Справа № 210/2912/25
Провадження № 2-а/210/37/25
іменем України
19 червня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
Головуючого судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Ворони Б.А.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов адвоката Страх Вадима Олеговича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови по справі № уп/2150/16 від 28 лютого 2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
01.05.2025 року позивачу надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2025 р., ВП №77835376, з якої позивач довідався, що 28.02.2025 року постановою №уп/2150/16 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у сумі 17 000 грн.
З постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення, відсутні зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В оскаржуваній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не проаналізовано обставин щодо проходження медичного огляду (коли останній раз проходив та чи проходив його взагалі), не наведено обставин щодо того, яким чином встановлено факт порушення, не встановлено чи є військовозобов'язаним, не виключеним з військового обліку тощо, не зазначено, чи перебуває він на обліку, якщо так, то в якому ТЦК та СП.
Жодної повістки позивач не отримував.
Водночас, відповідно до інформації, зазначеної у тимчасовому посвідченні позивача, 10.11.2022 р. його знято з військового обліку. Зазначено: "10.11.2022 р. виключений з військового обліку військовозобов'язаних згідно п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відносно позивача начебто 28.02.2025 року був складений протокол за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який не вручено стороні, не ознайомлено, і того самого дня постановою від 28.02.2025 року останнього притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, в порушення вимог ст. 278-280 КУпАП уповноваженою особою при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не дотримано вимоги закону.
Окрім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у відповідній справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу зазначеного правопорушення в діях позивача.
Аргументи учасників
26 травня 2025 року відповідач направив відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що Позивач відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має статус військовозобов'язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 . 26.11.2024 року Міноборони було надіслано повістку поштовим зв'язком «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_1 (адреса вказана в облікових даних військовозобов'язаного). Представниками відділення пошти №50005, м. Кривий Ріг, з 28.11.2024 року по 02.12.2024 року здійснювались заходи з вручення рекомендованого повідомлення №0610210434545 з повісткою №1348686 на прибуття 05.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних, які визначені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та не були актуалізовані позивачем.
Наявна в адміністративній справі повістка та рекомендоване повідомлення повністю відповідають вимогам «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
02.12.2024 року представниками відділення поштового зв'язку №50005 було проставлено відмітку на поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою, що є належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку. День явки за викликом військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб.
У разі наявності поважних причин неприбуття в визначені строки, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Вразі незгоди з проставленою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», представниками поштового відділення №50005, Позивачу надавалась можливість спростувати чи оскаржити порядок вручення рекомендованого повідомлення №0610210434545.
Однак, військовозобов'язаним до винесення постанови не було надано достовірних доказів неналежного вручення рекомендованого повідомлення №0610210434545 представниками поштового відділення №50005, чи надання доказу недійсності проставленої відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» на довідці Ф20.
В присутності позивача 12.02.2025 року було здійснено складання протоколу про адміністративне правопорушення та за його особистою згодою призначено розгляд на 10:00 годин 21.02.2025 року з ознайомленням під особистий підпис в протоколі (сторінка 3 протоколу).
21.02.2025 року позивач на розгляд справи прибув, надав клопотання про перенесення розгляду справи. ІНФОРМАЦІЯ_6 було задоволено клопотання щодо перенесення розгляду справи на 28.02.2025 року.
28.02.2025 року позивач не прибув на розгляд справи без поважних причин, без його присутності на підставі наявних матеріалі в адміністративній справі було здійснено розгляд в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 , кабінеті № 17 будівлі № 1 за адресою: АДРЕСА_2 в присутності начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_2 .
За результатами розгляду адміністративної справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 було оголошено рішення в вигляді постанови № уп/2150/16 від 28.02.2025 року.
Другий примірник постанови направлено поштовим зв'язком.
Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , має присвоєний ідентифікатор військовозобов'язаного, уточнив три персональні дані 22.05.2025 року.
Із внесенням 11.04.2024 року змін до статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» котрі вступили в силу 18.05.2024 року, було виключено пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Виходячи з вище викладеного, зазначені в тимчасовому посвідченні №4/2091 від 10.11.2022 відомості не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отже таке посвідчення є недійсним.
28 травня 2025 року представник позивача надав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив Позивач не належить до жодної з категорій осіб, визначених частиною дев'ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Зокрема, позивач не є військовозобов'язаним та не перебуває в запасі, оскільки відповідно до тимчасового посвідчення від 10.11.2022 року виключений з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 зазначеного Закону. Станом на момент розгляду справи новий військово-обліковий документ, який би підтверджував взяття позивача на облік як військовозобов'язаного, йому не видавався.
На підставі чинної на 10.11.2022 року редакції пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з військового обліку підлягають виключенню особи, раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Таким чином, на момент складення протоколу та винесення постанови позивач не мав статусу військовозобов'язаного та, відповідно, не був зобов'язаний проходити військово-лікарську комісію з метою визначення придатності до проходження військової служби.
Окрім цього, долучена до матеріалів справи повістка не містить вимоги про проходження військово-лікарської комісії, а видана нібито для уточнення облікових даних. У свою чергу, зазначені дані були уточнені під час виключення позивача з військового обліку після введення воєнного стану, відповідно до законодавства, чинного на той момент. Подальше уточнення даних стосується виключно осіб, які перебувають на обліку, а не таких, що були з нього виключені.
Посилання відповідача на нібито недостовірність інформації, що міститься в тимчасовому посвідченні №4/2091 від 10.11.2022 року, через невідповідність даним Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є необґрунтованими. Жодних доказів повторного взяття позивача на військовий облік, визнання зазначеного посвідчення недійсним або оскарження підстав його виключення з обліку відповідачем не надано. Ці обставини не є предметом розгляду у цій адміністративній справі.
Жодної повістки позивач не отримував. Відзив не містить доказів направлення листа від 08.03.2025 року чи оскаржуваної постанови, що також підтверджує відсутність належного повідомлення.
Просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
19 червня 2025 року представник відповідача надав заяву про розгляд без участі та копію відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у задоволенні позову просив відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог в їх сукупності, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, суд виходить з такого.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження
Встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 №уп/2150/16 від 28.02.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч. 3 ст.210-1 КУпАП за те, що 26.11.2024 року Міноборони було направлено повістку поштовим зв'язком «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_1 . Представниками відділення пошти №50005 м. Кривий Ріг з 26.11.2024 року по 02.12.2024 року здійснювались заходи з вручення рекомендованого повідомлення №0610210434545 з повісткою №1348686 на прибуття 05.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних.
Під час розгляду адміністративної справи було встановлено порушення вимог абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені у повістці. Однак останні не прибув до повістці, про наявність поважних причин не повідомив. Доказів неналежного вручення йому повістки чи спростування проставленої відмітки в довідці Ф20 або наявності поважних причин не надав. В діях військовозобов'язаного наявний склад адміністративного правопорушення, який підтверджений належними доказами, за яке передбачено адміністративну відповідальність за статтею 210-1 КУпАП (а.с.10-11).
12 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №147. В поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив, що повістку не отримував, просив перенести розгляд справи на 28.02.2025 року.
17 квітня 2025 року державним виконавцем Саксаганського ВДВС у місті Кривому Розі Дніпропетровської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000.00 грн. (а.с.11 зворотна сторона-12).
26 листопада 2024 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 направлена повістка військовозобов'язаному ОСОБА_1 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 05.12.2024 року о 14:00 год. для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних.
06 грудня 2024 року поштове повернення з повісткою, яка направлялася військовозобов'язаному ОСОБА_1 повернулося відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», має статус військовозобов'язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Мотиви суду та застосовані норми права
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 є предметом спору, який передано на вирішення суду.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1 ст.22 цього Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) - ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якої військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч.3 ст.33 Закону).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону).
Відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 3 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачене відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинення в особливий період.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли був оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Отже, суд констатує, що на дату винесення відповідачем оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За правилами ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В спірному випадку, суть виявленого відповідачем в діях позивача адміністративного правопорушення полягає в тому, що позивач не прибув у визначений день 05 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
В обґрунтування наявності поважних причин, які перешкоджали прибути у визначений в повістці день та час до ІНФОРМАЦІЯ_8 - 05 грудня 2024 року, позивач посилається на те, що жодну повістку не отримував, про винесення постанови дізнався після отримання постанови про відкриття провадження. Крім того, відповідно до інформації, зазначеної у тимчасовому посвідченні позивача, 10.11.2022 р. його знято з військового обліку.
Згідно з абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Приписами абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16травня 2024р. № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз. 2, 3 п. 34 Порядку у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Суд звертає увагу, що адреса АДРЕСА_1 є зареєстрованим місцем проживання позивача. Отже, фактично направлення повістки відбулося за належним адресом, повістка направлена 26.11.2024 року, що підтверджується даними поштового відстеження 0610210434545 та після невдалої спроби вручення та проставлення 02.12.2024 року про це відмітки в довідці про причини повернення повернулася 06.12.2024 року на адресу відправника.
За таких обставин, оповіщення позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних відбулося з дотримання норм Порядку №560.
Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 цього Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Іншими словами, фактичне місце проживання без реєстрації у певний проміжок час за будь-якою адресою не може вважатися місцем проживання певної особи «зареєстрованим у встановленому законом порядку».
Позивач зазначає, що не належить до жодної з категорій осіб, визначених частиною дев'ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Зокрема, позивач не є військовозобов'язаним та не перебуває в запасі, оскільки відповідно до тимчасового посвідчення від 10.11.2022 року виключений з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 зазначеного Закону. Станом на момент розгляду справи новий військово-обліковий документ, який би підтверджував взяття позивача на облік як військовозобов'язаного, йому не видавався.
Проте, згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , має присвоєний ідентифікатор військовозобов'язаного та уточнив персональні дані 22.05.2025 року.
Згідно пункту 3 «Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, на підставі яких Позивач дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний самостійно збирати дані відносно військовозобов'язаних.
Відповідач є лише держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи та дійсно отримує із вказаного реєстру автоматично інформацію, однак лише ту, яку військовозобов'язаний вкаже самостійно відносно себе, зокрема зміна місця проживання, народження дитини та інші події.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, суд констатує, що ТЦК та СП не витребовує самостійно інформацію відносно військовозобов'язаних, а отримує її автоматично від державних органів, перелік яких визначено законом, після того, як вказані державні органи проведуть відповідні реєстрації та внесення відомостей до бази даних.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
В спірному випадку, позивач не змінював свої персональні дані, які б мало автоматично отримати Металургійно - ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідач не наділений законом повноваженнями вживати заходи щодо отримання/витребування персональних відомостей Позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Виходячи з встановлених обставин справи, суд вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів щодо поважності причини неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що, як правильно зазначено відповідачем, є свідченням наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2025 року, складеного за участі позивача, позивачу під особистий підпис доведено права та обов'язки та вимоги законодавства, в графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу позивач власноручно просив відкласти розгляд справи на 28 лютого 2025 року, проте 28 лютого 2025 року не з'явився на розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених у справі обставин та вищезазначених норм законодавства, суд вважає що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №уп/2150/16 від 28.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно за ч.3 ст.210-1 КУпАП є правомірною та не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов адвоката Страх Вадима Олеговича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови по справі № уп/2150/16 від 28 лютого 2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , має місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя: О. В. Чайкіна