про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/633/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви від 18.06.2025
Козелецької окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 0291011421), вул. Євгена Лоскота,1, смт. Козелець, Чернігівська обл., 17000
в інтересах держави в особі
Кіптівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04413360), вул. Слов'янська,буд.51-а, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 17050
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроголден» (код ЄДРПОУ 39918336), вул. Головатого, буд.20, м. Бориспіль, Київська обл., 08302
відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» (код ЄДРПОУ 32886518), вул. Торф'яна,буд.11, сел. Баришівка, Броварський р-н, Київська обл., 07501
про витребування земельної ділянки
До Господарського суду Чернігівської області 19.06.2025 надійшла позовна заява Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кіптівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроголден», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОГОЛДЕН» (вул. Головатого, будинок 20, квартира 52, м. Бориспіль, Бориспільський район, Київська область, 08302, код ЄДРПОУ 39918336), Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» (вул. Торф'яна, будинок 11, селище Баришівка, Броварський район, Київська область, 07501, код ЄДРПОУ 32886518) на користь Кіптівської сільської територіальної громади в особі Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04413360) земельну ділянку з кадастровим номером 7422084700:80:188:0002 площею 2,0000 га, розташовану на території Кіптівської сільської ради за межами населеного пункту с. Хрещате Чернігівського району Чернігівської області.
Вимоги прокурором обґрунтовані тим, що відповідачі - ТОВ «АГРОГОЛДЕН» та ТОВ «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ», не могли законно набути право приватної власності та право оренди на спірну земельну ділянку. Натомість вони набули такого права в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності та оренди відповідачів на землю стало можливим у результаті прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, а тому існують всі правові підстави для витребування останньої з чужого незаконного володіння у комунальну власність, як передбачено положеннями статей 387, 388 ЦК України.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.
09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон №4292-ІХ), абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, до статей 164, 174 ГПК України.
Так, за приписами частини 6 статті 164 ГПК України (в редакції Закону №4292-ІХ) у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Водночас за змістом пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292-ІХ положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 5 статті 390 ЦК України, якою доповнено відповідну статтю Цивільного кодексу України Законом 4292-ІХ, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Отже законодавцем ухвалення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади поставлено в залежність від попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором грошової суми в розмірі вартості такого майна на депозитний рахунок суду.
На думку суду внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду є обов'язковим у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом №4292-ІХ.
В іншому випадку суд буде позбавлений можливості ухвалити рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади, навіть у разі встановлення обґрунтованості вимог.
Судом встановлено, що прокурором до позовної заяви не додані документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Водночас в поданій позовній заяві прокурор стверджує про недобросовісність відповідача, як підставу для незастосування імперативних приписів частини 6 статті 164 ГПК України щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, з чим суд не погоджується з огляду на положення ч. 5 ст. 12 ЦК України, за змістом якої, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Отже добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.
З огляду на наявну спростовну презумпцію в набувача майна недобросовісність набувача цього майна має довести позивач/прокурор за віндикаційним позовом, тоді як набувач майна за загальним правилом доказування має довести свою добросовісність.
Разом з тим, доведення вказаних обставин в контексті норм Господарського процесуального кодексу України, зокрема і спростування зазначеної презумпції, можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав.
Вказане відповідає також загальним засадам господарського судочинства, зокрема принципам змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом, передбаченим статтями 7 та 13 ГПК України.
У рішенні ЄСПЛ у справі «МПП «Фортеця» проти України» зазначено, що необхідність виправити стару «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій органу державної влади. Ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи державної влади обов'язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування.
Відтак суд зазначає про обов'язок позивача/прокурора внести на депозитний рахунок Господарського суду Чернігівської області грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини 6 статті 164 ГПК України, враховуючи, що станом на день набрання чинності Законом № 4292-IX у даній справі не ухвалено рішення про витребування майна.
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 2 статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати прокурору строк 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, чинної на дату подання позовної заяви, докази внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Керуючись статтями 162, 163, 164, 172, 174, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків із наданням експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, чинної на дату подання позовної заяви, та доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Надати суду докази направлення іншим учасникам справи документів на усунення недоліків позовної заяви.
4. Зобов'язати прокурора кошти в розмірі вартості спірного майна внести на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами:
одержувач коштів - Господарський суд Чернігівської області
код ЄДРПОУ - 03500068
рахунок - UA 638201720355259002000015951
банк - Державна казначейська служба України
МФО - 820172
5. Роз'яснити прокурору, що у відповідності до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 23.06.2025.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О.Кузьменко