на розгляд його справи без нього від не надавав відповідачу, було порушено право особи на завчасне повідомлення його про дату та час розгляду його справи, справа розглянута за його відсутності, суд дійшов висновку про порушення прав особи, яке тягне за собою скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Крім того, позивач вчасно оновив свої військово-облікові дані, що підтверджується роздруківкою військово-облікового документу з «Резерв +» від 08 квітня 2025 року. З даної роздруківки вбачається, що він також пройшов і ВЛК 18.07.2024 року. Згідно акту дослідження ВЛК № 2977, який перебував на стаціонарному лікуванні з 03 липня 2024 року по 08 липня 2024 року позивачу був встановлений діагноз F10.1/
Відсутність у матеріалах справи даних щодо завчасного повідомлення позивача про дату та час розгляду його справи в ІНФОРМАЦІЯ_5 , вчасне оновлення даних через Резерв +, проходження ВЛК породжують у суду обґрунтовані сумніви щодо події адміністративного правопорушення та вини позивача, які повинні трактуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова та протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова у справі про адміністративне правопорушення № 01/2599 від 04 квітня 2025 року підлягає скасуванню а справа закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 211, 217, 241, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_6 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення № 01/2599 від 04 квітня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000 грн. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2
Суддя - О.О. Олійник