вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1591/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СОЛЕЯ", м Дніпро
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНТ-КЛІМАТ", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором поставки
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СОЛЕЯ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТ-КЛІМАТ" і просить суд стягнути заборгованість в сумі 787 426,20 грн, з яких: попередня оплата в розмірі 650 000,00 грн; інфляційні витрати в розмірі 107 446,06 грн; 3% річних в розмірі 29 330,14 грн; штрафні санкції відповідно Договору в розмірі 650,00 грн.
Ухвалою господарської суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків.
В межах строків, передбачених частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України 17.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СОЛЕЯ" усунуло недоліки.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про її розгляд.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 22.04.2025 була доставлена в кабінет системи Електронний суду 22.04.2025 о 12:44 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 22.04.2025 є такою, що отримана відповідачем 22.04.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.04.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не надав.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕНТ-КЛІМАТ" умов договору поставки № 30/08-23/1 від 30.08.2023 щодо своєчасної поставки товару.
У зв'язку із неналежним виконанням умов договору, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі 107 446,06 грн, 3% річних у розмірі 29 330,14 грн та штрафні санкції у розмірі 650,00 грн.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався процесуальним правом на подачу відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СОЛЕЯ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕНТ-КЛІМАТ" (постачальник) було укладено договір поставки № 30/08-23/1 від 30.08.2023 (арк.с.6)
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця обладнання вентиляції та кондиціонування, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Згідно пункту 2.1 договору загальна ціна цього договору складає 650 000,00, в т.ч. ПДВ - 108 333,33 грн.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі за реквізитами, вказаними в договорі, згідно виставленого постачальником покупцю рахунку-фактури.
Відповідно до пункту 2.3 договору, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику за обладнання у розмірі 100% вартості зазначеної у рахунку-факторі протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури.
Відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 3008231 від 30.08.2023 на суму 650 000,00 грн (арк.с.9).
Позивачем було сплачено вищезазначений рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 37 від 31.08.2023 на суму 650 000,00 грн (арк.с.10).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що постачальник здійснює поставку обладнання покупцю протягом 1 календарного місяця з моменту внесення покупцем в повному обсязі передоплати за обладнання.
Доказів поставки товару відповідачем матеріали справи не містять.
02.12.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено досудову вимогу № 02/12-24 (арк.с.14), в якій просив повернуту суму попередньої оплати у розмірі 650 000,00 грн.
Станом на дату звернення до суду доказів повернення попередньої оплати відповідачем не надано, що і є причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами укладено договір поставки.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що товар поставляється за умови 100% передоплати (п.2.3 договору).
Так, позивачем було сплачено вищезазначений рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 37 від 31.08.2023 на суму 650 000,00 грн (арк.с.10).
Пунктом 3.3 договору, постачальник здійснює поставку обладнання покупцю протягом 1 календарного місяця з моменту внесення покупцем в повному обсязі передоплати за обладнання.
Проте, доказів поставки товару в строк, визначений договором, матеріали справи не містять.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим позивач 02.12.2024 надіслав йому письмову вимогу про повернення передплати.
Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути суму попередньої оплати відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.
Станом на час розгляду справи доказів повернення суми попередньої оплати від представників сторін не надійшло. Тому, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 650 000,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо суми штрафу
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 7.1 договору, у разі порушення термінів поставки обладання більш ніж на 5-ти банківських днів, покупець має право вимагати з постачальника сплати штрафу у розмірі 0,1% від вартості не відвантаженого в строк обладнання.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф у розмірі 650,00 грн.
Суд перевіривши розрахунок штрафу, доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 650,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 29 330,14 грн за період з 01.10.2023 по 02.04.2025 та інфляційних втрат у розмірі 107 446,06 грн за період жовтень 2023 - лютий 2025.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 29 330,14 грн та інфляційних втрат у розмірі 107 446,06 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція щодо нарахування на суму попередньої оплати 3% річних та інфляційних втрат викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі № 918/631/19.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 9 449,11 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТ-КЛІМАТ" (49035, м. Дніпро, вул. Кавказька, 7; ідентифікаційний код 43541222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СОЛЕЯ" (49127, м. Дніпро, вул. Ярової, 93; ідентифікаційний код 44954512) суму передоплати у розмірі 650 000,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 107 466,06 грн, 3% річних у розмірі 29 330,14 грн, штраф у розмірі 650,00 грн та судовий збір 9 449,11 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Я.С. Золотарьова