справа № 201/16173/24
провадження № 2-о/208/117/25
18 червня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського, Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Кузнєцової А.С.,
за участю секретаря судового засідання: Грищенко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
На розгляд суду пред'явлено вказану заяву, в якій заявлено вимогу встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що диплом серії НОМЕР_1 , заповнений 21 червня 1988 року на російській мові на прізвище « ОСОБА_2 », а на українській мові « ОСОБА_2 », належить заявнику, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявлені вимоги обґрунтовано наступним. Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 1983 році заявниця вступила до Донецького політехнічного інституту та після його закінчення у 1988 році отримала диплом серії НОМЕР_1 , в якому неправильно було зазначене її прізвище українською мовою « ОСОБА_2 », що не збігається із записом прізвища в паспорті - " ОСОБА_3 ".
У свідоцтві про укладення шлюбу від 24.08.1986 року серія НОМЕР_3 прізвище заявниці вказано російською мовою, як « ОСОБА_2 ». Однак, у дипломі серії НОМЕР_1 від 21 червня 1988 року, вказано, що його видано ОСОБА_2 , в дипломі прізвище російською мовою вказано « ОСОБА_2 ».
Таким чином вбачається, що особисті дані заявника щодо прізвища, ім'я та по батькові, в дипломі про освіту, паспорті громадянина України та свідоцтві про шлюб, які викладені на російській мові повністю збігаються, натомість наявна невідповідність в одну літеру в написанні її прізвища українською мовою. Заявник зазначає, що у зв'язку з вказаними розбіжностями у неї в подальшому можуть виникнути ускладнення при оформленні пенсії за віком.
З огляду таких обставин, заявниця звернулася до суду за захистом оспорюваних прав в спосіб встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності правовстановлюючого документа.
Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, наддала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала, просила ухвалити рішення по справі на підставі поданих доказів.
Заінтересованою особою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявлено клопотання про проведення судового розгляду у відсутності свого представника з урахуванням письмових пояснень (відзиву) на заяву.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.
Заявниця ОСОБА_1 , відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_2 , виданого Будьонівським РВД МУ УМВС України в Донецькій області, 18.07.1997 року, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Магадан, Магаданської області, Росія (копія паспорта - а.с. 5-9).
Згідно диплома, виданого на ім'я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 від 21 червня 1988 року, прізвище заявниці вказано російською мовою, як « ОСОБА_2 ». Однак, у дипломі прізвище української мовою вказано « ОСОБА_2 » (копія диплома - а.с. 11-12).
Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , 24.08.1986 року уклала шлюб з ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу їй присвоєне прізвище « ОСОБА_3 » (копія свідоцтва про шлюб - а.с. 13)
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 , прізвище заявниці « ОСОБА_3 » (копія трудової книжки - а.с.16)
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 , прізвище заявниці - « ОСОБА_3 » (копія посвідчення - а.с. 17).
З огляду на вказане, виникла необхідність встановлення юридичного факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України). Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа (п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Статті 12, 81 ЦПК України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом надано оцінку поданих ОСОБА_1 доказів і прийнято висновок про слушність аргументів, наведених в заяві та про задоволення заявлених вимог.
Відповідно до Листа Верхового суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, які мають юридичне значення» від 01.01.2012 року коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки громадяни мають право звертатися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
З досліджених доказів дійсно вбачається розбіжність в написанні прізвища заяниці в дипломі серії НОМЕР_1 та в її паспорті.
Можливість усунення допущених помилок в адміністративному (не судовому) порядку на час розгляду справи відсутня.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу має юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, пов'язані з реалізацією права заявниці на отримання пенсії за віком.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").
При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Отже, суд, в сукупності письмових документальних матеріалів, наданих заявницею на підтвердження заявлених вимог про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності, - вважає, що заява є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273, 280, 293-294, 315, 354 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що диплом серії НОМЕР_1 , виданий 21 червня 1988 року на російській мові на прізвище « ОСОБА_2 », а на українській мові « ОСОБА_2 », належить заявнику, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення за розглядом справи в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.354, 355 ЦПК України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Дата складання повного тексту рішення - 18.06.2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса АДРЕСА_1 , факт. адреса: АДРЕСА_2 ;
- заінтересована особа Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок, 26.
.
Суддя А.С. Кузнєцова