79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.06.2025 Справа № 914/547/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Плаксій В.В.,
розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Еліт Буд", м. Львів
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фін Траст Капітал", м. Львів
про: стягнення заборгованості в розмірі 300 000,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Мисковець О.Ю. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 220 від 26.09.2002; ордер на надання правничої допомоги серія АС № 1113345 від 25.02.2025
від відповідача: не з'явився
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Еліт Буд" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "Фінінвест Плюс" про стягнення заборгованості в розмірі 300 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025, справу № 914/547/25 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено 02.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.04.2025, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Еліт Буд" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінінвест Плюс" про стягнення заборгованості в розмірі 300 000,00 грн. залишено без руху. Встановлено позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Еліт Буд" строк у 5 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків позовної заяви, а саме: надати суду докази зареєстрованого електронного кабінету позивача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
08.04.2025 представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2025, подано на адресу суду в систему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків з додатками за вх. № 9040/25.
Крім того, у поданій на адресу суду заяві за вх. № 9040/25 від 08.04.2025, позивач просив суд здійснити зміну найменування відповідача - з Товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "Фінінвест Плюс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фін Траст Капітал".
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.04.2025, підготовче судове засідання призначено на 20.05.2025. Судом постановлено змінити найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "Фінінвест Плюс" (ідентифікаційний код юридичної особи 41123733) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фін Траст Капітал" (ідентифікаційний код юридичної особи 41123733) із підстав, викладених в даній ухвалі.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.05.2025, закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/547/25 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.06.2025 на 10:20 год.
22.05.2025 представником позивача подано на адресу суду в систему "Електронний суд" клопотання (за вх. № 13541/25) про участь в судовому засіданні 18.06.2025 на 10:20 год. та усіх наступних засідань у даній справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.05.2025 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні 18.06.2025 та усіх наступних засідань у даній справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за вх. № 13541/25 від 22.05.2025 задоволено та постановлено забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні, призначеному на 18.06.2025 на 10:20 год. та усіх наступних засідань у даній справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.
18.06.2025 представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просив позов задоволити повністю.
18.06.2025 представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, вимог ухвали суду від 05.03.2025 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79028, м. Львів, вул. Навроцького В., буд. 33, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який отриманий на запит суду та міститься в матеріалах справи.
Крім того, ухвали суду у даній справі направлялись відповідачу на його електронну адресу - fininvest.plus.info@gmail.com.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.
Поштові конверти з ухвалами суду у даній справі, які направлялись відповідачу, повернуті на адресу суду з відміткою Укрпошти "За закінченням терміну зберігання" (містяться в матеріалах справи).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 у справі №910/16409/15: "свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду".
При цьому, суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи № 914/547/25 Господарським судом Львівської області, проте, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.
Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/547/25.
В судовому засіданні 18.06.2025, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем укладеного сторонами Договору №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024, що стосується неоплати відповідачем заборгованості в розмірі 300 000,00 грн. В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 300 000,00 грн. основної заборгованості та судові витрати зі сплати судового збору.
Позиція відповідача.
В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не забезпечив явки повноважного представника, вимог ухвали суду від 05.03.2025 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно повідомлявся про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79028, м. Львів, вул. Навроцького В., буд. 33, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який отриманий на запит суду та міститься в матеріалах справи.
Крім того, ухвали суду у даній справі направлялись відповідачу на його електронну адресу - fininvest.plus.info@gmail.com.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.
Поштові конверти з ухвалами суду у даній справі, які направлялись відповідачу, повернуті на адресу суду з відміткою Укрпошти "За закінченням терміну зберігання" (містяться в матеріалах справи).
Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.
Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України.
Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
13.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Еліт Буд" (позивач у справі, продавець за договором), від імені якого діє торговець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвінтум» (торговець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінінвест Плюс» (відповідач у справі, покупець за договором, яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фін Траст Капітал"), укладено договір №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору фінансові інструменти з такими реквізитами (надалі -ФІ): акції прості іменні, пайовий цінний папір. Загальна кількість 4 209 321 штука.
Згідно п. 1.2 Договору, загальна вартість фінансових інструментів за цим Договором (сума Договору) складає 51 564 182,25 грн., без ПДВ. Дана вартість відповідає волевиявленню та інтересам Сторін, є остаточною та вигідною для Сторін.
За укладеним Договором №БВ384-131124 від 13.11.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Еліт Буд" продало Покупцю - ТзОВ «Фінансова компанія «Фінінвест Плюс», яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фін Траст Капітал" акції прості іменні, пайовий цінний папір, форма випуску іменна, загальною кількістю 4 209 321 шт., загальною вартістю 51 564 182,25 грн. без ПДВ.
Пунктом 2.3.2. Договору №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024 передбачено, що Покупець зобов'язується до 31.12.2024 року включно перерахувати суму вартості фінансових інструментів, вказану в п. 1.2 цього Договору, на рахунок Продавця, вказаний в п. 10 цього Договору.
У п. 5.1 Договору №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024 сторони узгодили, що Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
03.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Еліт Буд" (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінінвест Плюс» (покупець за договором, яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фін Траст Капітал") укладено Договір реструктуризації боргу № 2025-03/01 за Договором №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024 (надалі Договір реструктуризації боргу).
Відповідно до п. 1 Договору реструктуризації боргу, цей Договір визначає взаємовідносини сторін щодо координації дій у процедурах фінансової реструктуризації, які проводяться за боргом покупця перед продавцем за Договором №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024.
У п. 2.1 Договору реструктуризації боргу передбачено, що покупець визнає, що на час укладення даного Договору борг перед продавцем за Договором №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024 становить 51 564 182,25 грн. без ПДВ.
Сторони погодили, що сплата боргу здійснюється на розрахунковий рахунок продавця наступним чином: 300 000,00 грн. в строк до 31.01.2025; 300 000,00 грн. в строк до 28.02.2025; 300 000, 00 грн. в строк до 31.03.2025; 300 000,00 грн. в строк до 30.04.2025; 300 000,00 грн. в строк до 31.05.2025; 300 000,00 грн. в строк до 30.06.2025; 49 764 182,25 грн. в строк до 31.07.2025 (п. 2.2 Договору реструктуризації боргу).
Відповідно до п.2.3. Договору реструктуризації боргу, цей Договір не скасовує і не змінює обов'язків Сторін за договором №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024., а лише має на меті полегшити Покупцю здійснення сплати боргу в сумі 51 564 182,25 грн. без ПДВ.
У п. 4. Договору реструктуризації боргу Сторони погодили, що у разі не дотримання Боржником строків проведення оплати, визначених п.2.2 даного Договору, Продавець має право звернутись до суду про стягнення як часткової заборгованості, яка виникла у поточному періоді так і усієї заборгованості за договором №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024.
Позивачем було належним чином виконано умови Договору №БВ384-131124 купівлі- продажу фінансових інструментів від 13.11.2024, передано відповідачу фінансові інструменти - акції прості іменні, пайовий цінний папір, форма випуску іменна, загальною кількістю 4 209 321 штука, загальною вартістю 51 564 182,25грн., що підтверджується Розпорядженням про проведення облікової операції ТзОВ «БК ЕЛІТ БУД» № 76 від 13.11.2024, Розпорядженням про проведення облікової операції ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНІНВЕСТ ПЛЮС» № 77 від 13.11.2024, випискою про операції з цінними паперами за вих. № 2024/1227 від 13.11.2024, які долучено до матеріалів справи.
Відповідач, в порушення умов укладеного Договору №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024, не провів оплати загальної вартості фінансових інструментів.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 03/02-25 від 03.02.2025 про сплату заборгованості в розмірі 300 000,00 грн.
У відповідь на вказану претензію, відповідач у відповіді на претензію за вих. № 21/02-25 від 21.02.2025 просив надати додатковий час для виконання зобов'язань за Договором №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024 через наявні фінансові труднощі у відповідача.
Для підтвердження заборгованості відповідача, позивачем долучено до матеріалів справи бухгалтерську довідку за вих. № 24/02-Б від 24.02.2025, відповідно до якої заборгованість відповідача за Договором №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів та Договору реструктуризації боргу № 2025-03/01 від 03.01.2025, станом на 24.02.2025 рік становить 300 000,00 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань за Договором №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача на його користь 300 000,00 грн. основної заборгованості та понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Оцінка суду.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як встановлено судом, правовідносини сторін виникли на підставі укладеного ними Договору №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024, у зв'язку з чим останні набули взаємних прав та обов'язків.
За укладеним Договором №БВ384-131124 від 13.11.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Еліт Буд" продало Покупцю - ТзОВ «Фінансова компанія «Фінінвест Плюс», яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фін Траст Капітал" акції прості іменні, пайовий цінний папір, форма випуску іменна, загальною кількістю 4 209 321 шт., загальною вартістю 51 564 182,25 грн. без ПДВ.
Пунктом 2.3.2. Договору №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024 передбачено, що Покупець зобов'язується до 31.12.2024 року включно перерахувати суму вартості фінансових інструментів, вказану в п. 1.2 цього Договору, на рахунок Продавця, вказаний в п. 10 цього Договору.
З метою реструктуризації заборгованості за Договором №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024, між позивачем та відповідачем укладено Договір реструктуризації боргу № 2025-03/01 від 03.01.2025.
У п. 2.2 Договору реструктуризації боргу, сторони погодили, що сплата боргу здійснюється на розрахунковий рахунок позивача наступним чином: 300 000,00 грн. в строк до 31.01.2025; 300 000,00 грн. в строк до 28.02.2025; 300 000, 00 грн. в строк до 31.03.2025; 300 000,00 грн. в строк до 30.04.2025; 300 000,00 грн. в строк до 31.05.2025; 300 000,00 грн. в строк до 30.06.2025; 49 764 182,25 грн. в строк до 31.07.2025.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як встановлено судом, позивачем належним чином виконано умови Договору №БВ384-131124 купівлі- продажу фінансових інструментів від 13.11.2024, передано відповідачу фінансові інструменти - акції прості іменні, пайовий цінний папір, форма випуску іменна, загальною кількістю 4 209 321 штука, загальною вартістю 51 564 182,25грн., що підтверджується Розпорядженням про проведення облікової операції ТзОВ «БК ЕЛІТ БУД» № 76 від 13.11.2024, Розпорядженням про проведення облікової операції ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНІНВЕСТ ПЛЮС» № 77 від 13.11.2024, випискою про операції з цінними паперами за вих. № 2024/1227 від 13.11.2024, які долучено до матеріалів справи.
Відповідач, в порушення умов укладеного Договору №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024 та Договору реструктуризації боргу № 2025-03/01 від 03.01.2025 , не провів оплати загальної вартості фінансових інструментів, що склало суму заборгованості 300 000,00 грн. станом на 24.02.2025 і підтверджується бухгалтерською довідкою за вих. № 24/02-Б від 24.02.2025.
Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відтак, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 300 000,00 грн. на час ухвалення рішення судом.
Станом на день ухвалення рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати зазначеної вище заборгованості, відповідачем суду не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак основна заборгованість відповідача перед позивачем на час ухвалення рішення у даній справі є непогашеною відповідачем та становить 300 000,00 грн., яка підлягає до стягнення на користь позивача з відповідача.
Відповідач проти наявності зазначеної заборгованості за договором не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
У матеріалах справи відсутні докази, що Договір №БВ384-131124 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.11.2024 та Договір реструктуризації боргу № 2025-03/01 від 03.01.2025 визнавались судом недійсними чи неукладеними, договірними сторонами розірвані чи змінені не були.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 300 000,00 грн. основної заборгованості, є обгрунтованими і підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача.
Судові витрати.
Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача в сумі 4 500,00 грн., відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202, п. 1 ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін Траст Капітал" (79028, м. Львів, вул. Навроцького В., буд. 33; код ЄДРПОУ 41123733) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Еліт Буд" (79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 109, офіс 27/3; код ЄДРПОУ №42300155) 300 000,00 грн. основної заборгованості та 4 500,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 23.06.2025.
Суддя Долінська О.З.