Справа № 175/931/21
Провадження № 1-кп/175/58/21
16 червня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020040440000299 від 04.03.2020 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Балівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не інвалід, не депутат, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
15.08.2020, приблизно о 23:00 год., ОСОБА_4 проходив повз домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_5 .
У цей час, на фоні тривалих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, шляхом вільного доступу, пройшов через територію подвір?я до вищевказаного будинку, де, застосовуючи силу рук відчинив вхідні двері та потрапив до кімнати, де відпочивала ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
У цей час, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка прокинулась від дій останнього, розпочався словесний конфлікт.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 в ході конфлікту із ОСОБА_5 , діючи умисно, наніс останній не менше 1 удару правою рукою, зжатою в кулак, в область обличчя ліворуч.
У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді рубця у зовнішнього кута лівої надбрівної дуги з переходом до середньої третини, двох синців, які розташовані на тлі травматичного набряку м?яких тканин у лівій параорбітальній області з переходом на проекцію лівої гайморової пазухи, на лівій щоці з переходом на носо-губний трикутник та підборіддя ліворуч з подальшим переходом в підщелепну область ліворуч, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразились в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, кваліфікуються за ч. 2 ст. 125 КК України
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним кримінального правопрушення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Мотиви призначення покарання
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених кримінальних правопорушень, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, офіційно не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним кримінального проступку, фактичні обставини справи, спосіб вчинення, його мотиви, форму вини, обстановку вчинення, особу обвинуваченого та стан його поведінки, обвинувачений усвідомив протиправність своїх дій, у вчиненому розкаявся, раніше не судимий , пом'якшуючу обставину щире каяття, наявність обтяжуючої обставини вчинення вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд
Потерпіла ОСОБА_5 звернулась з цивільним позовом до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 7870,00 гривень, та моральну шкоду у розмірі 8000,00 гривень.
Обвинувачений у судовому засіданні цивільний позов потерпілої визнав частково, моральну шкоду згоден компенсувати в повному обсязі, щодо матеріальної шкоди визнав частково.
Цивільний позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень ст.ст. 55, 56, 61 КПК України, фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, вправі пред'явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом у кримінальному провадженні.
За ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженню розглядається відповідно до вимог цивільного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Судом встановлено, що потерпіла просить стягнути з ОСОБА_4 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 7870,00 гривень, та моральну шкоду у розмірі 8000,00 гривень.
Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до Постанови ПВС України від 02.07.2004 N13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" п.31 При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України (435-15) та роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001р. N5.
Згідно даних висновків СМЕ, потерпілій завдано легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що моральна шкода завдана протиправними діями винної особи, що призвело до короткочасного розладу здоров'я.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 709/1173/17 (провадження № 51-875км19), згідно з якою, зокрема, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. (п.6 ст.3 ЦК України).
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. (Постанова ОП КЦС ВС від 05.12.2022 в справі № 214/7462/20).
Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. (Постанова ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).
Разом із тим, нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди та методику його визначення. В той же час, при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.
Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір матеріальної шкоди, заявлений потерпілою підтверджений в повному обсязі, а у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 слід стягнути 2000,00 грн.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.368, 369-371, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази:
-диск, з відеозаписом слідчого експерименту від 05.03.2021 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у відшкодування майнової (матеріальної шкоди) - 7870, 00 грн., у відшкодування моральної шкоди - 2000,00 грн.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст вироку складено 16 червня 2025 року. У відповідності до положень ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.
Суддя ОСОБА_1