Справа № 185/3033/25
1-кп/185/928/25
23 червня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2025 року за № 12025041370000433, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби, солдата, стрільця-санітара 3 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 6 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 23.11.2021 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 21.07.2022 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 100 годин громадських робіт;
- 14.02.2023 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання визначено у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі;
- 17.01.2024 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 307 КК України до 9 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у вигляді 9 років позбавлення волі. Звільнений 07.11.2024 з Криворізької ВК Дніпропетровської області, на підставі ст. 81-1 КК України, умовно-достроково, невідбутий строк 6 років 8 місяців 26 днів, для проходження військової служби за контрактом,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (дистанційно),
захисника адвоката ОСОБА_7 (дистанційно)
потерпілого ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13 березня 2025 року, близько 12 годин 00 хвилин (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено) перебував за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні гаражного приміщення, яке належить потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на столі, який розташований з лівої сторони від входу у вказане приміщення побачив мобільний телефон, марки «Samsung Galaxy A33 5G», IMEI : НОМЕР_2 , IMEI : НОМЕР_3 , який визначив як об?єкт свого злочинного посягання та у ОСОБА_3 , раптово виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
В подальшому, ОСОБА_3 , в цей же день, тобто 13 березня 2025 року близько 12 години 05 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що відсутній контроль зі сторони власника майна, достовірно знаючи, що викрадений ним телефон належить потерпілому ОСОБА_8 , розуміючи, що його злочинні дії залишаться ніким не поміченими, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A33 SG», IMEI : НОМЕР_2 , IMEI : НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 , чим спричинив останньому матеріального збитку на суму 4934,17 грн.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, а саме пояснив суду, що 13 березня 2025 року приблизно об 11 годині в гаражному кооперативі, в центральній частині міста Павлоград Дніпропетровської області, точної адреси і часу не пам'ятає, невідомий йому чоловік просив допомогти за винагороду, в результаті чого обвинувачений погодився допомогти. Зайшовши до гаражу, побачив телефон марки «Samsung Galaxy» чорного кольору, після чого взяв телефон і вийшов з гаражу.
Потерпілий ОСОБА_8 в судові засідання під час розгляду даного кримінального провадження не з'явився, проте потерпілим подано до суду заяву, в якій останній просить суд розглядати справу за його відсутності і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 міру покарання на розсуд суду.
Крім повного визнання провини і свідчень, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
Постанова про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 17 березня 2025 року, відповідно якої, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А33 5G», IMEI : НОМЕР_2 , IMEI : НОМЕР_3 - визнано речовим доказом.
Розписка ОСОБА_8 про отримання на зберігання мобільного телефону марки «Samsung Galaxy А33 5G», IMEI : НОМЕР_2 і sim-карти.
Довідка про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні №12025041370000433, витрати на проведення вказаної експертизи склали 1591,80 гривень.
Довідка з військової частини НОМЕР_1 від 18 березня 2025 року про те, що ОСОБА_3 з 20 січня 2025 року рахується таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .
Аналізуючи викривальні показання обвинуваченого ОСОБА_3 з іншими доказами - зокрема, дослідженими судом документами, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об'єктивних. Зазначені докази винуватості обвинуваченого є належними, достатніми та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК та Конституцією України, тому покладені в основу вироку.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, його винуватість доведена повністю та підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, а дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.
Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії тяжких злочинів, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше вже притягався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, має не зняту та не погашену судимість, за зареєстрованим місцем проживання не мешкає, на обліку в психіатричному диспансері та у лікаря-нарколога не перебуває, є особою - військовослужбовцем, яка самовільно залишила частину, а також враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття.
Обставиною, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставини, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
В той же час, суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
За вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Враховуючи сукупність наведених обставин, ступінь негативних наслідків вчиненого обвинуваченим, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, позицію сторони обвинувачення, так прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення йому покарання в межах санкції інкримінованої статі Особливої частини Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
Суд враховує, що вказане кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив після постановлення, але до повного відбуття покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.01.2024, яким останнього засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, до 9 років позбавлення волі, звільнений 07.11.2024 на підставі ст. 81-1 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 6 років 8 місяців 26 днів, для проходження військової служби за контрактом.
Тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід визначити остаточне покарання за сукупністю вироків за правилами ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої останнім частини покарання, призначеного за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.01.2024 у виді позбавлення волі строком два роки.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження обвинуваченим ОСОБА_3 вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання.
Застосований стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховуючи призначене судом покарання, суд вважає необхідним залишити до набрання вироком законної сили.
Строк обчислення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід рахувати з 18 березня 2025 року, зарахувавши в строк покарання у вигляді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення за період з 18 березня 2025 року (дня затримання) по 23 червня 2025 року, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Під час проведення досудового розслідування проводилася судова експертиза на проведення якої витрачено 1 591,80 грн. Зазначені витрати у відповідності вимог ст. 122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/10881-ТВ від 18.03.2025 у розмірі 1 591,80 грн.
Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 377 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.01.2024, у виді позбавлення волі строком два роки, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на сім років.
Строк обчислення покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 18 березня 2025 року.
Зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк покарання у вигляді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення за період з 18 березня 2025 року (дня затримання) по 23 червня 2025 року, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-мобільний телефон «Samsung Galaxy А33 5G», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , переданий на зберігання за зберігальною розпискою власнику ОСОБА_8 - залишити власнику ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судових експертиз у розмірі 1 591,80 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна грн. 80 коп.).
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1