23.06.2025 Справа № 908/1901/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка Артура Олеговича, розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі № 908/1901/25
за позовом: Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача: Приватного малого підприємства «Фірма Техно-Поліс», ідентифікаційний код юридичної особи 13634048 (вул. 8 Березня, буд. 190, м. Запоріжжя, 69081)
про стягнення 784 406 грн 50 коп.
20.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Запорізької міської ради про стягнення з Приватного малого підприємства «Фірма Техно-Поліс» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 19.05.2021 по 27.08.2024 включно в розмірі 784 406,50 грн.
20.06.2025 до суду через систему «Електронний суд», одночасно з позовною заявою, надійшла заява Запорізької міської ради про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: склад Э1, навіс Щ1, будівля вбиральні Ш1, будівля лабораторії Ц3, будівля Ц2, будівля складу літ. Ц1, будівля автомайстерні літ. Х2, будівля літ. Х1, склад літ. Х, контрольно-пропускний пункт літ. П-2, адміністративна будівля літ. С, топочна літ. Ю, цех по розливу літ. Д,Д1, заправочна літ. У, склал літ. Ш, навіс літ. Т-2 розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером: 2310100000:07:064:0036 площею 2,3240 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190, що належать на праві власності ПМП «ФІРМА «ТЕХНО-ПОЛІС» (код за ЄДРПОУ 13634048). Заборонити ПМП «ФІРМА «ТЕХНО-ПОЛІС» (код за ЄДРПОУ 13634048) вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190, в тому числі шляхом їх знищення та переробки.
За результатами авторозподілу 20.06.2025 позов та заяву передано на розгляд судді Науменку А.О.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України:
1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Стаття 137. Заходи забезпечення позову
1. Позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до ст. 138 Господарського процесуального кодексу України:
Заява про забезпечення позову подається:
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Так, заява подана одночасно з позовом, підписана уповноваженою особою. За заявою сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
Заява мотивована таким.
Згідно з позовними вимогами, ТОВ ПМПФ «ТЕХНО-ПОЛІС» (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою в достатньому розмірі за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ТОВ ПМПФ «ТЕХНО-ПОЛІС» за рахунок міської ради.
ТОВ ПМПФ «ТЕХНО-ПОЛІС» тривалий час (за 2021-2024 роки) не сплачує в повному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:064:0036, що призвело до виникнення значної заборгованості перед територіальною громадою міста Запоріжжя (в особі Запорізької міської ради) у розмірі 784 406,50 грн. З метою подальшого уникнення виконання зобов'язань ТОВ ПМПФ «ТЕХНО-ПОЛІС» може розпорядитись своїм майном, зокрема, відчужити його на користь інших осіб у зв'язку з чим виникла необхідність у забезпечені цього позову.
Пред'явлення Запорізькою міською радою до суду позову про стягнення заборгованості за договором оренди землі за період з 19.05.2021 по 27.08.2024 в розмірі 784 406,50 грн, дозволить ТОВ ПМПФ «ТЕХНО-ПОЛІС» вчинити дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що в подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судових рішень. Заборгованість відповідача перед місцевим бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя є значною, відповідач не визнає та в добровільному порядку, після направлення претензії про сплату заборгованості з орендної плати та земельного податку (лист від 22.08.2024р. №01/02-11/2043), не сплачує. Не накладення арешту на нерухоме майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов'язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень.
Накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно (склад Э1, навіс Щ1, будівля вбиральні Ш1, будівля лабораторії Ц3, будівля Ц2, будівля складу літ. Ц1, будівля автомайстерні літ. Х2, будівля літ. Х1, склад літ. Х, контрольно-пропускний пункт літ. П-2, адміністративна будівля літ. С, топочна літ. Ю, цех по розливу літ. Д,Д1, заправочна літ. У, склал літ. Ш, навіс літ. Т-2 які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, , вул. 8 Березня, 190) буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього коштів. Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог. Тому, забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, буде справедливим та співмірним заявленим вимогам, сприятиме відновленню порушених прав позивача та недопущення їх порушень.
Доцільним та справедливим буде забезпечити позов, шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс, а також заборонити ТОВ ПМПФ «ТЕХНО-ПОЛІС» вчиняти дії, спрямовані на знищення будівель, споруд та устаткування для подальшої її реалізації.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з таких підстав:
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Позов може забезпечуватися іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Так, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд зауважує, що в даному випадку досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.
До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан правовідносин ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У даному випадку, у цій справі між сторонами існує спір щодо не сплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою в достатньому розмірі за відсутності укладеного договору.
Запорізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану.
Таким чином, у даному випадку позовні вимоги спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Запоріжжя.
Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду та вплинути на виконання цього рішення.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 №490/6312/19 та від 21.12.2020 №487/5726/19.
Відповідно до наданої заявником інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 25.04.2025 за Приватним малим підприємством «Фірма Техно-Поліс» на праві власності належить нерухоме майно: склад Э1, навіс Щ1, будівля вбиральні Ш1, будівля лабораторії Ц3, будівля Ц2, будівля складу літ. Ц1, будівля автомайстерні літ. Х2, будівля літ. Х1, склад літ. Х, контрольно-пропускний пункт літ. П-2, адміністративна будівля літ. С, топочна літ. Ю, цех по розливу літ. Д,Д1, заправочна літ. У, склал літ. Ш, навіс літ. Т-2 розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером: 2310100000:07:064:0036 площею 2,3240 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190.
Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність цих заходів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача в межах суми позову.
Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів держави у випадку не застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
При цьому суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів вартості нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт, а тому вважає за необхідне накласти арешт на нерухоме майно в межах суми 784 406 грн 50 коп., заявленої до стягнення.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/1901/25 в частині накладення арешту на нерухоме майно відповідача є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню в межах суми 784 406 грн 50 коп., заявленої до стягнення.
Разом з тим, заявлений позивачем спосіб забезпечення позову в частині заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190, в тому числі їх знищення та переробки, не відповідає предмету спору.
Арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним.
Враховуючи зазначене, в частині заяви про заборону відповідачу вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, в тому числі їх знищення та переробки, суд відмовляє, як необгрунтованих.
Враховуючи те, що суд діє виключно в межах повноважень, наданих йому законом, суд вважає, що застосування передбаченого процесуальним законом такого заходу забезпечення позову як арешт сприятиме забезпеченню збереження майна для подальшого виконання рішення суду у разі задоволення позову. У свою чергу захід забезпечення позову в частині заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд не відповідає приписам частини першої статті 137 ГПК України.
Відповідно до положень ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.
Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4).
Згідно з ч.ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову задовольнити частково.
2. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/1901/25 законної сили, накласти арешт на нерухоме майно Приватного малого підприємства «Фірма Техно-Поліс», ідентифікаційний код юридичної особи 13634048 (вул. 8 Березня, буд. 190, м. Запоріжжя, 69081) в межах суми позову - 784 406 (сімсот вісімдесят чотири тисячі чотириста шість) грн 50 коп., а саме: склад Э1, навіс Щ1, будівля вбиральні Ш1, будівля лабораторії Ц3, будівля Ц2, будівля складу літ. Ц1, будівля автомайстерні літ. Х2, будівля літ. Х1, склад літ. Х, контрольно-пропускний пункт літ. П-2, адміністративна будівля літ. С, топочна літ. Ю, цех по розливу літ. Д,Д1, заправочна літ. У, склал літ. Ш, навіс літ. Т-2 розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером: 2310100000:07:064:0036 площею 2,3240 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190.
Стягувачем за даною ухвалою є: Запорізька міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105).
Боржником за даною ухвалою є: Приватне мале підприємство «Фірма Техно-Поліс», ідентифікаційний код юридичної особи 13634048 (вул. 8 Березня, буд. 190, м. Запоріжжя, 69081).
3. В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.
4. Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати заявникові.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 23.06.2025, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України).
6. Ухвала підлягає оскарженню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Суддя Артур Олегович Науменко