ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2025Справа № 910/3599/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" до Фізичної особи-підприємця Канигіної Алли Василівни про стягнення 55 200,00 грн., без виклику представників сторін,
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 55 200,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів на підставі статті 83 та 1212 Цивільного кодексу України.
Позивач вказує, що в ході аудиту господарської діяльності позивача встановлено, що ТОВ "Флагеларія" не мало та не має ніяких господарських відносин з ФОП Канигіною А.В., а саме відсутні будь-які договори, замовлення, рахунки на будь-які роботи чи послуги, що зумовлювали перерахування та отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 55 200,00 грн. за бухгалтерське обслуговування позивача.
27.02.2025 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 55 200,00 грн., яка відповідачем задоволена не була, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в ході аудиту господарських операцій позивача виявлено наступні платежі з рахунку № НОМЕР_1 , а саме: 17.04.2024 року на суму 5 000,00 грн. на рахунок в АТ "Універсал банк" № НОМЕР_2 , який належить відповідачеві з призначенням платежу: "Оплата за бухгалтерське обслуговування за листопад-грудень 2023. Без ПДВ." та 25.04.2024 року на суму 50 200,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата за бухгалтерське обслуговування за січень-квітень 2024 р.", всього на суму 55 200,00 грн.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
За приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Зазначене викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року № 910/1238/17, від 26.06.2018 року № 910/9072/17.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Вказаний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 01.04.2019 року № 904/2444/18, від 23.04.2019 року № 918/47/18, від 23.01.2020 року № 910/3395/19.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не надано суду належних доказів щодо укладання договорів, надання замовлень, рахунків на будь-які роботи чи надання послуг, що зумовлювали перерахування грошових коштів у загальному розмірі 55 200,00 грн. за бухгалтерське обслуговування, як і не надано доказів законного їх отримання від позивача.
Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для отримання спірних коштів у розмірі 55 200,00 грн.
З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимога позивач про стягнення з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України грошових коштів у розмірі 55 200,00 грн. підлягає задоволенню.
Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Канигіної Алли Василівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагеларія" (03151, місто Київ, вулиця Ушинського, будинок 40; ЄДРПОУ: 42544966) 55 200 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. безпідставно отриманих грошових коштів та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна