23 червня 2025 року
м. Харків
Справа № 639/1407/25
провадження 2/639/910/25
Новобаварський районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря - Семенюк А.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі- ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2038310741 від 02.12.2021.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 02.12.2021 між АТ «ОТП-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2038310741, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 43743,987 грн., з відсотковою ставкою 0,01 % річних.
21.06.2024 між АТ «ОТП-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу на підставі якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2038310741 від 02.12.2021.
Всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Оскільки відповідачем в добровільному порядку не повернута заборгованість по кредиту позивач звернувся до суду з наступним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 40000,44 грн. Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у сумі 3028,00 грн., сплачені ним при подачі позову до суду та витрати на правову допомогу в розмірі 9200 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 11.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, визначено проводити розгляд справи без виклику осіб. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позову, суд дійшов наступних висновків.
02.12.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2038310741, на підставі якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 41499грн. строком на 18 місяців, цільове використання кредиту - на споживчі цілі, а саме придбання мобільного телефону, загальний розмір кредиту - 43743,97 грн., відповідно до умов п. 1.1 Розділу 1 Кредитного договору. Дата остаточного повернення кредиту- 02.06.2023. Пунктом 1.2. Розділу 1 Кредитного договору визначена фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних. Комісійна винагорода за видачу кредиту становить 1244,97 грн. і сплачується позичальником одноразово у день укладення кредитного договору. Вартість придбання послуг зі страхування у продавця від ПрАТ СК Уніполіс складає 1000грн. (а.с. 5-8).
Також, 02.12.2021 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту (а.с.9), Додаток 1 до Паспорту кредиту- Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а.с. 10-), Анкету-Заяву на отримання кредиту від 02.12.2021 (а.с. 11), а отже прийняв пропозицію банку та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що засвідчено власним підписом відповідача.
За правилами п. 1.3 Договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів. За Графіком платежів щомісячний платіж позичальника становить 2723,00 грн.
Графіком платежів також передбачена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості, що становить 1312,32 грн., яка застосовується після закінчення пільгового періоду- з 02.03.2023 по 02.06.2023 і складає за 4 місяці 5249,28 грн.
Із загальною вартістю кредиту за кредитним договором, яка включає суму кредиту, проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредиту, ОСОБА_1 ознайомлений.
21.06.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №21/06/2024, на підставі якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2038310741 від 02.12.2021. (а.с. 17-23)
Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За ч. 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах,зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи,якщо іншене передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку. (ч. 2 ст. 638 ЦК України)
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до наданих рахунку на оплату (а.с. 12 зв.), чеку №1397 від 02.12.2021 (а.с.13) та виписки по особовому рахунку (а.с. 27-28) позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №2038310741 виконав у повному обсязі.
За наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 29) за весь час користування кредитом ОСОБА_1 погашено за тілом кредиту 9001,08 грн., за відсотками - 0,72 грн.
Відповідач допустив неналежне виконання зобов'язань, внаслідок чого станом на 21.06.2024 має заборгованість у розмірі 40000,44 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту- 34742,89 грн; заборгованості за відсотками- 8,27 грн., 5249,28 грн.- комісія за обслуговування кредиту. (а.с. 29)
Згідно з ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За положеннями ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (ч. 1 ст.625 ЦК України)
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правилами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором №2038310741 від 02.12.2021 у розмірі 40000,44 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача у сумі 9200 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У матеріалах справи наявний Договір про надання юридичних послуг № 03-07/24, укладений 03.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія « Еліт Фінанс» в особі директора Наваренка В.Г. та адвокатом Литвиненко О.І. (а.с.30-31), Акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 15.07.2024 (а.с. 32)
Також до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції № 4951 від 01.10.2024, згідно якої від імені ТОВ «ФК Еліт Фінанс» на рахунок отримувача адвоката Литвиненко О.І. була проведена оплата на суму 9200,00 грн, призначення платежу: оплата згідно договору 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024. (а.с. 34)
Відповідно Акту № 1 приймання-передачі виконаних робіт заявлена до стягнення сума 9200 грн. включає: первинну консультацію (0,5 години) - 1000 грн., правовий аналіз наявних документів у замовника по справі (2 години)- 4000 грн.; підготовку та подання позовної заяви (2,1 годин)- 4200грн.
Суд зауважує, що в позовній заяві ТОВ «ФК Еліт Фінанс» обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не викладені, зазначена лише сума заборгованості за кредитним договором. Інших доказів, що підтверджують обставини, окрім кредитного договору та розрахунку заборгованості за кредитним договором, матеріали справи не містять. Отже, витрати на первинну консультацію, правовий аналіз наявних документів у замовника по справі та правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства в сумі 5000 грн. є непідтвердженими і не підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, за практикою Верховного Суду правовий аналіз обставин справи, надання консультацій та правових рекомендацій входять до процесу підготовки і складання позовної заяви, тому окремій грошовій оцінці не підлягають.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі №753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи розумність розміру витрат позивача на правову допомогу, виходячи з характеру спірних відносин у справі, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення усіх заявлених витрат позивача на професійну правову допомогу. Суд вважає розмір судових витрат позивача на правову допомогу, пов'язаний зі складанням позовної заяви, яка є типовою для позивача і містить тільки номер договору та суму заборгованості явно завищеною, тому зменшує розмір витрат на правову допомогу до 2000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, cуд,-
Позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за договором кредиту №2038310741 від 02.12.2021 станом на 21.06.2024 у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. 44 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту- 34742,89 грн; заборгованості за відсотками- 8,27 грн., 5249,28 грн.- комісія за обслуговування кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн., а всього 5028 (п'ять тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп.
В іншій частині позову Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ: 40340222, місцезнаходження: 03035 м.Київ, вул. Солом'янська, 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В. Б. Єрмоленко