вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" лютого 2025 р. Справа № 911/2546/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інг-Транс»
до Малякіна Сергія Анатолійовича
про стягнення 15 073,96 гривень
за участю представника позивача: Демського А.Л. (довіреність б/н від 10.09.2024)
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Інг-Транс» (далі-ТОВ «Інг-Транс»/позивач) надійшла позовна заява до Малякіна Сергія Анатолійовича (далі- ОСОБА_1 /відповідач) про стягнення 15 073,96 гривень, з яких 13 073,96 грн заборгованості за неповернуте обладнання та 2 000,00 грн штрафу, нарахованого у зв'язку з таким неповерненням.
Відповідно заявлені вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем, підприємницька діяльність якого припинена, зобов'язання з повернення обладнання, переданого згідно договору поставки товару №5629 від 21.04.2023.
Господарський суд Київської області ухвалою від 25.09.2024 у справі №911/2546/24 постановив прийняти до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інг-Транс», відкрити провадження у цій справі та призначити розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 28.10.2024.
Господарський суд Київської області ухвалою від 28.10.2024 у справі №911/2546/24 відклав розгляд справи на 25.11.2024.
15.11.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення від ТОВ «Інг-Транс», згідно яких позивачем повідомлено, що 12.11.2024 він відвідував торгову точку відповідача - ФОП Малякіна С.А. за адресою: АДРЕСА_1 , однак вказана торгова точка закрита, а відповідач на телефоні дзвінки не відповідає, внаслідок чого у позивача відсутній доступ до обладнання.
За вказаних обставин позивачем було складено акт про порушення умов використання обладнання б/н від 12.11.2024.
Господарський суд Київської області ухвалою від 25.11.2024 у справі №911/2546/24 відклав розгляд справи на 23.12.2024.
Господарський суд Київської області ухвалою від 20.12.2024 у справі №911/2546/24 постановив зобов'язати Відділ реєстрації місця проживання громадян та формування і ведення реєстру територіальної громади управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Боярської міської ради надати у передбачений законом строк інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи Малякіна Сергія Анатолійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Господарський суд Київської області ухвалою від 23.12.2024 у справі №911/2546/24 відклав розгляд справи на 27.01.2025.
27.12.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов лист від Боярської міської ради Київської області виконавчого комітету, зі змісту якого вбачається, що станом на момент звернення суду з відповідним запитом з 12.09.2023 Малякін Сергій Анатолійович, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Господарський суд Київської області ухвалою від 27.01.2025 у справі №911/2546/24 відклав розгляд справи на 11.02.2025.
У судове засідання 11.02.2025, як у всі інші судові засідання під час розгляду зазначеної справи, представник відповідача не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, хоча про розгляд вказаної справи Малякіна Сергія Анатолійовича було повідомлено належним чином, згідно наявних в матеріалах справи відомостей.
В розрізі зазначеного та можливості відповідача реалізувати свої процесуальні права судом враховано, що на вказану позивачем у позовній заяві адресу відповідача, що є офіційно зареєстрованим місцезнаходженням Малякіна Сергія Анатолійовича згідно даних ЄДР, було направлено усі постановлені у вказаній справі ухвали, які повернуто органом поштового зв'язку з зазначенням причин «за закінченням встановленого терміну зберігання».
До того ж ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі та усі інші, постановлені під час розгляду цієї справи ухвали офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у цій справі рішення шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.
Поряд з тим під час розгляду вказаної справи, у тому числі у встановлений судом строк, відповідач наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України правом не скористався та відзив на позовну заяву не надав.
У судовому засіданні 11.02.2025 заслухавши пояснення представника позивача, після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та проголосив вступну та резолютивну частини рішення, яким
21.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інг-Транс» та Фізичною особою-підприємцем Малякіном Сергієм Анатолійовичем укладено договір поставки товару №5629 (далі - договір поставки), зі змісту пунктів 1.1., 1.6., 8.1., 8.2., 8.4.якого слідує, що:
- постачальник продає та поставляє, а покупець купує і оплачує визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору;
- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, в частині здійснення розрахунків дійсний до їх повного виконання;
- у разі, коли жодна сторона протягом 30 (тридцяти) календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить про наміри його розірвання, то такий договір вражається продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені договором;
- кожна сторона має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, попередивши про це іншу сторону за 30 (тридцять) календарних днів до бажаної дати розірвання, а також сторони зобов'язуються виконати розрахунки у повному обсязі та виконати усі зобов'язання, які передбачені умовами даного договору та діючим законодавством України.
Надалі 27.04.2023 між ТОВ «Інг-Транс» та ФОП Малякіном С.А. було укладено додаток №1482 до договору поставки товару №5629 від 21.04.2023(далі-додаток до договору), згідно п.п. 1.1., 2.2.6., 2.3., 3.1., 3.2., 3.3., 4.2., 4.3. та 4.6. сторони погодили, що:
- з метою забезпечення сталого зростання обсягів реалізації товару та задоволення попиту споживачів (кінцевих покупців) товару на відповідному сегменті ринку, збільшення обсягів продажу і просування товару постачальник може передавати покупцю в тимчасове (строкове) безоплатне користування торговельне обладнання, обладнання передається покупцю виключно для його розміщення в торгових точках покупця, згідно з вимогами постачальника, шляхом укладення сторонами окремого додатку (додаток №2), що є невідкладною частиною цього договору;
- покупець зобов'язується по закінчення терміну дії договору або при його достроковому розірванні (в т.ч. на вимогу постачальника) повернути обладнання постачальнику, у строки передбачені даним додатком;
- постачальник має право:
1) безперешкодного доступу до обладнання з метою його вилучення, внаслідок не виконання покупцем умов договору та/або вимог даного договору ;
2) вимагати повернення обладнання в порядку та у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором;
3) вимагати сплати штрафів, пов'язаних з порушенням покупцем умов використання обладнання, передбачених цим договором;
4) у будь-який момент, витребувати у покупця передане останньому обладнання повністю або частково, на підставі письмової вимоги;
- у разі припинення дії договору за будь-яких причин, а також за вимогою постачальника про повернення обладнання, покупець зобов'язаний упродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати припинення дії договору або дати отримання вимоги про повернення обладнання, повернути обладнання постачальнику, в т.ч. надавши його представникам безперешкодний доступ до обладнання з метою його відключення (демонтажу) та сприяти його вивезенню з торговельної точки;
- вимога про повернення обладнання та/або повідомлення про припинення дії договору вважаються отриманими покупцем, зокрема, у день доставки рекомендованого листа або іншого реєстрованого поштового відправлення, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві або іншим повідомленню про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;
- постачальник самостійно, власними силами, здійснює вивезення обладнання з торговельної точки покупця протягом 5 робочих днів з моменту припинення дії договору та/або отримання покупцем вимоги про повернення обладнання;
- за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.-2.3. цього договору, покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі - 2000, 00 гривень.
- у випадку виявлення відсутності обладнання у покупця за місцем його встановлення (місцезнаходження), неповернення покупцем обладнання в строки передбачені п. 3.1. даного додатку та/або у зв'язку з неможливістю його повернення постачальником внаслідок вчинення покупцем неправомірних дій, що перешкоджають його вивезенню (в т. ч. але не виключно, внаслідок ненадання представникам постачальника доступу до приміщення, де встановлено (знаходиться) обладнання або доступу до самого обладнання, вчинення покупцем /його працівниками перешкод у відключенні, демонтажу або винесенні обладнання, перешкоджанні у заїзді, виїзді автотранспорту постачальника та вивезенні обладнання з торговельної точки покупця)- таке обладнання вважається втраченим та покупець зобов'язується відшкодувати постачальнику розмір заставної вартості обладнання, визначений у «Акті приймання-передачі обладнання в користування», станом на дату передачу такого обладнання у користування покупцеві;
- при цьому з моменту передачі обладнання у користування покупцеві та до моменту його повернення, знищення обладнання, постачальник вправі звернути стягнення на дану заборгованість;
- покупець зобов'язується відшкодувати постачальнику всі витрати на правову допомогу, понесені постачальником внаслідок не виконання/неналежного виконання покупцем умов даного додатку.
До того ж 27.04.2023 сторонами підписано акт №1482 приймання-передачі обладнання в користування до договору поставки №5629 від 21.04.2023 (далі-акт №1482), яким погоджено, що ТОВ «Інг-Транс» передав, а ФОП Малякін С.А. прийняв в тимчасове користування торговий інвентар, а саме:
- охолоджувач підстоєчний тайфун-90 на 3 сп 1 шт., із заставною вартість 5 592, 32 грн;
- башня кобра хром 3 с.п. 1 шт., із заставною вартістю 3011, 64 грн;
- клещі G 3 шт., із заставною вартістю 2400, 00 грн;
- редуктор 1 шт., із заставною вартістю 1700,00 грн;
- перехідник 1 шт., із заставною вартістю 150 грн;
- каплезбірник 1 шт., із заставною вартістю 250 грн.
Загальна сума заставної вартості за переданий інвентар складає - 13 073, 96 гривень.
Вказаним актом сторони погодили, що місцезнаходження торгового інвентарю - Боярка, вул. Вокзальна, буд. 14.
Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.
Посилаючись на п. 2.3.5. та 3.1. додатку до договору, позивачем зазначено, що ним надіслано вимогу відповідачу, згідно якої останній вимагає повернути отримане відповідачем обладнання відповідно до акту №1482 від 27.03.2023 та повідомлено, що у разі неповернення вказаного майна у відповідача виникне заборгованість у розмірі заставної суми майна - 13 073, 96 гривень.
В підтвердження вказаних обставин до позовної заяви додано копії: адресованого ФОП Малякін С.А. вимоги ТОВ «Інг-Транс» б/н б/д, опису вкладення до вимоги та накладної АТ «Укрпошта» за №0405300007848 від 22.08.2024, а також складених органом поштового зв'язку фіскальних чеків АТ «Укрпошта».
У судовому засіданні 28.10.2024 позивачем зазначено, що відповідну кореспонденцію відповідач не отримав і вона повернулась до останнього за закінченням терміну зберігання.
За доводами позивача, оскільки умови вказаної вище вимоги про повернення торгового обладнання відповідач не виконав, то відповідно до п. 4.3. додатку вказане є підставою для сплати користувачем обладнання розміру заставної вартості такого обладнання - 13 073, 96 гривень.
Отже, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань за додатком, зокрема, щодо повернення обладнання переданого останньому на письмову вимогу постачальника про повернення обладнання, позивач звернувся до суду із відповідним позовом та вимогою про стягнення з Малякіна С.А. 15 073, 96 гривень, з яких 13 073, 96 грн заборгованості за неповернуте обладнання та 2 000,00 грн штрафу, нарахованого у зв'язку з таким неповерненням.
Поряд з тим, аргументуючи подання до господарського суду вказаного позову із відповідними вимогами до Малякіна Сергія Анатолійовича як фізичної особи, позивач зауважив, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність Фізичної особи-підприємця Малякіна Сергія Анатолійовича припинено.
Так, судом враховано, що згідно з приписами ч. 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Згідно ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Отже, з системного аналізу вказаних норм слідує, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця права та обов'язки цієї особи за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 173, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.
Приписами ст. ст. 627, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання.
На підставі зазначених норм права суд дійшов висновку, що підписання сторонами додатку №1482 до договору поставки товару №5629 від 27.04.2023 без будь-яких заперечень щодо вказаних у ньому положень свідчить про погодження позивача та ФОП Малякіна С.А. з таким правочином, відповідно, породжуючи для сторін права і обов'язки по виконанню його умов, зокрема, для Малякіна С.А., незважаючи на припинення ним господарської діяльності, передбачений пп. 3.1. обов'язок щодо повернення переданого йому обладнання за письмовою вимогою позивача про повернення обладнання, надавши представникам постачальника безперешкодний доступ до обладнання з метою його відключення та сприяти його вивезенню з торговельної точки у визначений п. 3.1. додатку строк - упродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання вимоги про повернення обладнання, або відповідно до положень п. 4.3. вказаного додатку нести наслідки невиконання цього зобов'язання, зокрема, у формі відшкодування постачальнику розміру заставної вартості обладнання.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Положеннями п.п. 2.3.5. та 2.3.7. додатку №1482 від 27.04.2023 передбачено, що постачальник у будь-який момент має право вимагати повернення обладнання на підставі письмової вимоги.
Так, вказаним додатком погоджено можливість постачальника витребувати у покупця передане йому обладнання на підставі письмової вимоги.
За таких обставин суд висновує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інг-Транс» реалізовано, передбачене п. 2.3.7. додатку, безумовне право на витребування переданого обладнання шляхом надіслання Малякіну Сергію Анатолійовичу вимоги про повернення переданого обладнання згідно акта №1482 від 27.04.2023.
Однак станом на момент ухвалення рішення у зазначеній справі суду не надано належних доказів на підтвердження обставин виконання відповідачем обов'язку щодо повернення переданого останньому обладнання на письмову вимогу позивача.
Ураховуючи те, відповідач вимогу позивача про повернення обладнання не виконав, а також те, що у зв'язку з неможливістю повернення обладнання позивачем внаслідок ненадання відповідачем доступу до приміщення, де встановлено обладнання, воно вважається втраченим і в результаті чого у Малякіна С.А. виникає обов'язок щодо відшкодування постачальнику, тобто ТОВ «Інг-Транс», розміру заставної вартості обладнання, а саме 13 073, 96 гривень, суд висновує, що вимога позивача про стягнення з Малякіна Сергія Анатолійовича 13 073, 96 грн заборгованості за неповернуте обладнання підлягає задоволенню у повному обсязі як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована відповідачем у встановленому порядку.
Крім того, посилаючись на п. 4.2. додатку №1482 від 27.04.2023, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2000, 00 гривень штрафу за неповернення обладнання постачальнику.
Приписами ч. 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до приписів ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами статті 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, згідно наведених вище норм закону для застосування ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України щодо сплати відповідачем штрафу необхідним є встановлення моменту, з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, і такий момент у зазначеному спорі обумовлений п. 3.1. додатку №1482 від 27.04.2023 строком, зокрема, повернення покупцем обладнання має бути здійснено упродовж п'яти днів з дати отримання вимоги постачальника про повернення обладнання.
Так, позивачем нараховано штраф у розмірі 2000, 00 гривень, обґрунтовуючи це тим, що з моменту надіслання вимоги про повернення обладнання, відповідачем не виконано вказане зобов'язання і станом на момент подання позову у цій справі відповідачем не повернуто витребуване Товариством з обмеженою відповідальністю «Інг-Транс» обладнання.
Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписи статей 76, 77 та 78 ГПК України презюмують, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
В розрізі наведених процесуальних норм суд вважає за необхідне зазначити, що:
- належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання;
- достовірність - властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина; відомості можуть бути достовірними або недостовірними для того, хто їх сприймає, а не взагалі.
Таким чином для встановлення моменту виникнення у відповідача обов'язку з повернення поставленого обладнання, так і моменту, з якого останній вважається таким, що прострочив відповідне зобов'язання суду необхідно встановити, зокрема, обставини отримання відповідачем вимоги позивача про повернення обладнання.
Однак жодних належних та достовірних доказів на підтвердження отримання відповідачем вимоги про повернення поставленого обладнання суду не надано, як і не надано доказів вручення відповідачу відповідного документа у інший спосіб.
Ураховуючи вказане суд висновує, що вказане унеможливлює встановлення судом моменту (дати, місяця, року) виникнення у відповідача обов'язку з повернення позивачу поставленого обладнання, а тому і моменту, з якого відповідач вважається таким, що прострочив відповідне зобов'язання, що попри те не спростовує встановлених вище судом обставин настання у відповідача обов'язку щодо сплати розміру заставної вартості обладнання у зв'язку з неповерненням такого обладнання.
За таких обставин суд висновує, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2000, 00 гривень є необґрунтованою та безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Малякіна Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інг-Транс» (04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 21, ідентифікаційний код 39958625):
- 13 073 (тринадцять тисяч сімдесят три) грн 96 коп. заборгованості за неповернуте обладнання;
- 2 101 (дві триста сорок) грн 00 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.06.2025.
Суддя В.А. Ярема