вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1368/25
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Фермерського господарства «Едельвейс-2007»
про стягнення 107 712, 00 грн
Без виклику учасників справи;
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Едельвейс-2007» про стягнення 107 712, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 3688 від 01.04.2021, в частині сплати платежів за утримання землі у смузі відведення. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 107 712,00 грн основного боргу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2025 було відкрито провадження у справі № 911/1368/25. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.04.2025 була доставлена відповідачу в його електронний кабінет 23.04.2025 о 16:39, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК та те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача до 17 години, днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі є 23.04.2025.
02.05.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про залишення без руху позовної заяви та продовження відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви ФГ «Едельвейс-2007» за вх. № суду 5978/25 від 02.05.2025 про залишення без руху позовної заяви по справі № 911/1368/25 та продовження відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву.
03.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. З огляду на умови п. 16, абзаців 3-5 п. 18 договору № 3688, для відповідача є незрозумілим, які саме витрати несе позивач по утриманню земельної ділянки під під'їзними коліями з огляду на те, що обов'язок утримання цієї ділянки за договором № 3688, за доводами відповідача, покладено на ФГ «Едельвейс-2007». Крім того, відповідач посилається на те, що 01.05.2021 актом обстеження земельної ділянки № 1 було зафіксовано обстеження земельної ділянки площею 825 кв. м під під'їзними коліями та встановлено неналежне її утримання, внаслідок чого наказом № 21-А від 12.05.2021 призначено відповідальним за утримання в належному стані земельної ділянки загальною площею 825 кв. м в межах смуги відведення Акціонерне товариство «Українська залізниця» під під'їзними коліями та спорудами ФГ «Едельвейс-2007».
Як зазначив відповідач, п. 16 договору № 3688 відповідач зобов'язався сплачувати залізниці, зокрема витрати на утримання ділянки землі у смузі відведення, проте, за доводами відповідача, тариф з відшкодування зазначених витрат договором (чи додатками) не визначено, з відповідачем не узгоджено. Відповідач посилається на те, що надана позивачем калькуляція витрат на утримання 1 кв. м смуги відведення в місяць на 2023 рік відповідачем не підписана та не оформлена як додаток до договору. За таких обставин, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними, оскільки розмір плати на утримання смуги відведення Збірником тарифів (Тарифним керівництвом № 1) не встановлений, а договором сторін не визначений.
При цьому, відповідач зауважив, що з 29.08.2023 закрито для подавання вагонів під вантажні операції під'їзну колію ФГ «Елельвейс-2007» при станції Путивль у зв'язку із незабезпеченням ФГ «Едельвейс-2007» вимог ст. 70 Статуту залізниць України, пп. 2.2, 3.1, 8.1 ПТЕ, наказу директора виконавчого регіональної філії «Південно-Західна залізниця» № 330-Н від 30.10.2020 «Про організацію безпеки руху на під'їзних коліях», договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 3688, та на даний час подачу вагонів на залізничні колії ФГ «Едельвейс-2007» не відновлено. Таким чином, за ствердженням відповідача, оскільки з 29.08.2023 колія не використовується ФГ «Едельвейс-2007», то підстави для стягнення заборгованості за період з січня по листопад 2024 року відсутні. Враховуючи припинення права користування земельною ділянкою під під'їзними коліями, належними відповідачу, відповідач вважає, що відсутні підстави справляння плати на утримання смуги відведення.
З урахуванням зазначеного вище, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до ФГ «Едельвейс-2007» про стягнення 107 712, 00 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач також просив суд поновити йому строк для подання відзиву на позовну заяву по справі № 911/1368/25.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2025 у справі № 911/1368/23 клопотання ФГ «Едельвейс-2007» про поновлення процесуального строку для подання відзиву задоволено. Поновлено ФГ «Едельвейс-2007» строк для подання відзиву та прийнято відзив до розгляду. Запропоновано позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали, надати суду відповідь на відзив, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
10.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
Враховуючи те, що відповідь на відзив подана до суду із дотриманням процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 05.06.2025, суд прийняв відповідь на відзив до розгляду та долучив її до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
01.04.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - залізниця, позивач) та Фермерським господарством «Едельвейс-2007» (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Фермерське господарство «Едельвейс-2007» № 3688 (далі - договір № 3688).
Відповідно до п. 1 договору № 3688, згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії та примикає стрілочним переводом № 23 до колії № 6 станції Путивль і обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», встановлений проти стику рамної рейки стрілочного переводу № 41.
Згідно з п. 2 договору № 3688, розгорнута довжина під'їзної колії складає 794 погонних метрів - на балансі власника колії.
Відповідно до п. 3 договору № 3688, у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку землі площею 825 кв. м.
Згідно пункту 16 договору № 3688, власник колії сплачує залізниці наступну плату:
- за подачу, збирання вагонів - згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1) з урахуванням діючого коефіцієнта;
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення: згідно тарифного керівництва № 1 сплачується не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця, за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв. м; К - витрати залізниці на утримання 1 кв. м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції); S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення, кв. м;
за маневрову роботу - згідно Тарифного керівництва № 1;
інші збори і плати - згідно Тарифного керівництва № 1 з урахуванням діючих коефіцієнтів.
Збори і плати вносяться через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» згідно окремо укладеного договору про надання послуг, з урахуванням діючих коефіцієнтів.
За змістом п. 20 договору № 3688, одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 21 договору № 3688 визначено, що цей договір укладається терміном на 5 років та діє з 01.04.2021 до 01.04.2026 включно.
Згідно з затвердженою калькуляцією витрат на утримання 1 кв. м смуги відведення (1 місяць) по службі колії на 2023 рік, розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки в 2024 році (до 01.04.2024) становить - 8, 52 грн без ПДВ на місяць. Відповідно до телеграфного розпорядження № М-08/8 від 06.03.2023 нарахування плати за новою калькуляцією проводиться з квітня 2023 року.
Згідно з затвердженою калькуляцією витрат на утримання 1 кв. м смуги відведення (1 місяць) по службі колії на 2024 рік, розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки в 2024 році становить - 10, 13 грн без ПДВ на місяць. Відповідно до телеграфного розпорядження № Д ПЗЗ-03/888 від 19.03.2024 нарахування плати за новою калькуляцією проводиться з квітня 2024 року.
Копії затвердженої калькуляції та телеграфні розпорядження наявні в матеріалах справи.
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 175629956 від 30.07.2019, Акціонерному товариству «Українська залізниця» на праві постійного користування належить земельна ділянка з кадастровим номером 5920910100:00:029:0004, площею 35,9099 га на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 276565 від 30.09.2005.
Згідно з наявним в матеріалах справи витягом № НВ-5900029902024 від 17.01.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5920910100:00:029:0004, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 28 076 347, 81 грн.
Сума земельного податку відповідно до розрахунку розміру відшкодування земельного податку по Буринській міській раді, де територіально розташована під'їзна колія ФГ «Едельвейс-2007», в 2024 становить 0,20 грн за 1 кв. м на місяць, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про діючі ставки земельного податку в межах Конотопської дирекції залізничних перевезень на 2024 рік (п. 15 довідки).
За розрахунком позивача, здійсненим з урахуванням змісту п. 16 договору № 3688, за утримання землі в смузі відведення залізниці, зайнятої під'їзною колією відповідача по станції Путивль, сума відшкодування витрат за період з січня по листопад 2024 року, з урахуванням ПДВ, становить 107 712, 00 грн.
Акціонерне товариство «Українська залізниця», на офіційному сайті http://uz-cargo.uz.gov.ua, оприлюднений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, сторонами якого є перевізник - Акціонерне товариство «Українська залізниця» та замовник (вантажовласник, вантажовідправник, вантажоодержувач, платник), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
За змістом пункту 1.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що діяла протягом спірного періоду), наведені нижче визначення вживають в договорі у такому значенні: первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи; зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, іншу; послуги, пов'язані з організацією та здійсненням перевезення пасажирів - послуги, що надаються перевізником замовнику згідно з договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки змовника.
Пунктом 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що діяла протягом спірного періоду) передбачено, що надання послуг за договором може підтверджуватися одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Згідно з підп. 2.1.4 п. 2.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що діяла протягом спірного періоду), замовник зобов'язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
Відповідно до п. 1.5 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що діяла протягом спірного періоду), договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезень вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Матеріали справи містять заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 34520275/2020-001 від 13.03.2020, підписану 13.03.2020 електронним підписом представника заявника ФГ «Едельвейс-2007», за змістом якої ФГ «Едельвейс-2007», надаючи АТ «Українська залізниця» цю заяву, підтверджує, що в повній мірі ознайомлено з оприлюдненим АТ «Укрзалізниця» на сторінці http://uz-cargo.com/ договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом станом на день подання цієї заяви, ознайомлено з всією інформацією, необхідною для виконання договору, та визнає всі умови договору та виражає волевиявлення укласти договір в порядку, встановленому ст. 634 ЦК України.
Повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 32-34520275/2020-001 від 13.03.2020 АТ «Укрзалізниця» (перевізник) засвідчило прийняття від ФГ «Едельвейс-2007» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило, що замовнику присвоєні коди: 1) відправника / одержувача: 0187; 2) платника 8371484 та відкритий особовий рахунок з ідентичним номером. Код платника 8371484 використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору (копія повідомлення наявна в матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при нарахуванні та для стягнення плати за утримання ділянки землі в смузі відведення залізниці за договором № 3688 (код платника 8371484) за період з січня по листопад 2024 року оформлені накопичувальні картки форми ФДУ-92 на загальну суму 89 760, 00 грн без ПДВ, а саме: за січень 2024 року № 19120223 від 19.12.2023 на суму 7 194, 00 грн, за лютий 2024 року № 19010029 від 19.01.2024 на суму 7 194, 00 грн, за березень 2024 року № 18020085 від 18.02.2024 на суму 7 194, 00 грн, за квітень 2024 року № 20030091 від 20.03.2024 на суму 8 522, 25 грн, за травень 2024 року № 19040119 від 19.04.2024 на суму 8 522, 25 грн, за червень 2024 року № 20050150 від 20.05.2024 на суму 8 522, 25 грн, за липень 2024 року № 18060154 від 18.06.2024 на суму 8 522, 25 грн, за серпень 2024 року № 19070180 від 19.07.2024 на суму 8 522, 25 грн, за вересень2024 року № 20080226 від 20.08.2024 на суму 8 522, 25 грн, за жовтень2024 року № 20090237 від 20.09.2024 на суму 8 522, 25 грн, за листопад 2024 року № 21100282 від 21.10.2024 на суму 8 522, 25 грн. Всього на загальну суму, з урахуванням ПДВ, 107 712, 00 грн.
Зазначені вище накопичувальні картки форми підписані з боку працівника станції Путивль, з боку відповідача вказані картки не підписані, натомість графи «працівник вантажовласника» містять посилання на відповідні акти загальної форми ГУ-23.
У зв'язку з відмовою вантажовласника - ФГ «Едельвейс-2007» від підпису вказаних вище накопичувальних карток, позивачем складені акти загальної форми ГУ-23 № 326 від 19.12.2023, № 66 від 19.01.2024, № 143 від 18.02.2024, № 138 від 20.03.2024, № 196 від 19.04.2024, № 247 від 20.05.2024, № 254 від 18.06.2024, № 293 від 19.07.2024, № 350 від 20.08.2024, № 378 від 20.09.2024, № 453 від 21.10.2024.
Вказані акти загальної форми ГУ-23 підписані двома представниками залізниці, а також в графі «опис обставин, що викликали складання акта» вказано, що представник ФГ «Едельвейс-2007» для підпису відповідної накопичувальної картки не з'явився.
За ствердженням позивача, 20.11.2024 АТ «Укрзалізниця» звернулось до ФГ «Едельвейс-2007» з претензією № НЮ-16-221/24П від 20.11.2024 на суму 107 712, 00 грн, якою вимагав відповідача в місячний термін добровільно сплатити вказану суму заборгованості. Проте, відповідач залишив претензію без розгляду та задоволення.
З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача боргу за утримання землі у смузі відведення за період з січня до листопада 2024 року в розмірі 107 712, 00 грн.
Правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності транспорту визначаються Закону України «Про транспорт»
Відповідно до статті 2 Закону України «Про транспорт», відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, регулюються цим Законом, кодексами (статутами) окремих видів транспорту, іншими актами законодавства України. Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про транспорт», визначено, що землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно з Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу визначаються Закону України «Про залізничний транспорт».
За змістом статті 1 Закону України «Про залізничний транспорт», залізничний транспорт виробничо-технологічний комплекс підприємств залізничного транспорту, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.
Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт». До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (п. 71 Статуту залізниць України).
За змістом пп. 1.1, 2.1, 2.2 розділу 12 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Мінтранспорту України 21.11.2000, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності.
Залізничні під'їзні колії призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Під'їзні колії з усіма спорудами і пристроями, локомотиви і вагони повинні утримуватися в повній справності згідно з чинними Правилами технічної експлуатації залізниць України.
Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів.
Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під'їзних колій або окремих вантажних фронтів.
Договір про експлуатацію під'їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів укладається терміном на п'ять років.
Згідно з п. 77 Статуту залізниць України, термін дії договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії і договору на подачу та забирання вагонів визначається сторонами. У випадку зміни технологічного устаткування або технології роботи станції чи залізничної під'їзної колії окремі пункти договору або увесь договір за вимогами однієї із сторін можуть бути переглянуті до закінчення терміну його дії.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до приписів статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 626 та ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачем договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії ФГ «Едельвейс-2007» № 3688 від 01.04.2021, а також договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, за яким замовнику присвоєні коди відправника / одержувача: 0187 та платника 8371484.
Договір № 3688 від 01.04.2021 підписано обома сторонами та скріплено їх відтисками печаток.
Станом на дату розгляду даної справи доказів припинення або розірвання договору № 3688 від 01.04.2021, а також договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом за взаємною згодою сторін/ в судовому порядку, або визнання вказаних договорів недійсними до суду не надано та матеріали справи не містять.
Отже, договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 3688 від 01.04.2021, а також договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом є чинними та обов'язковими для його сторін.
Судом встановлено та визнається сторонами, що ФГ «Едельвейс-2007» належить під'їзна колія, яка примикає стрілочним переводом № 23 до колії № 6 станції Путивль і обслуговується власним локомотивом, початком якої є знак «Межа під'їзної колії», встановлений проти стику рамної рейки стрілочного переводу № 41.
У межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку землі площею 825 кв. м. Розгорнута довжина під'їзної колії складає 794 погонних метрів (пп. 2, 3 договору № 3688).
Згідно з п. 16 договору № 3688, власник колії сплачує залізниці наступну плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення: згідно тарифного керівництва № 1 сплачується не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця, за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, де
П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв. м;
К - витрати залізниці на утримання 1 кв. м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції);
S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення, кв. м.
Отже, на підставі укладеного договору № 3688 від 01.04.2021 у відповідача виник обов'язок компенсувати залізниці плату за земельну ділянку, зайняту колією відповідача, в розмірі діючої ставки місцевого земельного податку, пропорційному розміру земельної ділянки, зайнятої коліями.
Перелік робіт (послуг) за вільними тарифами встановлюється відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 (далі - Збірник тарифів) та Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 644 від 21.11.2000 (далі - Правила).
Пункт 32 Збірника тарифів встановлює, що перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами (на підставі окремих договорів).
Розрахунки за роботи й послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Вільні тарифи визначаються виходячи з кон'юнктури ринку, якості і споживчих властивостей робіт і послуг.
При реалізації послуг за вільними тарифами сторони визначають методи погодження тарифу: підписання протоколу за допомогою засобів зв'язку тощо виходячи з умов реалізації (терміновості реалізації та ін.).
Отже, враховуючи загальні вимоги законодавства щодо договірних відносин та норми Збірника тарифів залізницею в пункті 3 договору № 3688 зазначено, що у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами власником колії зайнято земельну ділянку площею 825 кв. м, виходячи з розміру якого здійснюється розрахунок плата за примикання під'їзної колії.
Фермерське господарство «Едельвейс-2007» відповідно до п. 16 договору № 3688, зобов'язалося сплачувати залізниці плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення за 825 кв. м згідно розрахунку витрат на утримання 1 кв. м землі в межах смуги відведення залізниці, діючого на момент розрахунку згідно тарифного керівництва № 1 не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця.
Зазначені умови договору № 3688 від 01.04.2021 погоджені відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень шляхом підписання договору № 3688.
Стосовно тверджень відповідача, що п. 16 договору № 3688 відповідач зобов'язався сплачувати залізниці, зокрема витрати на утримання ділянки землі у смузі відведення, проте тариф з відшкодування зазначених витрат договором (чи додатками) не визначено, з відповідачем не узгоджено, суд звертає увагу, що пунктом 16 договору № 3688 передбачено, що власник колії сплачує залізниці наступну плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення згідно тарифного керівництва № 1 за визначеною у пункті 16 договору № 3688 формулою.
Отже, підписуючи договір № 3688 відповідач був обізнаний як із тим, що власник колії сплачує залізниці плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення згідно тарифного керівництва № 1, так і з формулою, за якою здійснюється обчислення таких послуг.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач з моменту укладення договору № 3688 від 01.04.2021 до дати звернення позивачем до суду із даним позовом відповідач звертався до залізниці із листами щодо роз'яснення відповідачу як власнику під'їзної колії порядок нарахування плати за витрати залізниці на утримання ділянки землі у смузі відведення або надання інформації про тарифи, за якими здійснюються такі нарахування.
Відтак, плата за примикання під'їзної колії у смузі відведення залізниці визначається окремим розрахунком за формулою, наведеною у пункті 16 договору № 3688, а не додатковою угодою, як помилково вважає відповідач.
Згідно з затвердженою калькуляцією витрат на утримання 1 кв. м смуги відведення (1 місяць) по службі колії на 2023 рік, розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки в 2024 році (до 01.04.2024) становить - 8, 52 грн без ПДВ на місяць. Відповідно до телеграфного розпорядження № М-08/8 від 06.03.2023 нарахування плати за новою калькуляцією проводиться з квітня 2023 року.
Згідно з затвердженою калькуляцією витрат на утримання 1 кв. м смуги відведення (1 місяць) по службі колії на 2024 рік, розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки в 2024 році становить - 10, 13 грн без ПДВ на місяць. Відповідно до телеграфного розпорядження № Д ПЗЗ-03/888 від 19.03.2024 нарахування плати за новою калькуляцією проводиться з квітня 2024 року.
Сума земельного податку відповідно до розрахунку розміру відшкодування земельного податку по Буринській міській раді, де територіально розташована під'їзна колія ФГ «Едельвейс-2007», в 2024 становить 0,20 грн за 1 кв. м на місяць, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про діючі ставки земельного податку в межах Конотопської дирекції залізничних перевезень на 2024 рік (п. 15 довідки).
Судом встановлено, що залізницею здійснено розрахунок витрат за утримання землі в смузі відведення залізниці за спірний період з січня до листопада 2024 року відповідно до формули, наведеної у п. 16 договору № 3688, виходячи із зайнятої відповідачем площі земельної ділянки по станції Путивль площею 825 кв. м, відповідно до телеграфних розпоряджень № М-08/8 від 06.03.2023 та № Д ПЗЗ-03/888 від 19.03.2024 (розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки до 01.04.2024 становить 8, 52 грн без ПДВ на місяць; розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки в 2024 році становить 10, 13 грн без ПДВ на місяць), а також з урахуванням суми земельного податку в розмірі 0, 20 грн за 1 кв. м на місяць в 2024 році відповідно до розрахунку розміру відшкодування земельного податку по Буринській міській раді, де територіально розташована під'їзна колія ФГ «Едельвейс-2007».
В матеріалах справи наявні копії накопичувальних карток форми ФДУ-92 про нарахування плати за утримання ділянки землі в смузі відведення залізниці за період з січня до листопаду 2024 року на загальну суму 107 712, 00 грн з урахуванням ПДВ.
Суд встановив вище, що накопичувальні картки форми ФДУ-92 підписані з боку працівника станції Путивль, з боку відповідача вказані картки не підписані, натомість графи «працівник вантажовласника» містять посилання на відповідні акти загальної форми ГУ-23.
У зв'язку з відмовою вантажовласника - ФГ «Едельвейс-2007» від підпису вказаних вище накопичувальних карток, позивачем складені акти загальної форми ГУ-23, які підписані двома представниками залізниці, а також в графі «опис обставин, що викликали складання акта» вказано, що представник ФГ «Едельвейс-2007» для підпису відповідної накопичувальної картки не з'явився.
Відповідно до п. 1 розділу 58 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, накопичувальна картка є документом на підставі якого справляються платежі за надані додаткові послуги з платників.
Згідно пункту 2.6 Правил розрахунків та перевезення вантажів (ст. 62 Статуту), облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Відповідно до п. 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема відмови вантажовласника від підписання:облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Отже, відмова відповідача від підписання накопичувальних карток, за якими відповідачу нараховано плату за утримання смуги відведення, засвідчено складеними актами загальної форми відповідно до Правил складання актів.
Суд звертає увагу, що умовами укладених між сторонами договорів та чинним законодавством не передбачено обов'язок залізниці надсилати накопичувальні картки платнику.
Водночас, суд враховує, що зазначені вище накопичувальні картки, акти загальної форми, телеграфні розпорядження та розрахунок розміру відшкодування земельного податку по Буринській міській раді, де територіально розташована під'їзна колія ФГ «Едельвейс-2007», були направлені відповідачу разом з позовної заявою, що підтверджується долученим до позовної заяви описом вкладення у цінний лист, поштовою квитанцією та фіскальним чеком від 11.04.2025 до поштового відправлення за № 4160600041012.
Проте, обґрунтованих заперечень та спростувань щодо інформації, зазначеної в накопичувальних картках та актах загальної форми ГУ-23, а також щодо розрахунку витрат за утримання землі в смузі відведення залізниці за спірний період відповідач до суду не надав.
Відповідачем не було вчинено будь-яких дій щодо оскарження розміру плати за примикання під'їзної колії чи умов договору щодо відшкодування цих витрат.
Натомість, всі ставки зборів за вільними тарифами, перелік цін на виконання робіт (послуг), які надаються за вільними тарифами АТ «Укрзалізниця» оприлюднюються до відома власників під'їзних колій, в т.ч. і відповідача на офіційному веб-порталі АТ «Українська залізниця» в мережі Інтернет за посиланням www.uz.gov.ua.
Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із ставками зборів, вільними тарифами, переліком цін на відповідні послуги, які надаються за вільними тарифами АТ «Укрзалізниця».
Пунктом 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що діяла протягом спірного періоду) передбачено, що надання послуг за договором може підтверджуватися одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Отже, складені залізницею відповідно до законодавства накопичувальні картки є належними та допустими доказами надання залізницею відповідачу послуг з утримання землі площею 825 км. м у смузі відведення за спірний період з січня до листопада 2024 року на загальну суму 107 712, 00 грн з урахуванням ПДВ.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок витрат за утримання землі в смузі відведення залізниці за спірний період, з урахуванням умов пункту 16 договору № 3688, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним. Відповідачем контррозрахунку до суду не надано, здійснені позивачем нарахування не спростовано.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо закриття з 29.08.2023 під'їзної колії відповідача при станції Путивль для подавання вагонів під вантажні операції у зв'язку із незабезпеченням ФГ «Едельвейс-2007» вимог ст. 70 Статуту залізниць України, пп. 2.2, 3.1, 8.1 ПТЕ, наказу директора виконавчого регіональної філії «Південно-Західна залізниця» № 330-Н від 30.10.2020 «Про організацію безпеки руху на під'їзних коліях», договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 3688, подачу вагонів на яку на даний час не відновлено, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин відповідач до суду не надав.
Водночас, суд звертає увагу відповідача на п. 20 договору № 3688, за змістом якого одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається.
Отже, обставина закриття під'їзної колії відповідача при станції Путивль для подавання вагонів під вантажні операції у зв'язку із недотриманням відповідачем вимог Статуту залізниць України, умов договору, інших вимог законодавства, враховуючи чинність протягом спірного періоду договору № 3688, не може бути підставою для звільнення відповідача від зобов'язань, взятих на себе за договором, зокрема в частині відшкодування залізниці платежів, передбачених пунктом 16 договору № 3688.
Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що під'їзна колія, яка примикає стрілочним переводом № 23 до колії № 6 станції Путивль, розгорнутою довжиною 794 погонних метрів, яка займає ділянку землі площею 825 кв. м, протягом спірного періоду належала іншій особі, а не ФГ «Едельвейс-2007». Протилежного суду не доведено.
Також, до суду не надано доказів припинення договірних відносин між позивачем та відповідачем відповідно до договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Путивль № 3688 від 01.04.2021 та договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 13.03.2020 (за яким замовнику присвоєні коди відправника/одержувача: 0187 та платника 8371484).
Натомість, матеріалами справи підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (за яким замовнику присвоєні коди відправника/одержувача: 0187 та платника 8371484), а також договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Путивль № 3688 від 01.04.2021, за умовами п. 16 якого позивачем нараховано відповідачу витрати за утримання землі в смузі відведення залізниці за період з січня 2024 по листопад 2024 у сумі 107 712, 00 грн з ПДВ.
З огляду на наведене, посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення заборгованості за утримання землі у смузі відведення за період з січня до листопаду 2024 року необґрунтовані та не підтверджені жодними належними та допустимим доказами.
Відповідно до статей 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 16 договору № 3688, власник колії сплачує залізниці наступну плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення: згідно тарифного керівництва № 1 сплачується не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця, за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв. м; К - витрати залізниці на утримання 1 кв. м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції); S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення, кв. м.
Згідно з підп. 2.1.4 п. 2.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (в редакції, що діяла протягом спірного періоду), замовник зобов'язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Отже, враховуючи наведене вище, приписи чинного законодавства та умови укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що строк відшкодування відповідачем залізниці витрат за утримання землі у смузі відведення залізниці згідно договору № 3688 за період з січня до листопада 2024 року є таким, що настав.
Станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі в розумінні ст. 76 ,77 ГПК України докази відшкодування залізниці витрат за утримання землі у смузі відведення залізниці згідно договору № 3688 за період з січня до листопада 2024 року в загальному розмірі 107 712, 00 грн, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в зазначеному розмірі. Протилежного суду не доведено. Доказів сплати зазначеної суми до суду не надано.
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 3688 від 01.04.2021, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 107 712, 00 грн заборгованості за утримання землі у смузі відведення залізниці за період з січня до листопада 2024 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028, 00 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Едельвейс-2007» (місцезнаходження: вул. Хмельницького Б., буд. 21, м. Боярка, Фастівський р-н, Київська обл., 08150; код ЄДРПОУ 34520275) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 40081221) 107 712, 00 грн основного боргу та 3 028, 00 грн судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 23.06.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко