вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
23 червня 2025 рокуСправа № 912/1003/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/1003/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063
до відповідача Фізичної особи - підприємця Торохтія Дмитра Олександровича, АДРЕСА_1
про стягнення 10 311,50 грн
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (далі - ТОВ "Запоріжжяелектропостачання") до Фізичної особи - підприємця Торохтія Дмитра Олександровича (далі - ФОП Торохтій Д.О.) з вимогою про стягнення 10 311,50 грн заборгованості, з покладенням судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №919 від 01.01.2019 в частині сплати за електричну енергію у період з 01.12.2021 до 28.02.2022.
Ухвалою від 18.04.2025 суд залишив без руху позовну заяву та встановив строк на усунення недоліків.
23.04.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав заяву про усунення недоліків з відповідними доказами.
Ухвалою суду від 24.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1003/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
05.05.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на не подання позивачем належних доказів на підтвердження споживання відповідачем електроенергії у заявлений період. Відповідач заявив про пропуск строку позовної давності, про застосування якої подано заяву від 05.05.2025.
08.05.2025 позивач подав суду заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, відповідно до яких вважає, що позовна заява про стягнення з відповідача 10 311,50 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, яка нарахована за період з 01.12.2021 - 28.02.2022 є обґрунтованою, заявленою у межах позовної давності, посилаючись на Прикінцеві та перехідні положення ЦК України щодо продовження строків перебігу позовної давності на строк дії карантину та їх зупинення у період дії воєнного стану в Україні.
20.05.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано додаткові пояснення у справі.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
За приписами ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" є господарським товариством, основними видами діяльності якого є постачання електричної енергії, продаж електричної енергії та надання універсальних послуг на ринку електричної енергії (п. 1.1., 2.2. Статуту ТОВ "Запоріжжяелектропостачання", а.с. 38-41).
ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та починаючи з 01.01.2019 ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
01.01.2019 між ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" (далі - Постачальник) та ФОП Торохтій Д.О. (далі - Споживач) укладено договір №919 про постачання електричної енергії споживачу шляхом фактичного споживання електричної енергії Споживачем на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" (далі - Договір, а.с. 29-36).
Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У п. 2.2. Договору визначено, що обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Згідно з п. 3.1. Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.
За положеннями п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, які щомісяця визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.4.-5.5. Договору).
Відповідно до 5.7. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може перевищувати 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Пунктом 5.10. Договору передбачено, що Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору (п. 6.2. Договору).
За положеннями п. 13.1. Договору цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.
Згідно з п. 4. Додатку №2 (Комерційна пропозиція) до Договору розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.
Як вказує позивач, за період з 01.12.2021 до 28.02.2022 відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 2 364 кВт*год, про що складено акти приймання - передавання товарної продукції та виставлено рахунки на загальну суму 13 359,60 грн (а.с. 12, 13 на звороті - 15).
Вказаний обсяг спожитої електричної енергії підтверджується повідомленнями ПАТ "Запоріжжяобленерго" №007-66/2855 від 05.07.2024, №007-66/638 від 10.02.2025 з інформацією про фактичний обсяг спожитої електричної енергії за EIC - кодом точки комерційного обліку (а.с. 16, 28).
Позивач зазначає, що за спірний період відповідач оплатив виставлені рахунки лише частково на загальну суму 3 048,10 грн, про що свідчить меморіальний ордер №12621153SB вiд 14.01.2022 (а.с. 17).
За доводами позивача, розмір боргу становить 10 311,50 грн.
Позивач надіслав відповідачу вимогу №145/73 від 27.06.2024 на суму 10 311,50 грн разом з актом звірки взаємних розрахунків за постачання електричної енергії за Договором за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, актами прийняття - передавання товарної продукції, рахунками на оплату за спожиту електричної енергії (а.с. 13).
За твердженням позивача, відповідач не виконав своїх зобов'язань по Договору.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом положень ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначено Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
В ч. 7 ст. 56 Закону наведено умови, які визначаються у договорі постачання електричної енергії, серед яких, перелік послуг та ціна електричної енергії та послуг, що надаються.
За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону електропостачальники мають право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пункт 1 ч. 3 ст. 58 Закону встановлює, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон), універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 7 постанови №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно із пунктом 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (п.1.1.2 ПРРЕЕ).
Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання. Договір може бути укладений, змінений та розірваний за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, зокрема через особистий кабінет у вигляді електронного документа.
За положеннями п. 2.1.7. ПРРЕЕ фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи.
Згідно з п. 6 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018, після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Пунктами 1, 2 Постанови НКРЕКП №1415 від 13.11.2018 "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" видано ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності та анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Пунктом 4 цієї Постанови зазначено, що ця Постанова набирає чинності з дня прийняття, крім пунктів 1 та 2, які набирають чинності з 01.01.2019.
Отже, відповідно до наведеного вище та з врахуванням положень Постанови НКЕРКП №312 від 14.03.2018, між ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" (Постачальник) та ФОП Торохтієм Д.О. (Споживач) укладений Договір №919 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу шляхом оплати виставленого рахунку, споживання обсягу електричної енергії за адресою розташування електроустановок.
Судом встановлено, що ФОП Торохтієм Д.О. в період з 01.12.2021 до 28.02.2022 спожито електричну енергію в загальному обсязі 2 364 кВт*год, на оплату якої ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" виставлено відповідні рахунки на загальну суму 13 359,54 грн.
Спожитий обсяг електричної енергії підтверджується повідомленнями ПАТ "Запоріжжяобленерго" №007-66/2855 від 05.07.2024, №007-66/638 від 10.02.2025, що містять дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС - кодом точки обліку споживача помісячно.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
У пункті 4.13 ПРРЕЕ встановлено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (пункт 4.14 ПРРЕЕ).
Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п.4.21 ПРРЕЕ).
Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Матеріали справи свідчать про те, що дані про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії за період з 01.12.2021 по 28.02.2022, який складає 2364 кВт*год, позивачем було отримано від ПАТ "Запоріжжяобленерго".
По виставленим рахункам відповідач розрахувався лише частково на суму 3 048,10 грн згідно з меморіальним ордером №12621153SB вiд 14.01.2022.
Докази оплати відповідачем боргу за Договором, строк оплати якого настав, в матеріалах справи відсутні.
Наявність вказаного боргу відповідач не заперечив та не спростував належними доказами.
Відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів споживання відповідачем електроенергії протягом січня та лютого 2022 року. В доданих до позову актах приймання-передавання електричної енергії на підтвердження повноважень представника позивача додано довіреності датовані пізнішими датами.
З цього приводу суд зазначає про наявність виставлених рахунків, отримання яких не спростовано відповідачем, та інформації про кількість спожитої електроенергії, наданої ПАТ "Запоріжжяобленерго".
Щодо підписання відповідних актів уповноваженими на це особами на підставі довіреностей, які датовані 2023 та 2024 роками, суд враховує пояснення позивача з цього приводу, а саме те, що відповідні акти повторно формувались та направлялись на електронну адресу споживача, а саме 14kata@ukr.net 27.06.2024, так як точка споживання відповідача розташована в будинку по вул. Центральній міста Токмак Пологівського району Запорізької області, що підтверджується витягом з програмного забезпечення щодо обліку споживання електричної енергії клієнтами ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" у зв'язку з чим після лютого 2022 року направити відповідні акти на поштову адресу відповідача було неможливо у зв'язку з окупацією м. Токмак.
Таким чином, відповідач фактичне споживання електричної енергії не заперечив. Спір між сторонами з приводу кількості та ціни електричної енергії відсутній.
Натомість, відповідач заявив про застосування строку позовної давності та вказує про її сплив станом на дату подання позову.
Суд враховує, що за визначенням, наведеним в ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Стаття 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно умов Договору, кінцевий строк розрахунку припав на період встановленого з 12.03.2020 карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами).
Законом України №540-IX від 30.03.2020 доповнено Прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
Поряд з цим, Законом України №2120-IX від 15.03.2022 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 19, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції станом на день розгляду справи у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, строк позовної давності продовжено на період дії карантину (з 12.03.2020 по 30.06.2023) та продовжено (зупинено) на період дії воєнного стану, який введено 24.02.2022 і який є діючим на час розгляду справи.
Тому, строк позовної давності на дату подачі позову не сплив, що виключає його застосування за заявою відповідача.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, N303-A, п. 29).
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Наявність обставин, на які позивач посилається як на підстави своїх вимог, є доведеними, позаяк докази, надані на підтвердження таких обставин, є належними.
При цьому, відповідачем не подано доказів на спростування вимог позивача.
З огляду на викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за спожиту електроенергію в розмірі 10 311,50 грн обґрунтованими та документально підтвердженими.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити .
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Торохтія Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код 42093239) 10 311,50 грн заборгованості за спожиту електроенергію, а також 2 422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу (до електронного кабінету), представнику відповідача (до електронного кабінету).
Повне рішення складено 23.06.2025.
Суддя В.Г. Кабакова