ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2025Справа № 910/3833/25
За позовомДержавного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України " в особі Філії "Столичний лісовий офіс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будкепітал Ю ЕЙ"
простягнення 23 427,41 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
без виклику.
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс» (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкепітал Ю ЕЙ» (далі також - відповідач, ТОВ «Будкепітал Ю ЕЙ») про стягнення суми боргу 23 427,41 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/3833/25, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення про повернення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 07.04.2025.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі підписувала - уповноваженої особи філії «Поліське лісове господарство» (як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будкепітал Ю Ей» (як покупцем) 15.04.2024 укладено договір № UEEX-6191-4 купівлі-продажу необробленої деревини (далі також - договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти необроблену деревину, реалізовану під час аукціону, яка відповідає умовам договору (далі - товар), і оплатити його вартість відповідно до умов, визначених розділом 4 даного договору.
Відповідно до п.п. 3.1,3.2. договору, термін поставки до 30.06.2024 включно. Поставка товару здійснюється на умовах FCA (нижній проміжний склад продавця)/ EXW (верхній склад продавця) окремими частинами (партіями товару) відповідно до Графіку поставки, сформованому та укладеному в електронній торговій системі Біржі за формою, наведеною у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору. Графік поставки підписується в електронній торговій системі Біржі уповноваженими представниками сторін шляхом застосування електронних підписів в термін, встановлений Регламентом на укладання даного договору.
Загальна вартість товару, що є предметом даного договору, встановлена в національній валюті України - гривні відповідно до умов біржового (аукціонного) свідоцтва № 6191/150424/32961469/1 від 15.04.2024 про результати аукціону з продажу необробленої деревини та складає 137 546,16 грн з ПДВ. Біржа перераховує подавцю суму гарантійного внеску (за вирахуванням суми комісійного збору Біржі), перераховану покупцем на рахунок Біржі для участі в Аукціоні з продажу необробленої деревини, в рахунок часткової оплати за придбаний на аукціоні товар у порядку та в строки, визначені Регламентом (п.п. 4.1., 4.3. договору).
Згідно з п.п. 4.4., 4.5. договору, рахунок на оплату кожної партії товару направляється продавцем покупцю у строк та в порядку, що визначені пп. 3.5.1. та пп 3.6. даного договору, з урахуванням підписаного сторонами Графіку поставки. Покупець зобов'язаний протягом 5 робочих днів після отримання рахунку на оплату партії товару здійснити оплату (на умовах 100% передоплати) вартості кожної партії товару виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у розмірі, визначеному продавцем в рахунку з урахуванням умов, встановлених п. 4.3. договору, якщо інше не обумовлено сторонами Згідно з п. 4.7. договору.
Так, як вбачається з п. 4.7. договору, сторони можуть домовитись про здійснення покупцем оплати партії товару після поставки, але в строк не більше, ніж 10 робочих днів з моменту поставки відповідної партії товару. Зміна умов оплати допускається лише шляхом укладення сторонами Додаткової угоди до даного договору.
У розділі 5 договору сторони погодили, що продавець зобов'язаний протягом 5 робочих днів передати покупцеві партію товару після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару або здійснити відвантаження партії товару відповідно до Графіку поставки, з урахуванням п. 4.7. договору продавець зобов'язаний надати покупцеві наступні документи під час передачі кожної партії товару: товарно-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура на оплату товару. Датою передачі партії товару продавцем та приймання партії товару покупцем ( датою поставки), вважається дата виконання продавцем своїх зобов'язань по поставці згідно погоджених сторонами умов поставки.
Договір діє до 30.06.2024. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.п. 10.2.,10.3. договору).
Спір у справі виник у зв'язку з тим, як стверджує позивач, що ним було передано товар згідно товарно-транспортних накладних на загальну суму 109 956,80 грн, а відповідачем, натомість, було здійснено часткову сплату в сумі 88 406,80 грн. Заборгованість по договору становить 21 550,00 грн.
Відповідач відзив на позов не подав, викладених у позовній заяві обставин не спростував.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № UEEX-6191-4 від 15.04.2024, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва та майбутніх об'єктів нерухомості визначаються законом.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що позивач поставив на користь відповідача товар за договором на загальну суму 109 956,80 грн, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:
- від 13.05.2024 на суму 21 926,66 грн;
- від 19.04.2024 на суму 19 616,20 грн;
- від 28.05.2024 на суму 32 116,06 грн;
- від 22.05.2024 на суму 10 327,07 грн;
- від 21.06.2024 на суму 25 970,81 грн.
Крім того, відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 88 406,80 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Жодних зауважень щодо строку поставки та якості поставленого товару матеріли справи не містять.
Отже, наявність обов'язку відповідача щодо сплати заборгованості у розмірі 21 550,00 грн підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, зокрема, останнім не надано суду доказів оплати товару на вказану суму, у зв'язку з чим позов в частині стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати розмірі 1 573,22 грн та 3% річних в розмірі 304,19 грн за загальний період прострочення з 28.09.2024 по 18.03.2025.
Про факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання свідчать дати отримання товару та дати часткової оплати. Тобто, у матеріалах справи достатньо доказів, з яких можна встановити одержання відповідачем товару за договором та вчинення дій з оплати вартості такого товару.
Положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних є арифметично вірним, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1 573,22 грн інфляційних втрат та 304,19 грн 3% річних у заявленому позивачем розмірі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
На підставі викладеного, враховуючи задоволення позовних вимог та положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України " в особі Філії "Столичний лісовий офіс" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкепітал Ю ЕЙ" (03115, м. Київ, вул. Серпова, 11, оф. 313, код ЄДРПОУ 32961469) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Столичний лісовий офіс" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 30; код ЄДРПОУ 45530596) заборгованість в розмірі 21 550,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 573,22 грн, 3% річних в розмірі 304,19 грн та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2025 року.
Суддя Ю.О.Підченко