Рішення від 23.06.2025 по справі 907/399/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/399/25

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Кірик К.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04350211, місцезнаходження - 89432, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сюрте, вулиця Ракоці, будинок 2,

до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 26528843, місцезнаходження - 88015, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Грибоєдова, будинок 20,

про стягнення витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надані комунальні послуги за договором,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Сюртівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (далі - позивач), від імені та в інтересах якої діє адвокат Куруц Андрій Андрійович (згідно ордеру серії АО № 1159198 від 02.04.2025), звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради (далі - відповідач) 103540,40 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №21 від 29.03.2022 з урахуванням укладеного договору оренди нерухомого майна №21/21/5/21 від 09.12.2021.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради про стягнення витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надані комунальні послуги за договором - залишено без руху. Встановлено позивачу - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі.

На виконання вимог ухвали суду від 07.04.2025 від представника позивача - адвоката Куруц А.А. (діє на підставі ордеру серії АО №1159198 від 02.04.2025) 18.04.2025 надійшла заява від 18.04.2025 про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/3736/25), у якій надані пояснення та до якої долучені докази на усунення недоліків позовної заяви. Крім того, зазначено про дотримання строку встановленого ухвалою суду для усунення недоліків позовної заяви, оскільки позивач та його представник ухвалу суду від 07.04.2025 отримали 09.04.2025 о 23:52.

До заяви долучено позовну заяву з виправленими недоліками, складену з урахуванням ухвали від 07.04.2025. Зокрема, позивачем викладено у новій редакції прохальну частину позовної заяви, згідно з якою Сюртівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області просить стягнути на свою користь з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради 103540,40 грн витрат балансоутримувача за надані комунальні послуги за договором № 21 від 29.03.2022 за період з 09.12.2021 по 30.09.2024. У позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні.

Ухвалою суду від 23.04.2025 задоволено клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному провадженні, розгляд справи за позовною заявою Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради про стягнення витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надані комунальні послуги за договором вирішено розглянути в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, а також в ухвалі судом встановлено строки для подання заяв по суті спору.

08.05.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №462/02-08 від 08.05.2025 (зареєстрований за вхідним № 02.3.1-02/4469/25).

12.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Куруц А.А. надійшла відповідь на відзив від 12.05.2025 (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/4546/25).

19.05.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив №494/02-08 від 19.05.2025 (зареєстроване за вхідним № 02.3.1-02/4827/25).

У постанові від 27.06.2024 у справі №759/16487/21, провадження № 61-772св24 Верховний Суд з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини (справи «Заводнік проти Словенії», заява № 53723/13, рішення від 21 травня 2015 року, пункт 70; справа «Созонов та інші проти України», заява № 29446/12, рішення від 08 листопада 2018 року, пункт 8) зазначив, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, суди зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У постанові від 07.06.2024 у справі № 904/1273/23 Об'єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Згідно відповідей №8730986, 8730931, 8731007 від 04.04.2025 встановлено, що позивач - Сюртівськаї сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04350211, представник позивача - адвокат Куруц А.А., РНОКПП - НОМЕР_1 та відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 26528843 мають зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Враховуючи приписи ст. ст. 6 і 242 ГПК України, копії ухвали Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2025 про відкриття провадження у справі були скеровані позивачу, його представнику та відповідачу в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами ч. 4 та 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суть спору за позицією позивача

Позивач покликається на укладений 09.12.2021 між Сюртівською сільською радою Ужгородського району (орендодавець) та КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради (орендар) договір оренди нерухомого майна за №21/21/5/21 (далі - договір №21/21/5/21), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення №14 та №15 в прибудові, літ. А1 до будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини (далі - майно), площею 48,7 кв. м., розміщене за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Сюрте, вул. Ш. Петефі, буд. 49, що перебуває на балансі Сюртівської сільської ради та належить на праві комунальної власності Сюртівській сільській раді.

Згідно пункту 1.3. договору №21/21/5/21, майно передається в оренду з метою використання майна в господарській діяльності згідно його цільового призначення.

Пунктом 5.9. договору №21/21/5/21 передбачено, обов'язки орендаря:

- Здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю за умови наявності таких витрат в балансоутримувача.

Відповідно до пункту 9.1. договору №21/21/5/21, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Цей договір укладено строком на три роки та одинадцять місяців, що діє з 9 грудня 2021 року до 31 жовтня 2025 року включно (пункт 9.4 договору №21/21/5/21).

09.12.2021 між Сюртівською сільською радою Ужгородського району та КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради підписано Акт приймання-передачі орендованого майна.

29.03.2022 року між Сюртівською сільською радою Ужгородського району (надавач) та КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради (користувач) було укладено договір №21 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - договір №21).

Відповідно до пункту 1.1. договору №21, надавач забезпечує надання послуг з обслуговування та експлуатації приміщень №14 та №15 в прибудові, літ.А1 до будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини (далі - майно), що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Сюрте, вул. Ш. Петефі, буд. 49, що перебуває на балансі Сюртівської сільської ради, що належить на праві комунальної власності Сюртівській сільській раді (далі - об'єкти), а користувач бере на себе зобов'язання своєчасно відшкодовувати надавачу надання послуг пропорційно до займаної ним площі в об'єкті та часу, протягом якого він її займає, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих надавачем за цим договором.

Згідно пункту 1.2. договору №21, користувач використовує приміщення об'єктів площею 48,7 кв.м. відповідно.

Приміщення використовується для потреб Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради, а саме: розміщення бригад екстреної медичної допомоги (пункт 1.3 договору №21).

Відповідно до пункту 2.1.2. договору №21, надавач зобов'язується забезпечити, зокрема, надання користувачу комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

Згідно з пунктом 2.2.3. договору №21, користувач зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити на рахунок надавача плату за передані комунальні послуги з водопостачання, газопостачання, електроенергії, тепла згідно виставлених рахунків, актів наданих комунальних послуг.

Ціна цього договору становить 35380,00 грн (пункт 4.1. договору №21).

Відповідно до пункту 5.1. договору №21, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 6.1 договору №21 визначено, договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2022 року включно.

Умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ (пункт 6.2. договору №21).

Відповідно до пункту 6.5. договору №21, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Позивач вказує, що 27.01.2025 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області складено Акт за № 130720/02 (ревізія бюджету Сюртівської територіальної громади та окремих питань фінансово-господарської діяльності Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року), відповідно до якого: «Отже, в ході ревізійних дій встановлено, що за період з 01.01.2021 по 30.09.2024 року видатки Сюртівської сільської ради на утримання вищезазначеного комунального майна зданого в оренду становили 2128502,06 грн, які не розподілені між орендарями пропорційно до займаної ними площі в цих будівлях, з подальшим відшкодуванням, зокрема: - відшкодування в розмірі 103540,40 грн -Комунальним некомерційне підприємство «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради» (загальна займана площа становить 48,7 кв.м)».

В додатку 35 до акту наведено розрахунок вартості відшкодування орендарями витрат Сюртівської сільської ради на комунальні послуги по утриманню переданого в оренду майна, де навпроти найменування відповідача наведений розрахунок в розмірі 103540,40 грн.

За твердженням позивача, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатські області встановлено та задокументовано той факт, що відповідачем не відшкодовано витрати на утримання орендованого майна, за надані комунальні послуги відповідно до п. 2.2.3 договору №21 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

05.03.2025 позивачем на офіційну електронну адресу відповідача : office911@ukr.net направлено вимогу за вих.№215/02-37 від 04.03.2025 до відповідача про добровільне відшкодування вартості витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого майна та надані комунальні послуги в розмірі 103540,40 грн.

Як зазначає позивач, відповіді від відповідача на вказаний лист не надходило, кошти в сумі 103540,40 грн за відшкодування вартості витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого майна та надані комунальні послуг на рахунок позивача не надходили.

Зважаючи на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати заборгованості з відшкодування вартості витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого майна та надання комунальних послуг не виконав, наведене зумовило підстави для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 103540,40 грн витрат балансоутримувача за надані комунальні послуги за договором №21 від 29.03.2022 за період з 09.12.2021 року по 30.09.2024.

Позиція відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що він підтверджує укладення з позивачем 09.12.2021 договору оренди нерухомого майна за №21/21/5/21; прийняття в строкове платне користування згідно умов договору нерухомого майна - приміщення №14 та №15 в прибудові, літ. А1 до будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини, площею 48,7 кв.м., в с. Сюрте, вул. Ш. Петефі, буд. 49, Ужгородського району, що перебуває на балансі Сюртівської сільської ради та підтверджує укладення з позивачем договору №21 від 29.03.2022 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Водночас у відзиві на позовну заяву відповідач просив у задоволенні позову відмовити, покликаючись на строк дії договору №21, який пунктом 6.1 договору №21 чітко визначений - договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2022 року включно.

Таким чином, за твердженням відповідача, пунктом 6.1. визначено чіткий строк початку та закінчення виконання зобов'язань за договором, початок 29 березня 2022 року, а закінчення строку - 31 грудня 2022 року.

Відповідач зазначає, що в істотній умові розділу не міститься ознак інституту поновлюваної строковості договору, оскільки він укладений не строком на « 1 рік» з можливістю поновлення, а строком до 31 грудня 2022 року, що є чіткою датою.

Водночас, договір №21 містить пункт 6.5., яким, на думку відповідача, помилково вказана можливість автопролонгації договору: «У разі відсутності заяви однієї зі сторін щодо припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором».

Відповідач, з посиланням на принцип contra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), вказує, що положення пункту 6.5. договору №21 цілком суперечать чітко визначеному в пункті 6.1., який за принципом правової визначеності має переважати суперечливе положення пункту 6.5.

Крім того, відповідач звертає увагу, що у договорі №21 міститься істотна умова - ціна договору, яка визначена за весь строк дії зобов'язань між сторонами - від дати укладення договору (29.03.2022) до дати закінчення виконання зобов'язання - 31.12.2022 включно.

Відповідач стверджує, що не отримував рахунки за договором №21, доказів отримання чи надсилання відповідних рахунків та актів виконаних робіт (наданих послуг) позивачем не надано.

На думку відповідача, позивач безпідставно та необґрунтовано виставляв рахунки після закінчення строку виконання зобов'язань сторонами, що не входять у вартість узгодженої сторонами ціни. Таким чином, позивач намагається поширити зобов'язання між сторонами понад строк, який вони узгодили й виставляє рахунки, які не входять до вартості договору №21.

Як стверджує відповідач, зобов'язання за договором №21 були обмежені строком до 31 грудня 2022 року, що унеможливлює пред'явлення позивачем вимог про стягнення витрат за період до цієї дати, фіксована ціна договору не підлягає зміні або доповненню без погодження сторін, а відсутність доказів отримання рахунків і актів відповідачем додатково унеможливлює стягнення будь-яких сум поза межами узгодженого обсягу зобов'язань, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цілому.

Доводи, викладені сторонами в інших заявах по суті справи

У відповіді на відзив позивач зазначає, що сторони визначили строк дії договору (який продовжується на той самий термін і на тих самих умовах у відповідності до пункту 6.5 договору №21), визначили ціну договору, погодилися зі всіма істотними умовами, а твердження відповідача вважає безпідставними та такими, якими відповідач намагається ввести суд в оману, для того щоб не оплачувати отримані/спожиті послуги.

Позивач вказує, що виконав обов'язки згідно укладеного договору, а саме забезпечив приміщення комунальними послугами (обслуговування та утримання приміщення) належної якості, здійснив витрати на оплату комунальних послуг. Відповідач після отриманих комунальних послуг належної якості жодних заперечень щодо якості послуг та заяв про розірвання договору не надавав.

Крім того, позивач покликається, що у відповідності до пункту 2.3. договору №21 відповідач набув зобов'язання щодо відшкодування комунальних послуг за період з 09.12.2021 по 30.09.2024 та повинен був внести кошти на рахунок позивача за спожиті комунальні послуги.

Позивач стверджує, що виставляв відповідачеві рахунки-акти, у той же час договір не зобов'язує позивача надавати підтвердження отримання відповідачем вищевказаних рахунків. Натомість, договір чітко зобов'язує відповідача вносити плату за отримані комунальні послуги, загальна річна ціна договору визначена сторонами та становить 35380,00 грн.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач заперечує щодо позовних вимог у повному обсязі та вважає їх необґрунтованими.

Відповідач наголошує, що пунктом 6.1. договору №21 встановлено чіткий строк початку і закінчення зобов'язань за договором, а відповідно до пункту 6.7. договору №21, чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

За твердженням відповідача, відповідні положення для договорів, які мають автопролонгацію є неможливим і недопустимим.

З посиланням на Постанову ОП КЦС ВС від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц, відповідач вказує, що надавач як особа, яка надає приміщення в користування і надає власні умови договору, повинен був передбачити наявність суперечливих норм в договорі №21.

Крім того, відповідач не визнає, що в договорі №21 присутня автопролонгація як така, оскільки сторони не дійшли згоди щодо відповідного положення, а навпаки - узгодили конкретну дату зобов'язання.

Водночас, відповідач вважає за доцільне звернути увагу на помилковість розрахунку неправомірної автопролонгації, оскільки визначене в пункті 6.5. договору №21, воно мало би продовжувати договір на період у 278 днів один раз, а не необмежено продовжувати договір.

Вказує, на необґрунтованість тверджень позивача про те, що договір який був підписаний 29.03.2022 і діяв до 31.12.2022, мав якимось чином діяти до 30.09.2024.

У зв'язку з припиненням 31.12.2022 дії договору №21, відповідач вказує на неможливість поширення прав і обов'язків, визначених договором на період, що продовжується після припинення договору, відсутність доказів, які б підтверджували домовленість сторін про продовження дії договору.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

09.12.2021 між Сюртівською сільською радою Ужгородського району (орендодавець) та КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна за №21/21/5/21, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення №14 та №15 в прибудові, літ. А1 до будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини (далі - майно), площею 48,7 кв. м., розміщене за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Сюрте, вул. Ш. Петефі, буд. 49, що перебуває на балансі Сюртівської сільської ради, що належить на праві комунальної власності Сюртівській сільській раді.

Згідно з пунктом 1.3. договору №2121/5/21, майно передається в оренду з метою використання майна в господарській діяльності згідно його цільового призначення.

Відповідно до пункту 2.1. договору №2121/5/21, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше, ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі майна.

Розмір річної орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року №630, і становить 1 (одну) гривню без ПДВ.

Розділом 5 договору №2121/5/21 передбачено, обов'язки орендаря.

Відповідно до пункту 5.9. орендар зобов'язується, зокрема, здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю за умови наявності таких витрат в балансоутримувача.

Відповідно до пункту 9.1. договору №21/21/5/21, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Цей договір укладено строком на три роки та одинадцять місяців, що діє з 9 грудня 2021 року до 31 жовтня 2025 року включно (пункт 9.4 договору №21/21/5/21).

09.12.2021 між Сюртівською сільською радою Ужгородського району та КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради підписано Акт приймання-передачі орендованого майна.

29.03.2022 року між Сюртівською сільською радою Ужгородського району (надавач) та КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради (користувач) було укладено договір №21 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до пункту 1.1. договору №21, надавач забезпечує надання послуг з обслуговування та експлуатації приміщень №14 та №15 в прибудові, літ.А1 до будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини (далі - майно), що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Сюрте, вул. Ш. Петефі, буд. 49, що перебуває на балансі Сюртівської сільської ради, що належить на праві комунальної власності Сюртівській сільській раді (далі - об'єкти), а користувач бере на себе зобов'язання своєчасно відшкодовувати надавачу надання послуг пропорційно до займаної ним площі в об'єкті та часу, протягом якого він її займає, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих надавачем за цим договором.

Згідно пункту 1.2. договору №21, користувач використовує приміщення об'єктів площею 48,7 кв.м відповідно.

Приміщення використовується для потреб Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради, а саме розміщення бригад екстреної медичної допомоги (пункт 1.3 договору №21).

Відповідно до пункту 2.1.2. договору №21, надавач зобов'язується забезпечити, зокрема, надання користувачу комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

Згідно з пунктом 2.2.3. договору №21, користувач зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити на рахунок надавача плату за передані комунальні послуги з водопостачання, газопостачання, електроенергії, тепла згідно виставлених рахунків, актів наданих комунальних послуг.

Надавач має право: стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в пункті 2.2.3 договору (пункт 3.1.2. договору №21).

Відповідно до пункту 3.2.3. договору №21, користувач має право: у випадку перерв у наданні комунальних послуг понад нормативні строки зменшувати плату за комунальні послуги згідно з порядком, встановленим чинним законодавством. У разі перебоїв у наданні комунальних послуг (подача води, тепла, електроенергії) строком більш як на добу, що підтверджуються відповідними документами (актом, записом в журналі заяв і т.п.), зменшити місячну плату за таким видом послуг на 10%.

Ціна цього договору становить 35380,00 грн.

Сума за водопостачання становить - 1200,00 грн.

Сума за електроенергію становить - 6000,00 грн.

Сума за природній газ становить - 26500,00 грн.

Сума за поводження з ТВП - 1680,00 грн.

Сума за інші послуги (вказати назву) - 0,00 грн (пункт 4.1. договору №21).

Відповідно до пункту 5.1. договору №21, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 6.1 договору №21 визначено, договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2022 року включно.

Згідно з пунктом 6.2. договору №21, умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ.

Зміни або доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною (пункт 6.3. договору №21).

Пунктом 6.4 договору №21 встановлено, за ініціативою однієї із сторін це договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 6.5. договору №21, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 6.6. договору №21, реорганізація надавача чи користувача, або перехід права власності на приміщення чи об'єкт до інших осіб, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і зберігає свою чинність для нового власника об'єкта, якщо інше не передбачається цим договором або чинним законодавством.

Чинність цього договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого майна;

- достроково за взаємною згодою сторін;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 6.7. договору №21).

Відповідно до пункту 6.8. договору №21, взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Сюртівською сільською радою Ужгородського району (надавач) та КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради (користувач) підписано додаток №1 до договору від 29.03.2022 - розрахунок вартості відшкодування очікуваної річної суми щомісячних платежів за обслуговування та утримання об'єкта, комунальні та інші послуги, згідно з яким визначено прогнозовані суми оплати за водопостачання, електроенергію, природній газ та поводження з ТПВ в розрізі місяців.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ - 26528843) з 13.11.2019 є правонаступником Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги (код ЄДРПОУ - 26528843).

В матеріалах справи наявні рахунки-акти позивача на відшкодування спожитих комунальних послуг згідно договору №21 на загальну суму 103540,40 грн., платник: КНП «ЗТЦЕМД» ЗОР, а саме:

- Рахунок-Акт від 30.03.2022 року на суму 6656,09 грн за період з 09.12.2021 по 31.12.2021;

- Рахунок-Акт від 30.03.2022 року на суму 4817,45 грн за період з 01.01.2022 по 31.01.2022;

- Рахунок-Акт від 30.03.2022 року на суму 2118,68 грн за період з 01.02.2022 по 28.02.2022;

- Рахунок-Акт від 08.04.2022 року на суму 4043,42 грн за період з 01.03.2022 по 31.03.2022;

- Рахунок-Акт від 09.05.2022 року на суму 2833,93 грн за період з 01.04.2022 по 30.04.2022;

- Рахунок-Акт від 08.06.2022 року на суму 1412,41 грн за період з 01.05.2022 по 31.05.2022;

- Рахунок-Акт від 08.07.2022 року на суму 779,42 грн за період з 01.06.2022 по 30.06.2022;

- Рахунок-Акт від 09.08.2022 року на суму 1504,59 грн за період з 01.07.2022 по 31.07.2022;

- Рахунок-Акт від 07.09.2022 року на суму 1689,15 грн за період з 01.08.2022 по 31.08.2022;

- Рахунок-Акт від 10.10.2022 року на суму 1795,49 грн за період з 01.09.2022 по 30.09.2022;

- Рахунок-Акт від 10.11.2022 року на суму 3935,39 грн за період з 01.10.2022 по 31.10.2022;

- Рахунок-Акт від 09.12.2022 року на суму 3752,46 грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022;

- Рахунок-Акт від 26.12.2022 року на суму 4064,14 грн за період з 01.12.2022 по 31.12.2022;

- Рахунок-Акт від 08.02.2023 року на суму 2073,18 грн за період з 01.01.2023 по 31.01.2023;

- Рахунок-Акт від 10.03.2023 року на суму 11446,49 грн за період з 01.02.2023 по 28.02.2023;

- Рахунок-Акт від 07.04.2023 року на суму 4917,59 грн за період з 01.03.2023 по 31.03.2023;

- Рахунок-Акт від 08.05.2023 року на суму 2996,41 грн за період з 01.04.2023 по 30.04.2023;

- Рахунок-Акт від 09.06.2023 року на суму 1275,71 грн за період з 01.05.2023 по 31.05.2023;

- Рахунок-Акт від 07.07.2023 року на суму 784,54 грн за період з 01.06.2023 по 30.06.2023;

- Рахунок-Акт від 08.08.2023 року на суму 873,66 грн за період з 01.07.2023 по 31.07.2023;

- Рахунок-Акт від 08.09.2023 року на суму 1043,73 грн за період з 01.08.2023 по 31.08.2023;

- Рахунок-Акт від 06.10.2023 року на суму 797,23 грн за період з 01.09.2023 по 30.09.2023;

- Рахунок-Акт від 10.11.2023 року на суму 2717,69 грн за період з 01.10.2023 по 31.10.2023;

- Рахунок-Акт від 08.12.2023 року на суму 4612,71 грн за період з 01.11.2023 по 30.11.2023;

- Рахунок-Акт від 25.12.2023 року на суму 6252,14 грн за період з 01.12.2023 по 31.12.2023;

- Рахунок-Акт від 09.02.2024 року на суму 6545,69 грн за період з 01.01.2024 по 31.01.2024;

- Рахунок-Акт від 07.03.2024 року на суму 5287,17 грн за період з 01.02.2024 по 28.02.2024;

- Рахунок-Акт від 08.04.2024 року на суму 4242,88 грн за період з 01.03.2024 по 31.03.2024;

- Рахунок-Акт від 09.05.2024 року на суму 2605,86 грн за період з 01.04.2024 по 30.04.2024;

- Рахунок-Акт від 07.06.2024 року на суму 999,08 грн за період з 01.05.2024 по 31.05.2024;

- Рахунок-Акт від 08.07.2024 року на суму 979,61 грн за період з 01.06.2024 по 30.06.2024;

- Рахунок-Акт від 09.08.2024 року на суму 1126,52 грн за період з 01.07.2024 по 31.07.2024;

- Рахунок-Акт від 10.09.2024 року на суму 1187,89 грн за період з 01.08.2024 по 31.08.2024;

- Рахунок-Акт від 08.10.2024 року на суму 1372,00 грн за період з 01.09.2024 по 30.09.2024.

Загальна сума вказаних рахунків за період з грудня 2021 року по вересень 2024 року складає 103540,40 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні виписки Державної казначейської служби - клієнт: Сюртівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, відповідно до яких позивачем у період з 14.12.2021 по 16.10.2024 здійснювалась сплата за комунальні послуги, коди програмної класифікації видатків та кредитування бюджету: 2113 «Первинна медична допомога населенню, що надається амбулаторно-поліклінічними закладами (відділеннями)» та 0112113 «Первинна медична допомога населенню, що надається амбулаторно-поліклінічними закладами (відділеннями)».

27.01.2025 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області складено Акт № 130720/02 «Ревізії бюджету Сюртівської територіальної громади та окремих питань фінансово-господарської діяльності Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року» (далі - Акт №130720/02).

Відповідно до абзацу 3 сторінки 134 Акту № 130720/02 від 27.01.2025, в ході ревізійних дій встановлено, що за період з 01.01.2021 по 30.09.2024 видатки Сюртівської сільської ради на утримання 7 будівель комунальної власності, зданих в оренду та балансоутримувачем яких вона є, по коду 0112112 «Первинна медична допомога населенню, що надається фельдшерськими, фельдшерсько-акушерськими пунктами», по коду 0112113 «Первинна медична допомога населенню, що надається амбулаторно-поліклінічними закладами (відділеннями)» становили загальну суму 2128502,06 грн.

Відповідно до абзаців 9-10 сторінки 134 Акту № 130720/02 від 27.01.2025, згідно даних регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів, зокрема банківських виписок за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та з 01.01.2024 по 30.09.2024 року на рахунок Сюртівської сільської ради від вищевказаних орендарів коштів у вигляді відшкодування вартості спожитої електроенергії, природного газу та вартості транспортування, вивіз ТВП не поступало. Таким чином встановлено, що за ревізійний період орендарями (2-ма КНП та 3-ма ФОПами) не відшкодовано комунальних витрат понесених Сюртівською сільською радою на загальну суму 2128502,06 гривень. При цьому договори на відшкодування витрат надано лише з Комунальним некомерційним підприємством «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради» та з ФОП Пеняк Л.В.

В Акті № 130720/02 від 27.01.2025 (абзац 6 сторінки 135) зазначено, що за період з 01.01.2021 по 30.09.2024 Сюртівською сільською радою оплата коштів на покриття витрат орендарів проведена за рахунок коштів загального фонду бюджету по кодах 0112112 «Первинна медична допомога населенню, що надається фельдшерськими, фельдшерсько-акушерськими пунктами» та 0112113 «Первинна медична допомога населенню, що надається амбулаторно-поліклінічними закладами (відділеннями)» в сумі 2128502,06 грн, чим порушено вимоги ст.ст.22, 26, 56 Бюджетного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.629 Цивільного кодексу України, ст.ст.3 і 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», умови договорів, укладених з орендарями, зазначеними в акті ревізії, зокрема, умови п.2.2.3 договору №21 від 29.03.2022 (укладеного між Сюртівською сільською радою та КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю) та призвело до покриття сільською радою витрат сторонніх юридичних осіб на зазначену суму.

В матеріалах справи міститься додаток 35 до Акту № 130720/02 від 27.01.2025 - Розрахунок вартості відшкодування орендарями витрат Сюртівської сільської ради на комунальні послуги по утриманню переданого в оренду майна, у якому зазначено суму - 103540,40 грн, що підлягає відшкодуванню з орендаря - Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради».

05.03.2025 позивачем на офіційну електронну адресу відповідача : office911@ukr.net направлено вимогу за вих.№215/02-37 від 04.03.2025 до відповідача про добровільне відшкодування вартості витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого майна та надані комунальні послуги в розмірі 103540,40 грн.

Несплата відповідачем означеної заборгованості за договором №21 стала підставою для звернення позивачем за захистом свого порушеного права до Господарського суду Закарпатської області.

Правове обґрунтування і оцінка суду

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до правовідносин щодо виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Матеріалами справи підтверджено та не оспорюється сторонами факт укладання договору оренди нерухомого майна №21/21/5/21 від 09.12.2021, на підставі пункту 5.9 якого, сторони уклали договір №21 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 29.03.2022. Означеним договором передбачено термін його дії з 09.12.2021 до 31.10.2025.

Таким чином, суд виснує, що відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю нерозривно пов'язане з фактичним користуванням орендарем орендованим приміщенням у період строку дії договору оренди нерухомого майна.

Згідно зі ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем відповідачу приміщень в оренду відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна №21/21/5/21 від 09.12.2021, що було здійснено на підставі Акту приймання-передачі орендованого майна від 09.12.2021.

Отримавши приміщення в оренду, відповідач відповідно до умов договору №21 зобов'язаний був не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним вносити на рахунок надавача плату за передані комунальні послуги з водопостачання, газопостачання, електроенергії, тепла згідно виставлених рахунків, актів наданих комунальних послуг. Такі ж обов'язки відповідача по здійсненню витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна, передбачено пунктом 5.9. договору №2121/5/21.

Окрім того, прогнозований розмір щомісячного відшкодування зазначений у Розрахунку на відшкодування очікуваної річної суми щомісячних платежів за обслуговування та утримання об'єкта, комунальні та інші послуги (додаток №1 до договору від 29.03.2022), що є невід'ємною частиною договору (розділ 7 договору).

Як стверджує позивач, в зв'язку з несплатою рахунків на відшкодування витрат на утримання орендованого майна, відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат за договором №21 за період з 09.12.2021 по 30.09.2024 у розмірі 103540,40 грн.

На підтвердження здійснених витрат позивачем на утримання та обслуговування нерухомого майна - приміщення №14 та №15 в прибудові, літ. А1 до будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини, площею 48,7 кв.м., в с. Сюрте, вул. Ш. Петефі, буд. 49, Ужгородського району, яке орендував відповідач згідно договору оренди №21/21/5/21 від 09.12.2021; на підтвердження сплати Сюртівською сільською радою Ужгородського району комунальних послуг за таке орендоване КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради майно за період з 09.12.2021 по 30.09.2024 позивачем до матеріалів справи долучено виписки Державної казначейської служби по клієнту Сюртівська сільська рада Ужгородського району, відповідно до яких встановлено сплату таким органом місцевого самоврядування з місцевого бюджету коштів у розмірі 103540,40 грн згідно кодів програмної класифікації видатків та кредитування бюджету: 2113 «Первинна медична допомога населенню, що надається амбулаторно-поліклінічними закладами (відділеннями)» та 0112113 «Первинна медична допомога населенню, що надається амбулаторно-поліклінічними закладами (відділеннями)».

Така ж загальна сума коштів у розмірі 103540,40 грн на відшкодування спожитих відповідачем комунальних послуг за користування нерухомим майном (об'єктом оренди) згідно умов договорів №21/21/5/21 від 09.12.2021 та №21 від 29.03.2022 наведена Сюртівською сільською радою у зазначених у рішенні та долучених до позовної заяви рахунках - актах на відшкодування спожитих комунальних послуг за період з 09.12.2021 по 30.09.2024, у яких зазначений платник по рахунках: КНП «ЗТЦЕМД» ЗОР, підстава сплати: згідно договору №21.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; відзив повинен містити: у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що він підтверджує укладення з позивачем 09.12.2021 договору оренди нерухомого майна за №21/21/5/21; прийняття в строкове платне користування згідно умов договору нерухомого майна та підтверджує укладення з позивачем договору №21 від 29.03.2022.

Отже, з наведеного вбачається, що у відзиві на позовну заяву, як і у запереченні на відповідь на відзив відповідач не заперечив користування нерухомим майном - приміщенням №14 та №15 в прибудові, літ. А1 до будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини, площею 48,7 кв.м., в с. Сюрте, вул. Ш. Петефі, буд. 49, Ужгородського району, згідно договору оренди №21/21/5/21 від 09.12.2021 впродовж періоду з 09.12.2021 по 30.09.2024 та не заперечив доводи позивача про те, що протягом означеного строку договору оренди відповідач не сплачував витрат на утримання та обслуговування орендованого майна, зокрема комунальні послуги.

При цьому, сплата орендарем (відповідачем) коштів у виді витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна, передбачена як пунктом 5.9 договору оренди №21/21/5/21 від 09.12.2021, строк дії якого - до 31.10.2025 відповідач не заперечує, так і пунктом 2.2.3. договору №21 від 29.03.2022, який передбачає, що орендар (користувач майном) зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити на рахунок надавача плату за передані комунальні послуги з водопостачання, газопостачання, електроенергії, тепла згідно виставлених рахунків, актів наданих комунальних послуг.

Згідно ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Стаття 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачає, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України, ч.ч.1 та 3 якого передбачають, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; основним завданнями Держаудитслужби є, зокрема, реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Пункти 2, 3, 4 ч. 4 Положення про Державну аудиторську службу України передбачають, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (підконтрольні установи); реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету тощо.

З урахуванням таких приписів Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43, суд зазначає, що згідно акту № 130720/02 від 27.01.2025 «Ревізії бюджету Сюртівської територіальної громади та окремих питань фінансово-господарської діяльності Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року», складеного органом виконавчої влади зі спеціальним статусом - Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області підтверджено позовні вимоги Сюртівської сільської ради до КНП «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради щодо стягнення витрат балансоутримувача (сільської ради) за надані комунальні послуги за період з 09.12.2021 по 30.09.2024 за договором № 21 від 29.03.2022 у розмірі 103540,40 грн.

Зокрема, зі змісту Акту № 130720/02 від 27.01.2025 судом встановлено, що в ході проведення ревізії Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області встановлено, що протягом періоду з 09.12.2021 по 30.09.2024 Сюртівською сільською радою здійснено сплату коштів на покриття витрат орендаря - КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету в сумі 103540,40 грн, чим порушено вимоги ст.ст.22, 26, 56 Бюджетного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.629 Цивільного кодексу України, ст.ст.3 і 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та умови п.2.2.3 договору №21 від 29.03.2022, що призвело до покриття сільською радою витрат сторонніх юридичних осіб на зазначену суму.

Також Актом № 130720/02 від 27.01.2025 встановлено, що згідно даних регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів, зокрема банківських виписок за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та з 01.01.2024 по 30.09.2024 року на рахунок Сюртівської сільської ради від КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» Закарпатської обласної ради коштів у вигляді відшкодування вартості спожитої електроенергії, природного газу та вартості транспортування, вивіз ТВП не поступало.

Отже, з наведеного судом встановлено несплату відповідачем комунальних послуг у загальному розмірі 103540,40 грн за користування згідно договору оренди №21/21/5/21 від 09.12.2021 впродовж періоду з 09.12.2021 по 30.09.2024 нерухомим майном - приміщенням №14 та №15 в прибудові, літ. А1 до будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини, площею 48,7 кв.м., в с. Сюрте, вул. Ш. Петефі, буд. 49, Ужгородського району, що є порушенням умов пункту 5.9 договору оренди №21/21/5/21 від 09.12.2021 та пункту 2.2.3. договору №21 від 29.03.2022 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, приписами ст. 509 ЦК України визначено, що в силу зобов'язання кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах, що виникли між сторонами.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем у загальному розмірі 103540,40 грн по відшкодуванню витрат балансоутримувача (Сюртівської сільської ради) за надані і спожиті орендарем (користувачем майна) - КНП «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради комунальні послуги за договорами №21/21/5/21 від 09.12.2021 та №21 від 29.03.2022 не спростована відповідачем та підтверджена належними, достовірними та допустимими доказами, наданими позивачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Сюртівської сільської ради Ужгородського району до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради про стягнення витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надані комунальні послуги за договором є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Щодо заперечень відповідача щодо відсутності рахунків за комунальні послуги, які не надходили від позивача, суд зазначає таке.

За своєю правовою природою рахунок на оплату витрат не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити витрати балансоутримувачу.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі №915/641/19.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що обов'язок відповідача сплати платежів на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна наставав щомісяця 25 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від того, чи виставлявся рахунок орендодавцем, та з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України, строки виконання грошових зобов'язань відповідача за договором №21 вважаються такими, що настали.

Крім цього, суд звертає увагу, що п.5.9. договору оренди нерухомого майна за №21/21/5/21 від 09.12.2021 також передбачений обов'язок орендаря по здійсненню витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна (незалежно від наявності рахунків орендодавця).

З приводу заперечень відповідача щодо пролонгації строку дії договору №21.

Пунктом 6.1 договору №21 визначено, договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2022 року включно.

Згідно з пунктом 6.2. договору №21, умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ.

Зміни або доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною (пункт 6.3. договору №21).

Пунктом 6.4 договору №21 встановлено, за ініціативою однієї із сторін це договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 6.5. договору №21, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 6.6. договору №21, реорганізація надавача чи користувача, або перехід права власності на приміщення чи об'єкт до інших осіб, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і зберігає свою чинність для нового власника об'єкта, якщо інше не передбачається цим договором або чинним законодавством.

Чинність цього договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого майна;

- достроково за взаємною згодою сторін;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 6.7. договору №21).

Відповідно до пункту 6.8. договору №21, взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Як вказано вище, відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю нерозривно пов'язане з фактичним користуванням орендарем орендованим приміщенням у період строку дії договору оренди нерухомого майна.

Щодо цього суд зазначає, що в матеріалах справи є акт-приймання передачі майна від 09.12.2021 скріплений підписами і печатками позивача та відповідача.

Матеріали справи не містять відомостей щодо відмови відповідача щодо оренди майна, як і не містять відомостей щодо надсилання відповідачем заяви про припинення або зміну договору №21. Крім того, відповідач на підтвердження своєї позиції не надав до суду жодних доказів щодо розірвання договору №21 чи визнання його недійсним.

Водночас, судом враховано положення ч. 4 ст. 179 ГК України, відповідно до яких, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Отже, суд з урахуванням висновків, наведених у рішенні, зазначає, що дія договору №21 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 29.03.2022 нерозривно пов'язана з чинністю договору оренди нерухомого майна №21/21/5/21 від 09.12.2021 (який діє з 09.12.2021 по 31.10.2025). При цьому, пунктом 6.5. договору №21 передбачено неодноразове продовження дії означеного договору на той самий термін, на який був укладений договір (з 29.03.2022 по 31.12.2022, тобто 278 днів, як зазначає відповідач) - у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення строку.

Також, суд враховує положення ст. 764 ЦК України згідно якої, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Вказане підтверджується постановою Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №922/3129/18: «на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач продовжує користуватися орендованими приміщеннями за відсутності заперечень щодо цього зі сторони орендодавця, а відтак у розумінні ст. 764 ЦК України договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, що не спростовано сторонами.»

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості пролонгації строку договору №21 та його закінчення - 31.12.2022, та одночасно зазначає про відсутність жодних суперечностей в умовах договорів №21/21/5/21 від 09.12.2021 та №21 від 29.03.2022, що виключає необхідність врахування принципу contra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), про який повідомляє відповідач у своїх заявах по суті справи.

Окремо суд зазначає, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.

Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18)).

З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

В Дигестах, наприклад, вказувалося, що juris praecepta sunt haec: honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere (норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах). Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2024 року в справі № 357/13500/18 (провадження № 61-3809св24)).

Підсумовуючи наведене, суд зазначає про недобросовісну поведінку відповідача, який тривалий час - з 09.12.2021 по 30.09.2024 користувався комунальним майном Сюртівської сільської ради згідно договору оренди нерухомого майна за №21/21/5/21 від 09.12.2021, який передбачає розмір річної орендної плати в сумі 1 (одну) гривню без ПДВ та, знаючи про свій обов'язок як орендаря (користувача) за договорами №21/21/5/21 та №21 від 29.03.2022 по сплаті витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна, у той же час, відмовляється від сплати понесених Сюртівською сільською радою Ужгородського району витрат на утримання та обслуговування нерухомого майна та спожитих відповідачем комунальних послуг, безпідставно покладаючи такий обов'язок на орган місцевого самоврядування, який такі послуги не споживав.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність законних та обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача 103540,40 грн витрат балансоутримувача за надані комунальні послуги за договором № 21 від 29.03.2022 за період з 09.12.2021 по 30.09.2024.

Щодо обґрунтованості рішення

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ст. ст. 13 - 14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №58 (внутрішній номер 413098541) від 26.03.2025 при подачі позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Відтак, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн повністю.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ - 26528843, місцезнаходження - 88015, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Грибоєдова, будинок 20) на користь Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350211, місцезнаходження - 89432, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сюрте, вулиця Ракоці, будинок 2) 103540,40 грн (сто три тисячі п'ятсот сорок гривень 40 копійок) витрат балансоутримувача за надані комунальні послуги за договором №21 від 29.03.2022.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ - 26528843, місцезнаходження - 88015, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Грибоєдова, будинок 20) на користь Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350211, місцезнаходження - 89432, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сюрте, вулиця Ракоці, будинок 2) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) у повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено і підписано 23.06.2025.

Суддя С.В.Сисин

Попередній документ
128307377
Наступний документ
128307379
Інформація про рішення:
№ рішення: 128307378
№ справи: 907/399/25
Дата рішення: 23.06.2025
Дата публікації: 25.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.07.2025)
Дата надходження: 14.07.2025
Предмет позову: стягнення