Справа № 212/2772/25
2/212/2192/25
17 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Соледарської міської ради Донецької області, третя особа: Державне підприємство "Артемсіль" про визнання права власності на квартиру, -
У березні 2025 року позивачі звернулись до суду із вказаним позовом, в якому просили визнати за кожним з них право власностін на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що головним наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 від дня отримання цієї квартири у березні 1984 року, із якою мешкали її діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Влітку 1998 року позивачі звернулись до ВО “Артемсіль» із заявою про приватизацію цієї квартири, оскільки будинок АДРЕСА_2 був у повному господарському відданні ПО “Артемсіль» і 14 серпня 1998 року позивачі отримали свідоцтво про право власності на вказану квартиру. У зв'язку з воєнною агресією рф проти України у червні 2022 року позивачі були евакуйовані з місця свого проживання міста Соледара до міста Дніпра, а з січня 2023 року переїхали до міста Краматорськ, а правоустановчі документи, свідоцтво про право власності на спірну квартиру були втрачені (знищені). Позивачі звернулись до ЦНАП міста Краматорська з проханням допомогти відновити втрачені документи на квартиру, яка знаходилася в місті Соледар Бахмутського району Донецької області. Працівники ЦНАП в місті Краматорськ повідомили, щоб внести відомості про належність спірної квартири, требо звернутися до КП “Бахмутське БТІ» з проханням надати копії правоустановчих документів. Позивачі звернулись письмово до КП “Бахмутське БТІ» через засоби електронного зв'язку з проханням надати копії правоустановчих документів, які б дали право на реєстрацію в реєстрі права власності. В телефонній розмові працівники КП “Бахмутське БТІ» вказали, що за обліками станом на 31 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 ні за ким не зареєстроване. На запит позивачів до Соледарської міської ради Донецької області щодо підтвердження факту приватизації квартири 14 серпня 1998 року було надано відповідь згідно якої для відновлення втраченого свідоцтва про право власності що було отримано внаслідок приватизації державного житлового фонду необхідно звернутися до органу, який його видав, на території міста Соледар приватизація житла здійснювалась госпрозрахунковим бюро з оформлення документів на приватизацію житла НПФ “БІ3НЕС-ТЕХ». Проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що виникли у встановленому законом порядку на 01 січня 2013 року , на території міста Соледара здійснювалось комунальним підприємством “Бахмутське Бюро технічної інвентаризації». Як відомо, на сьогодення госпрозрахункове бюро з оформлення документів на приватизацію житла НПФ “БІЗНЕС-ТЕХ» ліквідовано.
Ухвалою суду від 19 березня 2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху, позивачам надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачі у судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача Соледарської міської ради Донецької області у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив прийняти рішення відповідно до законодавства.
Третя особа Державне підприємство "Артемсіль" належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, представника до суду не направив, заяв або клопотань про розгляд справи без їх участі на адресу суду не надходило, письмових пояснень щодо позову також надано не було.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
На підтвредження заявлених позовних вимог, позивачами надано довідку № 1426-5002511022 від 16 січня 2023 року про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, згідно якої ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.19).
Згідно довідки № 1426-5002511026 від 16 січня 2023 року про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.22).
Згідно довідки № 1426-5002523504 від 20 січня 2023 року про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.13).
Зі змісту відповіді Соледарської міської військової адміністрації Бахмутського району Дніпропетровської області Вих. № 632/01-12 від 14 лютого 2025 року щодо видачі дубліката свідоцтва про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що для відновлення втраченого свідоцтва про право власності, що було отримано внаслідок приватизації державного житлового фонду необхідно звернутися до органу, який його видав. У 1998 році Соледарська міська рада не виконувала функції органа приватизації, рішення про надання дозволу на приватизацію не приймались. На території міста Соледар приватизація житла здійснювалась госпрозрахунковим бюро з оформлення документів на приватизацію житла НПФ “БІЗНЕС-ТЕХ». Проведення дерржавної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що виникли в установленому законом порядку на 01 січня 2013 року, на території міста Соледара здійснювалось комунальним підприємством “Бахмутське Бюро техічної інвентаризації». Будь які документи щодо приватизації житла вищезазначеними організаціями в Соледарську міську раду Бахмутського району Донецької області не надавались та не передавались. У Соледарській міській раді Бахмутського району Донецької обласі та Соледарській міській військовій адміністрації Бахмутського району Донецької області відсутні будь-які документи щодо приватизації квартири АДРЕСА_3 (а.с.10-11).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні (а.с.12).
Згідно звіту про оцінку майна трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного СОД ФОП ОСОБА_4 , ринкова варість об'єкту оцінки станом на 20 березня 2025 року складає 63000 грн. (а.с.32-41).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (у редакції станом на час розгляду справи), місто Соледар Соледарської міської територіальної громади з 25 січня 2023 року є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності.
Верховний Суд України у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (Постанова ОП КГС ВС від 24.01.2020 року у справі № 910/10987/18).
Частина четверта статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.
Так, у позовній заяві позивачі посилаються на те, що у 1998 року вони звернулись до ВО “Артемсіль» із заявою про приватизацію спірної квартири та 14 серпня 1998 року отримали свідоцтво про право власності на вказану квартиру.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача квартир у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до ст.5 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду» оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вступив в дію з 03.08.2004 року.
Єдина інформаційна база, яка містить відомості про права на нерухоме майно та їх обтяження було введено в дію 2013 року. До 2013 року реєстрація права власності на майно проводилася в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який зараз є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
До 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно, проводилася Бюро технічної інвентаризації із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, за наслідками розгляду справи судом встановлено, що позивачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів належності їм на праві особистої приватної власності спірної квартири, яке набуто шляхом приватизації до 01 січня 2013 року на підставі відповідного свідоцтва про право власності і було зареєстровано у передбаченому законом порядку, оскільки суду не надані будь-які докази щодо реєстрації права власності на спірну квартиру в органах БТІ, крім того такі відомості відсутні у реєстрі речових прав на нерухоме майно, а відтак відсутні правові підстави для визнання за позивачами права власності на спірну квартиру.
Надані позивачами копії паспортів з відміткою про зареєстроване місце проживання у спірній квартирі, а також довідки про взяття на облік внутрішньопереміщених осіб із зазначенням адреси реєстрації у спірній квартирі, як у своїй сукупності, так і окремо, не можуть бути належними та допустими доказами належності позивачам на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи результат вирішення спору, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачами, не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.4, 5, 6, 12, 13, 77-81, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.319, 321, 328, 392 ЦК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Соледарської міської ради Донецької області, третя особа: Державне підприємство "Артемсіль" про визнання права власності на квартиру.
Судові витрати понесені позивачами - віднести на їх рахунок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Соледарська міська рада Донецької області, код ЄДРПОУ 04052873, юридична адреса: Донецька обл., м. Соледар, вул. Паркова, буд. 3-А.
Третя особа: Державне підприємство "Артемсіль", код ЄДРПОУ 00379790, юридична адреса: Донецька обл., м. Соледар, вул. Чкалова, буд. 1А, адреса перебування: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 23 червня 2025 року.
Суддя: М.Д. Власенко