про залишення заяви без руху
23 червня 2025 року Справа № 915/948/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,
розглянувши матеріали справи за заявою
кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» (юридична адреса: 09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3, ідентифікаціний код 38953469; адреса для листування: 03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, буд. 4-Ф, кабінет №420)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЙБИШЕВА» (адреса: 55424, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Новомар'ївка, вул. Данила Галицького, буд. 24, ідентифікаційний код 44737193)
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
встановив:
Кредитор звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою від 13.06.2025 вих. №13-1/06 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЙБИШЕВА», визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 983887,46 грн, витрат у справі про банкрутство у розмірі 102280,00 грн; призначення розпорядником майна ТОВ «КУЙБИШЕВА» арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №40 від 31.01.2013).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/948/25 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху з наступних підстав.
Відповідно до частин другої та третьої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені приписами статті 34 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 1-3 ст. 34 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
найменування органу (суб'єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:
докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті, а також інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника.
Згідно п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою ст. 34, частиною другою ст.116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою ст. 28 цього Кодексу.
Судом встановлено, що заява кредитора не відповідає положенням ч. 2 ст. 34, п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, а саме:
1) заявником не додано до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство доказів сплати судового збору в 30280,00 грн та доказів авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у сумі 72000,00 грн, про що свідчить акт Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 про відсутність вкладень.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір», згідно з частинами першої, другої статті 9 якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Звертаючись до суду кредитор зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України “Про судовий збір».
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2022 року у справі №520/10006/21, від 26 липня 2023 року у справі № 640/3949/22, від 02 травня 2024 року у справі № 440/9709/23.
Водночас суд наголошує, що пункт частини 2 статті 34 КУзПБ встановлює обов'язок заявника надати суду документ про сплату судового збору, а вже перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється на підставі такого документа (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №440/18837/23).
Відповідно до статті 9 Закону України “Про судовий збір» перед відкриттям провадження у справі суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Дані щодо підтвердження оплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до автоматизованої системи документообігу суду, роботу якої забезпечує комп'ютерна програма “Діловодство спеціалізованого суду» (КП “ДСС»). При цьому виконується автоматичне поєднання записів про оплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, із записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Казначейства.
Судом здійснено перевірку підтвердження оплати ТОВ “НОР-ЕСТ АГРО» судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за допомогою програмного забезпечення КП “ДСС» за наявними реквізитами: сума сплаченого судового збору та ЄДРПОУ платника, однак підтвердження оплати ТОВ “НОР-ЕСТ АГРО» судового збору в сумі 30280,00 грн не встановлено.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю поданих доказів на підтвердження сплати судового збору, господарський суд позбавлений можливості виконати передбачені ст. 9 Закону України “Про судовий збір» процесуальні дії.
Судом також здійснено перевірку підтвердження оплати ТОВ “НОР-ЕСТ АГРО» авансування винагороди арбітражного керуючого на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області за наявними реквізитами: сума авансування, найменування та ЄДРПОУ платника, однак підтвердження оплати ТОВ “НОР-ЕСТ АГРО» авансування винагороди арбітражного керуючого на депозитний рахунок суду в сумі 72000,00 грн не встановлено, про що свідчить довідка Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2025 за вих. №01-10/7306/25.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
2) заява ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство не містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна, заяви арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху із встановленням строку для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду заяви про усунення недоліків заяви, які зазначено у мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст. 34, 37, п. 2.1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НОР-ЕСТ АГРО» від 13.06.2025 залишити без руху.
2. Встановити заявнику 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, які зазначено у мотивувальній частині ухвали.
3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвалу направити кредитору.
5. Ухвала набрала законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Ржепецький