Справа № 643/9985/25
Провадження № 2-з/643/48/25
23.06.2025
Суддя Салтівського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, поданим в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання знести об'єкт самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності на неї, -
19 червня 2025 року виконувач обов'язків керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Мирошник К.Ю. в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернулась до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить усунути перешкоди у здійсненні права Харківської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності шляхом: зобов'язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним приведенням її у придатний для подальшого використання стан шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі літ. «АА-1» площею 24,0 кв.м. (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №2307527963101); скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «АА-1», загальною площею 24,0 кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2307527963101) з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.
Разом з позовом представником прокуратури 19.06.2025 року було подана заява про забезпечення позову шляхом встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «АА-1», загальною площею 24,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №2307527963101).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19 червня 2025 року заяву про забезпечення позову, дана справа разом із заявою, розподілена у провадження судді Олійника О.О. Суддя Олійник О.О. перебував у нарадчій кімнаті з 19 червня 2025 року по 23.06.2025 року.
Ухвалою суду від 23.06.2025 року було відкрито провадження у даній справі.
Заява про забезпечення позову обгрунтована таким.
Так, за матеріалами справи, державним реєстратором Дергачівської міської ради Харківської області Зоткіним Сергієм Володимировичем 09.03.2021 прийнято рішення про державну реєстрацію, індексний номер: №56983732, об'єкту нерухомого майна №2307527963101 (номер запису про право власності №40890177), а саме: нежитлової будівлі літ. «АА-1», загальною площею 24 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також внесені відомості про право приватної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ). Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: інформаційної довідки №398171390 від 07.10.2024, підставою виникнення права власності був технічний паспорт б/н та довідка №2510/20, видані 12.10.2020 ФОП ОСОБА_2 .
Також, заявник зазначає, що нежитлова будівля літ. «АА-1», загальною площею 24,0 кв.м. по АДРЕСА_1 є об'єктом самочинного будівництва, так як збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.
Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №202/7377/16-ц.
У частині другій статті 212 ЗК України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна».
Проаналізувавши предмет та підстави позову у даній справі, прокуратура має обґрунтоване припущення про існування реальної загрози того, що відповідач, виступаючи зареєстрованим власником спірного майна, може розпорядитись останнім шляхом вчинення дій (правочинів) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб та/або вчинити дії щодо зміни об'єкта нерухомого майна (зміна цільового призначення та/або поділ/об'єднання тощо), що, в свою чергу, призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави в межах даної справи, без нових звернен до суду. Відтак, вказане фактично знівелює мету судового захисту та матиме наслідком не поновлення прав та інтересів держави.
Ураховуючи вищевикладене, просить суд забезпечити позов шляхом встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «АА-1», загальною площею 24,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №2307527963101).
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову разом з позовом, встановив таке.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Види заходів забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18) від 18 травня 2021 року, у справі № 914/1570/20 та від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження№ 14-28цс23), зроблено висновки про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Судом встановлено, що на час розгляду цієї заяви спір між сторонами існує.
Проаналізувавши предмет та підстави позову у даній справі, суд має обґрунтоване припущення що не застосування заходів забезпечення позову у цій справі може призвети до того, що відповідач, виступаючи зареєстрованим власником спірного майна, може розпорядитись останнім шляхом вчинення дій (правочинів) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб та/або вчинити дії щодо зміни об'єкта нерухомого майна (зміна цільового призначення та/або поділ/об'єднання тощо), що, в свою чергу, призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави в межах даної справи, без нових звернень до суду.
Враховуючи, що спосіб забезпечення позову є співмірним з предявленими позовними вимогами, таке звернення не спрямоване на зловживання учасником справи своїми правами, з метою забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що вказаний, застосований спосіб забезпечення позову є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача та забезпечення позову шляхом встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «АА-1», загальною площею 24,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №2307527963101).
Крім того, суд зазначає, що спір по суті не розглянуто, а забезпечення позову є заходом щодо охорони інтересів позивача та направлене на забезпечення ефективного виконання можливого судового рішення у справі.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються позовні вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Щодо відсутності зустрічного забезпечення у заяві позивача то суд вважає, що відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки не позбавляє відповідача права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. 153, 260 ЦПК України, -
Заяву представника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «АА-1», загальною площею 24,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №2307527963101).
Стягувач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ: 04059243, адреса: м. Харків, м-д Конституції, буд. 7.
Боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса:
АДРЕСА_2 підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали суду направити до відповідних компетентних органів для виконання та учасникам справи для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя - О.О. Олійник