18 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/1327/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Ю.К. Синькова (в режимі відеоконференції);
відповідача - О.М. Дикань (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх.№1121Х/1-43) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.05.2025 (суддя В.С. Юрченко, ухвала підписана 06.05.2025) у справі №922/1327/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології», місто Запоріжжя,
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, місто Харків,
про визнання недійсним та скасування рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології», звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28 березня 2025 року за №70/58-р/к по справі № 4/01-99-24.
Від позивача через систему "Електронний Суд" надійшла заява про забезпечення позову (вх.№10749 від 01.05.2025) шляхом зупинення дії рішення Східного міжобласного територіального відділення АМКУ за №70/58-р/к від 28 березня 2025 року до вирішення справи по суті, зобов'язання АМКУ виключити дані про ТОВ “Нові теплотехнології» з Реєстру порушників на час розгляду справи, а також зобов'язання АМКУ повідомити уповноважені органи про зупинення дії рішення та утриматися від поширення інформації про вчинення ТОВ порушення до набрання чинності рішенням суду по суті.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2025 у справі №922/1327/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології» про забезпечення позову (за вх.№ 10749 від 01 травня 2025 року) задоволено частково.
Ухвалено зупинити дію рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/58-р/к від 28 березня 2025 року в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології», до вирішення справи по суті та ухвалено виключити дані про ТОВ “Нові теплотехнології» з Реєстру порушників на час розгляду справи. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
В обґрунтування ухвали господарський суд зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може позбавити позивача ефективності обраного способу захисту та унеможливити поновлення його прав та інтересів у разі прийняття рішення про задоволення позову у даній справі, що може мати наслідком понесення позивачем втрат від обмеження у здійсненні господарської діяльності, пов'язаної з можливістю участі в процедурах закупівлі на час розгляду справи, і такі втрати буде складно оцінити та компенсувати.
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з ухвалою Господарського суду Харківської області не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.05.2025 у справі №922/1327/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ “Нові теплотехнології» про забезпечення позову у справі № 922/1327/25 відмовити в повному обсязі; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології» на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України суму судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування скарги заявник наводить наступні доводи:
- у ч.4 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» йдеться про зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, тоді як внесення останнім даних до Зведених відомостей законодавчо не визначається як виконання (складова виконання) цього рішення, а, отже, не може бути й зупинене в процесі такого виконання;
- рішення органу Антимонопольного комітету України (поки його не скасовано чи не визнано недійсним у встановленому порядку) є обов'язковим до виконання (частина третя статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024);
- задоволення вимоги Товариства про зупинення дії Рішення № 70/58-р/к, фактично є частковим задоволенням позову, адже правомірність висновків Скаржника, викладених у спірному рішенні, стосовно вчинення Позивачем антиконкурентних узгоджених дій встановлюється за результатами розгляду судом даної справи по суті, а оскаржуване рішення до прийняття судового рішення є чинним;
- право суду зупинити дію оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України за заявою, поданою суду відповідно до частини п'ятої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024) не може розглядатися як підстава для забезпечення позову в порядку приписів статей 136, 137 ГПК України, оскільки відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, між тим за приписами частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
13.05.2025 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №922/1327/25 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, витребувано з суду першої інстанції матеріали даної справи, позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Призначено справу до розгляду на "18" червня 2025 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
29.05.2025 позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
В обґрунтування відзиву позивач наводить такі доводи:
- АМКУ було внесено позивача в Реєстр порушників, що відповідно до пункту четвертого частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» є беззаперечною підставою для відмов замовників процедур закупівель у прийнятті тендерних пропозицій товариства-позивача; актуальні на час розгляду справи Відомості з Реєстру порушників відносно позивача були представлені господарському суду при розгляді заяви про забезпечення позову; позивач як учасник публічних закупівель був дискваліфікований саме з причини прийняття відповідачем спірного рішення;
- оскаржуване Рішення АМКУ, до прийняття Господарським судом Харківської області ухвали від 06 травня 2025 про забезпечення позову, обмежувало право ТОВ «Нові теплотехнології» брати участь у державних закупівлях та повністю паралізувало діяльність компанії;
- позивачем доведено необхідність вжиття заходу забезпечення позову, його пов'язаність із предметом спору та ризик настання несприятливих наслідків, що в цілому негативно позначаться (у випадку його незастосування) на господарській діяльності критично важливого для України підприємства, що здійснює свою діяльність в сфері відновлення інфраструктури країни, зокрема медичних закладів;
- внесення відомостей до Реєстру порушників, яким користуються замовники публічних закупівель, щодо вчинення Товариством порушення перешкоджає йому в участі у публічних закупівлях, чим порушуються права Товариства, а невжиття заходів щодо зупинення виконання рішення напряму перешкоджає веденню його господарської діяльності, відтак, обраний захід забезпечення позову у вигляді виключення даних про ТОВ «Нові теплотехнології» з Реєстру порушників на час розгляду справи є адекватним та пов'язаним з предметом спору.
Від представника Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Дикань О.М. та від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології» адвоката Сінькової Ю.К. надійшли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалами суду від 13.06.2025 вказані клопотання було задоволено.
У судовому засіданні 18.06.2025 представники сторін підтримали викладену ними письмово правову позицію.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, зазначає про таке.
Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 28 березня 2025 року за №70/58-р/к по справі № 4/01-99-24, яким визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Нові технології» та фізичну особу - підприємця Дахлова А.І. винними у вчиненні порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених ДЕПАРТАМЕНТОМ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МАРІУПОЛЬСКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з використанням електронної системи закупівель “Prozorro» на закупівлю “код ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація: капітальний ремонт фасаду хірургічного корпусу КНП “Маріупольська міська лікарня № 1», за адресою: вул. Радіна М.В., 2, в м. Маріуполь, у відповідності з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013» (ідентифікатор закупівлі в системі “Prozorro» - UA-2020-10-20- 004103-а) та накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології», звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою у даній справі №922/1327/25 про визнання недійсним та скасування вищевказаного рішення відповідача.
Також позивач подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову (вх.№10749 від 01.05.2025) шляхом зупинення дії рішення Східного міжобласного територіального відділення АМКУ за №70/58-р/к від 28 березня 2025 року до вирішення справи по суті, зобов'язання АМКУ виключити дані про ТОВ “Нові теплотехнології» з Реєстру порушників на час розгляду справи, а також зобов'язання АМКУ повідомити уповноважені органи про зупинення дії рішення та утриматися від поширення інформації про вчинення ТОВ порушення до набрання чинності рішенням суду по суті.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначав, що з моменту прийняття оскаржуваного рішення він вважається таким, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів).
Позивач також вказував, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" унеможливлюється його подальша участь в публічних закупівлях, що є наслідком дії рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення. Неможливість брати участь в тендерних закупівлях, організованих державою як найбільшим замовником в Україні, призведе до значних втрат позивача у господарській діяльності, що не може бути поновлено чи захищено визнанням недійсним оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищенаведене та посилаючись на частину 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач просив зупинити дію рішення Східного міжобласного територіального відділення АМКУ за №70/58-р/к від 28 березня 2025 року до вирішення справи по суті, а також зобов'язати АМКУ виключити дані про ТОВ “НОВІ ТЕПЛОТЕХНОЛОГІЇ» з Реєстру порушників на час розгляду справи та зобов'язати АМКУ повідомити уповноважені органи про зупинення дії рішення та утриматися від поширення інформації про вчинення ТОВ порушення до набрання чинності рішенням суду по суті.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2025 у справі №922/1327/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології» про забезпечення позову (за вх.№10749 від 01 травня 2025 року) задоволено частково.
Ухвалено зупинити дію рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/58-р/к від 28 березня 2025 року в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові теплотехнології», до вирішення справи по суті та ухвалено виключити дані про ТОВ “НОВІ ТЕПЛОТЕХНОЛОГІЇ» з Реєстру порушників на час розгляду справи (з наведених вище підстав). В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини. Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
У рішенні Конституційного Суду України у справі №1-6/2011 від 16.06.2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення у справі «Кюблер проти Німеччини» від 13.01.2011 заява № 32715/06).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі №910/20007/20). Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд". Аналогічну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду від 11.03.2024 у справі № 904/4790/21 (904/4847/23).
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України.
Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог.
За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Предметом розгляду у справі №922/1327/25 є вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28 березня 2025 року за №70/58-р/к у справі № 4/01-99-24.
Як вбачається з норм чинного законодавства, якими врегульовано діяльність відповідача, рішення органів АМК України приймаються, зокрема, з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше (ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Разом з тим, відповідно до частини п'ятої вказаної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу АМК України.
Колегія суддів зазначає, що частина п'ята статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення органу АМК України може бути зупинена господарським судом за наявності достатніх підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення АМК прийнято на підставі пункту 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та стосується обставин спотворення (на думку АМК) заявником результатів торгів.
Колегія суддів враховує, що саме АМК є органом до повноважень якого належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Водночас дискреційні повноваження органу АМК не повинні використовуватися ним свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень.
Наразі на розгляді в суді першої інстанції перебуває справа №922/1327/25 за позовом ТОВ «Нові теплотехнології» про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28 березня 2025 року за №70/58-р/к по справі №4/01-99-24. Таким чином, правомірність відповідних дій органу Антимонопольного комітету перевіряється судом.
Інформація про ТОВ «Нові теплотехнології» щодо прийнятого Рішення АМКУ до моменту виконання оскаржуваної ухвали знаходилась в публічному доступі в Державному реєстрі суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (Реєстр порушників).
Згідно з Порядком ведення і доступу до Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, затвердженим Розпорядженням АМКУ 23.11.2023 № 17-рн, держателем Реєстру є Антимонопольний комітет України, публічними реєстраторами та створювачами реєстрової інформації в Реєстрі є працівники АМКУ. Відповідно до підпункту 4 пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) та пункту четвертого частини першої стаття 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник зобов'язаний відмовити в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію, якщо суб'єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Як вбачається з наданих позивачем доказів та не оспорюється апелянтом у скарзі, на момент прийняття спірного рішення АМКУ позивач був учасником публічних закупівель: «Капітальний ремонт будівель поліклінічного корпусу «літ. В» та рентгенологічного відділення «літ. Т» Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №3» Криворізької міської ради за адресою: вул. Пушкіна, 13К, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., Україна» (4 черга)», «Нове будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Давидів Брід, вулиця Центральна, №17 (коригування)» - однак був дискваліфікований саме з причини прийняття спірного рішення.
Отже, очевидними є обставини щодо впливу вказаного рішення органу адміністративної юрисдикції на ведення господарської діяльності позивача, оскільки внесення позивача до Реєстру порушників є підставою відмов замовників процедур закупівель у прийнятті тендерних пропозицій позивача.
Сам по собі факт порушення судом провадження у справі про визнання недійсним рішення антимонопольного органу про визнання вчинення суб'єктом господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції не зупиняє дію такого рішення антимонопольного органу на період (строк) його оскарження. З урахуванням чого, за відсутності обставин зупинення судом дії оскаржуваного рішення антимонопольного органу на період (строк) його оскарження, наявність обставин, визначених пунктом 4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", виключає підстави для в участі суб'єкта господарювання (учасника) у відповідній процедурі закупівлі - відповідні висновки наведено в постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/3646/22.
У поданій до суду першої інстанції заяві про забезпечення позову позивач зазначав, що ТОВ «Нові теплотехнології» спеціалізується на відновленні інфраструктури, зокрема об'єктів, пошкоджених війною, виконує критично важливі роботи з відновлення медичних закладів, що є пріоритетом у воєнний час. ТОВ «Нові теплотехнології», яке змушене було залишити місце своєї діяльності у м.Маріуполі Донецької області та налагоджувати роботу в інших областях, наразі продовжує працювати у м. Запоріжжі, м. Василькові, м. Херсоні та реалізовувати проектні та будівельно-монтажні роботи по об'єктам соціального значення з усунення аварій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України. Зокрема, на сьогодні «Нові теплотехнології» виконує ремонтні роботи по таким об'єктам: «Капітальний ремонт хірургічного корпусу КНП "Васильківська БЛІЛ" ВМР пошкодженого внаслідок військової агресії рф з впровадженням комплексної термомодернізації за адресою: м. Васильків, вул. Декабристів, 87» (за кодом ДК 021:2015-45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (Договір №06 KV06_05 від 23 липня 2024 року) та «Капітальний ремонт дитячого корпусу КНП «Васильківська БЛІЛ» ВМР пошкодженого внаслідок військової агресії рф з впровадженням комплексної термомодернізації за адресою: м. Васильків, вул. Декабристів, 87» (за кодом ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (Договір №09-KV06_06 від 19 серпня 2024 року) та забезпечує виконання будівельних робіт за кодами КВЕД-2010: 41.1, 41.2, 42.2, 42.9, 43.1, 43.2, 43.9, що спрямовані на відновлення вказаних об'єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації проти України за договорами, укладеними на строк до 31.12.2025 року. А також: «Нове будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Давидів Брід, вулиця Центральна, №17», «Капітальний ремонт будівлі Великоолександрівського закладу дошкільної освіти № 2 Великоолександрівської селищної ради, розташованого за адресою: вул. Братська, 12 смт Велика Олександрівка Бериславського району, Херсонської області», «Реконструкція системи теплопостачання КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради шляхом встановлення двох резервних твердопаливних модульних котелень потужністю 350 та 400 кВт по вул. Сєдова, 6 у м. Запоріжжя», «Капітальний ремонт підвального приміщення будівлі Запорізької гімназії №49 Запорізької міської ради, з метою використання як укриття закладу освіти, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Світла, 16а». Коригування. Відповідно до настанови з визначення вартості будівництва № 281 від 01.11.2021 (код ДК 021:2015 - 45200000-9 - Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва) та інші.
Отже, як обґрунтовано зазначає позивач, господарські договори із строками до 31.12.2025, буде неможливо реалізувати у випадку не виключення ТОВ «Нові теплотехнології» з реєстру порушників ЗУ «Про економічну конкуренцію», оскільки у відповідності до приписів ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт).
Відповідно, дія оспорюваного рішення відповідача призведе до порушення контрактів позивача із замовниками, включаючи державні установи, внаслідок чого завдасть шкоди не лише інтересам товариства, але й матиме негативні наслідки для територіальних громад та держави, оскільки, як було встановлено вище, позивач виконує критично важливі роботи з відновлення медичних закладів, що є пріоритетом у воєнний час з огляду на нагальну потребу у наданні медичної допомоги та реабілітації військових та цивільного населення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заявником доведено необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, їх пов'язаність із предметом спору та ризик настання несприятливих наслідків, що в цілому матимуть негативний вплив (у випадку не застосування забезпечення позову) не тільки безпосередньо на господарську діяльність позивача, який попри складні умови воєнного часу виконує роботи на об'єктах критичної інфраструктури, а й беззаперечно вплине на інтереси держави та відповідних територіальних громад щодо забезпечення умов для збереження життя та здоров'я, недоторканності і безпеки людини, що визнаються Конституцією України найвищою цінністю.
За таких обставин колегія суддів вважає, що наявні виключні підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення органу АМКУ відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі та не спростовано апелянтом, невжиття заходів забезпечення позову може позбавити позивача ефективності обраного способу захисту та унеможливити поновлення його прав та інтересів у разі прийняття рішення про задоволення позову у даній справі, що може мати наслідком понесення позивачем втрат від обмеження у здійсненні господарської діяльності пов'язаної з можливістю участі в процедурах закупівлі на час розгляду справи, і такі втрати буде складно оцінити та компенсувати.
Тобто фактично буде порушено право позивача на суд - у розумінні вищенаведених висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, оскільки без застосування відповідних заходів забезпечення позову в даному випадку існує ризик такої зміни обставин (зокрема, відмова замовників процедур закупівель у прийнятті тендерних пропозицій позивача та неможливість виконання вже укладених договорів), внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду.
Апелянт у скарзі зазначає, що у ч.4 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» йдеться про зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, тоді як внесення останнім даних до Зведених відомостей законодавчо не визначається як виконання (складова виконання) цього рішення, а, отже, не може бути й зупинене в процесі такого виконання, і водночас посилається на те, що приписами частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Колегія суддів вважає такі твердження суперечливими та зазначає, що вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову (зупинення дії рішення відповідача до вирішення справи по суті та виключення даних про позивача з Реєстру порушників на час розгляду справи) за змістом не є тотожними задоволенню вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28 березня 2025 року за №70/58-р/к по справі № 4/01-99-24, що є предметом позову в даній справі.
Колегія суддів також враховує, що зупинення дії рішення відповідача є тимчасовим заходом, який застосовується на період розгляду і вирішення судом спору щодо його законності, та діє до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
Будь-яких інших аргументів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого господарського суду, заявником не наведено.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.05.2025 у справі №922/1327/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23.06.2025.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін