Справа № 344/3388/23
Провадження № 1-кп/344/321/25
23 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, -
Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2025 року продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26 червня 2025 року включно.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на строк 60 днів, яке попередньо вручено обвинуваченому та захиснику, підтримав подане клопотання з підстав, наведених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 вважав, що упродовж судового розгляду не доведено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України. Вважав обвинувачення необґрунтованим, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, що зазначені у клопотанні прокурора, - відсутніми. Просив змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника, вказав, що не буде переховуватися від суду. Просив змінити запобіжний захід.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_5 підтримали думку захисника ОСОБА_4 .
Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують ОСОБА_7 , його вік, стан здоров'я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Івано-Франківського міського суду від 22.06.2022 за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, суд враховує, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_7 є особливо тяжкими злочинами (ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України), а також те, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень під час відбування покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком суду, а тому на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливого переховування від суду, незаконного впливу на учасників судового провадження, вчинення іншого або продовження вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що «суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів» («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини»). Суд також враховує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, беручи до уваги вірогідність переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинуваченого, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.
Обставини, що слугували підставою обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено, також не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
З огляду на викладене, суд вважає застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 слід продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити до 21 серпня 2025 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_9