вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2045/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Білої К.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», 49005, м.Дніпро, пл. Соборна, буд.14, код ЄДРПОУ 01985239
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ», 49600, м.Дніпро, вул.Мандриківська, буд.47, офіс 206/2, код ЄДРПОУ 39821153
про стягнення вартості непоставленого товару
Представники сторін:
від позивача: Хандога Василь Васильович, довіреність №4176 від 01.10.2024р.
від відповідача: не з'явився
Державна спеціалізована установа «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» звернулась з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості за непоставлений товар в розмірі 493 380,00грн.
Крім того, просить стягнути судові витрати, які складаються з наступного: судовий збір в розмірі 3 028,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00грн.
Також в своїй позовній заяві позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 02.05.2025р. позовну заяву залишено без руху.
06.05.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків по справі №904/2045/25.
Ухвалою суду від 12.05.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено підготовче засідання на 22.05.2025р. о 11:30год.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Господарським судом направлялась ухвала суду (про відкриття провадження у справі) від 12.05.2025р. в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Будь-яких клопотань про продовження процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Станом на 12.06.2025р. відповідач не надав до суду відзив на позов.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
В судове засідання 12.06.2025р. з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений. Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
20.10.2022р. позивачем було опубліковано оголошення про закупівлю дизельного палива, а саме: закупівля № UA-2022-10-20-007695-a на суму 63 600 гривень.
13 грудня 2022 р. Позивачем було опубліковано оголошення про закупівлю бензину А-95 та дизельного палива, а саме: закупівля № UA-2022-12-13-009032-a на суму 534 800 гривень.
Переможцем торгів у зазначених закупівлях став Відповідач.
У відповідності до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Позивачем - Державною спеціалізованою установою «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ» було укладено наступні договори:
- Договір № 0044-СК-7 від 20.10.2022 р. на суму 63 600 гривень (закупівля № UA2022-10-20-007695-a);
- Договір № 0255-СК-7 від 13.12.2022 р. на суму 534 800 гривень (закупівля № UA2022-12-13-009032-a).
Відповідно до п. 1.1 договору №0044-СК-7 від 20.10.2022р. Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Дизпаливо (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти) надалі - Товар, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар. Найменування товару: Дизпаливо Energy. Усього з ПДВ: 63 600,00грн.
Згідно з п. 1.2 договору №0044-СК-7 від 20.10.2022р. відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Пунктом 1.3. договору №0044-СК-7 від 20.10.2022р. сторони визначили, що обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Згідно пункту 3.1 договору №0044-СК-7 від 20.10.2022р. ціна цього договору становить: 63 000,00грн., у тому числі ПДВ - 4 160,75грн.
Згідно пункту 1.1 договору №0255-СК-7 від 13.12.2022р. Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність бензин А-95 та дизпаливо (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти) надалі - Товар, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Відповідно до пункту 1.2 договору №0255-СК-7 від 13.12.2022р. Договір укладено на підставі ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Найменування товару: Бензин А-95, Дизпаливо Energy. Усього з ПДВ: 534 800,00грн.
У пункті 1.3-1.4. договору №0255-СК-7 від 13.12.2022р. сторони визначили, що відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Згідно пункту 3.1 договору №0255-СК-7 від 13.12.2022р. ціна цього договору становить: 534 800,00грн., у тому числі ПДВ - 34 986,92грн.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником по кількості і якості з моменту отримання товару згідно умов договору (п. 2.1 договорів).
Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2 договорів).
Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити (п. 4.1, 4.2 договорів).
Строк поставки товару до закінчення терміну дії довірчого документу (п. 5.1 договорів).
В пункті 5.2 договорів сторони погодили місце поставки (передачі) товарів:
- передача покупцю товару за цим договором здійснюється постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-карт (п.5.2.1);
- скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті (п. 5.2.2).
Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3 договорів).
Постачальник не несе ніякої відповідальності у разі неотримання замовником товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.4 договорів).
Покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати поставлені товари згідно накладної на товар (п. 6.1 договорів).
В пункті 6.3 договорів визначено, що постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законами та цим договором (п. 7.1 договорів).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та діє до 31.12.2022 року (п. 10.1, 10.2 договорів).
Договори підписані сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до них.
На підставі Договору № 0044-СК-7 від 20.10.2022 р. Відповідач зобов'язався здійснити поставку дизельного палива Energy в кількості 1 200 літрів на суму 63 600 гривень та надати Позивачу скетч-карти на отримання зазначеного товару в мережі автозаправних станцій «АВІАС».
Згідно видаткової накладної № 0007/0000041 від 20.10.2022 р. Відповідач передав Позивачу скетч-карти дизельне паливо у кількості 1 200 літрів на суму 63 000 гривень.
Платіжним дорученням № 1313 від 27.10.2022 р. Позивач оплатив вартість поставлених на підставі цієї видаткової накладної дизельного палива у сумі 63 000 гривень.
Також на підставі Договору № 0255-СК-7 від 13.12.2022р. Відповідач зобов'язався здійснити поставку дизельного палива Energy в кількості 8 760 літрів на суму 481 800 гривень та бензину А-95 в кількості 1 000 літрів на суму 53 000 гривень та надати Позивачу скетч-карти на отримання зазначеного товару в мережі автозаправних станцій «АВІАС».
Згідно видаткової накладної № 0007/0001132 від 14.12.2022р. Відповідач передав Позивачу скетч-карти на дизельне паливо Energy в кількості 8 760 літрів на суму 481 800 гривень та бензин А-95 в кількості 1 000 літрів на суму 53 000 гривень.
Позивач оплатив вартість поставлених на підставі цієї видаткової накладної скетчкарт Платіжним дорученням № 1533 від 14.12.2022 р. на суму 530 872 гривень 34 копійки та Платіжним дорученням № 1534 від 14.12.2022 р. на суму 3 927 гривень 66 копійок.
Однак невдовзі після поставки цих талонів при зверненні водіїв Позивача до автозаправних станцій мережі «АВІАС» працівники цієї мережі відмовлялись здійснити заправлення автомобілів Позивача паливом, посилаючись на відсутність палива.
На всіх автозаправних станціях мережі «АВІАС» відсутня інформація про наявність палива та його вартість. Ці заправні станції не працюють або відмовляють водіям у заправленні автомобілів.
Позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду у Позивача залишаються невикористаними скретч-карти, придбані за Договором № 0044-СК-7 від 20.10.2022 р. на дизельне паливо Energy у кількості 260 літрів на суму 13 780 гривень. Також у Позивача залишаються невикористаними скретч-карти, придбані за Договором № 0255-СК-7 від 13.12.2022 р. на дизельне паливо Energy у кількості 8 720 літрів на суму 479 600 гривень.
Наявність невикористаних скретч-карт на суму 13 780 гривень підтверджується Бухгалтерською довідкою № 1857 від 03.04.2025 р. та копіями цих скретч-карт.
Наявність невикористаних скретч-карт на суму 479 600 гривень підтверджується Бухгалтерською довідкою № 1860 від 03.04.2025 р. та копіями цих скретч-карт.
Позивач звернувся до Відповідача з Претензією № 720 від 04.02.2025 р., у якій пропонував Відповідачу протягом 7 (Семи) днів з дати отримання цієї претензії здійснити повернення вартості не забезпечених скретч-карт на паливо.
Однак Відповідач відзиву на претензію не надіслав. Повернення вартості не забезпечених скретч-карт на паливо Відповідачем до цього часу не здійснено.
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, здійснено попередню оплату за товар, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення попередньої оплати у розмірі 493 380,00грн, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору, строк дії договору, строк та порядок поставки, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Суд зазначає, що передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договорів товар.
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів палива. Тобто, придбаний позивачем товар за договорами у вигляді нафтопродуктів по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах Договору про закупівлю.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абз.2 п.3 Правил).
Згідно з п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п.10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП (п.п.10.3.3.2).
Отже, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 493 380,00грн, яка є предметом даного спору.
Відповідач, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав.
Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 493 380,00грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції “Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028,00грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", п.8.23 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Ціна позову становить 493 380,00грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 5 920,56грн (7 400,70грн * 0,8).
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 400,70грн, що підтверджується платіжною інструкцією №442 від 18.04.2025р.
За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 1 480,14грн (7 400,70грн - 5 920,56грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 5 920,56грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ», 49600, м.Дніпро, вул.Мандриківська, буд.47, офіс 206/2, код ЄДРПОУ 39821153 на користь Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», 49005, м.Дніпро, пл. Соборна, буд.14, код ЄДРПОУ 01985239 заборгованість за непоставлений товар в розмірі 493 380,00грн., а також судовий збір в розмірі 5 920,56грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.06.2025
Суддя С.П. Панна