вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" червня 2025 р. Cправа № 902/505/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області (вул. Незалежності, буд. 43, м. Ізяслав, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30300)
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21001)
про: стягнення 29019,90 грн
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" про стягнення 29019,90 грн у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору поставки №692 від 02.04.2024.
Ухвалою суду від 22.04.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/505/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
У визначений судом строк відзиву від відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
02.04.2024 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (Постачальник, відповідач) укладено Договір поставки №692 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товар, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Згідно із п. 1.2. та 1.4 Договору найменування товару: Бензин А-95; Газ скраплений нафтовий (Код ДК 021:2015:0913000-9- Нафта і дистиляти). Кількість: Бензин А-95 - 510 літрів; Газ скраплений нафтовий - 2700 літрів.
За умовами п. 1.5 Договору відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Відповідно до п. 2.1 Договору Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору.
Відповідно до п. 3.2. Договору загальна сума договору 99723,00 грн в тому числі ПДВ 16620,50 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів після передачі Покупцю паливних скретч-карток та пред'явлення Постачальником рахунку-фактури на оплату, видаткової накладної на Товар чи акту приймання-передачі Товару. Ціна одного літру Товару вказується у рахунку-фактурі.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно наданого рахунка на наступні реквізити: НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 44618933. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інший рахунок (п. 4.2 Договору).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1 Договору)
Пунктами 5.2.1., 5.2.2 Договору встановлено, що передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Пунктом 6.3 Договору визначено обов'язок Постачальника забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
Згідно п. 7.1 Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2024 р., а в частині розрахунків - до повного його виконання.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Ізяславська міська ради Шепетівського району Хмельницької області придбала у Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" на підставі Договору поставки № 692 від 02.04.2024 товар на суму 99723,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 0005/0000674 від 02.04.2024.
Позивачем зобов'язання за договором щодо оплати товару виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 118 (внутрішній номер 337770816) від 02.04.2024 з призначенням платежу « 0110150;2210; За придбання паливно-мастильних матеріалів для автомоб.транспорту;договір №692 від 02.04.2024р., накладна № 0005/0000674 від 02.04.2024 р., в т.ч. ПДВ - 16620,50 грн».
Зі свого боку, відповідачем було передано позивачеві скретч-картки на газ нафтовий скраплений номіналом 15 л в кількості 2700 літрів на суму 74223,00 грн з ПДВ та бензин А-95 номіналом 15 л в кількості 510 літрів на суму 25500,00 грн з ПДВ.
Позивач стверджує, що частково отримав оплачений за Договором поставки №692 від 02.04.2024 товар на суму 70703,10 грн, однак з початку 2025 року на АЗС постачальника за місцем поставки товару газ нафтовий скраплений та бензин А-95 відсутній, скретч-картки на пальне не отоварюються. При неодноразових намірах уповноважених осіб Ізяславської міської ради здійснити заправку службового автомобіля на підставі пред'явлених скретч-карток, працівники АЗС не могли пояснити причин відсутності пального та повідомити орієнтовну дату поставки пального для заправки автомобілів по виданих скретч-картках.
05.03.2025 Ізяславською міською радою Шепетівського району Хмельницької області направлено претензію № 694/03-14 від 04.03.2025 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" щодо вжиття заходів забезпечення належного виконання умов поставки товару згідно укладеного Договору або повернення коштів за залишок невикористаних скретч-карток.
Однак вимоги претензій відповідачем залишені без задоволення.
Як зазначає позивач у нього наявні неотоварені талони (скретч-картки) на газ нафтовий скраплений номіналом 15 л у сумі 14019,90 грн та на бензин А-95 номіналом 15 л у сумі 15000,00 грн.
Позивач стверджує, що кошти відповідачем не повернуто, отоварити талони неможливо оскільки на АЗС, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" відсутні нафтопродукти, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення сплачених за товар коштів у розмірі 29019,90 грн, що і стало причиною виникнення спору.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору поставки № 692 від 02.04.2024, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно із ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору зобов'язання щодо оплати товару виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 118 (внутрішній номер 337770816) від 02.04.2024.
Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За видатковою накладною № 0005/0000647 від 02.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" передало Ізяславській міській раді Шепетівського району Хмельницької області бензин А-95 та газ нафтовий скраплений у вигляді талонів (скретч-карток) на загальну суму 99723,00 грн, які покупець оплатив.
Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткової накладної №0005/0000647 від 02.04.2024 не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів (скретч-карток), які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, право власності на товар, який був переданий позивачу за видатковими накладними, перейшло до покупця. Товар залишався на зберіганні у продавця. Оплата за товар здійснена у повному обсязі.
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського договору про закупівлю товарів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) ( абзац 2 п.3 Правил).
Згідно із п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).
Згідно із п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3. Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п.п. 10.3.3.2).
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Згідно умов Договору (п.п. 5.2.1, 5.2.2) передача Покупцю товару здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки, яка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Інших умов щодо передачі товару (пального) Покупцю Договір поставки не містить.
Проте, як вказує позивач, з початку 2025 року на АЗС постачальника за місцем поставки товар газ нафтовий скраплений та бензин А-95 відсутній, скретч-картки на пальне не отоварюються. При неодноразових намірах уповноважених осіб Ізяславської міської ради здійснити заправку службового автомобіля на підставі пред'явлених скретч-карток, працівники АЗС не могли пояснити причин відсутності пального та повідомити орієнтовну дату поставки пального для заправки автомобілів по виданих скретч-картках.
За розрахунком позивача, залишок невикористаних талонів (скретч-карток) на газ нафтовий скрпалений становить 34 талони номіналом 15 л (510 л) та бензин А-95 становить 20 талонів номіналом 15 л (300л) .
Отже, всього не погашено талонів на 510 л газу нафтового скрапленого на загальну суму 14019,90 грн (510 л*27,49 грн/л) та 300 л бензину А-на загальну суму 15000,00 грн 95 (300 л * 50,00 грн/л).
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України закріплено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Суд відзначає, що відповідачем не спростовано, як переліку невикористаних позивачем талонів, так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його вірним та арифметично правильним.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про порушення відповідачем умов Договору поставки № 692 від 02.04.2024 щодо своєчасної передачі позивачу (повернення зі зберігання) товару, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 29019,90 грн за нафтопродукти, вартість яких сплачена.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем оплачено вартість товару, однак відповідач визначений Договором товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем товару на суму 29019,90 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 44618933) на користь Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області (вул. Незалежності, буд. 43, м. Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька область, 30300; код ЄДРПОУ 04060720) 29019,19 грн суми попередньої оплати та 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 23 червня 2025 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи