Справа № 201/7768/25
Провадження № 2-о/201/243/2025
23 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Федоріщев С.С., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
До Соборного районного суду міста Дніпра 15 квітня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
За приписами статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом (частина третя статті 293 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Окремо слід звернути увагу на те, що на відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред'явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу подається до суду за підписами сторін (подружжя), а не одним з подружжя.
При цьому, всупереч вищевказаних вимог дана заява подана одним із подружжя - заявником ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд», що не може вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частини третя стаття 294 Цивільного процесуального кодексу України).
Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України).
Однак в поданій заяві взагалі відсутній виклад обставин звернення заявника до суду про розірвання шлюбу за заявою подружжя, не надано жодних доказів обґрунтування обставин викладених у заяві, відсутні належні докази наявності у подружжя спільних дітей.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте в поданій заяві відсутнє підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС у випадках, передбачених статтею 106, 107 Сімейного кодексу України. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Крім того, згідно статті 106 Сімейного кодексу України та діючих Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні розірвання шлюбу між подружжям, яке не має неповнолітніх дітей, здійснюється органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя.
Доказів, що унеможливлювали б розірвання шлюбу через органи ДРАЦС, заява також не містить.
За таких обставин, заява про розірвання шлюбу у порядку окремого провадження повинна подаватися до суду спільно подружжям (чоловіком та дружиною), має містити докази наявності у подружжя неповнолітніх дітей та у разі відсутності у подружжя неповнолітніх дітей, в заяві повинно бути зазначено, що унеможливлює розірвання шлюбу через органи ДРАЦСу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).У рішенні Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на наявність наведених судом недоліків заяви, вона підлягає залишенню без руху із визначенням судом строку для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185, 294 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність в триденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникам зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Федоріщев