19 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 920/540/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача за первісним позовом: не з'явився
Відповідача за первісним позовом: Сіденко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025
(головуючий - Шапран В.В., судді Сітайло Л.Г., Андрієнко В.В.)
у справі №920/540/24
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України"
про визнання недійсним рішення
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт Плюс"
про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт Плюс" (далі - ТОВ "Контакт Плюс", позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" (далі - ТОВ"Газорозподільчі мережі України", відповідач за первісним позовом) про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Сумської філії, що оформлене протоколом №7 від 20.03.2024.
2. Позов обгрунтовано тим, що рішення комісії є неправомірним, оскільки позивач своєчасно повідомив відповідача про вихід з ладу лічильника, до виявлення порушень представником оператора газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ); за результатами повірки лічильника не встановлено ознак його пошкодження чи втручання в роботу, а тому, позивач вважає, що відсутні підстави для нарахування необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
3. В свою чергу, ТОВ "Газорозподільчі мережі України" в особі Сумської філії звернулось до Господарського суду Сумської області із зустрічним позовом до ТОВ "Контакт Плюс" про стягнення 208.378,51 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу.
4. Зустрічний позов обгрунтовано тим, що 20.01.2024 працівниками Сумської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України" було виявлено роботу комерційного вузла обліку газу в позаштатному режимі, внаслідок чого споживання природного газу не обліковувалося, у зв'язку з чим відповідно до вимог Кодексу ГРС йому донараховано об'єм природного газу. Факт роботи комерційного вузла обліку газу в позаштатному режимі підтверджується актом про порушення №000087 від 20.01.2024, який є правовою підставою для здійснення донарахування вартості необлікованого об'єму природного газу, що згідно з розрахунком становить 208 378,51 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.11.2024 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено повністю.
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нормами Кодексу ГРС передбачено донарахування об'єму природного газу за самим лише фактом непридатності приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ. Водночас суд першої інстанції проаналізувавши приписи п. 8 гл. 4 розділу XI Кодексу ГРС зробив висновок, що незастосування оператором ГРМ процедури, передбаченої гл. 4 розділу XI Кодексу ГРС, є можливим лише при порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, тоді як в даному випадку виявлено роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі. Відтак, наявні підстави для нарахування позивачу необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу та відповідно, задоволення вимог за зустрічним позовом.
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025, рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС ТОВ "Газорозподільчі мережі України" в особі Сумської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України", що оформлене протоколом №7 від 20.03.2024. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
8. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що споживач самостійно звернувся до Сумської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України" із заявою №12, в якій просив направити представника для припинення газопостачання, вказаний лист зареєстровано отримано споживачем, ні в акті про порушення, ні в інших документах не зафіксовано інформації про виявлення механічних пошкоджень лічильника чи його елементів. Лічильник газу перевірено на герметичність та на ізоляцію; про пошкодження цілісності лічильника, або пошкодження пломб та несанкціонованого втручання в роботу досліджуваного лічильника у протоколі інформації не відображено. Строк періодичної повірки лічильника не порушено. Непридатним до використання визнано лише лічильник, а не інші складові комерційного ВОГ. Оператор ГРМ через встановлене програмне забезпечення має доступ до вказаних даних лічильника та коректора об'єму газу, відтак він не був позбавлений можливості самостійно здійснити перевірку, наслідком якої було б притягнення споживача до відповідальності. Однак, ініціатором повірки лічильника газу та припинення газопостачання, як і тим, хто виявив недоліки в роботі лічильника та повідомив відповідача про роботу лічильника в нестандартному режимі, був споживач. Відтак, рішення комісії з розгляду актів про порушення Сумської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України" (оформлене протоколом №7 від 20.03.2024) та про донарахування позивачу об'єму природного газу та його вартості є неправомірним та підлягає скасуванню, а тому відсутні підстави для стягнення з ТОВ "Контакт Плюс" на користь відповідача 208 378,51 грн донарахованої вартості необлікованого об'єму природного газу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
9. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач за первісним позовом звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
10. У касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про неправильне застосування апеляційним судом положень п. 8 глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, та посилаючись на положення п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказував на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах від 05.09.2024 у справі № 904/428/23, від 05.09.2022 у справі № 914/993/21.
11. Крім того, скаржник посилаючись на положення на пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ та вказує, що " лише на підставі вихідної дати листа Споживача (повідомлення) без доказів направлення такого повідомлення саме цієї дати, що суттєво впливає на суть справи та на суть норми абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення Споживачем Оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності)."
12. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
13. Позивач за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність і обґрунтованість постанови апеляційного суду у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
14. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.10.2023 між Сумською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" (оператор ГРМ) та ТОВ "Контакт Плюс" (споживач) укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання позивачем заяви-приєднання №09420U4H82FP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498.
15. Згідно з додатком №4 до заяви-приєднання, об'єкт споживача розташований за адресою м. Шостка, вул. Кожедуба, буд. 1; лічильник газу - Курс - 01А №13426, типорозмір G160 та коректор - ВЕГА-1.01 №07228.
16. 20.01.2024 споживач листом №12 повідомив відповідача про виявлення роботи газового лічильника в нестандартному режимі (табло лічильника загорається і тухне) та просив направити представника для припинення газопостачання, виконання робіт зі зняття лічильника та його подальший ремонт. Вказаний лист зареєстровано Сумською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" 22.01.2024 за вхідним №77-103/1/1-0124.
17. 20.01.2024 представниками відповідача о 13 годині 20 хвилин припинено газопостачання, відключено лічильник обліку газу та встановлено пломбу, про що складено акт про припинення газопостачання від 20.01.2024.
18. 20.01.2024 о 13 годині 20 хвилин представником відповідача за участі представника позивача складено акт про порушення №000087, в якому зазначено про порушення пп. 1 п. 3 гл. 2 розділу XI Кодексу ГРС - пошкодження засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) (лічильника газу) або робота комерційного вузла обліку природного газу (ВОГ) чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу за попередній період не обліковується або обліковується некоректно, а саме: індикатор лічильника періодично вимикається (згасає) та вмикається, витрата газу обраховується некоректно. Також, в акті про порушення було зазначено про припинення газопостачання шляхом закриття та пломбування запірних пристроїв та необхідність проведення позачергової/експертної повірки, а також зафіксовано 18.04.2023 як дату останньої повірки лічильника газу Kypc-01-G160Al, номер 13426. Крім того відображено, що комісія оператора ГРМ з розгляду цього акту буде проводитись 29.02.2024 о 10:00 за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, буд. 13.
19. 23.01.2024 представниками відповідача за участю представника позивача складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову або експертну повірку до спеціального уповноваженого органу ДП "Сумистандартметрологія" (40007, м. Суми, вул. Харківська, 101).
20. 24.01.2024 за результатами проведення позачергової повірки лічильника газу ультразвукового Kypc-01-G160Al, заводський номер 13426, виробник ТОВ ВКФ "Курс", 2016 рік випуску, складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №26, у зв'язку із тим, що засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам АЧЦА 407251.001ФО - некоректна індикація на дисплеї (індикатор лічильника періодично вмикається та вимикається), об'єм, що проходить через лічильник не обраховується, а також відсутні імпульси з НЧ вихода лічильника. При цьому, зауважень щодо цілісності, втручання у конструкцію лічильника, пошкоджень тавр, пломб, маркувань повіркою не встановлено.
21. 29.02.2024 комісією оператора ГРМ прийнято рішення про відкладення розгляду акту про порушення №000087 від 20.01.2024 на іншу дату - 20.03.2024, про що додатково повідомлено позивача.
22. 20.03.2024 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу газорозподільних систем.
23. За результатами засідання прийнято рішення (оформлене протоколом №7 від 20.03.2024) про задоволення акта про порушення №000087 від 20.01.2024 та вказано на необхідність проведення нарахування необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, про що позивач був повідомлений листом №СФ-512-104/3-24 від 29.03.2024.
24. Відповідно до акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 22.03.2024 по акту про порушення №000087 від 20.01.2024 та протоколу засідання комісії №7 від 20.03.2024, розрахунок споживачу проведений на підставі пп. 1 п. 4 гл. 4 Розділу ХІ Кодексу ГРС, період нарахування - з 19.01.2024 по 20.01.2024 (за 30,33 годин).
25. У акті-розрахунку зазначено, що обсяг донарахованого газу становить 12836,57 м3, а сума до сплати 208378,51 грн.
26. Сумською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" направлено споживачу рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу №56 від 22.03.2024 на суму 208378,51 грн.
Позиція Верховного Суду
27. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, та представника відповідача за первісним позовом, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення, наведені у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
28. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
29. Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та регулюються положеннями Кодексу ГРС, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕП) від 30.09.2015 №2494, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
30. Відповідно до п. 2 гл. 1 розд. І Кодексу ГРС цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу.
31. Пунктом 4 гл. 1 розд. І Кодексу ГРС визначається, що вузол обліку природного газу /вузол обліку/ ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.
32. Відповідно до п. 1.3 розділу 1 типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (далі по тексту - договір розподілу), цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
33. Договір розподілу регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єкта споживача, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1 розділу І договору розподілу).
34. Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором(п. 2.1 типового договору).
35. У пункті 6 гл. 6 розд. Х Кодексу ГРС (абзаци 1-3) визначено обов'язки власника (користувача) комерційного ВОГ у випадку виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, до яких належить також лічильник, та перелік ситуацій, які кваліфікуються як позаштатний режим роботи.
36. Згідно з пп. 2 п. 6 гл. 6 розд. Х Кодексу ГРС у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.
Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу;
Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
До відновлення роботи комерційного ВОГ або його складових в нормальному режимі за бажанням споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути припинено газопостачання на його об'єкт.
37. Комерційний вузол обліку газу споживача - об'єкт споживача розташований за адресою м. Шостка, вул. Кожедуба, буд. 1; лічильник газу - Курс - 01А №13426, типорозмір G160 та коректор - ВЕГА-1.01 №07228, тобто, включає як засоби вимірювальної техніки, так і допоміжне обладнання, які є єдиним вузлом, який здійснює комерційний облік природного газу.
38. У підпункті 1 п. 3 гл. 2 розд. ХІ Кодексу ГРС встановлено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать, зокрема пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
39. Главою 4 розд. ХІ Кодексу ГРС встановлено порядок визначення необлікованих об'ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим у разі виявлення оператором ГРМ порушень.
40. Відповідно до пп. 1 п. 4 гл. 4 розд. ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
41. Разом з тим, пунктом 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС встановлено також, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку). При порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується.
42. Такий підхід дозволяє кваліфікувати пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, як порушення "не з вини споживача", оскільки споживач у цих випадках не здійснював несанкціонованого втручання, водночас міг виявити пошкодження ЗВТ/лічильника газу або позаштатний режим роботи, що за п. 6 гл. 6 розділу Х Кодексу ГРС охоплює ситуації, які споживач може виявити (висновок щодо можливості застосування цієї норми при виявленні позаштатного режиму роботи викладений у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №911/2791/20, від 11.02.2021 у справі №927/770/18, 16.08.2022 у справі №910/1873/20).
43. Тобто ключовою вимогою для застосування абз.1 п.8 гл.4 розд.XI Кодексу ГРС є наявність письмового повідомлення оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ / лічильника газу або пломби, зробленого до виявлення порушення оператором ГРМ.
44. Водночас, згідно з абз.2 п.8 гл.4 розд.XI Кодексу ГРС процедура, передбачена цією главою, не застосовується при порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та / або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі / коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача.
45. Отже, у абзацах 1 та 2 п.8 гл.4 розд.XI Кодексу ГРС передбачені дві різні та самостійні підстави незастосування процедури, передбаченої цією главою.
46. Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.
47. Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
48. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.01.2024 за результатами позачергової повірки лічильника газу ультразвукового Kypc-01-G160Al від 24.01.2024 ДП "Сумистандартметрологія" було видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №26, у зв'язку із тим, що засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам АЧЦА 407251.001ФО - некоректна індикація на дисплеї (індикатор лічильника періодично вмикається та вимикається), об'єм, що проходить через лічильник не обраховується, а також відсутні імпульси з НЧ вихода лічильника. Водночас, апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, пошкоджень тавр, пломб, маркувань тощо.
49. Апеляційним судом також встановлено, що споживач 20.01.2024 листом №12 повідомив відповідача про виявлення роботи газового лічильника в нестандартному режимі (табло лічильника загорається і тухне) та просив направити представника для припинення газопостачання, виконання робіт зі зняття лічильника та його подальший ремонт. Вказаний лист зареєстровано Сумською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" 22.01.2024 за вхідним №77-103/1/1-0124. 20.01.2024 представниками відповідача о 13 годині 20 хвилин припинено газопостачання, відключено лічильник обліку газу та встановлено пломбу, про що складено акт про припинення газопостачання від 20.01.2024.
50. Встановивши вищезазначені обставини та зважаючи навказані вище положення законодавства, апеляційний суд вказав, що процедура перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог цього Кодексу не застосовується, якщо:
1) споживач своєчасно (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) письмово повідомив оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності);
2) відсутні пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу.
51. Водночас, апеляційним судом враховано, що оператор ГРМ через встановлене програмне забезпечення має доступ до вказаних даних лічильника та коректора об'єму газу, відтак він не був позбавлений можливості самостійно здійснити перевірку, наслідком якої було б притягнення споживача до відповідальності. Однак, ініціатором повірки лічильника газу та припинення газопостачання, як і тим, хто виявив недоліки в роботі лічильника та повідомив Сумську філію ТОВ "Газорозподільні мережі України" про роботу лічильника в нестандартному режимі, був споживач.
52. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначив, що складенню акта про припинення газопостачання від 20.01.2024 та акта про порушення №000087 від 20.01.2024 передувало письмове звернення позивача до оператора ГРМ (Сумської філії ТОВ"Газорозподільчі мережі України") про несправність вузла обліку природного газу (виявлена робота лічильника в нестандартному режимі), отже, споживачем не було порушено приписів Кодексу ГРС та вжито всіх належних від нього заходів щодо виконання зобов'язань за договором, зокрема, щодо своєчасного (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) повідомлення оператора ГРМ про позаштатний режим роботи лічильника.
53. Враховуючи зазначене, апеляційний суд вказав, що внаслідок своєчасного повідомлення позивачем відповідача про вихід з ладу лічильника (оформленню акта про порушення передувало вжиття споживачем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань згідно з умовами договору), до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи абз. 1 п. 8 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування позивачеві необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу. Споживач самостійно виявив порушення, що звільняє його від відповідальності, оскільки матеріалами справи підтверджується відсутність механічних пошкоджень лічильника чи його елементів, а також наявність та цілісність пломб лічильника.
54. Зважаючи на встановлені обставини справи, апеляційний суд зробив висновок, що рішення комісії з розгляду актів про порушення Сумської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України" щодо задоволення акта про порушення №000087 від 20.01.2024 (оформлене протоколом №7 від 20.03.2024) та про донарахування позивачу за первісним позовом об'єму природного газу та його вартості є неправомірним та підлягає скасуванню. А тому відсутні підстави для стягнення з ТОВ "Контакт Плюс" на користь Сумської філії ТОВ "Газорозподільчі мережі України" 208 378,51 грн донарахованої вартості необлікованого об'єму природного газу.
55. Касаційний суд погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.
56. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначав про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення п. 8 глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРС, та не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 904/428/23, від 05.09.2022 у справі № 914/993/21.
57. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності підстав згідно п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України для касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити, що обов'язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
58. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
59. Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
60. До того ж, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.
61. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
62. Проаналізувавши доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає, що такі доводи є безпідставними, з огляду на наступне.
63. Як вбачається із змісту судових рішень у справі № 904/428/23 предметом спору є вимоги товариства до оператора газорозподільної мережі про визнання незаконним та скасування рішення комісії, оформленого протоколом № 33 від 23.11.2022 року, про донарахування об'єму природного газу за період з 29 по 31.10.2022 року, що складає 31 166,94 м3, на суму 1 194 511,79 грн, визнання незаконним та скасування акту-розрахунку від 23.11.2022 року, складеного АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз". Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позову і прийняв нове рішення про відмову у позові. Касаційний суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд, Суд вказав на передчасне застосування апеляційним судом положень абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, оскільки суд апеляційної інстанції не взяв до уваги положення пункту 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС щодо періодичності проведення Оператором ГРМ контрольного огляду вузла обліку та не з'ясував з достовірністю, на якій підставі відповідач здійснив повторну перевірку стану вузла обліку на об'єкті позивача 31.10.2022 року о 08:00, враховуючи те, що попередня перевірка була проведена 24.10.2022 року, тобто з дати останньої проведеної відповідачем перевірки сплинуло лише 7 днів.
64. У справі № 914/993/21 ТОВ "К-Агроінвест" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії АТ "Львівгаз" про задоволення складеного акта про порушення та донарахування об'єму природного газу. АТ "Львівгаз" звернулося із зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "К-Агроінвест" 121 902,00 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу. Суд першої інстанції у задоволенні первісного позову відмовив, зустрічний позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. Касаційний суд залишив без змін судові рішення у справі. Розглядаючи справу № 914/993/21 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022, сформувала висновок щодо застосування положень абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, пункту 4 та абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС шляхом уточнення висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладеного у постанові від 02.12.2020 у справі № 906/962/18, та, зокрема, зазначила: якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи, буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРС. Підпункт 2 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають.
В наступному об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.07.2023 у справі № 911/3342/21, уточнила правовий висновок у постанові із справи № 914/993/21 в частині твердження, про те що: " Кодекс ГРМ чи інші законодавчі акти не встановлюють, що проведення засідання комісії з пропущенням встановленого строку є підставою для визнання її рішення недійсним".
65. Проаналізувавши судові рішення у справах № 904/428/23 та № 914/993/21 касаційний суд зазначає, що висновки апеляційного суду не суперечать вказаним правовим висновкам, оскільки, застосування положень Кодексу ГРС відбувалось за інших встановлених апеляційним судом обставин, зокрема, зважаючи на вчинення позивачем всіх необхідних дій передбачених Кодексом ГРС для звільнення його від відповідальності. До того ж постанова апеляційного суду містить посилання на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21 саме в тій частині в якій можуть бути такі правові висновки враховані.
66. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.
67. Звертаючись із касаційною скаргою і обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС щодо того, що " лише на підставі вихідної дати листа Споживача (повідомлення) без доказів направлення такого повідомлення саме цієї дати, що суттєво впливає на суть справи та на суть норми абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення Споживачем Оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності)."
68. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
69. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
70. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).
71. Як вказувалось апеляційним судом належним чином встановлено всі обставини необхідні для застосування положень абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, зокрема, що стосуються повідомлення відповідача позивачем за первісним позовом про пошкодження ЗВТ, та правильно застосовано вказані положення законодавства за наявності всіх підстав та обставин.
72. Водночас, у контексті обраної скаржником підстави касаційного оскарження Верховний Суд констатує, що скаржник в касаційній скарзі лише окреслює свою позицію щодо правовідносин, що склалися між учасниками спору, в яких, на його думку, відсутній правовий висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанцій оцінкою встановлених фактичних обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що є неможливим з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Відтак посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах визнаються суто декларативними, необґрунтованими та відхиляються.
73. Таким чином, відповідач у поданій касаційній скарзі належним чином не обґрунтував і не довів, яким чином правовий висновок Верховного Суду щодо застосування зазначеної вище норми матеріального права може спростувати висновок суду апеляційної інстанції про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, зважаючи на встановлені апеляційним судом обставини справи.
74. Відтак, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.
75. Щодо оскарження судового рішення з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.
76. Так, обґрунтовуючи наведену підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України).
77. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
78. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
79. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
80. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, в даному випадку, колегія суддів не вважає за необхідне закрити касаційне провадження на підставі пунктів 4, 5 частини 1 статті 296 ГПК України, щодо підстав касаційного оскарження передбачених п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, отже, касаційна скарга є необґрунтованою, а тому, постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
81. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
82. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).
83. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 920/540/24, необхідно залишити без змін.
Судові витрати
84. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 920/540/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
О.О. Мамалуй