Справа № 215/2990/23
2/215/115/25
23 червня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.
за участю: секретаря - Мироненко А.О.
представника позивача (в режимі відео конференції) - Дитинчук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
23.05.2023 позивач АТ «ЮНЕКС БАНК» звернулось до суду з даною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 11.12.2018 відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «ЮНЕКС БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву. Відповідно до підписаної Анкети-заяви від 11.12.2018, відповідач підтвердила, що ознайомилась та погодилась з публічною пропозицією Банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. При цьому, відповідач отримала банківську платіжну картку та надала Банку розписку про отримання картки та про ознайомлення з правилами користування карткою, визначеними у Публічній пропозиції АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов вказаного договору, АТ «ЮНЕКС БАНК» відкрив відповідачу особовий рахунок у гривні та надав відповідну платіжну картку з кредитним лімітом в розмірі 78145,83 грн., процентна ставка за користування кредитними коштами становить 48% річних строком 11.12.2021. У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала умови кредитного договору, у неї станом на 01.06.2022 утворилась заборгованість в розмірі 74129,75 грн., яка складається з наступного: 50063,92 грн. - заборгованість за кредитом; 24065,83 грн. - заборгованість за процентами.
Дану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
24.11.2023 представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому вказує, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки встановлений кредитний ліміт, згідно укладеного Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 11.12.2018 становить 50000 грн., а не 78145,83 грн., як зазначає позивач, а також позивач нараховував відповідачу проценти за користування кредитом в сумі 10748,48 грн. після спливу строку кредитування, у зв'язку з чим просить відмовити позивача у задоволенні позовних вимог (а.с.97-99).
12.12.2023 представник позивача надав відповідь на відзив в якій зазначає, що відзив представником відповідача було подано з порушенням строку, а тому просить відмовити у приєднанні відзиву на позовну заяву (а.с.104-105).
17.01.2024 представником позивача були подані до суду письмові пояснення, в яких вказує, що нарахування процентів до моменту подачі позову до суду є законним, оскільки Публічною пропозицією, яка була підписана відповідачем, встановлено право пролонгації дії кредитного договору (овердрафт) автоматично та, в даному випадку, відповідач користувалась кредитним лімітом включно по 2022 рік і заяви від неї про припинення дії кредитного договору не надходило (а.с.117-118).
В судовому засіданні представники позивача надали аналогічні пояснення, що викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових запереченнях.
Відповідач, та її представник у судове засідання не з'явилися при належному завчасному повідомленні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників позивача, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 11.12.2018 відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «ЮНЕКС БАНК» з анкетою-заявою про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки.
Відповідно до підписаної Анкети-заяви від 11.12.2018, відповідач підтвердила, що ознайомилася і погодилася з публічною пропозицією Банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. При цьому, відповідач отримала банківську платіжну картку та надала банку розписку про отримання картки, про ознайомлення з правилами користування карткою визначених у Публічній пропозиції АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Публічна пропозиція AT «ЮНЕКС БАНК» оприлюднена на офіційній інтернет сторінці Банку за адресою: www.unexbank.com.ua.
Таким чином, відповідно до Анкети-заяви, відповідач акцептувала та приєдналась до Публічної пропозиції Банку на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до пункту 10.1 Договору про комплексне банківське обслуговування, даний Договір набирає чинність з моменту його укладення, тобто з моменту акцептування клієнтом, тобто з моменту отримання Банком від Клієнта належним чином заповненої та підписаної клієнтом Анкети-Заяви та діє протягом невизначеного терміну до моменту його розірвання або припинення з причин, передбачених цим договором. Відповідно до умов вказаного договору, Банк відкрив відповідачці особовий рахунок у гривні та надав відповідну платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер до неї.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що відповідачка доручила позивачу самостійно здійснювати договірне списання грошових коштів з поточного рахунку на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п.6.2.17 відповідач зобов'язалась погашати всі заборгованості по рахункам та кредиту в строки, передбачені Договором та у разі виникнення простроченої та/або несанкціонованої заборгованості, першочергово здійснювати повернення простроченої заборгованості за процентами та Кредитом, штрафами пенями та/або несанкціонованої заборгованості, а потім скористатися правом на отримання кредиту.
Згідно меморіального ордеру №18 від 11.12.2018, відповідач ОСОБА_1 отримала від AT «ЮНЕКС БАНК» грошові кошти в сумі 50000 грн. у вигляді встановлення початкового ліміту офердрафта (а.с.22).
Факт укладення кредитного договору, отримання кредитної картки та кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту (офердрафта) в сумі 50000 грн. визнається відповідачем (а.с.97-99).
Таким чином, суд вважає доведеним факт існування договірних відносини між сторонами, які виникли внаслідок укладання кредитного договору та не входить в обговорення факту укладення даного правочину та використання відповідачем кредитних коштів.
Водночас, відповідач не погоджується саме з нарахованими сумою заборгованості та процентами за користування кредитом (а.с.97-99).
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 01.06.2022 становить 74129,75 грн., яка складається з наступного: 50063,92 грн. - заборгованість за кредитом; 24065,83 грн. - заборгованість за процентами (а.с.23-49).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Позивач АТ «ЮНЕКС БАНК» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором, однак відповідач умови кредитного договору належним чином не виконувала, у зв'язку з чим за кредитним договором утворилась заборгованість.
При цьому, відповідно до меморіального ордеру №18 від 11.12.2018, відповідач ОСОБА_1 отримала від позивача AT «ЮНЕКС БАНК» грошові кошти в сумі 50000 грн, тому саме вказана сума заборгованості за тілом кредиту має бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Будь-яких доказів про отримання відповідачем іншої суми кредитних коштів, а саме меморіального ордеру на зазначену в позовній заяві суму тілу кредиту в розмірі 78145,83 грн. (а.с.2) позивачем не надано.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд звертає увагу на те, що Анкета-заява від 11.12.2018, підписана відповідачем ОСОБА_1 не містить умов про те, що складовою невід'ємною частиною Договору про комплексне банківське обслуговування є Паспорт споживчого кредиту (а.с.7). Саме тому інформацію та умови, зазначені у ньому, не можна вважати узгодженими між сторонами кредитного договору.
Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20 виснувала, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.
Отже, вирішуючи позовні вимоги по суті, суд приймає до уваги дані що містяться в Анкеті-заяві від 11.12.2018 та дані виписки-повідомлення 26206077743001.UAH до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у AT «ЮНЕКС БАНК».
Відповідно до умов Анкети-заяви та виписки-повідомлення, процентна ставка за користування кредитними коштами становить 48% річних, строком до 11.12.2019. Умов щодо продовження строку дії договору виписка-повідомлення не містить. Як і не містить вказаних умов Анкета-заява від 11.12.2018 (а.с.7, 10).
Відтак, лише у межах строку кредитування до 11.12.2019 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти передбачені в договорі за користування кредитними коштами.
Розрахунок заборгованості за договором здійснено станом на 01.06.2022 (а.с.48-49).
Суд звертає увагу на те, що повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами, на кінець останнього робочого дня звітного місяця, упродовж строку кредитування, кількість платежів 12. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №723/304/16-ц (провадження N14-360цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі №638/13683/15-ц (провадження N14-680цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22), тобто дана судова практика є сталою.
Таким чином, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Між тим, вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, а саме статтею 625 ЦК України позивач не пред'явив.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 01.06.2022 заборгованість по поверненню кредитних коштів складає 74129,75 грн., з яких заборгованість по поверненню кредитних коштів складає 50063,92 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями 24065,83 грн. (а.с.48-49).
З виписки по рахунку слідує, що в період з 11.12.2018 по 01.06.2022 відповідачем було сплачено в рахунок погашення процентів 53361,50 грн. в той час як строк дії кредитного договору був припинений станом на 11.12.2019 та з 01.01.2020 позивач вже не мав права нарахування вказаних процентів (а.с.48-49).
Водночас, як видно з наданого позивачем розрахунку заборгованості, у відповідача ОСОБА_1 в період з 11.12.2018 по 01.01.2020 відсутня будь-яка заборгованість зі сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами (а.с.49).
Таким чином, поза межами дії кредитного договору, відповідачем за період з 01.01.2020 по 01.06.2022 було сплачено 33703,85 грн., які суд вважає необхідним зарахувати в рахунок наявної у відповідача заборгованості.
Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 16296,15 грн. (50000 грн. (заборгованість за тілом кредиту) - 33703,85 грн. (переплачені відповідачем проценти за користування кредитом).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги AT «ЮНЕКС БАНК» підлягають частковому задоволенню на суму3 16296, 15 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача АТ «ЮНЕКС БАНК» судовий збір пропорційний розміру задоволених позовних вимог, що становить 589,94 грн., а також понесені судові витрати з отримання професійної правничої допомоги в розмірі 1260 грн. (а.с.1, 58, 59).
Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» заборгованість за Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 11.12.2018 в розмірі 16296,15 грн., а також 589,94 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову та 1260 грн. витрат за отриману правничу допомогу, а всього 18146,09 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення складено та проголошено 23.06.2025.
Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК», код ЄДРПОУ 20023569, адреса: м. Київ, вул. Васильківська, 14.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .