ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
м. Київ
23.06.2025Справа № 910/7588/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Онікз»
про стягнення 8 541 773,80 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Онікз» про стягнення 8 541 773,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо виконання робіт за договорами на виконання робіт № 1 від 14.03.2024 та № 2 від 14.03.2024.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Зазначеною нормою процесуального закону передбачено право позивача пред'явити позов до кількох відповідачів, об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. Тому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих же самих обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду в межах даного спору є вимоги щодо стягнення: 4 935 000,00 грн, сплачених за виконання робіт, з яких 1 470 000,00 грн за договором на виконання робіт № 1 від 14.03.2024, 3 465 000,00 грн за договором на виконання робіт № 2 від 14.03.2024, а також 3 606 773,80 грн, що становить вартість товарно-матеріальних цінностей (давальницької сировини), що були передані для виконання робіт.
Підставою позову є порушення зобов'язань відповідача за двома окремими договорами, які, попри подібні умови, містять різний предмет (розробка, налагодження та випробування комплексу наведення БПЛА та керування артилерійським вогнем, шифр «СІГМА-Н» за договором на виконання робіт № 1 від 14.03.2024 та розробка РКД мобільної когерентно-імпульсної радіолокаційної станції, шифр «СІГМА-Н» за договором на виконання робіт № 2 від 14.03.2024) та передбачають виконання різних робіт, складення окремої документації, окремий порядок розрахунків тощо. Як наслідок, такі порушення підлягають доведенню різними доказами.
Крім того, жодний з вищенаведених договорів не містить умов про виконання робіт з матеріалу замовника і надані позивачем на підтвердження передачі давальницької сировини накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів не дають можливості встановити на виконання якого саме правочину переміщувались матеріали, тобто вимога про стягнення вартості давальницької сировини становить окрему самостійну позовну вимогу.
Наведені фактичні обставини даної справи не узгоджуються з приписами частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві можуть бути об'єднані вимоги, пов'язані між собою підставою виникнення, поданими доказами або ж основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 викладено висновок про те, що за змістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Оскільки позовні вимоги мають різний предмет, не пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, не співвідносяться між собою як основна та похідна, то норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.
За таких обставин суд вважає, що позивачем при поданні позову було порушено правила статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо об'єднання позовних вимог, оскільки підставами даного позову є окремі зобов'язання, які становлять самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло доказів, а відтак сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та ускладнить вирішення спору, а тому такі вимоги належить роз'єднати.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Щодо права суду, передбаченого ч.6 ст.173 Господарського процесуального кодексу України, за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги та розглянути кожну з заявлених вимог окремо, суд зазначає наступне.
Вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 910/2365/24.
З урахуванням обставин зазначених вище, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повернути позовну заву позивачу.
Керуючись статтями 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Онікз» про стягнення 8 541 773,80 грн повернути позивачу.
2. Звернути увагу позивача, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.П. Капцова