Справа № 212/6333/25
2/212/3610/25
23 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
за участю секретаря - Пижик В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
за участі представника позивача - ОСОБА_3 ,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
представника відповідачки - ОСОБА_4 , -
Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що під час шлюбу між сторонами народився син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому шлюб міх сторонами було розірвано, а за судовим наказом по справі № 212/5989/21 від 27 липня 2021 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 було стягнуто аліменти на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 12 липня 2021 року до досягнення дитиною повноліття. Позивач був призваний на військову службу, під час проходження якої отримав важкі поранення, проходив декілька разів лікування, через що йому було присвоєно 2 групу інвалідності. Внаслідок захворювання позивач вимушений придбавати ліки та слуховий апарат. Частина витрат на лікування йому компенсується державою, однак решту витрат він вимушений нести самостійно, що призвело до зміни його майнового стану у бік його погіршення з часу стягнення з нього аліментів. Таким чином, враховуючи стан здоров'я позивача, що значно погіршився внаслідок отриманих ним під час військової служби травм, в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення з нього на користь відповідачки аліментів у розмірі частки від доходів, просив суд розмір аліментів, що були стягнуті з ОСОБА_1 за судовим наказом Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 липня 2021 року по справі № 212/5989/21, зменшити та стягувати в подальшому з позивача на користь відповідачки на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
19 червня 2025 року від представника ОСОБА_7 , адвоката Глазунової А. М., надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , обґрунтовуючи тим, що на сьогодні в позивача наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 15863,65 грн. Також позивачем не надано доказів на підтвердження змін в сторону погіршення матеріального стану ОСОБА_1 , що унеможливлює сплату ним аліментів у раніше визначеному розмірі. Так додані позивачем виписка із медичної карти про факт лікування не є беззаперечним доказом тяжкої хвороби та неможливості у зв'язку з цим сплачувати аліменти на утримання дитини. До того ж позивач може отримати додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. щомісяця за час лікування та реабілітації. Тому для належного забезпечення ОСОБА_5 просила суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання не зявився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи.
Представник позивача, адвокат Примаков К. О., в судовому засіданні надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, наполягаючи на задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, додаючи, що при захисті Батьківщини позивач отримав три тяжкі поранення, у 2022 році, у 2023 році та у 2025 році, внаслідок чого був контужений, майже втратив слух, набув 2 групу інвалідності, тому не може працевлаштуватися на роботу, щоб забезпечувати себе грошима. Крім того держава не повною мірою відшкодовує йому витрати на лікування, тому він змушений витрачати значні кошти на відновлення свого стану здоров'я.
Представник відповідача, адвокат Глазунова А. М., у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, внаслідок чого просила відмовити у задоволенні позову повністю, вказуючи, що позивач має право на отримання виплат через поранення та пенсію по інвалідності. У свою чергу позивачу держава компенсує вартість лікування.
Відповідачка, ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтримуючи позицію свого представника, повідомила, що змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » за власною заявою в органах ДРАЦС. Також зазначала, що ОСОБА_1 не приймає участі в житті дитини з 2021 року, а витрати на утримання дитини зростають кожного року. Додавала, що через необхідність у грошах вона була змушена вийти на роботу після декрету, де отримує біля 8000-10000 грн. на місяць. Отже, просила суд відмовити у позові ОСОБА_1 .
Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом було встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі з 3 листопада 2017 року по 23 березня 2021 року, що підтверджується копією рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 лютого 2021 року, яке набуло чинності 23 березня 2021 року, про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Судом також встановлено, що судовим наказом Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27.07.2021 року по справі № 212/5989/21 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 було стягнуто аліменти на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12.07.2021 року та до досягнення повноліття дитиною.
За заявою ОСОБА_6 було відкрито ВП № 71093816 з примусового виконання судового наказу № 212/5989/21 виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 .
Наявність заборгованості у ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь відповідачки на утримання сина, ОСОБА_10 , на виконання судового наказу від 27 липня 2021 року в сумі 15863,65 грн. станом на 13.06.2025 року підтверджується довідкою від 13 червня 2025 року Покровського ВДВС у м. Кривий Ріг.
У свою чергу суд встановив, що на підставі виписки з медичною картки стаціонарного хворого № 1914 судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив лікування як наслідок повторних вибухових травм (перші від 20.11.2022 року та 24.01.2023 року), отриманих внаслідок захисту Батьківщини, якому був виставлений діагноз: акубаротравма, закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, у вигляді двобічної хронічної нейросенсорної приглухуватості глибокого ступеню порушення слуху при середній втраті слуху 83дБ на праве вухо, 86,25дБ на ліве вухо, енцефалопатія 1 стадії складного (дисциркуляторна, посттравматична) генезу, з розсіяною дрібно осередковою симптоматикою, стійким значно вираженим цефалгічним, церебрастенічним синдромами, вираженою координаторною недостатністю, декомпенсація. При цьому вказана травма віднесена до травм тяжкого ступеня. Також ОСОБА_1 рекомендовано динамічне спостереження у сімейного лікаря, невролога, ЛОРа, психіатра, а також визначено медикаментозне лікування.
Крім того ОСОБА_1 за посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим 16.04.2025 року Саксаганським УПСЗН, є особою з інвалідністю ІІ групи до 1 травня 2027 року, маючи право на пільги для ветеранів війни та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Встановлення ОСОБА_1 рекомендацій внаслідок отримання ним 2 групи інвалідності внаслідок перенесених травм підтверджується індивідуальною програмою особи з інвалідністю, де зокрема, визначено необхідність придбання та використання ним слухових апаратів до 1 травня 2027 року.
Витрати на лікування ОСОБА_1 підтверджуються долученими до справи позивачем квитанціями з аптек про придбання ліків від 25 травня 2025 року на суми: 17753,45 грн., 1741,60 грн., 8300,06 грн. та 2893,60 грн.
Суд зазначає, що за змістом ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини кожна дитина має право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
На підставі ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК) батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За ч. 1 ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі ч. 2 ст. 182 СК розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Зі змісту ст. 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На підставі п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вбачається, що за ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. При цьому в новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Суд, зважаючи на встановлені обставини справи, вважає доведеним зміни майнового стану позивача внаслідок отримання ним під час захисту Батьківщини поранення, визначення йому 2 групи інвалідності, неможливість через перенесенні захворювання працевлаштуватись на роботу, що зумовлює додаткові коштовні витрати ОСОБА_1 на лікування та відновлення.
Суд також вказує, що згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: для дітей віком до 6 років становить 2563 грн., для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн., а для працездатних осіб - 3028 грн.
Враховуючи відсутність даних про дохід позивача, суд зазначає, що за даними Державної служби статистики України вбачається, що середньомісячна заробітна плата працівників в економіці станом на вересень 2024 року складала 20592 грн.
Внаслідок переліченого вмотивування вбачається, що 1/4 частка від середньомісячного офіційного доходу працівника могла б становити відповідно близька 5148 грн. (20592 / 4 = 5148), внаслідок чого 1/6 частка від середньомісячної заробітної плати може становити десь 3432 грн. (20592 / 6 = 3432), що перевищуватиме прожитковий мінімум на одну дитину у віці від 6 до 18 років у 2025 році в розрахунку на місяць.
Однак суд звертає увагу на те, що індекс споживчих цін виявляє зміну вартості фіксованого споживчого набору товарів та послуг у поточному періоді відносно попереднього та встановлюється централізовано й є єдиним для всіх регіонів України.
Крім того, виходячи зі зміни індексів споживчих цін протягом вересня 2024 року - травня 2025 року вбачається, що індекс інфляції змінився у бік збільшення.
Таким чином суд погоджується із ОСОБА_2 , що витрати на утримання дитини збільшились у порівнянні із моментом видачі судового наказу 27 липня 2021 року по справі 212/5989/21.
Також суд зазначає, що рівень середньомісячних доходів працівників у сфері економіки України збільшується.
В той же час на підставі переліченого вмотивування вбачається, що 1/5 частка від середньомісячного офіційного доходу працівника може становити відповідно близька 4118,40 грн. (20592 / 5 = 4118,40) на місяць.
Враховуючи викладене обґрунтування, суд вважає, що зменшення розміру аліментів на утримання сина позивача слід на переконанння суду здійснити з розміру 1/4 частки на 1/5 частку від доходів ОСОБА_1 .
Так судом при вирішенні даного спору було взято до уваги рівність прав батьків дитини щодо її утримання, погіршення майнового стану позивача через набуття ним 2 групи інвалідності внаслідок поранення та необхідності медикаментозного лікування, через що суд дійшов висновку про можливість подальшого стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина на користь ОСОБА_2 у розмірі саме 1/5 частки від доходів позивача.
Отже, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з розміру 1/4 частки від доходів до розміру 1/5 частки від доходів позивача.
Внаслідок ухвалення даного рішення суду підлягають припиненню стягнення з позивача за судовим наказом від 27 липня 2021 року аліменти на утримання спільного для сторін сина в сумі по 1/4 частки від доходів позивача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та після повного погашення по такому судовому рішенню заборгованості.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються за судовим наказом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 27 липня 2021 року по справі № 212/5989/21 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з розміру 1/4 частки до 1/5 частки з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набуття рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення за судовим наказом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 27 липня 2021 року по справі № 212/5989/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, - припинити з дня набрання рішенням законної сили та повернути виданий виконавчий лист по справі № 212/5989/21 після повного погашення по ньому заборгованості.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 23 червня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: Д. О. Козлов