Єдиний унікальний номер 229/4661/24
Номер провадження 1-кп/211/279/25
23 червня 2025 року колегія суддів Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
за головуванням судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора (в режимі відеоконференціі) ОСОБА_5
захисника (в режимі відеоконференціі) ОСОБА_6 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференціі) ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в режимі відеоконференції кримінальне провадження за №12024082080000632 від 23.04.2024 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених у ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України, -
встановила:
23 червня 2025 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надано клопотання начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082080000632 від 23 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання та наполягав на продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши учасників судового розгляду, колегія суддів висновує таке.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У частині 2 ст.29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів справи вбачається, що відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082080000632 від 23 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого у ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України.
На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2025 року ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 04 липня 2025 року включно.
Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість підозри, бере до уваги дані які вказують на обґрунтовану підозру.
Водночас, з огляду на положення, зазначені у ч.5 ст.9 КПК України, а саме, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), колегія суддів бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.
На підставі положень, зазначеним у ч.1 ст.177 КПК України визначається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Разом з цим, встановлені обставини в судовому засіданні, свідчать про наявність ризиків передбачених у п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, існує, наявність небезпеки для суспільства, через те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені тяжкого та особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, і усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може переховуватися від суду. Також беручи до уваги серйозність пред'явленого йому обвинувачення та стадію судового провадження, коли судовий розгляд по справі не розпочато, свідки сторони обвинувачення не допитані судом, існує висока вірогідність впливу з боку обвинуваченого на вказаних осіб.
Крім того, суд звертає увагу на характер кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_7 , а саме, високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини з приводу того, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У судовому засіданні прокурорами доведено, що більш м'який запобіжний захід обраний ОСОБА_7 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам.
Колегією судів встановленні наявні ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 , зважаючи на тяжкість покарання за інкримінований злочин, може переховуватися від суду; незаконного впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Незважаючи на тривале проваждення та беручи до уваги, що дане кримінальне провадження передано на розгляд зазначеної судової колегіі Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу 05 травня 2025 року, вважаємо, що ризики зазначені у клопотанні прокурора не зменшилися.
Колегією суддів не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому колегія суддів вважає, що більш м'які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 .
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні зважаючи на конкретні обставини. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При цьому, колегія судів вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.
Таким чином, керуючись приписами, зазначеними у ч 3 ст. 331 КПК України, колегія суддів вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки він спливає, а судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку.
Колегія суддів, вважає, що відповідно до ч 4 ст. 183 КПК України, не можливо визначити розмір застави в цьому кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 77, 80, 81, 369-372 КПК України, колегія суддів
постановила:
клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 серпня 2025 року включно, без визначення застави.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 на 21 липня 2025 року о 13:00 год., розгляд якого проводити колегією суддів у приміщенні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у режимі відеоконференціі.
Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 23 червня 2025 року.
Колегія суддів ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3