Справа № 175/5143/21
Провадження № 2/175/1478/21
Іменем України
(Заочне)
"23" червня 2025 р. смт. Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Соломонович К.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Черкавського Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган місцевого самоврядування служба у справах дітей виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавленням батьківських прав, -
Позивач звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позивач посилається на те, відповідач є батьком: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 жодним чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в подальшій долі сина, не цікавиться його станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, не те що необхідному для його нормального самоусвідомлення, а й взагалі не спілкується з нею; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти. Відповідач, покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, всі питання щодо виховання вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина більш ніж два роки знаходиться на повному її утриманні, тому позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ..
Позивач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала в повному обсязі просила задовольнити. В минулому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, надали пояснення щодо позовних вимог, просили позов задовільнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату місце та час судового засідання повідомлений належним чином, заяв не надавав.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради у судове засідання з'явився, просили розглядати справу без їх участі.
Представник третьої особи - органу місцевого самоврядування служба у справах дітей виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області у судове засідання з'явився, просили розглядати справу без їх участі.
За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суду дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони були одружені з 08.09.2018 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Індустріальним районним у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 564.
З'ясовано, що сторони є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 292.
Судом встановлено, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2020 року, справа № 175/883/20-ц шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - розірвано.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит Начальника служби у справах дітей Виконавчого комітету Сурсько -Литовської сільської ради, дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою батька ОСОБА_2 , проте за місцем реєстрації не мешкає.
Згідно пояснень особисто підписаних відповідачем ОСОБА_2 , проти позовних вимог ОСОБА_1 він не заперечує.
Допитані в судовому засідання свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що з самого народження вихованням та утриманням дитини займається лише мати дитини. Батько в житті дитини не з'являється, жодної участі у вихованні, розвитку та забезпеченні дитини не приймає.
Висновку щодо розв'язання спору відповідно до положень ст. 19 СК України згідно з ухвалою суду від 21.10.2024 року не надано у зв'язку з відсутністю інформації про місце перебування ОСОБА_2 , та недоведеністю факту свідомого невиконання батьком своїх батьківських обов'язків (заява ООП Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради від 19.02.2025).
Разом з цим, суд зазначає, що в постанові Об'єднаної палати Верховного суду від 11.12.2023 у справі № 523/1906/19 зазначено, що передбачена в ст.19 СК України обов'язковість висновку органу опіки та піклування не може абсолютизуватися. У разі якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Не надання висногвку органу опіки та піклування не означає неможливості розгляду та вирішення спору.
При вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19.
Матеріалами справи доведене винне свідоме нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов'язками стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
З наявних у справі доказів та показів свідків убачається, що відповідач не приймає участі в утриманні та вихованні сина, не цікавиться його фізичним, духовним життям, тому суд вважає, що збереження батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зашкодить інтересам дитини та не сприятиме її гармонійному розвитку. Збереження батьківських прав за особою, відсутньою у житті дитини, створить почуття невизначеності у житті дитини. Такий стан невизначеності не сприятиме нормальному психічному та емоційному розвитку дитини.
За ст. 164 СК України мати, батько можуть бути судом позбавленні батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовки до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідним харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умови для отримання нею освіти.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини та є крайнім заходом.
Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки батько свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 77-81, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган місцевого самоврядування служба у справах дітей виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавленням батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серія серії НОМЕР_2 , виданого Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 292).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О. М. Білоусова