г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3246/25
Номер провадження 3/213/889/25
10 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1,2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10.06.2025 до суду надійшли Протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД №442869, серії ВАД №442924 та серії ВАД №442931, складені 05 червня 2025 року, щодо вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
Справи об'єднані в одне провадження і їм присвоєно єдиний номер справи.
Справа розглянута суддею в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та посадової особи органу національної поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення.
Пояснення потерпілої ОСОБА_2 .
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона зареєстрована та проживає за адресо. АДРЕСА_2 , працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , 2008 року народження та ОСОБА_4 , 2014 року народження. ОСОБА_1 є її колишнім знайомим, з яким вона раніше мала відносини. Після того, як ОСОБА_1 вдарив її вона припинила будь які відносини з ним і не бажає з ним спілкуватись, про що повідомила його особисто. Проте, починаючи з лютого 2025 року ОСОБА_1 почав переслідувати її - приходить за місцем її проживання, стукає у вікна - її квартира знаходиться на першому поверсі, у двері, намагається потрапити у квартиру, зазначені дії супроводжує нецензурними ображаннями та погрозами фізичною розправою та її знищенням і все це вчиняє у присутності її неповнолітніх дітей, які всі зазначені дії ОСОБА_1 бачать та чують, від чого з лютого місяця по цей час перебувають у постійному хвилюванні через побоювання. Крім того, ОСОБА_1 переслідує її і на вулиці, де поводить себе агресивно відносно до неї, нецензурно виражається у її бік. Також ОСОБА_1 протягом зазначеного часу ображає її та погрожує їй фізичною розправою через смс повідомлення на її мобільний телефон, на підтвердження чого вона просить дослідити вказані смс повідомлення. Також просить дослідити відеозапис, який був зроблений її дитиною з їх квартири, де через кухонне вікно видно, як ОСОБА_1 з вулиці стукає у вікно, ображає її та погрожує фізичною розправою. Оскільки ОСОБА_1 жодним чином не реагує на прохання припинити всі ці дії, її життя та життя її дітей перетворилося на кошмар, який триває з лютого по цей час. 21.05.2025 ОСОБА_1 в черговий раз прийшов до її квартири, стукав у вікна, у двері, намагався потрапити у квартиру, нецензурно виражався в її бік та погрожував їй і знову все це чули та бачили її неповнолітні діти, у зв'язку з чим вона була змушена звернутись до поліції. Поліцейські склали відносно ОСОБА_1 адміністративні протоколи, а також виписали терміновий заборонний припис стосовно кривдника, в якому зобов'язали залишити місце її проживання, заборонили приходити до місця її проживання та контактувати з нею. Копію даного припису вона додає до справи. Проте, не зважаючи на цей припис ОСОБА_1 вже після 21.05.2025, а саме 22.05.2025 знову прийшов до її квартири, стукав у двері, вікна, ображав та погрожував їй при дітях. Отже приїзд поліції, винесений припис, складання адміністративних протоколів жодним чином не стримали ОСОБА_1 , який попри все продовжив свої протиправні дії. В даному випадку їй не зрозуміло, як захистити себе і своїх дітей від таких дій ОСОБА_1 , оскільки і вона і діти бачать, що його нічого не стримує, дії поліції не дали результату, при цьому діти реально бояться ОСОБА_1 , не розуміючи, що від нього чекати далі. За таких обставин, на її думку справедливим та вірним буде покарання у вигляді арешту ОСОБА_1 , що зможе забезпечити захист її та її дітей від нього.
Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що нікому не погрожував, приходить до ОСОБА_2 , бо бажає з нею жити. Після перегляду відеозапису, наданому потерпілою, в якому є очевидним, як ОСОБА_1 стукає у вікно квартири ОСОБА_2 , ображає її та погрожує їй фізичною розправою ОСОБА_1 , не заперечуючи, що це він на відеозапису зазначив (мовою оригіналу): «Что то случилось? ОСОБА_5 то с кем то произошло? Ничего страшного не случилось». Також зазначив, що приходить до ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння і це горілка винувата, а не він. На запитання, чому він порушив офіційний письмовий припис поліцейського, який забороняв йому приходити до житла потерпілої протягом 10 днів і на наступний же день знову прийшов з погрозами та ображанням до квартири потерпілої ОСОБА_1 зазначив - «подумав, що припис закінчився». Стосовно смс повідомлень погрозливого та ображаючого характеру, які потерпіла отримувала від ОСОБА_1 , останній не заперечував того, що він їх писав та надсилав, проте відмовився дати пояснення або коментувати ці дії. Стосовно своєї особи ОСОБА_1 зазначив, що розлучений, працює офіційно слюсарем на «Арселор Міттал», зареєстрований та проживає один за адресою: АДРЕСА_1 .
Пояснення дільничного поліцейського, який склав протокол про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні ДОП СП ВП №7 КРУП НУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Арипшев І.С. пояснив, що 21.05.2025 зі служби 102 надійшло повідомлення від заявниці ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 гучно стукає по вікнах її квартири та погрожує. Виїздом на місто було встановлено особу ОСОБА_1 , який вчиняв вказані дії відносно заявниці в присутності її неповнолітніх дітей, у зв'язку з чим було складено протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 та проведена з ним відповідна профілактична бесіда. Крім того, відносно ОСОБА_1 був складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника, в якому були застосовані заходи термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 - його було зобов'язано залишити місце проживання потерпілої ОСОБА_2 , було заборонено на вхід та перебування в її місті проживання та заборонено в будь який спосіб контактувати з нею. Вказаний припис від 30.05.2025 під підпис ОСОБА_1 було доведено до останнього, роз'яснено йому повністю, даний припис мав дію 10 днів до 09.06.2025 включно. Проте вже на наступний день до поліції знову звернулась потерпіла ОСОБА_2 , вказуючи, що до її квартири знову з'явився ОСОБА_1 та знову, не зважаючи на припис та заборони намагався потрапити у квартиру, стукав у вікна та погрожував їй при дітях. ОСОБА_2 також через засоби зв'язку надіслала йому відео вказаних дій, а також всі смс повідомлення від ОСОБА_1 . На його думку ОСОБА_1 потребує самого суворого покарання у вигляді адміністративного арешту, оскільки він не сприймає попередження та заборони, досить тривалий час повністю ігнорує прохання потерпілої не приходити до неї, свої протиправні дії зухвало вчиняє в присутності неповнолітніх дітей, чим постійно лякає їх і взагалі не звертає на це увагу, також повністю ігнорує всі неодноразові заходи поліції, які взагалі не сприймає ніяким чином. На його думку, враховуючи тривалість і постійність зухвалої поведінки ОСОБА_1 , який жодним чином не реагує на всі можливі дії поліції іншим чином, ніж арешт, його не вдасться зупинити, оскільки застосування штрафу та громадських робіт, з огляду на ставлення ОСОБА_1 до законів не зможе на нього вплинути.
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
21.05.2025 о 17:55 год. ОСОБА_1 поблизу будинку АДРЕСА_3 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: вибивав вікно та висловлювався нецензурною лайкою у бік своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю.
При цьому, дані дії ОСОБА_1 вчинив в присутності малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті чого відносно дітей також були вчинені дії психологічного характеру.
Нормативні акти, що передбачають відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству регулюються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (№2229-VIII від 07.12.2017 року).
Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, передбачає відповідальність за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, передбачена частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Висновок судді за результатами розгляду справи.
Крім пояснень ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та інспектора поліції суддею були досліджені наступні докази:
- зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення з додатками - рапорт поліцейського про прийняття виклику на мережу 102, протокол прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинене правопорушення, пояснення потерпілої ОСОБА_2 ;
- Терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 від 30.05.2025 Серії АА № 571326, в якому останньому під підпис було зобов'язано залишити місце проживання потерпілої, заборонено на вхід та перебування в місто проживання потерпілої ОСОБА_2 та заборонено в будь який спосіб контактувати з нею;
- скріншоти смс-повідомлень, які складені та відправлені ОСОБА_1 на мобільний телефон потерпілої ОСОБА_2 , які були долучені потерпілою до матеріалів справи. Зміст вказаних смс повідомлень у кількості 17 шт. за різні часи є прямими загрозами від ОСОБА_1 в бік ОСОБА_2 фізичної розправи з нею - «(мовою оригіналу) тебе нужно окна поразбивать и тебя покалечить, за полицию морду тебе наб'ю»;
- відеозапис з квартири потерпілої ОСОБА_2 , зроблений її малолітнім сином на мобільний телефон, в якому є очевидним, як ОСОБА_1 вимагає впустити його у квартиру, при цьому ОСОБА_2 нагадує йому, що у нього припис про заборону приходити до неї, на що ОСОБА_1 не звертає увагу і в агресивному тоні з нецензурною лайкою висловлює чітку словесну погрозу в бік ОСОБА_2 , що зничтоже її - «(мовою оригіналу)….. я тебя уничтожу…..».
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу та дільничного поліцейського, який склав протокол про адміністративне правопорушення, оцінивши письмові докази у їх сукупності та дослідивши надані суду скріншоти смс-повідомлень від ОСОБА_1 на адресу потерпілої та відеозапис протиправних дій ОСОБА_1 за місцем проживання потерпілої, приходжу до висновку, що матеріали справи повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні дій психологічного характеру відносно колишньої співмешканки, малолітньої і неповнолітньої дитини, внаслідок чого була завдана шкода їх психічному здоров'ю.
Таким чином, суддею встановлено, що в діях ОСОБА_1 знаходиться склад адміністративних правопорушень, передбачений ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому його слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених - в даному випадку ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Приймаючи рішення про накладення стягнення за адміністративне правопорушення враховані наступні обставини.
Встановлено, що ОСОБА_1 не одружений, неповнолітніх дітей не має, зі слів офіційно працює слюсарем на ПрАТ «Арселор Міттал», мешкає один, інвалідом не являється.
Обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 не спростовував, також не спростовував досліджений відеозапис за своєю участю та свої смс-повідомлення. При цьому вважає, що він бажає жити з потерпілою, тому і приходить до неї постійно, особливо після вжиття горілки, також впевнений у тому, що нічого протизаконного не вчиняє і від його дій та слів ніхто не страждає.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.
Виходячи з встановлених обставин та оцінюючи зухвалу поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 самого суворого стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме: адміністративного арешту.
Застосування такого суворого виду стягнення викликано сукупністю всіх наявних та доведених обставин в поєднанні з особою ОСОБА_1 , який тривалий час вчиняє протиправні дії відносно потерпілої в присутності її неповнолітніх дітей, жодним чином не реагує на її прохання припинити такі дії, не виявляє поваги до неї та її дітей і як виявилось в судовому засіданні впевнений, що нічого не порушує і не спричиняє комусь шкоду. Також, в судовому засіданні виявилось і те, що ОСОБА_1 жодним чином не реагує і на неодноразові дії поліцейських, які були спрямовані на припинення ним цих протиправних дій - відповідні неодноразові усні роз'яснення, а також вищевказаний офіційний припис - заборона не дали ніякого результату - вже на наступний день після вказаного припису ОСОБА_1 з'являється до житла потерпілої, в присутності її дітей знову намагається потрапити до її квартири, а отримавши відмову від потерпілої та нагадування про заборону з'являтись до неї прямо словесно погрожує потерпілій, що знищить її. Така наполеглива агресивна поведінка ОСОБА_1 заслуговує на пропорційне та справедливе реагування з боку судової інстанції в межах чинного законодавства, а саме - адміністративного арешту на максимальний строк з метою негайного припинення таких дій правопорушника по відношенню до потерпілої та її неповнолітніх дітей, які у правомірний спосіб очікують на свій захист від протиправних дій ОСОБА_1 .
Відповідно до правил статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При цьому, всі встановлені обставини у справі впевнено вказують на те, що інші стягнення - штраф або громадські роботи не зможуть досягнути мети, яка визначена в статті 23 КУпАП та запобігти вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
При цьому, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, приймаючи до уваги обставини справи, суд на даний час не вбачає підстав для його направлення, у порядку ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оскільки останній вперше притягається до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, ознак систематичності скоєння ним аналогічних правопорушень - не встановлено
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 24, 27, 33, 173-2 ч.1, 173-2 ч.2, 249, 251, 252, 266, 279, 280, 283-285 КУпАП, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.
Строк арешту обчислювати з моменту затримання.
Виконання постанови в частині арешту покласти на ВП №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. в доход держави в особі Державної судової адміністрації України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601), за такими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Попов.