Справа №613/1196/25 Провадження № 2-а/613/121/25
про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2025 року м.Богодухів
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Харченко С.М., перевіривши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, за яким позивач просить скасувати постанову капрала поліції Штраха Б.С. поліцейського СРПП Богодухівського РВП серії БАД №744653 від 02.01.2025 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з таких мотивів.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з позовної заяви, постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №744653 від 02.01.2025 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП, позивач оскаржував раніше, звертався до Богодухівського районного суду з відповідним позовом (зазначаючи відповідачем Богодухівський РВП ГУНП в Харківській області) та 15.04.2025 року судом було ухвалене рішення по суті, яке в подальшому було змінено судом апеляційної інстанції. З даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду в червні місяці, тобто із значним пропуском десятиденного строку звернення до суду.
До позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, за змістом якого позивач вказує, що він звертався до суду з позовом в січні 2025 року, за яким 15 квітня 2025 року у позові було відмовлено, судом апеляційної інстанції його скаргу було задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову. Просив поновити строк звернення до суду.
Позивач в клопотанні посилається на те, що в січні 2025 року він вже звертався з позовною заявою про скасування вказаної вище постанови (що свідчить про обізнаність ще в січні місяці цього року щодо винесення відносно нього постанови) та 15.04.2025 року йому у позові було відмовлено, при цьому фактично не наводить жодних обґрунтувань причин пропуску строку звернення до суду, обґрунтувань та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, до вказаного в ньому відповідача. Тому вказане клопотання від 18.06.2025 р. про поновлення строку для звернення до суду є необгрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на викладене право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 380/14985/21 зазначив, що «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Таким чином, позивач пропустив десятиденний строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Доказів існування об'єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області та з цими позовними вимогами, позивач не надав.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Частинами 2 та 3 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої чинне законодавство (Закон № 3674-VI) містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. Таким чином, Позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір це - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Так статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношення до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень, а відтак, виходячи з вимог Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення становить 605,60 гривень.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, в порушення приписів пункту 2 ч. 5 ст.160 КАС України позовна заява не містить зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, тобто ЄДРПОУ відповідача; крім того не містить реєстраційного номеру облікової картки платника податків, номеру і серії паспорта позивача, а також відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
Таким чином, позивачу на виконання вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України необхідно надати актуальні відомості або дані про неможливість надання вищевказаної інформації.
Також, в порушення пункту 11 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява не містить письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням причин поважності пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази, а також зазначити інформацію на виконання п.2 та п.11 ч.5 ст.160 КАС України та надати документи, що підтверджують сплату судового збору або підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, у зв'язку з чим відповідно до ч. 13 ст.171 КАС України позовну заяву належить залишити без руху.
Відповідно до частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 і 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст.160, 169, 248, 256 КАС України, суддя,-
У задоволенні клопотання позивача від 18 червня 2025 року про поновлення строку для звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю п'ять днів, який обчислюється з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву буде визнано неподаною і повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала у частині відмови у поновленні пропущеного строку може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя