Справа № 206/3147/25
Провадження № 1-кп/206/337/25
"23" червня 2025 р. Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042210000614 від 11 квітня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с. Зайцеве, Дніпропетровської області, громадянина України, тимчасово не працюючого, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утримані не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
10 квітня 2025 року о 18:15 годині водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 21101 реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Князя Вітовта в бік вул. Автодорожня у Самарському районі міста Дніпро.
Під час руху, ОСОБА_3 , рухаючись по вул. Князя Вітовта поблизу перехрестя з вул. Керамічна у Самарському районі міста Дніпро, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожнім знаком 5.38.1, не вжив заходів для зменшення швидкості та/або зупинки, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку з геморагічними вогнищами забиття речовини головного мозку з обох скроневих частках, епідуральної гематоми у правій тім'яній ділянці, лінійного перелому правої скроневої та тім'яної кісток з переходом на основу черепа, забійної рани в тім'яній області, синця у правій параорбітальній області, масивного синця правої половини обличчя з переходом на шию, садна на шкірі над верхньої губою по центру, субкон'юнктивного крововиливу правого ока; двох саден на передній поверхні лівого колінного суглобу та на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки у верхній третин; синця з садном на його тлі на передній поверхні правого колінного суглобу з переходом на стегно та гомілку; садна на зовнішній поверхні правого колінного суглобу з переходом на гомілку; трьох синців: на задній поверхні правого ліктьового суглобу з переходом на плече та передпліччя, в надключичній області праворуч з переходом вниз на проекцію правої лопатки та на передній поверхні лівого передпліччя.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 1163е, виявлені у потерпілої ОСОБА_6 тілесні ушкодження, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), якими були виступаючі частини транспортного засобу та відносяться за своїм характером до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-л,о, «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.
Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ВАЗ 21101 реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху, які свідчать, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Невиконання водієм ОСОБА_3 , вимог, наведеної норми законодавства, знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.
Таким чином, дії ОСОБА_3 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
23 червня 2025 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст. 467, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_3 .
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання щодо можливості затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України в обсязі висунутого йому обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання у разі затвердження угоди.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні надала згоду на укладення між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості, просила призначити визначене в угоді покарання та повідомила, що жодних претензій матеріального характеру вона не має, шкоду їй відшкодовано у повному обсязі, про що вона надає відповідну заяву.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам ст. 472 КПК України та може бути затверджена і по ній може бути ухвалено вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, яке виразилось у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2025 року застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні заявлено не було.
Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 342, 350, 373, 374, 474-475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 червня 2025 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025042210000614.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 2 (два) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати ОСОБА_3 обраний ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2025 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягав у забороні ОСОБА_3 у період часу з 23 години 00 хвилин по 05 годину 00 хвилин залишати житло за місцем його мешкання, який зі строком дії до 30 червня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України документально підтверджені витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-25/15480-ІТ від 21 квітня 2025 року в розмірі 3 565,60 гривень.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2025 року на автомобіль «ВАЗ», моделі «2101», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 .
Речові докази:
-1 диск «СД - диск сірого кольору» - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
-автомобіль марки «ВАЗ», моделі «21101», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_7 .
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Головуючий суддя ОСОБА_1