вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.06.2025м. ДніпроСправа № 904/732/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:
за позовом Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" ім. А.М. Кузьміна", м. Запоріжжя
до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором про відшкодування витрат за комунальні послуги орендованих нежитлових приміщень № 43312/21-06200652 від 11.11.2019 в розмірі 7 098,28 грн. з ПДВ.
Представники:
від позивача: Білик О.В., адвокат (поза межами суду);
від відповідача: Проценко Ю.В., представник (поза межами суду).
Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" ім. А.М.Кузьміна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач) заборгованість за договором про відшкодування витрат за комунальні послуги орендованих нежитлових приміщень № 43312/21-06200652 від 11.11.2021 в розмірі 7 098,28 грн. з ПДВ.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
04.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Клопотання мотивоване тим, що оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача, враховуючи, що договір оренди від 11.11.2019 № 06190520 було укладено між Приватним акціонерним товариством “Електрометалургійний завод “ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ім. А.М.Кузьміна» та Вознесенівським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області. В подальшому 14.08.2020 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 06190520, якою Вознесенівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області замінено на Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області видалено.
Договір від 17.05.2021 № 43312/21-06200652 про відшкодування витрат за комунальні послуги орендованих нежитлових приміщень було укладено між Приватним акціонерним товариством “Електрометалургійний завод “ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ім. А.М.Кузьміна» та Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Позов ПрАТ “Дніпроспецсталь» пред'явлено до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яке не є стороною вищезазначених договорів № 06190520 та № 43312/21-06200652 (з врахуванням додаткової угоди № 1).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 відкладено розгляд клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також запропоновано позивачеві подати до суду письмові пояснення щодо визначення особи відповідача.
11.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву.
19.03.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
28.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 судом ухвалено про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/732/25 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання, яке відбудеться 14.05.2025 о 11:00 год.
25.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 задоволено заяву представника відповідача - Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підготовче судове засідання, яке призначене на 14.05.2025 о 11 год. 00 хв., проводити в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.
07.05.2025 до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення та клопотання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.06.2025 о 11:30 год., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.
21.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Розглянувши подану заяву, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 задоволено заяву представника позивача - Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" ім. А.М.Кузьміна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та судове засідання, яке призначене на 04.06.2025 о 11 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.
Судове засідання, яке призначено на 04.06.2025 о 11:30 год, не відбулось у зв'язку з тим, що в період з 10:52 год. до 11:13 год. та з 11:35 год. до 12:03 год. в електромережі суду було відсутнє енергопостачання, що призвело до збоїв комп'ютерних систем, що підтверджується актом № 3/25, який долучено до матеріалів справи № 904/732/25.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2025 о 14:30 год., а також вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 11.06.2025 оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про відшкодування витрат за комунальні послуги орендованих нежитлових приміщень № 43312/21-06200652 від 11.11.2021, а саме в частині своєчасного та повного розрахунку вартості та кількості комунальних послуг на період підписання договору.
Позиція відповідача
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
Відповідач зазначає на те, що рахунок-фактура № 4288004 за грудень 2021 року на суму 7098,28 грн від ПрАТ “Дніроспецсталь» за комунальні послуги до відповідача не надходив, також рахунок-фактура № 4288004 на відшкодування комунальних послуг був сформований 31.12.2021, а отриманий лише 11.11.2024 разом з листом ПрАТ “Дніпроспецсталь» від 07.11.2024 № 16/269. Отже, сума нарахування за відшкодування комунальних послуг за вказаним договором за грудень 2021 року стала відома Південно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Дніпро) після закінчення бюджетного року (періоду) та закінчення строку дії договору.
Відповідач зауважує, що за інформацією Управління бухгалтерського обліку та планово-фінансової діяльності Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по Договору про відшкодування витрат за комунальні послуги орендованих нежитлових приміщень від 17.05.2021 № 43312/21 акт за грудень 2021 року не надходив.
Відповідач звертає увагу, що вищезазначений Договір про відшкодування витрат був укладений терміном дії з 01.01.2021 по 31.12.2021, на загальну суму 43 312,80 грн (за напрямками видатків по КЕКВ 2271 - 41 866,86 грн, по КЕКВ 2272 за послуги водопостачання та водовідведення - 1 445,94 грн відповідно). Розрахунок суми договору відшкодування здійснювалось ПрАТ “Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» та був погоджений Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) у повному обсязі.
Крім того, відповідач зазначає, що позов пред'явлено передчасно, до неналежного відповідача, а належним відповідачем є Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), оскільки управління перебуває у стані припинення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
11.11.2019 між Приватним акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспесталь" ім.А.М.Кузьміна" (далі - орендодавець, позивач) та Вознесенівським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжі Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (орендар) та Головним управлінням юстиції у Запорізькій області (Солідарний платник) укладено договір оренди № 06190520 (далі - договір оренди).
Відповідно до п.1.1. договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення (“об'єкт оренди»), розташованого в будинку за адресою: (суд встановив адресу, але не зазначає в рішенні), загальною площею 328,27 м2, в тому числі: 181 м2 - основна площа та 147,27 м2 - місця загального користування.
Мета використання - розміщення офісу (п. 1.2 договору).
Згідно п. 1.3. договору оренди строк оренди з 01.11.2019 по 30.09.2022, строк оренди відповідає строку дії договору. Договір набуває чинності та розповсюджується на правовідносини сторін, які виникли з 01.11.2019 по 30.09.2022.
Відповідно до п.3.5. договору оренди, орендар взяв на себе зобов'язання, своєчасно і в повному обсязі оплачувати орендодавцю вартість оренди і компенсувати вартість спожитих енергоресурсів.
На виконання укладеного договору оренди, орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування вищевказаний об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2019.
14.08.2020р. між сторонами Договору було укладено Додаткову угоду №1 (надалі за тексом - “Додаткова угода №1»)., згідно п.п.5, 6 якої оплата за спожиті енергоресурси проводиться на підставі окремого договору відшкодування витрат за комунальні послуги, укладеного між Орендодавцем та Орендарем.
Пункт 10 Додаткової угоди №1 містить застереження, що положення цієї Додаткової угоди №1 розповсюджуються на правовідносини, що виникли між Орендарем та Орендодавцем до моменту укладення Договору, а саме з 01.01.2020р.
Відповідно до Додатку №2 до Додаткової угоди №1 на період з 01.01.2020р. по 31.12.2020р. щомісячний розмір орендної плати становить 7 200 грн. (у т. ч. ПДВ 20% - 1 200 грн.), починаючи з другого місяця оренди та за кожний наступний місяць підлягає індексації на коефіцієнт інфляції за попередній місяць, з наростаючим підсумком.
Пунктом 4.5. Договору (з урахуванням п. п. 5, 6 Додаткової угоди №1) встановлено, що орендну плату Орендар зобов'язаний перераховувати на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку, виставленого Орендодавцем. У разі виставлення рахунку пізніше зазначеного терміну, Орендар зобов'язаний оплатити рахунок протягом 10 (десяти) днів з дня його поштового відправлення Орендодавцем, або вручення уповноваженому представнику Орендаря під підпис.
17.05.2021р. між сторонами Договору було укладено Додаткову угоду №2 (надалі за тексом - “Додаткова угода № 2»).
Пункт 4 Додаткової угоди № 2 містить застереження, що положення цієї Додаткової угоди №2 розповсюджуються на правовідносини, що виникли між Орендарем та Орендодавцем до моменту укладення Договору, а саме з 01.01.2021р.
Відповідно до Додатку №2 до Додаткової угоди №2 Сторони зазначили, що сума орендних платежів за період з 01.01.2021р. по 31.12.2021р. складає 97 736,82грн. з ПДВ.
17.05.2021 між Приватним акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспесталь" ім.А.М.Кузьміна" (орендодавець, позивач) та Південно-Східним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (орендар, відповідач) укладено договір № 43312/21-06200652 про відшкодування витрат за комунальні послуги нежитлових приміщень.
Відповідно до п.1.1. договору, орендар відшкодовує витрати за надані комунальні послуги: водопостачання, водовідведення, теплопостачання.
Орендар користується частиною нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.6, кім.59-72, 88, 93 загальною площею 328,27 м2, в тому числі: 181,0 м2 - основна площа та 147,27 м2 - місця загального користування (пункту 1.2 договору).
Пунктом 1.3. договору, визначено, що орендоване приміщення використовується для розміщення Відділу державної реєстрації засобів масової інформації та громадських формувань у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Згідно з п.2.1. договору, сума відшкодування за комунальні послуги за даним договором складає 43 312,80 гри в т.ч. ПДВ 7218,80 грн: теплопостачання - 41 866,86 в т.ч. ПДВ 6 977,81 грн; водопостачання - 926,04 грн в т.ч. ПДВ 154,34 грн; водовідведення - 519,90 грн в т.ч. ПДВ 86,65 грн.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що сума договору та розмір відшкодування ( Додаток №1 До Договору) розрахована відповідно вартості та кількості комунальних послуг на період підписання Договору. ОРЕНДОДАВЕЦЬ має право в односторонньому порядку змінювати вартість відшкодування комунальних послуг у випадку зміни цін та тарифу та в інших випадках передбачених законодавством України.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг проводиться на поточний рахунок орендодавця, вказаний у п.7 даного договору, щомісячно до 7 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем. У разі виставлення рахунку пізніше зазначеного терміну, орендар зобов'язаний оплатити рахунок протягом 10 днів з дня його поштового відправлення орендодавцем, або вручення уповноваженому представнику орендаря під підпис не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 2.3 договору).
Відповідно до п.5.1 договір вважається укладеним з моменту підписання та діє по 31.12.2021р. - в частині надання послуг, а в частинні проведення розрахунків за послуги - до повного здійснення розрахунків. Керуючись пунктом 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2021.
Пунктом 6.2 договору, визначено, що до цього договору додається: додаток №1 плановий розрахунок витрат на відшкодування витрат орендодавцю за комунальні послуги на період з 01.01.2021 по 31.12.2021.
На виконання умов договору № 43312/21-06200652 від 17.05.2021 орендодавцем виставлено орендарю рахунок-фактуру № 4288004 від 31.12.2021 про відшкодування витрат у грудні 2021 року: на воду, на каналізацію, на опалення, загальною сумою 7 098,28 грн з ПДВ
Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання за договором № 43312/21-06200652 про відшкодування витрат за комунальні послуги нежитлових приміщень від 17.05.2021 не здійснено своєчасну оплату за отримані комунальні послуги.
07.11.2024р. на адресу ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (м. Одеса) (49027,м, Дніпро, пр. Яворницького Дмитра,буд.21Л та 69006, м, Запоріжжя, пр. Металургів, буд.6.) ПрАТ “ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» був направлений лист № 16/269 від 07.11.2024р. з повторною вимогою оплатити заборгованість та направлено неоплачений рахунок-фактура, а саме: - № 4288004 від 31.12.2021 року на суму 7 098,28 гри. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без виконання, що й стало причинною звернення з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за комунальні послуги надані в орендованому відповідачем приміщенні за договором № 43312/21 - 06200652 від 17.05.2021 за грудень 2021 року у розмірі 7 098,28 грн.
Відповідно до п.2.3 вказаного договору, сторонами погоджено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг проводиться на поточний рахунок орендодавця, вказаний у п.7 даного договору, щомісячно до 7 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем. У разі виставлення рахунку пізніше зазначеного терміну, орендар зобов'язаний оплатити рахунок протягом 10 днів з дня його поштового відправлення орендодавцем, або вручення уповноваженому представнику орендаря під підпис не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Факт виставлення рахунку та надсилання відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Суд звертає увагу на те, що Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина друга ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за договором у розмірі 7 098,28 грн.
Щодо посилання відповідача в частині не направлення відповідачу рахунку - фактури та акта виконаних робіт з надання послуг з відшкодування витрат за комунальні послуги орендованих нежитлових приміщень за грудень 2021 року, суд зазначає, що згідно з частинами 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 30 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.
Пункт 4 статті 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов'язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.
Так, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони та одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Разом з тим, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).
Поряд із цим, за результатом оцінки судом наданих сторонами доказів, за висновками суду наявними матеріалами справи в їх сукупності підтверджуються обставини того, що позивачем було передано, а відповідачем отримано вищенаведені рахунок-фактуру для проведення розрахунків між сторонами за договором.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що умовами договору № 43312/21 - 06200652 про відшкодування витрат за комунальні послуги нежитлових приміщень від 17.05.2021 сторонами погоджено, що оплата послуг проводиться на поточний рахунок орендодавця на підставі рахунку, виставленого орендодавцем.
В той же час, у разі виставлення рахунку пізніше зазначеного терміну, орендар зобов'язаний оплатити рахунок протягом 10 днів з дня його поштового відправлення орендодавцем, або вручення уповноваженому представнику орендаря під підпис не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у визначені договором строки сплату комунальних послуг не здійснив на загальну суму 7 098,28 грн у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам договору не виконав, в результаті чого у відповідача утворилась прострочена заборгованість перед позивачем за наведеним договором у зазначеному вище розмірі, яку останній просив суд стягнути в позовній заяві.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним чи розірвання договору № 43312/21 - 06200652 про відшкодування витрат за комунальні послуги нежитлових приміщень від 17.05.2021 суду також не надано.
Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення даного договору на час його підписання та в процесі виконання з боку сторін відсутні.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 7 098,28 грн є доведеними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо належного відповідача
Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує на те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 43314918) перебуває у стані припинення, реорганізація не завершена, а тому його не можна вважати таким, що припинило свою діяльність. Пред'явлення позовних вимог до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є передчасним.
Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
09.10.2019 Постановою Кабінету Міністрів України № 870 установлено, що Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровський області.
16.08.2022 Постановою Кабінету Міністрів України № 912 “Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) реорганізовано шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
22.09.2022 Наказом Міністерства юстиції України № 4011/5 реорганізовано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Статтею 117 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України “Про Кабінет Міністрів України» Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
18.08.2022 Постанова № 912 від 18.08.2022 набрала чинність за даними сайту Верховної Ради України.
Враховуючи вищевикладене, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 18.08.2022 є правонаступником Південно-Східного міжрегіонального управління (м. Дніпро), а тому є належним відповідачем у вказаній справі.
Щодо судового збору
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 21А, код ЄДРПОУ 43315529) на користь Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" ім. А.М.Кузьміна" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, код ЄДРПОУ 00186536) заборгованість за відшкодування витрат за комунальні послуги в розмірі 7 098,28 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 23.06.2025.
Суддя В.Г. Бєлік