вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" червня 2025 р. Cправа №902/283/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:
представника позивача: Герман К.Ю. (довіреність від 05.11.2024),
представника відповідача: Панамаренка Д.М. (довіреність від 11.06.2024),
розглянувши матеріали справи
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків
до Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд", смтКрижопіль Тульчинського району Вінницької області
про стягнення 68000,00 грн пені, нарахованої в зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Вінницької області звернулось Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з позовом про стягнення з Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд" 68000,00 грн пені, нарахованої з посиланням на несвоєчасне виконання відповідачем рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70/30-р/к від 09.04.2024, яким на нього накладено штраф в розмірі 68000,00 грн за порушення п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального управління Антимонопольного комітету України від 09.04.2024 №70/30-р/к (надалі - Рішення) на відповідача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України зауважило, що відповідач звернувся до суду з вимогою про скасування Рішення позивача, однак рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, в задоволенні позову в справі №922/1932/24 відмовлено.
Лише 22.11.2024 до позивача надійшли грошові кошти від відповідача на виконання вимог рішення зі сплати штрафу в розмірі 68000,00 грн.
Враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем штрафу, позивачем нараховано за період прострочення пеню, відповідно до приписів ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в сумі 68000,00 грн.
Як зазначив позивач, нарахування пені зупинялось: з 18.06.2024 по 05.08.2024 (включно) - з дня відкриття провадження по день прийняття рішення судом першої інстанції в справі №922/1932/24; з 23.09.2024 по 15.10.2024 (включно) - з дня відкриття провадження по день прийняття рішення судом апеляційної інстанції в справі №922/1932/24.
Ухвалою суду від 19.03.2025 відкрито провадження у справі №902/283/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання на 22.04.2025.
09.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 09.04.2025 (а.с.69-71), в якому відповідач проти позову заперечив та зазначив про неправильне визначення позивачем строку сплати штрафу, який, на його думку:
- розпочався 13.08.2024 (з дня складення повного тексту рішення суду першої інстанції у справі №922/1932/24) та закінчився 18.09.2024 (день подання апеляційної скарги відповідачем у справі №922/1932/24);
- розпочався 21.10.2024 (з дня складення повного тексту рішення суду апеляційної інстанції у справі №922/1932/24) та закінчився 21.11.2024 (день сплати штрафу відповідачем).
Також Мале колективне сільськогосподарське підприємство "Шляхбуд" вважає неправомірним включення позивачем до періоду нарахування пені проміжку в часі від дня подання до позивача заяви про розстрочення сплати штрафу (25.11.2024) по день отримання рішення за результатами розгляду такої заяви (15.11.2024).
За результатом судового засідання, 22.04.2025, судом постановлено ухвалу (що занесена до протоколу судового засідання) про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/283/25 до судового розгляду по суті на 03.06.2025.
На визначену судом дату, 03.06.2025, з'явились представники обох сторін.
Позивач просив позов задовольнити, а відповідач заперечив щодо позовних вимог.
Після судових дебатів судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення - 13.06.2025.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
09.04.2024 Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи №2/12-125-23 винесено рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №70/30-р/к (а.с.19-22).
Відповідно до резолютивної частини Рішення:
1) визнано, що Мале колективне сільськогосподарське підприємство "Шляхбуд" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.09.2022 №70-02/2-2106 у встановлений ним строк.
2) за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього Рішення, накладено на Мале колективне сільськогосподарське підприємство "Шляхбуд" штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.
У резолютивній частини Рішення зазначено, що штраф підлягає сплаті в двомісячний строк з дня одержання рішення про накладання штрафу.
За правилами ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом: в провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/1932/24 за позовом Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд" до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального управління Антимонопольного комітету України від 09.04.2024 №70/30-р/к.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, в задоволенні позову в справі №922/1932/24 відмовлено.
Судом першої інстанції в справі №922/1932/24 встановлено, що: "...відповідач направив лист щодо результатів розгляду справи №2/12-125-23 від 09.04.2024 та Рішення №70/30-р/к у справі №2/12-125-23, яким останній визнав позивача таким, що вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70-02/2-2106 від 13.09.2022 у встановлений ним строк та наклав штраф у розмірі 68.000,00 гривень, який позивач отримав 15.04.2024."
Як свідчить платіжна інструкція №9198 (а.с.18): 22.11.2024 відповідачем перераховано на користь позивача суму штрафу в повному обсязі - 68000,00 грн.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Відповідно до ст.3 цього Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993 основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Частиною 1 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993 визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Положеннями п.5 ч.1 ст.17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993 визначено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження, зокрема при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Відповідно до ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993 розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Положеннями ст.22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993 визначено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, банківську, нотаріальну таємницю, податкову, статистичну звітність незалежно від її місцезнаходження, що перебуває у їх володінні та/або користуванні або доступна їм, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Згідно з п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Положеннями ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Приписами норм ст.25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993 передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Як встановлено судом: рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального управління Антимонопольного комітету України від 09.04.2024 №70/30-р/к отримано відповідачем 15.04.2024.
Відповідно до ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
За результатами судового перегляду рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального управління Антимонопольного комітету України від 09.04.2024 №70/30-р/к не скасовано, а отже є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Частиною 2 ст. 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 визначено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.
Приймаючи до уваги, що накладений на відповідача штраф підлягав сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення (15.04.2024), відповідач повинен був сплатити штраф до 15.06.2024 включно, натомість відповідачем сплачено штраф 22.11.2024.
Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Надаючи оцінку твердженням сторін щодо періоду нарахування пені за несвоєчасну сплату штрафу, суд звертається до правового висновку, висвітленого в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №917/530/21, згідно з яким: у застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке:
- абзацами 3-5 ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу АМКУ про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду;
- отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Як слідує із судових рішень в справі №922/1932/24: провадження в суді першої інстанції відкрито - 05.06.2024, рішення суду першої інстанції ухвалено - 05.08.2024, провадження в суді апеляційної інстанції відкрито - 23.09.2024, постанова суду апеляційної інстанції винесена - 15.10.2022.
Суд враховує, що за правилами ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З огляду на Єдиний державний реєстр судових рішень: рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2024 проголошено за участю сторін, постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 - за участю представника позивача.
Отже, в розумінні ч.5 ст.240 ГПК України, рішення Господарського суду Харківської області ухвалено 05.08.2024, а постанова Східного апеляційного господарського суду - 15.10.2024.
Враховуючи наведене, беручи до уваги встановлені судом обставини, періоди нарахування пені за несвоєчасну сплату штрафу виглядають таким чином:
- з 06.08.2024 по 22.09.2024 - з дня, наступного за днем ухвалення рішення суду першої інстанції, по день, що передує дню відкриття провадження у суді апеляційної інстанції;
- з 16.10.2024 по 21.11.2024 - з дня, наступного за днем винесення постанови суду апеляційної інстанції, по день, що передує дню сплати штрафу.
Враховуючи наведене, розмір пені за заявлений період становить 86 700,00 грн. Враховуючи положення ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 щодо обмеження розміру неустойки, правомірним та обґрунтованим є вимога про стягнення пені в розмірі 68000,00 грн.
Доводи щодо неправомірності включення позивачем до періоду нарахування пені проміжку в часі від дня подання до позивача заяви про розстрочення сплати штрафу судом сприймаються критично, оскільки така підстава для зупинення нарахування пені не передбачена нормами Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України, в зв'язку із задоволенням позовних вимог судовий збір в розмірі 2422,40 грн покладається на відповідача.
Суд враховує, що в судовому засіданні, 03.06.2025, представником відповідача заявлено про призначення окремого судового засідання для вирішення питання про понесені судові витрати.
Відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
З огляду на зазначене клопотання представника відповідача суд вважає за доцільне призначити окреме судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов у справі №902/283/25 задовольнити.
2. Стягнути з Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд" (вул.Залізної дивізії, буд.34, смт Крижопіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24600; ідентифікаційний код: 03579348) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Майдан свободи, буд.5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35, м.Харків, Харківська обл., 61022; ідентифікаційний код 22630473б) 68000,00 грн пені та 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені судові витрати у справі №902/283/25 на 21 серпня 2025 року на 10 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, буд.29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2).
5. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
7. Повне рішення складено 23 червня 2025 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. ухвали:
1 - до справи;
2, 3, 4 - Східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адреси електронної пошти (khrv@amcu.gov.ua; katherineavdi2sud@gmail.com);
5 - Малому колективному сільськогосподарському підприємству "Шляхбуд" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС;
6, 7 - представнику Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд" ПанамаренкуД.М. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )