Справа № 138/3199/24
Провадження №:1-кп/138/78/25
20 червня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника ОСОБА_4 ,
фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування
примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню №12024025160000203 від 20.04.2024 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, непрацюючого, військовослужбовця, паспорт- АТ НОМЕР_1 , ІПН - НОМЕР_2 , -
підозрюваного у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
27.09.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_3 №16 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду оператора відділення управління командира батареї другої мінометної батареї першого механізованого батальйону.
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, відповідно до вимог ст.ст.11,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).
Згідно до ст.ст.3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Згідно ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недорканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат ОСОБА_5 вчини в кримінальне правопорушення (проступок) за наступних обставин.
18.04.2024 близько 19 год 20 хв солдат ОСОБА_5 , перебуваючи у під'їзді багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а саме біля квартири АДРЕСА_3 , у ході раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_7 , маючи умисел на заподіяння останньому тілесних ушкоджень, умисно наніс йому одного удару своєю правою рукою зжатою у кулак в ділянку правого ока, чотири удари своєю правою рукою зжатою у кулак в ділянку голови справа та не менше двох ударів своєю ногою в ділянку правого стегна.
В результаті протиправних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_7 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді: синця на верхньому та нижньому повіці правого ока, які сходяться у зовнішнього та внутрішнього кутів, забійної рани на шкірі по верхньому та нижньому краю правої очниці в поперековому направленні, синця по задній поверхні правої вушної раковини, трьох синців на волосистій частині голови в правій тім'яній ділянці, забою м'яких тканин правого стегна по передній поверхні, забою м'яких тканин лівого передпліччя по передній поверхні в верхній третині, які виникли від неодноразової дії тупого предмета, по механізму - удар.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 суду повідомив, що орієнтовно 6 років тому у нього почалися розлади психічної діяльності через розлучення батьків, а також на фоні вживання наркотичних засобів. Пояснив, що інколи чує голоси невідомих людей. Періодично проходив лікування у Вінницькій психоневрологічній лікарні. Коли вживає ліки стан психічного здоров'я нормальний. 18.04.2024 перебував по місцю свого проживання, почув (в голові) голос сусіда, який його ображав. Підійшов до дверей квартири, витяг потерпілого у під'їзд, наніс йому удари руками та ногами. Точну кількість ударів та локалізацію не пам'ятає. До цього конфліктів не було.
Законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 , суду дала покази, згідно яких, про хворобу онука знає, все почалося ще після закінчення школи. Був агресивний, лікувався в м. Вінниця. Лікуванням займалась дочка але близько 2-х років тому, остання виїхала за кордон на роботу. ОСОБА_5 проживає сам, приймає ліки. Про обставини мобілізації онука законному представнику не відомо.
Факт скоєння даного суспільно - небезпечного діяння та причетність до цього ОСОБА_5 доводиться й іншими дослідженими доказами, а саме: витягом з ЄРДР від 20.04.2024, згідно якого, на підставі матеріалів правоохоронних органів, було внесено відомості про кримінальне правопорушення, правова кваліфікація ч.2 ст.125 КК України, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення -19.04.2024 до Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшла заява від ОСОБА_7 , про те, що 18.04.2024 близько 19 год 20 хв перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 невідома особа в ході суперечки спричинила заявнику тілесні ушкодження; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.04.2024, згідно якого ОСОБА_7 просить прийняти міри до невідомої особи, яка 18.04.2024 близько 19 год. 20 хв. перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , спричинила йому тілесні ушкодження; висновком експерта №40 від 20.04.2024, згідно якого у ОСОБА_7 мали місце такі тілесні ушкодження: синці на верхньому та нижньому повіці правого ока, які сходяться у зовньошнього та внутрішнього кутів, забійні рани на шкірі по верхньому та нижньому краю правої очниці в поперековому направленні, синець по задній поверхні правої вушної раковини, три синця на волосистій частині голови в правій тім'яній дільниці, забій м'яких тканин правого стегна по передній поверхні, забій м'яких тканин лівого передпліччя по передній поверхні в верхній третині, які утворились від неодноразової дії тупого предмета, по механізму-удар, яким могли бути зжаті у кулак кисті рук нападаючого, утворення даних тілесних ушкоджень відповідає механізму їх нанесення на які він посилається, можливо 18.04.2024 та належить: синці та забої м'яких тканин всі в сукупності та кожне окремо до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб, згідно п.2.3.1 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», а забійні рани на шкірі по верхньому та нижньому краю правої очниці в поперековому направленні до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб але менше 21-ї доби, згідно п.2.3.1а «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»; висновком експерта №46/14 від 16.05.2024, згідно якого на підставі судово-медичної експертизи підсумку експерта №40 на ім'я гр. ОСОБА_7 та вивчення записів амбулаторної карти, консультативні висновки спеціалістів, заключення СКТ та МРТ на його ім'я, беручи до уваги дані обставини випадку вказані в постанові, дійшов до такого підсумку: у ОСОБА_7 мали місце такі тілесні ушкодження: ангіопатія сітківки правого ока, синці на верхньому та нижньому повіці правого ока, які сходяться у зовнішнього та внутрішнього кутів, забійні рани на шкірі по верхньому та нижньому краю правої очниці в поперековому направленні, синець по задній поверхні правої вушної раковини з посттравматичним кохмоневритом зправа, три синця на волосистій частині голови в правій тім'яній дільниці, забій м'яких тканин правого стегна по передній поверхні, забій м'яких тканин лівого передпліччя по передній поверхні в верхній третині, які утворились від неодноразової дії тупого предмета, по механізму-удар, яким могли бути зжаті у кулак кисті рук нападаючого, утворення даних тілесних ушкоджень відповідає механізму їх нанесення на які він посилається, можливо в 18.04.2024 та належить: синці на правому оці з ангіопатією сітківки, синці в дільниці правої вушної раковини з посттравматичним кохмоневритом зправа та забої м'яких тканин всі в сукупності та кожне окремо до категорії легких тілесних/ушкоджень, які не спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб, згідно п.2.3.1 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», а забійні рани на шкірі по верхньому та нижньому краю правої очниці в поперековому направлені до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб, але менше 21-ї доби, згідно п.2.3.1 а «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10.06.2024, згідно якого було вилучено оригінал документації історії хвороби ОСОБА_5 ; висновком судово-психіатричного експерта №463 від 22.08.2024, ОСОБА_5 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, виявляв тимчасовий розлад психічної діяльності у вигляді гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії (F23/1). В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_5 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час у ОСОБА_5 виявлений психічний розлад у вигляді змішаного розладу особистості (F61.0). В теперішній час ОСОБА_5 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_5 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги за місцем його подальшого перебування; протоколом проведення слідчого експериментута диском із відеозаписом за участю свідка ОСОБА_10 від 18.06.2024, в ході якого остання повідомила та відтворила на місці обставини, які мали місце 18.04.2024, при яких вона була свідком коли між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник конфлікт та останній наніс потерпілому тілесні ушкодження; протоколом проведення слідчого експериментута диском із відеозаписом за участю потерпілого ОСОБА_7 від 18.06.2024, в ході якого останній відтворив на місці обставини, які мали місце 18.04.2024. На прохання дізнавача потерпілий ОСОБА_7 продемонстрував механізм спричинення йому тілесних ушкоджень, останній розташував статиста, який залучений до слідчого експерименту на місце, де 18.04.2024 розташовувався він, а саме у коридорі квартири, а сам став на місце свого кривдника, перед другими дверима входу до вітальні квартири. Також потерпілий продемонстрував, де в момент спричинення йому тілесних ушкоджень знаходилась свідок ОСОБА_10 , а саме вказав на місце за статистом. Після чого, потерпілий знаходячись на заздалегідь визначеному місці, через поріг вітальні, приклав свою праву руку, зжату у кулак в ділянку передпліччя статиста та повідомив, що кривдник таким чином наніс декілька ударів. Після чого потерпілий декілька разів приклав свою праву руку, зжату у кулак в задню ділянку голови статиста та повідомив, що кривдник таким чином наніс чотири удари кулаком. Надалі потерпілий зазначив, що почав виштовхувати кривдника із коридору квартири, та подія перенеслась на площадку біля квартири на 2 поверсі під'їзду та в цей момент останній наносив потерпілому хаотичні удари руками та ногами в ділянку ніг та інших частин тіла. Акцентованими ці удари не були.
Крім того, стороною обвинувачення надано та досліджено в судовому засіданні наступні документи: копію медичної характеристики на солдата ОСОБА_5 ; копію службової характеристики на солдата ОСОБА_5 від 12.01.2024; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 про зняття зі всіх видів забезпечення; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 про призначення на посаду; витяг з наказу командира НОМЕР_4 Окремої Механізованої Бригади №20-РС від 22.12.2023 про звільнення та зарахування у розпорядження командира; рапорт №4219 від 05.12.2023 про самовільне залишення частини; довідку військово-лікарської комісії на ОСОБА_5 ..
Разом з тим, дані документи не доводять та не спростовують факт скоєння суспільно - небезпечного діяння та причетність до нього ОСОБА_5 ..
Враховуючи зазначене вище, суд визнає доведеним, що ОСОБА_5 своїми діями вчинив суспільно небезпечне діяння передбачене ч.2 ст.125 КК України-спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно зі ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
У відповідності до ч.2 ст.94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Заслухавши в судовому засіданні думку прокурора, який підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру, захисника - адвоката ОСОБА_6 , законного представника - ОСОБА_4 , дослідивши документи кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_5 слід застосувати примусові заходи медичного характеру.
Враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності хворого ОСОБА_5 , а також висновок судово-психіатричної експертизи №463 від 22.08.2024, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_5 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем свого проживання.
В межах кримінального провадження, потерпілим заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення на суму: 20831 гривень - матеріальна шкода; 500000 гривень - моральна шкода.
Як передбачено ст.3 ЦПК України та ст.15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст.11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2,3 ст. 58 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 59 ЦПК України).
Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Як передбачено ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вони є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Що стосується відшкодування позивачеві відповідачем моральної шкоди, то враховуючи вимоги ст.23 ЦК України, роз'яснення п. 3, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, норми права дають підстави вважати, що під моральною шкодою фізичної особи слід розуміти наявність такого негативного емоційного сприйняття особою вчинених стосовно неї протиправних дій, що досягло певного психологічного стану фізичних чи душевних страждань (відчуття неспокою, хвилювання, образи, дискомфорту тощо).
В ході судового розгляду кримінального провадження було доведено, що суспільно небезпечне діяння, яким завдано шкоду здоров'ю потерпілого ОСОБА_7 було вчинене ОСОБА_5 , який в момент завдання шкоди не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Відповідно до ч.1 ст.1186 ЦК України, шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі.
Якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах.
Тобто, законодавець в ч.1 ст.1186 ЦК України наводить два виключення із загального правила, коли обов'язок відшкодування шкоди завданої особою вказаною у першому реченні абзацу 1 частини першої цієї статті, може (або має) бути покладено на таку особу (завдавача шкоди).
Згідно ч.2 ст.1186 ЦК України, якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.
Правила частини другої статті 1186 ЦК України не скасовують правил викладених у частині першій цієї статті і не суперечать їм.
Вказане підтверджує, як системний аналіз вищенаведених норм права, так і практика Верховного Суду, зокрема, постанова ККС ВС від 25.02.2020 у справі № 594/996/18 пров № 51-3610км19; постанова КЦС ВС від 11.12.2024 у справі № 626/924/23 пров. № 61-6104св24; постанова КЦС ВС від 05.09.2018 у справі № 707/2786/16-ц пров. № 61-7841св18. постанова КЦС ВС від 11.12.2024 у справі № 626/924/23 пров. № 61-6104св24
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги матеріальне становище потерпілого та ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, до 05.12.2023 отримував грошове забезпечення, до цього перебував за кордоном, працював неофіційно, станом на сьогоднішній день, хоча продовжує хворіти та потребує лікування, однак може усвідомлювати свої дії та керувати ними, останньому матеріально допомагають батьки, тобто наявні підстави для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу шкоду, завдану його протиправними діями.
Оцінюючи у сукупності висновки судово-медичної експертизи, обставини зазначені позивачем в позовній заяві, суд дійшов висновку, що в результаті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 зазнав фізичного болю, приниження честі та гідності, що привело до позбавлення звичайного циклу його життя, переживань, пристосування до негативних умов існування, пов'язаних з необхідністю лікування, витрачання часу на відвідування лікарів та дізнавача. З огляду на характер та глибину моральних страждань, керуючись принципом розумності та справедливості, беручи до уваги особу відповідача, який спричинив тілесні ушкодження потерпілому в стані неосудності, компенсація моральної шкоди в розмірі 5000 гривень є, на думку суду, достатньою для відшкодування.
В задоволенні цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, суд прийшов до висновку відмовити, оскільки позивачем належним чином не доведено, що витрати на ліки, пальне та відповідні обстеження були здійсненні саме потерпілим та у зв'язку з лікуванням тілесних ушкоджень спричинених 18.04.2024 (відсутні направлення, листки призначення, медичні картки, історії хвороби, тощо).
Керуючись ст.ст.19,92-94 КК України, ст.ст.369-372, 503-513, 516 КПК України, суд
Задовольнити клопотання старшого дізнавача СД Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_11 , затверджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_12 про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12024025160000203 від 20.04.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем свого проживання, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 463 від 22.08.2024.
Цивільний позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 5000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1