Справа № 211/2231/25
Провадження № 2/211/1495/25
іменем України
23 червня 2025 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Костенко Є.К.,
за участю: секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини -
06 березня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Байгуш О.Ю. звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя він склав заповіт, посвідчений 07.05.2015, заповівши земельну ділянку площею 4,0147 га, кадастровий номер 1422483900:40:000:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розміщена на території Миколайпільської сільської ради, що зараз відноситься до Дружківської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, позивачу ОСОБА_1 . Зазначає, що про існування заповіту позивач не знала до початку лютого 2025 року, виявила його випадково, коли прибирала у будинку, в якому проживав ОСОБА_2 та покійна мати позивачки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, ОСОБА_1 звернулася до приватного Одеського районного нотаріального округу Куркан Н.Ф. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , але отримала лист з відмовою через пропущення строку подання даної заяви. Представник позивача зазначає, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася, за оформленням спадщини ніхто не звертався, а пропуск строку для прийняття спадщини обумовлено об'єктивними причинами, тому, просить суд встановити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном у чотири місяці.
18 березня 2025 року провадження по справі було відкрито та призначено підготовче засідання за правилами загального провадження.
23 червня 2025 року підготовче судове засідання було закрито та призначено справу для розгляду по суті.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, надали суду письмову заяву, в якій просять цивільну справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцемзнаходження юридичної особи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, крім того, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.
Оскільки сторони не з'явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності від 25.11.2014 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.11.2014 ОСОБА_2 на праві приватної власності за життя належала земельна ділянка площею 4,0147 га, кадастровий номер 1422483900:40:000:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розміщена на території Миколайпільської сільської ради, що зараз відноситься до Дружківської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області,
Згідно з Заповітом від 07.05.2015 ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,0147 га, кадастровий номер 1422483900:40:000:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розміщена на території Миколайпільської сільської ради.
Відповідно до витребуваних від нотаріуса матеріалів було надано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, спадщина ніким не приймалася.
Листом приватного Одеського районного нотаріального округу Куркан Н.Ф. від 20.02.2025 №16 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповіт або за законом.
Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропуску строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Судом встановлено, що позивач пропустила встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Постановою Верховного Суду України від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17 зазначено, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Аналогічний правовий висновок висловив і Верховного Суду у постанові від 26.06.2019, справа №565/1145/17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Аналізуючи зібрані у справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Як було зазначено у позовній заяві та підтверджено документально позивач пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що вона не була обізнана про наявність заповіту, позивач є власником будинку, яку вона отримала у спадщину від своєї матері, яка, у свою чергу отримала будинок у дар від ОСОБА_2 , що свідчить про існування фактичних родинних відносин між зазначеними особами. Крім того в Україні 24.02.2022 було оголошено воєнний стан, що зумовило часті повітряні тривоги, ракетні обстріли, перебої з електропостачанням, які вплинули на роботу підприємств, установ, організацій усіх форм власності, тому позивач об'єктивно мала певні перешкоди у вчиненні дій, пов'язаних з оформленням документів для прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, відсутні інші спадкоємці, які б звернулися в установлені строки для прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 поважними, а позов задовольнити, та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Питання щодо стягнення із відповідача судового збору позивачем не порушено, тому суд вважає, що дані витрати підлягають залишенню за позивачем.
На підставі викладеного, ст.ст.1268,1270,1272 ЦК України, керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) додатковий строк у чотири місяці з часу набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 23.06.2025.
Суддя Костенко Є. К