Справа № 352/954/25
Провадження № 2/352/663/25
23 червня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
24 квітня 2025 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.05.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та відповідачем був укладений кредитний договір №31580-05/2024, відповідно до якого позичальник отримав грошові кошти у розмірі 5000 грн строком на 120 днів який підписано електронним підписом позичальника. Кредит надавався у безготівковій формі шляхом його перерахування за реквізитами платіжної карти, реквізити якої надані відповідачем кредитору з метою отримання кредиту.Однак відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала, тому утворилась заборгованість за кредитом у загальній сумі 22 600 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 600 грн - заборгованість за відсотками, 10 000 грн - заборгованість за неустойкою.
24.09.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу №24092024, відповідно до умов якого позивач набув прав вимоги, в тому числі і за кредитним договором №31580-05/2024від 27.05.2024 року, що укладений між ТОВ «Стар файненс груп» та відповідачем, в загальній сумі 22 600 грн, яку і просить стягнути позивач та судові витрати.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника.
Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, яка була їй вручена 06.05.2025 року в підсистемі «Електронний суд».
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 28.04.2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 05.05.2025 року витребувано докази по справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 27.05.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 31580-05/2024, за умовами якого відповідач отримав у безготівковій формі на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 кредит у сумі 5000 грн на строк 120 днів, з денною процентною ставкою - 1,5%, фіксована, яка застосовується в межах строку кредиту. Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_2 (а.с.22-29).
У п. 5.3., п. 5.3.1. договору вказано, що у випадку прострочення клієнтом сплати процентів, тіла кредиту відповідно до термінів, встановлених у графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості.
В Додатку №1 до договору зазначений графік платежів, в якому вказано інформацію про дату видачі кредиту - 27.05.2024 року, дати платежу - 23.09.2024 року, сума кредиту - 5 000 грн, проценти за користування кредитом в загальній сумі 9000 грн, реальна річна процентна ставка - 9671,38 грн, загальна вартість кредиту - 14 000 грн (а.с.28).
Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом W1042 та містить ідентичну договору інформацію про умови кредитування (а.с.19-21).
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «Стар файненс груп» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з якою укладено договір № 31580-05/2024 від 27.05.2024 року ідентифікована товариством. Акцепт договору позичальником - підписання аналогом ЕЦП одноразового ідентифікатора W1042 відбувся 27.05.2024 року о 6:27:29 год на номер телефону НОМЕР_4 (а.с.30).
ТОВ «ПЕЙТЕК Україна», яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, згідно укладеного між ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» та ТОВ «Стар файненс груп» договору про надання платіжних послуг з переказу грошових коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_5 від 09.02.2024 року, надало інформацію про успішно перераховані кошти на платіжну картку клієнта ТОВ «Стар файненс груп», зокрема 27.05.2024 року о 18:35:04 год на суму 5000 грн, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с.32).
З інформації, наданої АТ «Універсал банк» на вимогу ухвали суду вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_6 . Платіж в сумі 5000 грн 27.05.2024 року о 18:35:06 год був зарахований на рахунок, що емітований до картки № НОМЕР_6 . Платіж проведено не по реквізитах, а через платіжну систему, у банку відсутня інформація щодо призначення платежу. Верифікація власника банківської картки № НОМЕР_6 була проведена банком під час укладення договору.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 31580-05/2024 від 27.05.2024 року вбачається, що заборгованість за таким станом на 24.09.2024 року становить 5000 грн - за тілом кредиту, 7600 грн - за відсотками та 10000 грн - за штрафами. При цьому в рахунок погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом відповідачем внесено кошти в загальному розмірі 1400 грн (а.с.33-34).
24.09.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №24092024, за умовами якого позивач набув право вимоги, серед інших, до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 31580-05/2024 від 27.05.2024 року на суму заборгованості 22 600 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 24092024 від 29.04.2024 року (а.с.42-46,41).
17.04.2025 року позивач звертався з досудовою вимогою до відповідача про виконання зобов'язань за кредитним договором в загальній сумі 22600 грн (а.с.38).
V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилами ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В п. 1ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Щодо стягнення неустойки.
Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов'язань.
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Щодо врахування положень Закону України «Про споживче кредитування».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом 120 днів 2,5% (25.12.2023 - 22.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (23.04.2024-20.08.2024), з 21.08.2024 року - 1%.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Так, судом встановлено, що 27.05.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Стар файненс груп», договір про споживчий кредит № 31580-05/2024 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» в сумі 5 000 грн строком на 120 днів, шляхом переказу на її банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5 000 грн підтверджено інформацією ТОВ «Пейтек» та АТ «Універсалбанк» про перерахування суми кредиту.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, суд зазначає, що після набрання чинності (24.12.2023 року) Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, за період з 25 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року, а за період з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %, з 21 серпня 2024 року - 1 %.
Аналізуючи умови договору ТОВ «Стар файненс груп» суд зазначає, що розмір нарахованих відсотків у межах такого мав би становити 8 150 грн, з яких: 6 450 грн (5000х1,5%х86 днів) за період із 27.05.2024 (дата укладення договору) по 20.08.2024 року та 1 700 грн (5000*1%*34дні) за період з 21.08.2024 по 23.09.2024 року (дата платежу за договором) включно. Відтак, остаточна сума заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача з урахуванням внесення коштів на погашення заборгованості за відсотками в загальному розмірі 1 400 грн, згідно розрахунку заборгованості, становить 6 750 грн (8 150грн - 1 400грн).
Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача неустойки у виді штрафу в розмірі 10 000 грн, то суд вважає, що остання до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань, зокрема, списання сум неустойки в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.
Відтак позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
VІІ. Судові витрати.
Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 1 259,43 гривень судового збору на користь позивача.
На підставі наведеного, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 31580-05/2024 від 27.05.2024 року, в загальній сумі: 11 750 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 5 000 (п'ять тисяч) грн, заборгованість за сумою відсотків- 6 750 (шість тисяч сімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 259 (одна тисяча двісті п'ятдесят дев'ять) грн 43 коп.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018, ЄДРПОУ 35234236;
Представник позивача: Яконюк Ганна Олександрівна, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018, РНОКПП: НОМЕР_7 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Рішення складене у повному обсязі 23.06.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.