Справа № 344/9840/17
Провадження № 6/344/367/25
19 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Пастернак І.А.
секретаря Дементьєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу,
Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В. В. звернувся з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі ОСОБА_2 . Заява обґрунтована тим, що 14 січня 2019 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист № 344/9840/17 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 637292 грн. 20 коп. заборгованості за договором побутового підряду від 08.08.2015 року станом на 13.07.2017 року, яка складається з: 52940,00 грн. - основний борг (попередня оплата); 581281,20 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань; 3071,00 грн. - три відсотки річних від простроченої суми, а також 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди. Приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким Володимиром Васильовичем відкрито виконавче провадження 25.08.2020 року з виконання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62889997. За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Боржник ОСОБА_1 , не виконує законні вимоги приватного виконавця, а тому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 .
Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В. В. в прохальній частині подання просив розгляд проводити без його участі, подання задоволити.
Заінтересовані особи в судове засідання не викликались, враховуючи необхідність негайного розгляду подання, діючи з метою захисту прав та інтересів стягувача, суд вважає, що розгляд подання слід провести без участі цих осіб, в порядку частини 4 статті 441 ЦПК України.
Вивчивши матеріали подання, суд вважає наступне.
Судом встановлено, 14 січня 2019 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист № 344/9840/17 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 637292 грн. 20 коп. заборгованості за договором побутового підряду від 08.08.2015 року станом на 13.07.2017 року, яка складається з: 52940,00 грн. - основний борг (попередня оплата); 581281,20 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань; 3071,00 грн. - три відсотки річних від простроченої суми, а також 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди. Приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким Володимиром Васильовичем відкрито виконавче провадження 25.08.2020 року з виконання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62889997. За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження №62889997 було зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було направлено пам'ятку про його права та обов'язки, а також виклик приватного виконавця з вимогою з'явитись 09.09.2020р. о 10:00 год. за адресою: ІваноФранківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд. 4 офіс 2 до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича з приводу виконання рішення суду. Однак, боржник ОСОБА_1 , не виконав законні вимоги приватного виконавця
Зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження №62889997 та виклик приватного виконавця було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 .
24.10.2020 року, 04.08.2021 року, 12.03.2024 року боржнику повторно було направлено виклик приватного виконавця з вимогою з'явитись 02.11.2020р. о 10:00 год., 11.08.2021р. о 10:00 год. 22.03.2024року о 12:00 год. за адресою: ІваноФранківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд. 4 офіс 2 до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича з приводу виконання рішення суду. Однак, Боржник ОСОБА_1 , знову не виконав законні вимоги приватного виконавця.
Згідно відповіді №11507 від 01.09.2020 року з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Івано-Франківській області боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на яку і було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик приватного виконавця. Постановою про арешт майна боржника від 26.08.2020 року № 62889997 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 в межах суми 703422,34 грн.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за боржником зареєстровано домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , яке перебуває в іпотеці у ТОВ Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», іншого нерухомого майна на яке можна звернути стягнення не зареєстровано.
Відповідно до відповідей з Головного управління Держпродспоживслужби в ІваноФранківській області від 16.09.2020 року № Вих-04/3942-20, Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 20.03.2024 року № ПЗ/1/1613-24 майно на яке можна звернути стягнення для погашення заборгованості за виконавчим документом відсутнє.
Згідно відповіді №31/28/1-1055 від 25.03.2024 року з Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області за боржником зареєстровано транспортні засоби: - автомобіль марки ГАЗ 24 А8533ІВ, дата реєстрації 01.03.1995р.; - причіп марки NIEWIADOW, D2026HT, номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації 10.03.2007р.; - автомобіль марки ВАЗ 210994-20, номерний знак НОМЕР_3 , дата реєстрації 24.01.2008р. Постановою про розшук майна боржника від 09.09.2020 року № 62889997 вищевказані транспортні засоби оголошено у розшук. Однак, станом на сьогодні даний транспортний засіб не розшукано.
Згідно відповіді з Державної фіскальної служби України від 11.06.2025р. боржник не працює, доходів не має. Згідно поданої відповіді Державної міграційної служби України від 26.03.2024 року боржник ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданим 15.09.2020 року органом видачі 2601, та другим діючим паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 виданим 12.08.2022 року органом видачі 2610. У відповідності до одержаної відповіді з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 28.03.2024 року боржник ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України. При цьому, боржник не повідомляв виконавця про виїзд за межі України, що свідчить про умисну бездіяльність, яка спрямована на невиконання рішення суду. Таким чином рішення суду до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення та не виконує законних вимог приватного виконавця.
Отже, обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України зараз може вплинути на фактичне виконання рішення суду в подальшому, а виїзд боржника за межі України може унеможливити виконання рішення суду надалі.
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, виконавець, як на підставу для його задоволення, вказував, що незважаючи на вичерпні заходи, рішення на сьогоднішній день боржником не виконано.
Таким чином, вжиті виконавцем заходи не призвели до виконання рішення суду боржником, боржник ухиляється від виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до наступного висновку: боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання боргового зобов'язання, а саме не надав своєчасно у строк, встановлений виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у той час як виконавець зі свого боку вчинив всі дії, передбачені законом. Зазначені обставини свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України.
Так, згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У відповідності до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду тав'їздув Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішення іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Як передбачено ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи, або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
При цьому, згідно з ч. 2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішення іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Отже, вищенаведеними положеннями законодавства передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.
Разом з тим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ненадання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; несвоєчасна явка за викликом державного виконавця.
Тобто, ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
В свою чергу, відповідно до ст.441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Крім того, як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 своєї постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 за № 6, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правам з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12). У зв'язку із цим, у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов'язків, передбачених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування, зокрема звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно зі статтею 377-1 ЦПК України, пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що в силу положень ст.441 ЦПК України особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду факт вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання, саме виконавець повинен доводити факт ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
В матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про вчинення боржником дій щодо виконання судового рішення в повному обсязі, враховуючи значний термін (з 2020 р.)перебування виконавчого провадження на виконанні.
Крім того, обізнаність боржника про існування боргових зобов'язань та невжиття ним заходів щодо виконання судового рішення свідчить про допущену боржником свідому бездіяльність, яка дає підстави розцінити це як ухилення від виконання зобов'язань за виконавчим документом. Отже, суд дійшов висновку, що вказані обставини свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
При цьому, суд враховує вимоги ст. 18 ЦПК України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У справі «Soering vs UK» від 7 липня 1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов'язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Крім того, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд.
Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Таким чином, суд визнає, що виконавцем здійснені всі ймовірні та належні заходи забезпечення виконання рішення суду в примусовому порядку, а також встановлено факт ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання рішення суду. Також судом встановлено, що боржник систематично покидає територію України, що унеможливить виконання рішення суду та стягнення з останнього боргу.
З урахуванням наведеного, обмеження у праві виїзду за кордон ніяким чином не може порушувати права боржника, оскільки така міра є тимчасовою і тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є дієвою юридичною санкцією, яка в такому випадку зумовить пришвидшення виконання рішення суду.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задоволити подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича та тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника на строк до повного виконання ним відповідного судового рішення.
Суд також вважає за доцільне роз'яснити боржнику, що обмеження у праві виїзду за межі України має тимчасовий характер та відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК Україниможе бути скасоване за вмотивованою заявою боржника після вжиття ним заходів, спрямованих на виконання обов'язків, покладених на ньогоЗаконом України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст.10,260-261,353,354,441 ЦПК України, суд, -
Подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу - задоволити.
Тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов'язань за виконавчим листом №344/9840/17, виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 637292 грн. 20 коп. заборгованості за договором побутового підряду від 08.08.2015 року станом на 13.07.2017 року, яка складається з: 52940,00 грн. - основний борг (попередня оплата); 581281,20 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань; 3071,00 грн. - три відсотки річних від простроченої суми, а також 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Пастернак І.А.