18 червня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/1530/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи
за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості, м. Чернівці
до комунального некомерційного підприємства “Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради, м. Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області
про стягнення грошових коштів в сумі 32529,22 грн
представники сторін:
від позивача - Радиш Г.Ю.
від відповідача - не з'явився
Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до комунального некомерційного підприємства “Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради про стягнення грошових коштів в сумі 32529,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виплачена гр. ОСОБА_1 допомога в розмірі 32529,22 грн. по безробіттю підлягає відшкодуванню відповідачем (роботодавцем) на підставі частини четвертої статті 35 Закону № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", як сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному, у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
Ухвалою від 12.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 28.05.2025.
12.05.2025 через систему “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 як поновленому працівнику, була виплачена сума втраченого заробітку за період її вимушеного прогулу без її зменшення на розмір отриманої допомоги по безробіттю, внаслідок чого відповідач буде притягнутий до подвійної відповідальності, що суперечить приписам статті 61 Конституції України. Отже, виходячи з вищевикладеного та факту прийнятого рішення Центром зайнятості НТ220901 від 01.09.2022 щодо виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та рішення НТ230102 від 02.01.2023 щодо припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у зв'язку з отриманням права на пенсію, ЦПМД вважає за доцільне стягнути зазначену суму в розмірі 32529,22 грн. з отримувача вказаної допомоги, якою являється ОСОБА_1
28.05.2025 відповідач подав клопотання про проведення засідання за відсутності його представника. При цьому позовні вимоги не підтримуються, а рішення просив винести з урахування заперечень на позов.
Ухвалою від 28.05.2025 відкладено розгляд справи на 18.06.2025.
Відповідач подав до суду 29.05.2025 заяву про розгляд справи 18.06.2025 за відсутності його представника.
30.05.2025 через систему “Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив.
У судовому засіданні 18.06.2025 представник позивача просив задовольнити позов. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляд спору по суті, враховуючи належне повідомлення відповідача про слухання справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
01.09.2022 громадянка ОСОБА_1 звернулася до Сторожинецької районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості (далі філія), як шукаюча роботу. У зв'язку із відсутністю підходящої роботи останній надано статус безробітної з 01.09.2022.
Згідно поданих даних з трудової книжки, ОСОБА_1 звільнена з посади сестри медичної ЗПСМ пункту невідкладної допомоги Красноїльської АЗПСМ, який підпорядковується Комунальному некомерційному підприємству «Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі - КНП «Сторожинецької ЦПМД»), відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпПУ скорочення чисельності (наказ № 61-3В від 13.07.2022р.).
На момент звернення до центру зайнятості гр. ОСОБА_1 підтвердила, що не відноситься до зайнятого населення, про що свідчить її особистий підпис в заяві про надання (поновлення) статусу безробітного. Одночасно з реєстрацією, відповідачка також зобов'язалась своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення, надання соціальних послуг та припинення реєстрації.
01.09.2022 фахівцями філії прийнято рішення (№ НТ220901) - розпочати виплату допомоги по безробіттю з 01.09.2022.
02.01.2023р. прийнято рішення (№ НТ 230102) про припинення виплати допомоги по безробіттю у зв'язку з отриманням права на пенсію (оригінал документу знаходиться у позивача) відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 3), відповідно до ч.1 п.13 ст. 45 Закону та п.п. 1, 2, 3 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018р. № 792 (далі - Порядок).
Фактично за період з 01.09.2022 по 01.01.2023 ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю в розмірі 32529 грн. 22 коп.
12.12.2024 в результаті проведеного обміну інформацією між Державною службою зайнятості та Пенсійним фондом України, а також на підставі акту № 9 від 21.02.2025 виявлено факт, що гр. ОСОБА_1 за період перебування у статусі зареєстрованої безробітної в філії з 01.09.2022 по 02.01.2023 нараховано заробітну плату (дохід) КНП «Сторожинецький ЦПМД».
Під час перевірки безпосередньо у роботодавця, встановлено, що гр. ОСОБА_1 наказом КНП «Сторожинецький ЦПМД» від 29.03.2023 № 11 поновлена на посаді сестри медичної ЗПСМ пункту невідкладної допомоги Красноїльської АЗПСМ з 27 липня 2022 року згідно до Постанови Чернівецького апеляційного суду від 23.03.2023.
Згідно рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 05.10.2023 у справі №723/3126/23 та наказу від 06.12.2023 №386 КНП «Сторожинецького ЦПМД» дійсно нараховано та виплачено гр. ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.07.2022 по 29.03.2023 в сумі 79421,28 грн
За період з 01.09.2022 по 01.01.2023 Сторожинецькою районною філією Чернівецького обласного центру зайнятості безпідставно здійснено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 32529грн. 22 коп., яка підлягає поверненню з вини роботодавця, а саме КНП «Сторожинецький ЦПМД».
28.02.2025 Чернівецьким обласним центром зайнятості видано наказ № 103 «Про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення» КНП «Сторожинецький ЦПМД» за ОСОБА_1 нарахованої їй, за період з 01.09.2022 по 01.01.2023 коштів у сумі 32529 грн. 22 коп.
04.03.2025р. Сторожинецьким управлінням Чернівецької філії Чернівецького обласного центру зайнятості направлено рекомендованим листом з повідомленням повідомлення за вих. № 154/2403.07.02-25 щодо повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття КНП «Сторожинецький ЦПМД» в розмірі 32529 грн. 22 коп.
14.04.2025 управлінням отримано відповідь №190 на повідомлення від 04.03.2025 №154/2403.07.02-25 про повернення суми 32529,22 грн., де сказано, що КНП «Сторожинецький ЦПМД» заперечує щодо задоволення повідомлення управління та вважає за доцільне стягнути зазначену суму в розмірі 32529,22 грн. з отримувача вказаної допомоги, якою являється ОСОБА_1 .
Оскільки, сплачена позивачем сума коштів у розмірі 32529,22 грн допомоги по безробіттю роботодавцем комунальним некомерційним підприємством “Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради не відшкодована, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно з ст. 4 Цивільного кодексу України актами цивільного законодавства є також інші закони України, які прийняті відповідно до Конституції України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно - правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із п. 8 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Відповідно до п. 10, п. 11 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.
За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Абзацом 6 частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Таким чином, положеннями ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
При цьому достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16, від 09.07.2018 у справі №914/1875/17, від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16, в яких зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.
Але, обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Так, у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 №921/220/17-г/16 судом зроблено висновок, що обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Як установлено судом та не заперечується сторонами, на підставі Постанови Чернівецького апеляційного суду від 23.03.2023 у справі №723/3188/22 поновлено гр. ОСОБА_1 на посаді медичної сестри ЗПСМ пункту невідкладної допомоги Красноїльської АЗПСМ з 27 липня 2022 року.
Крім того, вказаною постановою суду визнано незаконним та скасовано наказ № 61 ЗВ від 13.07.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади медичної сестри ЗПСМ пункту невідкладної допомоги Красноїльської АЗПСМ.
Таким чином, незаконність звільнення з посади вищевказаної особи відповідачем установлена судовим рішенням, яка, зокрема і стала підставою для втрати заробітної плати та в подальшому - для призначення та виплати гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.
Відтак, оскільки 27.07.2022 ОСОБА_1 поновлено на посаді медичної сестри ЗПСМ пункту невідкладної допомоги Красноїльської АЗПСМ, то виплачена їй позивачем допомога по безробіттю в розмірі 32529,22 грн. за період з 01.09.2022 по 01.01.2023 підлягає стягненню з відповідача як з роботодавця безробітного, поновленого на роботі за рішенням суду у відповідності до статей 34, 35 Закону № 1533-III.
Отже, у позивача виникло право на відшкодування йому роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, в даному випадку ОСОБА_1 , оскільки останнього звільнено без належних правових підстав, тобто незаконно, що встановлено рішенням суду, та відповідно поновлено на роботі за рішенням суду.
На час розгляду справи належних і допустимих доказів на підтвердження перерахування коштів у сумі 32529,22 грн на користь Чернівецького обласного центру зайнятості відповідачем не надано.
Щодо заперечень відповідача, наведених у відзиві на позов, суд зазначає наступне.
Обставина виплати роботодавцем ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не звільняє роботодавця від встановленого законом обов'язку компенсувати виплачену позивачем суму допомоги по безробіттю, оскільки у даному випадку діє пряма норма статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яка покладає такий обов'язок на роботодавця. І вказане не є покладенням на роботодавця подвійної компенсації, а є встановленим законом обов'язком компенсації здійсненої безробітному виплати.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини невиконання відповідачем своїх зобов'язань, як роботодавця щодо відшкодування позивачу виплаченої застрахованій особі допомоги по безробіттю в добровільному порядку, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (59000, Чернівецька область, м.Сторожинець, вул.Грушевського, 3А, код ЄДРПОУ 38541220) на користь Чернівецького обласного центру зайнятості (58000, м.Чернівці, вул.Університетська, 31, код ЄДРПОУ 05392708) кошти в сумі 32529,22 грн на рахунок UA 638201720355479032700706226, Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 05392708, МФО 856135.
3. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (59000, Чернівецька область, м.Сторожинець, вул.Грушевського, 3А, код ЄДРПОУ 38541220) на користь Чернівецького обласного центру зайнятості (58000, м.Чернівці, вул.Університетська, 31, код ЄДРПОУ 05392708) судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2025.
Суддя В.В.Дутка