65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1152/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши справу №916/1152/25
За позовом: Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (67832, Одеська обл., Одеський район, с. Великодолинське, вул. Соборна, 1-а; код ЄДРПОУ 04379410)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальності “КДЛ Захід» (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 3А; код ЄДРПОУ 38503503)
Про стягнення 2223263,86 грн.
Представники:
Від позивача: Єрусланова О.О., самопредставництво
Від відповідача: не з'явився
Встановив: Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальності “КДЛ Захід» про стягнення за період з 01.09.2022р. по 21.04.2023р. заборгованості у розмірі 2223263,86 грн., яка складається з безпідставно збережених коштів - 1783327,65 грн., 3% річних - 109273,30 грн. та інфляційних нарахувань - 330662,91 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2025р. прийнято позовну заяву Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1152/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "05" травня 2025 р. о 10:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 05.05.2025р. о 10:20.
05.05.2025р. суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 26.05.2025р. о 10:45, із викликом учасників справи в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2025р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальності “КДЛ Захід» про підготовче засідання, яке відбудеться "26" травня 2025 р. о 10:45.
26.05.2025р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 червня 2025р. о 10:20, із викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2025р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальності “КДЛ Захід» про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "23" червня 2025 р. о 10:20. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 23.06.2025р. о 10:20.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвали суду в систему “Електронний суд», яка доставлена в електронний кабінет останнього, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
У судовому засіданні 23.06.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 23.06.205 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що 01.12.2012 між Великодолинською селищною радою (орендодавець) та ТОВ “Схов» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку на 49 років для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Мізікевича, 57, смт Великодолинське, Овідіопольського району Одеської області.
Відповідно до п. 5 договору оренди від 01.12.2012, орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошові формі на рахунок Великодолинської селищної ради. Розмір орендної плати на рік встановлений на рівні 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 577479,53 грн. Розмір орендної плати на місяць за користування земельною ділянкою на момент укладання договору 48123,29 грн.
Як було зазначено позивачем, 21.12.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права власності ПП “Вілона» на нежитлову будівлю за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Мізікевича, 57, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 832572511237).
За поясненнями позивача, 29.03.2019 між ПП “Вілона» (Продавець) та ТОВ “КДЛ Захід» (Покупець) було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 425, відповідно до умов якого ПП “Вілона» відчужило на користь ТОВ “КДЛ Захід» об'єкт нерухомого майна: виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею 11369,1 кв.м, розташований за адресою: вул. Станційна (Мізікевича), 57, смт Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область.
Позивачем було зазначено суду, що враховуючи той факт, що відповідач з 29.03.2019р. користувався комунальною земельною ділянкою з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, у нього з 29.03.2019р. виник обов'язок сплачувати орендну плату за оренду комунальної земельної ділянки, а саме 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що борг за користування з 01.09.2019р. по 01.09.2022р. стягнуто рішенням суду від 16.12.2024р. по справі №916/2595/22, а борг за період з 01.09.2022р. по 21.04.2023р. відповідачем наразі не сплачено.
Також, позивачем здійснено нарахування 109273,30 грн. 3% річних та 330662,91 грн. інфляційних втрат.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Предметом заявлених позивачем позовних вимог є вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, площа якої становить 4,5335 га, у розмірі 1783327,65 грн, які були нараховані за період з 01 вересня 2022 року по 21 квітня 2024 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 16.12.2024р. по справі №916/2595/22, яке до апеляційної інстанції не оскаржувалось, та набрало законної сили 16.01.2025р., позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “КДЛ Захід» на користь Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області безпідставно збережені кошти у розмірі 5887925,50 грн. та вирішено питання щодо розподілу судового збору.
Вказаним рішенням суду встановлено, що зокрема, 29.03.2019 між ПП “Вілона» (Продавець) та ТОВ “КДЛ Захід» (Покупець) було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 425, відповідно до умов якого ПП “Вілона» відчужило на користь ТОВ “КДЛ Захід» об'єкт нерухомого майна: виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею 11369,1 кв.м, розташований за адресою: вул. Станційна (Мізікевича), 57, смт Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область.
Згідно з абзацом 2 п. 1.2 договору купівлі-продажу нерухомого майна №425 від 29.03.2019, право власності Продавця на об'єкт нерухомого майна підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 108960806 від 26.12.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 83257251237, номер запису про право власності - 24139874.
Відповідно до пункту 1.3 договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019, нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, загальною площею 4,5335 га, кадастровий номер 5123755300:02:005:0025 з цільовим призначенням для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства.
У п. 1.5 договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019 встановлено, що питання переходу до Покупця прав на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, вирішується відповідно до норм Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, в обсязі та межах, встановлених для попереднього землекористувача.
29.03.2019 ПП “Вілона» було передано ТОВ “КДЛ Захід» об'єкт нерухомого майна, що підтверджується нотаріально посвідченим актом до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019.
29.03.2019 було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ “КДЛ Захід» на виробничо-складський комплекс за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Станційна, 57 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 832572511237), загальна площа якого становить 11369,1 кв.м, що підтверджується інформаційною довідкою №303801183 від 29.06.2022. Право власності за відповідачем на вказаний об'єкт нерухомого майна було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу №425 від 29.03.2019.
У зазначеному рішенні суду встановлено, що єдиним власником виробничо-складського комплексу за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Великодолинське, вул. Станційна, 57 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 832572511237), є ТОВ “КДЛ Захід».
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Відповідно до ч. ч. 1, 8, 9 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
За змістом пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи обставини, які встановлено судом під час розгляду справи №916/2595/22, суд зазначає, що відповідач у даній справі є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025 загальною площею 4,5335 га, та наразі, приймаючи до уваги, що останнім не доведено суду зворотьного, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які повинні бути сплачені за користування землею, та зазначене свідчить про існування зобов'язання у відповідача повернути збережені кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Згідно з абзацом 3 ч. ст. 13 Закону України “Про оцінку землі», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки).
За частиною 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України “Про оцінку землі», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з приписами ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
13.01.2021 Міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м.Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025 становить 58917272,97 грн.
Таким чином, за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01 вересня 2022 року по 21 квітня 2023 року орендна плата за користування земельної ділянки з урахуванням індексації становить - 1783236,85 грн. (за 2022р. орендна плата - 864076,00грн., з урахуванням фактичного користування, за 2023р. - 919160,85 грн., з урахуванням фактичного користування).
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1783236,85 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
При визначені суми боргу, судом враховано, що у рішенні суду по справі №916/2595/22 було задоволено позовні вимоги за період з вересня 2019 року до серпня 2022 року включно.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат та 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 109273,30 грн. та інфляційні втрати у розмірі 330662,91 грн.
Суд, переривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 33348,96 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності “КДЛ Захід» (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 3А; код ЄДРПОУ 38503503) на користь Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (67832, Одеська обл., Одеський район, с.Великодолинське, вул. Соборна, 1-а; код ЄДРПОУ 04379410) безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, загальною площею 4,5335 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., Одеський район, селище Великодолинське, вул. Станційна, 57 з цільовим призначенням для розміщення та обслуговування виробничих будівель та споруд підприємства за період з 01.09.2022р. по 21.04.2023р. в розмірі 1783327 (один мільйон сімсот вісімдесят три тисяч триста двадцять сім) грн. 65 коп., 3% річних у розмірі 109273 (сто дев'ять тисяч двісті сімдесят три) грн. 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 330662 (триста тридцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 33348 (тридцять три тисячі триста сорок вісім) грн. 96 коп.
Повне рішення складено 23 червня 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко