Справа № 210/4210/25
Провадження № 3/210/1306/25
іменем України
23 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс», що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-2 КУпАП,
18 червня 2025 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшли протоколи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» ОСОБА_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-4 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 31107/04-36-04-15/31551274 від 02 червня 2025 року складеного головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар'єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Гончаренком А.А., складено адміністративний протокол відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріясервіс» ОСОБА_1 , відповідно до якого встановлено несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ, організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме: встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ згідно податкової декларації за жовтень - грудень 2024 року на загальну суму ПДВ 448,74 грн., чим порушила пункт 57.1, статті 57, пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України,чим порушено вимоги ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні присутня не була, причини неявки суду не повідомила.
Стаття 268 КУпАП не вимагає обов'язкової участі у розгляді справи особи, яка притягується до відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 163-2 КУпАП. Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_2 співробітником Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській областікваліфіковано за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Суду не надано доказів, які б підтверджували факт притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.163-2 КУпАП, що свідчить про відсутність у діянні ОСОБА_2 кваліфікуючої ознаки повторного протягом року вчинення домашнього насильства.
Враховуючи викладене, співробітниками Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській областіне підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 повторного протягом року порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання ОСОБА_1 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-2 КУпАП та передчасного складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.163-2 КУпАП.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-2 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163-2, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч.2 ст.163-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП..
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Н. Ю. Вікторович