"23" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5363/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/5363/24,
за позовом: Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (73000, місто Херсон, пр.Ушакова, буд. 37; код ЄДРПОУ 44279728);
до відповідача: Приватної фірми "ІФА" (73000, місто Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, буд. 53, кв. 122; код ЄДРПОУ 24750266);
про стягнення 49 034,88 грн.,-
1. Суть спору.
09.12.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5501/24) Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до відповідача - Приватної фірми "ІФА", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 49 034,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку внесення орендних платежів за користування нерухомим майном, як передбачено умовами Договору оренди комунального майна міської територіальної громади №1138 від 19.09.2021, у зв'язку з чим за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 49 034,88 грн., яка залишилася непогашена відповідачем після розірвання договору оренди.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 16 грудня 2024 року було відкрито провадження у справі №916/5363/24 та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України.
В даній ухвалі суд запропонував відповідачу подати до суду у строк до 09.01.2025 відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України; додати до відзиву докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Запропонував позивачу подати до суду у строк до 23.01.2025 відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України; надіслати копію відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачам одночасно з надісланням відповіді суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Запропонував відповідачу подати до суду у строк до 01.02.2025 заперечення, оформлені відповідно до вимог ст.ст.167, 184 ГПК України, надіслати копію заперечень та доданих до них доказів позивачу одночасно з надісланням заперечень до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Про вказане сторін було повідомлено шляхом направлення копії ухвали суду до електронного кабінету позивача та на зареєстровану адресу місця знаходження відповідача, однак Приватна фірма "ІФА" ухвалу суду вручено не було у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, про що свідчить довідка про причини повернення поштового відправлення наявна в матеріалах справи.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом п. 83 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто поштовим відділенням зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі № 915/1015/16.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень учасників справи, суд вважає, що Приватна фірма "ІФА" є належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 17.09.2021 року між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня імені Є.Є. Карабелиша» Херсонської міської ради (Орендодавець) та Приватною фірмою «ІФА» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №1138, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Херсон. Предметом договору є нежитлові приміщення загальною площею 49,6 кв. м, розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 62.
Позивач зазначає, що згідно з умовами Договору, строк його дії визначався до 14.09.2026 року, проте, 11.09.2023 року вказаний Договір було достроково припинено за взаємною згодою сторін, про що свідчить акт повернення об'єкта оренди від 11.09.2023 року. Відповідно до п. 3.11 Договору, припинення його дії не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, що виникла до моменту припинення договору.
Позивач зазначає, що в порушення умов договору, Відповідачем не здійснено оплату орендної плати за період з січня по вересень 2023 року. Загальна сума заборгованості становить 49 034,88 грн, що підтверджується відповідним розрахунком, поданим разом із позовною заявою.
З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено претензію від 13.08.2024 року №01-21-1123-вих на адресу відповідача. Однак, зазначена кореспонденція повернута відправнику через завершення строку зберігання поштового відправлення у відділенні АТ «Укрпошта».
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором оренди комунального майна №1138.
3.2. Аргументи Приватної фірми "ІФА".
Приватна фірма "ІФА" про відкриття провадження у справі та подальший її розгляд була повідомлена належним чином, а саме ухвала про відкриття провадження була направлена на зареєстровану адресу місця знаходження відповідача.
Однак відповідач своїм правом, передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір який виник між Департаментом розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Приватної фірми "ІФА" за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
Судом встановлено, що 17.09.2021 між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня імені Є.Є. Карабелиша» Херсонської міської ради (Орендодавець) та Приватною фірмою «ІФА» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади №1138 (а.с. 28-37).
Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 49,6 кв. м, розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 62, перший поверх поліклініки №2.
Відповідно до п.12.1. Договору визначено, що його укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню).Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.
Згідно п.12 строк дії Договору було визначено з 15.09.2021 до 14.09.2026 включно.
Згідно Акту приймання-передачі в оренду об'єкту комунальної власності міської територіальної громади від орендодавця - суб'єкту підприємницької діяльності від 15.09.2021 підтверджено передачу нежитлового приміщення загальною площею 49,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 62, перший поверх поліклініки №2 КНП «Херсонська міська клінічна лікарня імені Є.Є. Карабелиша» Херсонської міської ради до Орендаря - Приватної фірми "ІФА"(а.с. 27).
З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2023 на ім'я Генерального директора КНП «Херсонська міська клінічна лікарня імені Є.Є. Карабелиша» Херсонської міської ради Директор Приватної фірми "ІФА" направив заяву з проханням припинити дію Договору №1138 від 17.09.2021 у зв'язку з неможливістю використання приміщення за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 62. (а.с.26).
Відповідно до Акту повернення з оренди об'єкту комунальної власності міської територіальної громади від суб'єкта підприємницької діяльності- орендодавцю від 11.09.2023 Орендар - Приватна фірма "ІФА" передав, а Балансоутримувач - КНП “Херсонська міська клінічна лікарня імені Є.Є.Карабелеша" прийняв із строкового платного користування вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 49.6 кв.м, які розташовані на першому поверсі будівлі поліклініки №2 КНП “Херсонська міська клінічна лікарня імені Є.Є.Карабелеша" Херсонської міської ради, за адресою: м.Херсон, вул. Тираспільська, 62. (а.с. 25).
Позивачем надано копію Претензії щодо виконання зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади №01-21-1123-вих від 13.08.2024 на суму 49 864,85 грн. (а.с. 20-22). Надсилання відповідачу зазначеної претензії підтверджено описом вкладення у цінний лист (а.с. 23)
Також в матеріалах справи міститься розрахунок орендної плати Приватної фірми "ІФА" по Договору №1138 від 17.09.2021, за яким, заборгованість останнього за період з січня по грудень 2023 року становить - 49 034,88 грн. (а.с. 24).
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Статтею 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оренда - це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Згідно із частиною четвертою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Як було встановлено судом, позивач здійснено нарахування орендної плати за період з 01.02.2022 по 23.02.2022 та в період січень - грудень 2023 року.
При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідача, позивач враховує, що у починаючи з 24.02.2022 до кінця 2022 року відповідач був звільнений від обов'язку здійснювати оренду плату, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 №634.
Відтак, сума боргу відповідача, згідно наданого розрахунку, складається з наступного:
- за період з 01.02.2022 по 23.02.2022 у Відповідача наявна переплата в розмірі 829,97 грн.;
за період січень - грудень 2023 року нарахована заборгованість в розмірі 49864,85 грн.
Отже, з урахуванням передплати, загальна сума заборгованості нарахована позивачем склала 49 034,88 за період січень - грудень 2023 року.
Дослідивши матеріли справи щодо правомірності нарахування орендної плати протягом 2023 року, суд зазначає наступне:
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022у зв'язку з військовою агресією рф проти України введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Відповідно до пп.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин - до 07.05.2024, установлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
- фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
- які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
Відповідно до пп.5 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Виходячи з вищезазначених положень Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 в редакції до 07.05.2024, тобто в редакції, чинній протягом всього періоду заявленої до стягнення заборгованості (з 01.01.2023 до 31.12.2023), приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна - м. Херсон, з огляду на те, що законодавець не пов'язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, суд доходить висновку про те, що відповідач у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 був звільнений від орендної плати за вказане нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.
При цьому, суд зауважує, що оскільки положення Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної дати - 31.12.2022, наявність правової конструкції “але у будь-якому разі до 31.12.2022» свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022.
Суд також звертає увагу, що на момент прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №634 від 27.05.2022 діяв наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», згідно з яким (в редакції станом на дату винесення Постанови Кабінету Міністрів України від №634 від 27.05.2022) до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, включено Херсонську область.
Наказом Міністерства юстиції України від 17.11.2022 №5152/5 внесено зміни до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5, та до вказаного переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану включено Херсонський район (крім смт Білозерка, сіл Дар'ївка, Музиківка, Станіслав, міста Херсон, села Чорнобаївка).
Наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції №5840/5 від 27.12.2022, який набрав чинності 13.01.2023.
Нового нормативно-правового акту, який визначає перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, не прийнято.
Крім того, до Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 неодноразово вносились зміни, зокрема згідно з Постановами Кабінету Міністрів України №1026 від 13.09.2022, №1236 від 18.10.2022, №280 від 24.03.2023 та №35 від 16.01.2024, і в жодній із зазначених редакцій не було змінено положення пп.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022.
Вказаний підпункт Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 було змінено лише на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, тобто, лише після 08.05.2024 було виключено положення щодо звільнення від орендної плати орендарів комунального майна, яке розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану із визначеним переліком таких адміністративно-територіальних одиниць.
Приймаючи до уваги, що законодавець після втрати чинності наказу Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», тобто після 13.01.2023, неодноразово вносив зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022, а саме на підставі Постанов Кабінету Міністрів України №280 від 24.03.2023 та №35 від 16.01.2024, та залишав редакцію підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022: “на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
- фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
- які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території)», -
Враховуючи викладене, суд зазначає, що такий “перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» визначений в самому підпункті 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022.
Суд також бере до уваги, що згідно з чинною редакцією вказаної постанови орендарям державного та комунального майна, розташованого, в тому числі на територіях бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку". Тобто законодавцем послідовно вирішується питання щодо звільнення вказаних орендарів від орендної плати.
Таким чином доводи про необхідність нарахування орендної плати за період з січня 2023 по вересень 2023 ґрунтується на помилковому (несистемному) тлумаченні нормативних актів, що регулюють вказані правовідносини.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про відмову у задоволені позовних вимог повністю.
Приймаючи до уваги відмову судом у позові у повному обсязі, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
2.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено на підписано 23 червня 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська