Постанова від 04.06.2025 по справі 927/183/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2025 р. Справа№ 927/183/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Станіка С.Р.

За участю представників учасників справи:

від Київська міська прокуратура: Константинова І.В. - за посвідченням № 070127 від 01.03.2023;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації»: Сірий І.О. за ордером серії СВ №1095849 від 30.07.2024;

від Чернігівської обласної ради Кравченко Д.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 (суддя Фесюра М.В., повний текст рішення складено і підписано - 30.05.2024)

за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради

до 1) Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна Чернігівської обласної ради

про визнання недійсним договору оренди, зобов'язання повернути майно, визнати дії незаконними та зобов'язання припинити вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до відповідачів: Комунального підприємства Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації, в якому просить суд:

- визнати недійсним договір оренди окремого індивідуально-визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 19.02.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації»;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» повернути окреме індивідуально-визначене майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у кількості 130 одиниць, найменування, дата введення в експлуатацію та кількість якого наведено в акті приймання-передачі в оренду від 19.02.2021 за виключенням 17 об'єктів, найменування, дата введення в експлуатацію та кількість якого наведено в акті приймання-передачі з оренди майна до додаткової угоди № 2 від 19.05.2023, Чернігівській обласній раді;

- визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» щодо відтворення та використання творів «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ», їх переробки та адаптації, публічної демонстрації та розповсюдження незаконними та такими, що порушують авторські права Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» припинити вчинення дій, що порушують авторські права Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, щодо відтворення та використання творів «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ», їх переробки та адаптації, публічної демонстрації та розповсюдження.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 (повний текст складено 30.05.2024) відмовлено у задоволенні позову Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, про визнання недійсним договору оренди окремого індивідуального визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 19.02.2021, зобов'язання повернути майно, визнання дій незаконними та такими, що порушують авторські права та зобов'язання припинити вчинення дій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено із зазначених у позовній заяві підстав невідповідність оскаржуваного договору оренди індивідуально-визначеного майна від 19.02.2021 змісту правочину, суперечності його положень Господарському кодексу України, Цивільному кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також інтересам держави і суспільства та моральним засадам.

Крім того, судом першої інстанції зазначено про необґрунтованість позовної вимоги щодо повернення майна позивачу - Чернігівській обласній раді. При цьому суд виходив з того, що спірне майно на праві повного господарського відання належить КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, а рішення щодо припинення його права на це майно та повернення у розпорядження територіальної громади в особі обласної ради не приймалося.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, Чернігівська обласна прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляцінйої скарги зводяться до того, що оскаржуване судове рішення від 20.05.2024 підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст. ст. 3, 11, 13, 15, 16, 202, 203, 215, 236, 424, 426, 427, 625, 795 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 174, 207, 287 Господарського кодексу України, ст. 142 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 1, 10, 16, 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 15, 31, 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права» та порушенням норм процесуального права (ст. ст. 74 - 78, 80, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про недоведеність невідповідності оскаржуваного договору оренди індивідуально-визначеного майна від 19.02.2021 змісту правочину, суперечності його положень Господарському та Цивільному кодексам України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також інтересам держави і суспільства та моральним засадам;

- у порушення ст. 236 Господарського процесуального кодексу України Господарським судом Чернігівської області при винесенні рішення від 20.05.2024 безпідставно не взято до уваги обґрунтовані доводи прокурора щодо заздалегідь спланованої схеми поступового виведення майна Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради;

- судом першої інстанції у порушення ст. 287 Господарського кодексу України, ст. 236 Господарського процесуального України проігноровано невідповідність фактичної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» меті його створення;

- судом першої інстанції взагалі не взято до уваги доводи прокурора та позивача, а також надані до матеріалів позову документи стосовно фінансових показників діяльності комунального підприємства у період 2019 - 2023 років, не проаналізовано причинно-наслідковий зв'язок між фактичним усуненням підприємства від користування своїм рухомим та нерухомим майном із низькими показниками його роботи;

- судом першої інстанції у порушення ст.ст. 86, 236 Господарського процесуального кодексу України взагалі не надано оцінку доводам прокурора стосовно грубого порушення вимог Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про оренду державного та комунального майна» укладенням оскаржуваного договору оренди в частині послаблення економічних основ місцевого самоврядування;

- судом безпідставно проігноровано вимоги ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо заборони пов'язаності працівників комунального підприємства та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Чернігівське обласне БТІ» стосовно оренди комунального майна;

- у порушення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України Господарським судом Чернігівської області взято до уваги висновки суду у справі № 927/108/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» до Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради про визнання договору оренди майна від 19.02.2021 дійсним, як преюдиційні;

- судом у порушення ст. ст. 86, 236 Господарського процесуального кодексу України взагалі не взято до уваги докази порушення Товариством з «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» вимог чинного законодавства при використанні авторських прав комунального підприємства, не розглянуто вимогу прокурора щодо припинення відтворення та використання службових творів, їх переробки та адаптації, публічної демонстрації та розповсюдження;

- з грубим порушенням ст. ст. 80, 83 Господарського процесуального кодексу України судом надано оцінку копії авторського договору від 19.02.2021, долученого до матеріалів справи Товариством з обмежееною відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації»;

- не відповідають чинному законодавству висновки Господарського суду Чернігівської області щодо неналежного суб'єктного складу учасників справи за вимогою про припинення порушення авторських прав Комунального підприємства «Чернігівське МБТІ»;

- Господарським судом Чернігівської області при винесенні оскаржуваного рішення від 20.05.2024 безпідставно не взято до уваги наявність грубого порушення принципів справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивілького кодексу України);

- не відповідають чинному законодавству та сталій судовій практиці висновки Господарського суду Чернігівської області щодо суперечності позовної вимоги про повернення майна позивачу частині 2 статті 145 Господарського кодексу України.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

08.07.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Чернігівської обласної ради надійшло клопотання, в якому остання просила суд розглянути справу № 927/183/24 без участі позивача.

12.07.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останнє просить залишити апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 без змін.

17.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Чернігівської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі № 927/183/24.

19.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Управління комунального майна Чернігівської обласної ради надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 без їхньої участі.

01.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» надійшли додаткові пояснення у справі №927/183/24.

05.11.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Чернігівської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі № 927/183/24.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 справу № 927/183/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий, суддя-доповідач), ГаврилюкО.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 927/183/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24; призначено до розгляду апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24; повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 31.07.2024.

08.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/183/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 у справі № 927/183/24 продовжено строк розгляду справи № 927/183/24; відкладено розгляд за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі №927/183/24 на 18.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 927/183/24 розгляд апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 призначено на 02.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 927/183/24, серед іншого, продовжено строк розгляду справи № 927/183/24; відкладено розгляд за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 на 06.11.2024.

06.11.2024 від суддів Північного апеляційного господарського суду Суліма В.В., Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г. надійшла заява про самовідвід від розгляду справи № 927/183/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 927/183/24 заяву про самовідвід суддів Суліма В.В., Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М. від розгляду справи № 927/183/24 задоволено; матеріали справи № 927/183/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/747/24 від 11.11.2024 у зв'язку із задоволенням заяви суддів Північного апеляційного господарського суду Суліма В.В., Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М. про самовідвід, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/183/24.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.11.2024 апеляційну скаргу у справі № 927/183/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М. судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 927/183/24, зокрема, прийнято апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 року у справі № 927/183/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Доманська М.Л., Отрюх Б.В; здійснено розгляд апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 року у справі № 927/183/24 по суті спочатку; розгляд апеляційної скарги відбудеться 13.01.2025.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/877/24 від 26.11.2024 у зв'язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді Полякова Б.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/183/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 апеляційну скаргу у справі № 927/183/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 927/183/24, серед іншого, апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.; розгляд апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 призначено на 05.03.2025.

21.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Чернігівської обласної ради, Кравченка Дмитра Володимировича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 927/183/24, зокрема, задоволено заяву представника Чернігівської обласної ради, Кравченка Дмитра Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/739/25 від 04.03.2025 у зв'язку із перебуванням судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці та перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці 05.03.2025, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/183/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 апеляційну скаргу у справі № 927/183/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 927/183/24 апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 927/183/24 оголошено перерву у справі № 927/183/24 до 23.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 927/183/24 оголошено перерву у справі № 927/183/24 до 02.06.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 927/183/24 оголошено перерву у справі № 927/183/24 до 04.06.2025.

Явка представників учасників справи

04.06.2025 ' представники Київської міської прокуратури, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», .

Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради ', .

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

, , ? , ? ? ? ? ? Київської міської прокуратури, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», .

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 04.06.2025 прокурор та предствник Чернігівської обласної ради просили апеляційну скаргу прокуроар задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» в судовому засіданні 04.06.2025 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради створено 25.12.1996 у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради.

Засновником комунального підприємства є Чернігівська обласна рада. Відповідно до п.4.2 Статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і закріплено за підприємством на праві господарського відання.

Згідно з розділом 2 Статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» підприємство створено для здійснення господарської комерційної діяльності, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Основними напрямами діяльності підприємства є технічна інвентаризація нерухомого майна; зберігання, оновлення і поповнення технічної документації на об'єкти нерухомого майна; статистична розробка і облік даних інвентаризації об'єктів нерухомого майна; державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; проведення судових будівельно-технічних експертиз щодо дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій, відповідних документів, визначення порядку користування земельними ділянками та поділу нерухомості; виконання робіт по створенню і використанню банку даних по операціях з нерухомістю і земельними ділянками; проведенню оцінки майна та майнових прав; укладення договорів з фізичними та юридичними особами щодо надання консультаційних послуг з питань інвентаризації нерухомого майна; надання платних послуг населенню по видачі матеріалів довідкового характеру з використанням архівних даних тощо.

Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське БТІ» надає послуги відповідно до видів економічної діяльності згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: КВЕД 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); 82.19 фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність; 84.23 - діяльність у сфері юстиції та правосуддя; 55.20 - діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 68.31 - агентства нерухомості; 69.10 - діяльність у сфері права; 74.90 - інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Членами трудового колективу комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТI» Чернігівської обласної ради згідно з протоколом № 1 загальних зборів засновників (учасників) товариства від 10.12.2019 створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТI».

Метою створення товариства за п. 4.1 є оренда членами трудового колективу цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТI» Чернігівської обласної ради.

Види економічної діяльності товариства, серед яких: КВЕД 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 58.14 Видання журналів i періодичних видань; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.31 Агентства нерухомості; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезiї, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

21.01.2021 Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради оголошено аукціон з оренди індивідуально визначеного майна спільної власності громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у кількості 145 одиниць, у тому числі 2 транспортні засоби легкові автомобілі.

За результатами аукціону 19.02.2021 між Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське БТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» було укладено договір №1 про оренду окремого індивідуально-визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Відповідно до п. 4.1 договору об'єктом оренди є окреме індивідуальне визначене майно у кількості 147 одиниць, у тому числі 2 транспортні засоби - легкові автомобілі. Склад і вартість майна наведено в п.1.1 акту приймання- передачі в орендне користування майна до договору №1 від 19.02.2021.

За актом приймання-передачі в оренду майна від 19.02.2021 орендар прийняв окреме індивідуально визначене майно у кількості 147 одиниць з відповідним найменуванням, зокрема: гараж металевий, оргтехніка, програмне забезпечення, ліцензії, 2 автомобілі тощо.

Перелік індивідуально визначеного майна зазначено у п.1.1.1 Акту приймання-передачі в оренду майна, у кількості 145 одиниць, а також 2 одиниці транспортних засобів.

У подальшому, 19.05.2023 сторонами - Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» укладено додаткову угоду №2 до договору оренди індивідуально-визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. У зв'язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від частини орендованого майна 17 одиниць нематеріальних активів орендодавець/балансоутримувач та орендар дійшли згоди внести відповідні зміни до договору оренди окремого індивідуально-визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Актом приймання-передачі з оренди майна від 19.05.2023 орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації передав, а орендодавець/Балансоутримувач - Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, прийняв зі строкового платного користування окреме визначене майно у кількості 17 одиниць, згідно із зазначеним в акті переліком.

Об'єктом оренди залишилося майно у кількості 130 одиниць, у тому числі твір «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові, «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ».

За твердженням прокурора, на даний час штатна чисельність працівників Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» складає 5 осіб, а чисельність працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Чернігівське обласне БТІ» складає 16 осіб. Фінансові показники господарської діяльності Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» негативно впливають на розмір відрахувань, які останнє зобов'язане сплачувати щокварталу в кожному календарному році до обласного бюджету частину чистого прибутку в розмірі 15 % (п. 8.6 Статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське З ТІ»):

за 2020 - кількість замовлень 4232, збиток складає -214,9 тис грн, до бюджету сплачено 24 тис грн;

за 2021 - кількість замовлень 1175, збиток складає -91,4 тис грн, до бюджету сплачено 14 тис грн.;

за 2022 - кількість замовлень 718, чистий прибуток складає 49,8 тис грн, до бюджету сплачено 1 тис грн.

за 9 місяців 2023 - збиток складає -231 тис грн, до бюджету сплачено 11 тис грн.

Збитковість підприємства пов'язана, зокрема із зменшенням кількості виробничого персоналу; зменшенням кількості замовлень, неможливості повноцінно використовувати належне йому рухоме майно та майнові права на авторське право на службові твори внаслідок створення ТОВ «Трудовий обласного БТІ» та передачі в користування частини вхідного для роботи рухомого майна.

Наведені фінансові показники діяльності комунального підприємства узгоджуються із кількістю персоналу підприємства:

-станом на 01.01.2021 - 28 особи,

-станом на 01.01.2021 - 22 особи,

-станом на 31.12.2020 - 14 осіб;

-станом на 31.03.2021 - 10 осіб;

-станом на 01.01.2023 - 3 особи.

У свою чергу фінансові показники Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Чернігівське обласне БТІ»:

за 2020 - кількість замовлень 39, чистий прибуток складає 18,7 тис грн;

за 2021- кількість замовлень 945, чистий прибуток складає 247,2 тис грн

за 2022 - кількість замовлень 984, чистий прибуток складає 308,7 тис грн.

За інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» №583 від 26.10.2023, останнє за оренду частини рухомого майна за період з 2021 року комунальному підприємству сплачено 515,4 тис.грн. КП «Чернігівське міжміське БТІ» від своєї діяльності до обласного бюджету сплатило 106 тис.грн.

За твердженнями прокурора, чистий прибуток, який за 2020-2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» отримало на загальну суму 574,6 тис грн, фактично міг бути отриманий комунальним підприємством, якби воно працювало за можливості повноцінного використання свого майна та персоналу. З цієї суми обласний бюджет, відповідно, міг би отримати ще 86 тис грн (15 %).

За твердженнями прокурора, недобросовісні дії Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради в частині укладення свідомо невигідного для підприємства та територіальної громади оскаржуваного договору оренди частини рухомого майна від 19.02.2021, призвели до втрати можливості користуватися матеріальними активами та неможливості здійснювати свою діяльність, беззаперечно свідчать про умисел на доведення комунального підприємства до фінансової кризи, суттєвого зменшення фінансових надходжень до обласного бюджету.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» продовжує здійснювати господарську діяльність, використовуючи архів - базу даних, що є комунальною власністю територіальної громади області, що була створена в процесі діяльності комунального підприємства.

Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради 01.11.2012 отримало свідоцтво № 46209 про реєстрацію авторського права на службовий твір «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», а 02.11.2012 отримало свідоцтва № 46221 та № 46222 про реєстрацію авторського права на службовий твір «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ».

Договором оренди від 19.02.2021 комунальне підприємство передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» Збірку творів «Карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», Методику заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та Структуру бази даних архіву Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ», не майнові права на авторське право.

За твердженням прокурора, наведене свідчить про відсутність укладення між Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське БТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» відповідного договору, який надавав би можливість товариству користуватися майновими правами на авторські права комунального підприємства.

За п. 3.15 договору оренди рухомого майна від 19.02.2021 доступ орендодавця до майна забезпечується виключно для реалізації повноважень з контролю та його використанням, а згідно з п. 14 змінюваних умов договору оренди від 19.02.2021 на вимогу комунального підприємства безоплатно надається виключно як формація щодо власників нерухомого майна, що міститься в архівних документах.

На думку прокурора, з 19.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ», не маючи жодних майнових прав на авторські права, незаконно здійснює використання службових творів «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ». Використання творів без дозволу комунального підприємства позбавило його можливості отримати дохід у вигляді плати за надання такого дозволу. У результаті безпідставного використання творів Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» на підставі спірного договору оренди рухомого майна від 19.02.2021 комунальне підприємство фактично усунуто від права розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, отримувати прибутки, належно функціонувати тощо.

За наслідками розгляду вищевказаної позовної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Щодо наявності підстав для здійснення прокурором захисту інтересів держави у даній справі, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Отже прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4 та 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даній справі заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради з позовними вимогами до відповідачів, мотивуючи своє звернення саме порушенням інтересів держави (незаконною передачею у користування рухомого майна комунальної власності).

Листом від 24.01.2022 № 649вих22 Чернігівська окружна прокуратура звернулася до Чернігівської обласної ради та просила поінформувати про заходи, які вживалися чи будуть вживатися Чернігівською обласною радою, яка виконує функції з управління та розпорядження майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, щодо визнання недійним договору № 255 від 22.07.2019, укладеного між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та ТОВ Трудовий колектив Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації.

Чернігівська обласна рада у листі від 13.11.2023 № 04-836 та в листі №01-05/950 від 12.12.2023 повідомила Чернігівську обласну прокуратуру про те, що з позовом до суду не зверталася та не заперечує проти вжиття заходів для захисту інтересів територіальної громади шляхом звернення Чернігівської обласної прокуратури із позовом до суду про визнання недійсним договору оренди рухомого майна від 19.02.2021.

Чернігівська обласна прокуратура у повідомленні №15/3/2-183вих24 від 16.02.2024 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомила Чернігівську обласну раду про рішення про звернення до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради, ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», з а участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про визнання недійсним договору оренди, повернення майна, зобов'язання припинити вчинення дій.

Відповідно до ст. 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що воля територіальної громади може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Європейський суд з прав людини у п.54 рішення від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України» категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

За вказаних обставин, враховуючи предмет та підстави позову, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 Господарського процесуального кодексу України обґрунтував та підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

З даним позовом до суду прокурор звернувся в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради.

Згідно зі ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності здійснює безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За змістом ст. 2. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громад - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під. відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Статтею 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» державну політику державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває у комунальній власності.

Згідно з ч.3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» контроль за використанням нерухомого та рухомого майна покладається на балансоутримувачів.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з ч. 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Аналіз наведеного вище дає підстави для висновку, що волевиявлення територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дішла до висновку про те, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні із цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII (далі в редакції Закону № 2269-XII, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності (частина 2 статті 2 Закону № 2269-XII).

Об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (абзац 3 частини 1 статті 4 Закону № 2269-XII).

Згідно абзацу 3 статті 5 Закону № 2269-XII орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства (абзац 1 частини 1 статті 6 Закону № 2269-XII).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не Передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, те таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 78 Господарського кодексу України визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради створене в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради.

У розділі 3, п.3.1 статуту КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради визначено, що Підприємство є юридичною особою, самостійним суб'єктом господарювання. Права і обов'язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

Підприємство є унітарним комунальним комерційним Підприємством і здійснює свою діяльність на підставі та відповідно до вимог законодавства, рішень Засновника, Органу управління та цього Статуту (п. 2.2. статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради).

Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна, згідно з законодавством. Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями Засновника і Органу управління, а останні не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства (п. 3.4. статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради).

Підприємство має право, в порядку, встановленому законодавством, укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах (п. 3.5. статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради).

Відповідно до п. 4.2. Статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради) майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і закріплено за підприємством на праві господарського відання.

Відповідно до п. 4.4 Статуту Комунального підприємства «Чернігівського міжміського БТІ» передача майна підприємства (закріплено за ним на праві господарського відання) в оренду, а також використання коштів від оренди майна здійснюється в порядку, визначному законодавством та рішеннями засновника - Чернігівської обласної ради.

Згідно з розділом 2 Статуту Комунального підприємства «Чернігівське мiжмiське БТI» підприємство створено для здiйснення господарської комерцiйної дiяльностi, яке створене з метою досягнення економiчних i соціальних результатiв та одержання прибутку.

Основними напрямами дiяльностi пiдприємства є технічна iнвентаризацiя нерухомого майна; зберiгання, оновлення i поповнення технiчної документацiї на об'єкти нерухомого майна; статистична розробка i облiк даних iнвентаризацiх об'єктiв нерухомого майна; державна реєстрацiя речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; проведення судових будівельно-технiчних експертиз щодо дослiдження об'єктiв нерухомостi, будiвельних матерiалiв, конструкцiй, вiдповiдних документiв, визначення порядку користування земельними ділянками та поділу нерухомостi; виконання робiт по створенню i використанню банку даних по операцiям з нерухомiстю i земельними дiлянками; проведення оцінки майна та майнових прав; укладення договорiв з фiзичними та юридичними особами щодо надання консультацiйних послуг з питань iнвентаризації нерухомого майна; надання платних послуг населенню по видачi матерiалiв довiдкового характеру з використанням архівних даних тощо.

Комунальне підприємство «Чернiгiвське мiжмiське БТI» надає послуги вiдповiдно до видiв економiчної дiяльностi згiдно Єдиного державного реєстру юридичних oci6, фiзичних ociб-пiдприємцiв та громадських формувань, а саме: КВЕД 71.12 - дiяльнiсть у сферi iнжинiрингу, геології та геодезiї, надання послуг технiчного консультування в цих сферах (основний); 82.19 - фотокопiювання, пiдготування документiв та iнша спецiалiзована допомiжна офiсна дiяльнiсть; 84.23 - дiяльнiсть у сферi юстицiї та правосуддя; 55.20 - дiяльнiсть засобiв розмiщування на перiод вiдпустки та iншого тимчасового проживання; 68.31 - агентства нерухомостi; 69.10 - дiяльнiсть у сферi права; 74.90 - iнша професiйна, наукова та технiчна дiяльнiсть.

Членами трудового колективу Комунального Підприємства «Чернігівське міжміське БТI» Чернігівської обласної ради згідно з протоколом № 1 загальних зборів засновників (учасників) товариства від 10.12.2019 створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТI».

Види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТI», серед іншого: КВЕД 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31. Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. 45.32. Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність. 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання. 58.14 Видання журналів i періодичних видань. 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна. 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.31 Агентства нерухомості; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезiї, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний) тощо.

Як встановлено судом, 19.02.2021 між сторонами - Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське БТI» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1.

Пункт 4.1 зазначеного договору передбачав передачу в оренду приватному підприємству строком на 15 років окреме індивідуальне визначене комунальне майно у кількості 147 одиниць, у тому числі, 2 транспортні засоби - легкові автомобілі.

Згідно з актом приймання-передаче від 19.02.2021 орендар прийняв окреме індивідуально визначене майно у кількості 147 одиниць з відповідним найменуванням, зокрема: гараж металевий, оргтехніка, програмне забезпечення, ліцензії, 2 автомобілі тощо. Сторони домовились у додатковій угоді № 2 від 19.05.2023 та за актом приймання-передачі від 19.05.2023 у зв'язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Чернігівське обласне БТI» вiд частини орендованого майна, 17 одиниць нематеріальних активів, зокрема програмне забезпечення, ліцензії - повернуто Комунальному Підприємству «Чернігівське міжміське БТI».

Об'єктом оренди залишилося окреме індивідуально визначене майно у кількості 130 одиниць, у тому числі, твір « 3бipкa творів «Карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», «Твiр практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТI» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТI».

За твердженням прокурора, внаслідок узгодженого укладення договорів оренди рухомого i нерухомого майна фактично Комунальне Підприємство «Чернігівське міжмiське БТI» Чернігівської області ради було позбавлено засобів для належного здійснення своєї господарської діяльності. Комунальне підприємство «Чернігівське міжмiське БТI» Чернігівської області ради було позбавлено трудового ресурсу працівників, яких було оформлено на роботу у Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Чернігівське МБТІ». Внаслідок чого, фінансово-економічний стан комунального підприємства, як суб'єкта господарської діяльності, на яке згідно статутних завдань покладений обов'язок здійснення господарської комерційної діяльності, з метою досягнення економічних i соціальних результатів та одержання прибутку, знаходиться у стані фінансового занепаду.

Згідно з розділом 2 Статуту Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради створено для здійснення господарської комерційної діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Одним із джерел формування майна комунального підприємства за п. 4.3 Статуту є доходи, отримані від реалізації продукції, послуг та інших видів господарської діяльності.

Згідно з п. 8.2 Статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток, який є власністю засновника - Чернігівської обласної ради.

Фінансовими показниками господарюючого суб'єкта є чистий дохід і чистий прибуток.

Підприємство за рахунок чистого доходу, що залишався у нього в розпорядженні, утворював спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття втрат, пов'язаних зі своєю діяльністю, зокрема фонд розвитку виробництва (65 % чистого прибутку), фонд споживання (30 % чистого прибутку), резервний фонд (5 % чистого прибутку).

Кошти фонду розвитку виробництва спрямовуються на придбання, створення, модернізацію, модифікацію, реконструкцію, дообладнання, капітальний ремонт необоротних активів, технічне переобладнання, розширення виробництва, освоєння нових технологій, будівництво і відновлення основних виробничих фондів тощо.

Кошти фонду споживання спрямовуються на виплату, зокрема матеріальних допомог та заохочень працівникам підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що чистий дохід Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» від реалізації послуг за 2019 склав 4 752 тис. грн. Із цих коштів на капітальні інвестиції спрямовано 58 тис. грн, придбання основних засобів 46 тис. грн, придбання малоцінних необоротних матеріальних активів 12 тис. грн.

Колегія суддів зазначає, що наведене свідчить про стабільний фінансовий стан комунального підприємства та його розвиток, розширення, покращення, модернізацію його матеріальної бази, що цілком відповідало його статутній діяльності. Підприємство працювало в напрямку пошуку нових видів діяльності, пошуку замовників для забезпечення стабільної, ефективної роботи.

Так, чистий дохід Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» за 2020 склав 3 389,9 тис. грн, за 2021 втричі менше - 1 160,2 тис. грн, за 2022 рік - 630,7 тис. грн.

При цьому, чистий дохід Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Чернігівське обласне БТІ» за 2020 склав 96 тис. грн, за 2021 (з 19.02.2021 діє оскаржуваний договір оренди) у 35 разів більше порівняно з минулим роком - 3 318,7 тис. грн, за 2022 - 3 219 тис. грн.

Чистий прибуток Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» становив: за 2019 118,9 тис. грн; за 2020 -214,9 тис. грн; за 2021 -91,4 тис. грн; за 2022 - 49,8 тис. грн, за 9 місяців 2023 - 231 тис. грн.

Кількість замовлень по комунальному підприємству склала за 2020 рік - 4232, за 2021- 1175 (у 4 рази менше), за 2022 - 718.

Кількість виробничого персоналу підприємства зменшувалася у такій послідовності: станом на 01.01.2019 - 28 осіб; станом на 01.01.2020 - 22 особи; станом на 31.12.2020 - 14 осіб; станом на 31.03.2021 - 10 осіб; станом на 01.01.2023 - 3 особи.

При цьому про прибутковість роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Чернігівське обласне БТІ» на базі орендованого майна комунального підприємства свідчить також кількість замовлень з технічної інвентаризації, яка суттєво зросла саме за показниками 2021. Так, кількість замовлень у 2019 склала 0, у 2020 - 39, у 2021 - 945, у 2022 - 984.

Чистий прибуток товариства становив: за 2020 - 18,7 тис. грн; за 2021 - 247,2 тис. грн (збільшено у 13 разів); за 2022 - 308,7 тис. грн.

Штатна чисельність працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Чернігівське обласне БТІ» складає 16 осіб.

Колегія суддів зазначає, що фактично на базі комунального підприємства з мотивів нібито його збитковості утворено приватне товариство, яке, використовуючи виключно засоби та майно комунального підприємства, здійснює свою господарську діяльність з отримання прибутку. Тобто, відбулося виведення комунального майна, у тому числі й даних інвентаризаційних справ, які були до цього в розпорядженні лише комунального підприємства, в користування приватній структурі для отримання нею прибутку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги покурора стосовно того, що судом першої інстанції не надано оцінку обставинам негативного впливу виконання орендних відносин між сторонами щодо реалізації умов договору, яка призвела до виведення з користування комунального підприємства його активів у спосіб не визначений законом.

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних та обласних рад.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За ч. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Так, Статутом Комунального підприємства «Чернігівське МБТІ» передбачено, що підприємство засноване на відокремленій частині майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і є комунальним унітарним комерційним підприємством (п. 3.2 Статуту).

Майно комунального підприємства закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до п. 4.4 Статуту Комунального підприємства «Чернігівського міжміського БТІ» передача майнапідприємства (закріплено за ним на праві господарського відання) в оренду, а також використання коштів від оренди майна здійснюється в порядку, визначному законодавством та рішеннями засновника - Чернігівської обласної ради.

Відповідно до п. 4.2 Статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і закріплено за підприємством на праві господарського відання.

Згідно з розділом 2 Статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» підприємство створено для здійснення господарської комерційної діяльності, яке створене з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За п. 7.1 Статуту начальник комунального підприємства має забезпечувати ефективне використання майна, закріпленого за підприємством, прибутковість роботи від основної діяльності та рентабельність його діяльності, забезпечує ефективне використання та дбайливе збереження майна, закріпленого за підприємством.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Відповідно до п. 4 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» основною метою оренди є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, посилення фінансової спроможності підприємств державної або комунальної власності.

Водночас укладення свідомо завідомо невигідного для підприємства та територіальної громади оскаржуваного договору оренди рухомого майна від 19.02.2021 призвело до втрати можливості користуватися матеріальними активами, неможливості здійснювати комунальним підприємством свою основну діяльність.

Укладення договору з порушенням норм ст. 142 Конституції України, ст. ст. 1, 10, 16, 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Статуту Комунального підприємства «Чернігівське МБТІ», чим фактично позбавлено орган місцевого самоврядування - Чернігівську обласну раду, що представляє спільні інтереси територіальних громад Чернігівської області доцільно та ефективно використовувати комунальне майно для задоволення потреб громади.

Крім того, відповідно до Положення про Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, затв. рішенням 3 сесії Чернігівської обласної ради від 12.02.2021, Управління є уповноваженим органом обласної ради, який відповідно до законодавства забезпечує реалізацію повноважень обласної ради по управлінню та розпорядженню майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, рішеннями обласної ради, своїм Положенням.

Відповідно до розділу 2 Положення про Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (далі - Положення) основними завданнями Управління є забезпечення ефективного управління та використання об'єктів комунальної власності області.

Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за використанням та збереженням закріпленого за комунальними підприємствами, закладами та іншими організаціями обласної ради майна комунальної власності області, подає пропозиції щодо напрямів його використання (п. 3.3 Положення).

Згідно з п. 3.5 Положення у порядку, визначеному законодавством, Управління надає дозволи підприємствам, закладам та іншим організаціям обласної ради на передачу майна комунальної власності області в оренду та погоджує договори оренди, здійснює функції органу управління комунальних підприємств (у томі числі і КП «Чернігівське МБТІ»).

Згідно з розділом 3 Положення Управління здійснює контроль за фінансово- господарською діяльністю комунальних підприємств, переданих до сфери його управління.

Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради було погоджено спірний договір від 19.02.2021 про оренду окремого індивідуально-визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, яким фактично підзвітне Управлінню комунальне підприємство було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність з метою отримання прибутку та досягнення економічних результатів. Отже уповноважений орган обласної ради не забезпечив ефективне управління та використання майна спільної власності області, порушивши норми Положення та Статуту підприємства.

При передачі майна, що закріплено за комунальними підприємствами, установами, закладами для здійснення ними статутної діяльності, Управління комунального майна обласної ради відповідно до свого Положення, перш за все, має перевірити економічну доцільність такої передачі, при цьому будь-яка передача комунального майна, що перебуває на балансах суб'єктів права комунальної власності не повинна порушувати здійснення ними основної господарської діяльності.

Крім того, правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності регулює Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути орендарями: працівники орендодавця щодо майна, яке надається в оренду такими орендодавцями; працівники уповноважених органів управління та балансоутримувачів - щодо майна, оренда якого погоджується такими уповноваженими органами управління або яке знаходиться на балансі таких балансоутримувачів.

Як вбачається з матеріалів справи, працівники орендодавця/балансоутримувача (Комунального товариства «Чернігівське МБТІ») та орендаря (Tовариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ») є одними і тими ж особами і були пов'язані трудовими відносинами як з орендодавцем, так і з орендарем.

Зокрема ОСОБА_1 станом на дату підписання нею оскаржуваного договору оренди працювала на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Чернігівське обласне БТІ», одночасно обіймаючи за сумісництвом посаду в комунальному підприємстві.

Показовим також є приклад зайняття з 17.12.2021 посади бухгалтера в комунальному підприємстві засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» Мучтою О.В., а в подальшому з 05.08.2021 також бухгалтератовариства.

Таким чином, під час дії оспорюваного договору грубо порушено норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо заборони пов'язаності працівників орендодавця та орендаря стосовно оренди комунального майна.

Стосовно того, що судом першої інстанції взято до уваги висновки у справі № 927/108/22 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» до Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради про визнання договору оренди майна від 19.02.2021 дійсним, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури, внесеної шляхом вступу у розгляд справи № 927/108/22, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» до Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради про визнання дійсним договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 19.02.2021 № 1, укладеного між позивачем та відповідачем.

Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою Чернігівської обласної ради закрито.

Предметом спору є визнання дійсним договору оренди окремого індивідуально індивідуально-визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області No 1 від 19.02.2021, з огляду на неправомірне ухилення відповідача від його нотаріального посвідчення.

Судами під час розгляду справи надавалася оцінка виключно дотриманню сторонами письмової форми договору та наявності, а також відповідності його істотних умов вимогам цивільного законодавства та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Верховним Судом в ухвалі від 11.05.2023 у справі № 927/108/22 вирішувалося виключно питання необхідності з'ясування при вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням правочинів, які підлягали нотаріальному посвідченню, дійсними (ст. ст. 219, 220 Цивільного кодексу України), чи підлягав відповідний правочин нотаріальному посвідченню, з яких причин його не було нотаріально посвідчено та чи втрачена можливість такого посвідчення, а також чи не суперечить зміст правочину вимогам закону, оскільки в такому разі позов не може бути задоволений.

Однак за результатами аналізу доводів касаційної скарги Чернігівської обласної ради підстав для її задоволення не встановлено.

Закриття касаційного провадження у справі також слугувало недоведення касатором підстав для оскарження судового рішення за п. 2 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України - через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. На противагу цим доводам обласної ради судом касаційної інстанції було наведено справу, у якій на стадії касаційного перегляду надавалася оцінка подібним правовідносинам.

Крім того, варто зазначити, що преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 у справ № 922/643/19).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (у тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19.12.2019 у справі No 916/1041/17).

Верховний Суд у справі № 140/6115/21 узагальнив правовий висновок, відповідно до якого преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: ці обставини встановлені судовим рішенням лише у господарській, цивільній або адміністративній справі; ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту); ці обставини містяться у мотивувальній частині рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора стосовно того, що висновки судів у справі № 927/108/22 не є преюдиційними для спору у справі № 927/183/24, який виник за позовом Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави про визнання недійсним договору оренди індивідуально-визначеного майна на підставі ст. ст. 3, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, зобов'язання повернути майно, визнання дій незаконними та такими, що порушують авторські права, зобов'язання припинити вчинення дій.

Щодо позової вимоги прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, яким може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

За приписами ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

З огляду на положення ст. ст. 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена однією зі сторін правочину або заінтересованою особою, права якої були порушені укладенням спірного правочину.

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 592/10359/15-ц, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №916/286/20.

Як зазначалося вище, внаслідок укладення та виконання умов договору оренди рухомого майна від 19.02.2021 порушуються інтереси територіальної громади в особі Чернігівської обласної ради, оскільки унаслідок його реалізації відбулося фактичне виведення комунального майна з користування Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, обласний бюджет внаслідок реалізації умов договору фактично не отримує очікуваних результатів, дія договору призводить до неліквідності одного з найважливіших для області комунальних підприємств, а також до недотримання принципу рівності сторін договору, учасником якого є комунальне підприємство.

Умови оспорюваного договору фактично спрямовані на задоволення лише потреб приватного товариства у веденні власної господарської діяльності за рахунок використання майна комунального підприємства. Тобто, по суті, Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради набагато менше зацікавлено у оспорюваному договорі, ніж Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», оскільки при поверненні всього майна комунального підприємства здатне самостійно вести прибуткову господарську діяльність, натомість товариство буде позбавлено значної частини прибутків через неможливість використання наявних у комунальному підприємстві інвентаризаційних справ.

Відтак, умови оспорюваного договору не забезпечують дотримання принципу паритету сторін договору. Більш того, територіальна громада фактично поступово втрачає повноцінно діюче прибуткове підприємство - Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради та можливість надання ним передбачених Статутом доступних послуг для населення через неможливість його фактичного функціонування.

Продовження виконання договору створює очевидну реальну загрозою втрати територіальною громадою області не лише комунального підприємства та комунального майна та, як наслідок, зменшення доходів обласного бюджету, а й призведе до поступового виведення у площину виключно приватних відносини з надання послуг населенню щодо технічної інвентаризації, що є складовими багатьох адміністративних послуг, пов'язаних з нерухомістю.

Якщо при укладенні договору однією з підстав зазначалася «наявність складної конкуренції» для комунального підприємства, то чинність оспорюваного договору за відсутності рішення суду про визнання договору оренди недійсним фактично призведе до припинення такої конкуренції внаслідок фактичного «поглинення» всіх ресурсів (трудових, матеріальних, інтелектуальних) комунального підприємства товариством «Трудовий колектив «Чернігівське обласне БТІ».

Отже, укладення згаданого правочину фактично є незаконним способом виведення спірного майна із комунальної власності та отримання товариством у непередбачений законом спосіб доступу до повного використання матеріальною базою територіальної громади, у тому числі безоплатно - авторським правом на службові твори.

Таким чином, колегія судів погоджується з доводами прокурора, що спірний договір № 1 про оренду окремого індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 19.02.2021 укладено Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське БТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» з порушенням ст. ст. 424, 426, 427, 625, 795 Цивільного кодексу України, ст. ст. 287 Господарського кодексу України, ст. 142 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 1, 10, 16, 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 15, 31, 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права», що є підставою для визнання його недійсним.

Щодо позовної вимоги прокурора про зобов'язання повернути окреме індивідуально-визначене майно, колегія суддів зазначає наступне.

Визначений у позові спосіб захисту щодо повернення предмету договору оренди від 19.02.2021 безпосередньо Чернігівській обласній раді як власнику цього майна є належним та обґрунтованим, оскільки спрямований на подальше законне використання майна з неухильним урахуванням інтересів територіальної громади області під контролем Чернігівської обласної ради. Повернення майна обласній раді сприятиме подальшому визначенню органом місцевого самоврядування із способом та уповноваженою особою щодо володіння, користування та розпорядження цими об'єктами права комунальної власності. Спірні правовідносини фактично пов'язані зі сферою наповнення обласного бюджету, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади області та держави в цілому.

Надання можливості приватному господарюючому суб'єкту отримувати значні прибутки внаслідок використання рухомого майна територіальної громади області, сприяння за рахунок комунального майна здійснювати підприємницьку діяльність, а також безпідставна передача майнових прав на службові твори підтверджує негативну тривалу діяльність комунального підприємства всупереч меті його створення - досягнення економічних та соціальних результатів, одержання прибутку та, в свою чергу, бездіяльність засновника - Чернігівської обласної ради.

У даному випадку має місце порушення прав власника майна - територіальної громади області в особі Чернігівської обласної ради, за захистом якого і звертається Чернігівська обласна прокуратура в інтересах держави в особі указаного органу місцевого самоврядування.

Отже, у даному випадку прокурор звернувся до суду не безпосередньо в інтересах органу місцевого самоврядування, а в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради, яка відповідно до покладених на нього повноважень реалізує повноваження у сфері оренди рухомого майна відповідної територіальної громади та виконує завдання контролю у сфері законності передачі такого майна в оренду та користування таким майном, а тому покликана захищати інтереси цієї територіальної громади, які порушено внаслідок укладеного між Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» оспорюваного договору оренди рухомого майна від 19.02.2021 та виступати позивачем у вказаній справі.

Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради є комунальним підприємством, яке сформувало за час свого існування архівну базу даних стосовно технічної інвентаризації майна по Чернігівській області, а тому незаконне використання такого майна безумовно порушує інтерес держави в особітериторіальної громади області.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що оскаржуваний договір оренди рухомого майна від 19.02.2021 суперечить положенням ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України, згідно з якими приздійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

У розумінні наведених вище норм оспорювати правочин може особа (заінтересована), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння.

Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц, Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 29.08.2019 у справі № 592/10359/15-ц, від 16.02.2021 у справі № 916/286/20.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 Цивільному кодексі України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 вказаної статті).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричинення цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема у постановах від 05.08.2018 у справі № 338/180/17 (п. 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п. 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 67), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (п. 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (п. 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (п. 9.1), від 21.06.2021 у справі № 334/3161/17 (п. 55), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п. 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (п. 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (п. 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (п. 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (п. 21).

Частиною 1 ст. 236 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення (частина 3 статті 207 Господарського кодексу України).

У разі визнання судом договору оренди майна недійсним, у орендаря виникає обов'язок повернути орендоване майно (ст. 795 ЦК України, п. 9.11 договору).

Вимога про повернення майна заявлена прокурором в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради, яка не є стороною оспорюваного правочину (схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 918/862/822), однак виконує подвійну функцію державного органу та власника майна, у зв'язку з чим є заінтересованою особою щодо спірних правовідносин.

Закріплення за комунальним підприємством спірного майна на праві оперативного управління не свідчить про набуття Комунальним підприємством «Чернігівське МБТІ» статусу титульного володільця. Норми чинного законодавства не передбачають жодних застережень щодо можливості навіть тимчасового закріплення об'єктів комунальної власності на праві оперативного управління за будь-якими іншими суб'єктами.

Володіння, як фактичний стан, слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні (Велика Палата Верховного Суду № 359/3373/16-ц від 23.11.2021).

У постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/4446/19 зазначено, що саме власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізувати та власний розсуд, тобто лише власник може визначати долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам.

За оскаржуваним договором оренди комунальне підприємство «Чернігівське МБТІ» передало його в оренду з порушенням вимог законодавства, у тому числі всупереч статутній меті свого створення, напрямам діяльності тощо, у зв'язку з цим позов спрямований на усунення власником таких порушень, які наявні на момент звернення з позовом.

Повернення у власність територіальної громади майна, незаконно відчуженого (шляхом надання в оренду) органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке відчуження відбувалося у передбачений чинним законодавством спосіб та сприяло досягненню максимального економічного ефекту від оренди об'єкта комунальної власності.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що окреме індивідуально-визначене майно підлягає поверненню до спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області, тобто до комунальної власності в особі Чернігівської обласної ради.

Стосовно доводів апеляційної скарги прокурора, а саме неврахування судом першої інстанції вимог Законів України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» та «Про оренду державного та комунального майна», колегія суддів зазначає наступне.

Звернення прокурора з указаним позовом до суду обумовлено укладенням між Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» договору оренди індивідуально-визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 1 від 19.02.2021, за яким у користування товариства на 15 років було передано все рухоме майно підприємства, зокрема, службові твори «Збірка творів «Карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ».

Отже фактично за договором оренди від 19.02.2021 передано архівну базу даних комунального підприємства.

Вказане підтверджується п. 14 змінюваних умов оспорюваного договору оренди від 19.02.2021, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» зобов'язується на вимогу комунального підприємства безоплатно надавати інформацію щодо власників нерухомого майна, що міститься в архівних документах.

Однак укладенням оскаржуваного правочину оренди рухомого майна комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» від 19.02.2021 грубо порушується право територіальної громади області на належне використання майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Конституційний суд України в рішенні від 01.07.1998 № 9-рп зазначив, що аналіз положень Конституції і законів України, інших нормативних актів свідчить, що органи місцевого самоврядування здійснюють права власника в межах, визначених Основним Законом України.

Статутом Комунального підприємства «Чернігівське МБТІ» передбачено, що підприємство засноване на відокремленій частині майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і є комунальним унітарним комерційним підприємством (п. 3.2 Статуту).

Згідно з розділом 2 Статуту Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТI» підприємство створено для здійснення господарської комерційної діяльності, яке створене з метою досягнення економічних i соціальних результатів та одержання прибутку.

Основними напрямами діяльності підприємства є технічна інвентаризація нерухомого майна; зберігання, оновлення i поповнення технічної документації на об'єкти нерухомого майна; статистична розробка i облік даних інвентаризації об'єктів нерухомого майна; державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; проведення судових будівельно-технічних експертиз щодо дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій, відповідних документів, визначення порядку користування земельними ділянками та поділу нерухомості; виконання робіт по створенню i використанню банку даних по операціям з нерухомістю i земельними ділянками; проведення оцінки майна та майнових прав; укладення договорів з фізичними та юридичними особами щодо надання консультаційних послуг з питань інвентаризації нерухомого майна; надання платних послуг населенню по видачі матеріалів довідкового характеру з використанням архівних даних тощо.

Діяльність всіх співробітників бюро строго регламентована і здійснюється з урахуванням чинних законів і правових актів.

Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське БТI» відіграє основну роль у питаннях, що стосуються різних дій з нерухомим майном. Документація, що видається ним, необхідна при реєстрації об'єктів нерухомості з неухильним дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постановки їх на облік або зміні власника тощо.

При винесенні оскаржуваного рішення від 20.05.2024 судом першої інстанції не взято до уваги посилання прокурора в позовній заяві на вимоги Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», за ст. 1 якого архівний документ, документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна.

За змістом ч. 6 ст. 8, ст. 31 вказаного Закону архівні документи, що нагромадилися за час діяльності органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій, а також документи, що передані архівним відділам міських рад іншими юридичними і фізичними особами без збереження за собою права власності, є власністю територіальних громад, зберігаються в архівних підрозділах та використовуються для службових, виробничих та інших цілей, а також для захисту прав і законних інтересів громадян.

Відповідно до ст. 35 цього Закону архівні установи можуть надавати за плату послуги з використання фізичними та юридичними особами відомостей, що містяться в архівних документах.

Надання архівних довідок, необхідних для забезпечення соціального захисту громадян, надання фізичним особам для користування в читальному залі архівної установи архівних документів, що належать державі, територіальним громадам, та архівних довідок судам, правоохоронним, органам державного фінансового контролю, а також юридичним і фізичним особам, які передали зазначені документи на зберігання, здійснюється безоплатно.

Фізично спірне орендоване рухоме майно - база інвентаризаційних справ - до сьогоднішнього часу не переміщувалася з приміщення Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради».

При цьому судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 20.05.2024 про відмову в задоволенні позову у порушення ст. 236 Господарського процесуального кодексу України не взято до уваги вимоги ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за якою не можуть бути об'єктами оренди об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема Національний архівний фонд, архіви (архівні установи), документи з них, архівні підрозділи, архівні відділи.

Варто зазначити, що до внесення з 01.01.2013 змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» функції з державної реєстрації права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводився реєстраторами бюро технічної інвентаризації згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затв. наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002 № 7/5.

Указані дані є частиною інвентаризаційних справ, які створювалися та зберігалися бюро технічної інвентаризації. Зокрема, за п. 1.7 Тимчасового положення державна реєстрація прав проводилася реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт.

На підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» створено новий реєстр - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, що наразі є єдиною інформаційною базою в Україні, яка містить відомості про права на нерухоме майно та їх обтяження. Даний Реєстр замінив та поєднав Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Реєстр прав власності на нерухоме майно, який раніше перебував у віданні БТІ.

Функцію державної реєстрації речових прав на нерухоме майно передано державним реєстраторам.

Водночас, при винесенні рішення від 20.05.2024 судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п. 1.8 Тимчасового положення Реєстр прав власності на нерухоме майно містить відомості про зареєстровані права, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва, правовстановлювальні документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва тощо.

При цьому складовими частинами Реєстру прав є електронна база даних, реєстраційні справи, журнали обліку заяв про державну реєстрацію прав та обліку заяв та запитів про надання інформації з Реєстру прав.

За п. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав.

Отже, в силу ст. ст. 1, 31 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є складовою частиною архівного фонду держави, яке апріорі не може бути об'єктом оренди.

У матеріалах справи наявні свідоцтва № 46209 від 01.11.2012 та № 46221, № 46222 від 02.11.2012 про реєстрацію авторського права Комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ'Чернігівської обласної ради на Збірку творів «Карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові» та твори практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради», «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ».

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, зареєстрованим Мінюстом України 10.07.2001 № 582/7573, затверджено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, яка визначає механізм проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб'єкти господарювання, і діє на всій території України.

З 15.01.2019 почала діяти нова редакція Інструкції (далі - Інструкція), затверджена наказом Мінрегіону No 186 від 26.07.2018 (втратила чинність 11.12.2023).

Основною метою її прийняття було підвищення якості здіи?снення технічної інвентаризації за рахунок створення прозорої конкуренції між суб'єктами господарювання. Реалізація положень Інструкції дозволила удосконалити порядок та методику проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, підвищити якість надання зазначених послуг, а також зменшити витрати часу власників таких об'єктів, пов'язані із здійсненням їх технічної інвентаризації.

Згідно нової Інструкції введено новий термін «зберігач», що визначає юридичну особу публічного права, яка здійснює зберігання інвентаризаційної справи за місцем розташування об'єкта нерухомого майна.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію, у тому числі комунальні підприємства, зберігають інвентаризаційні справи створені до 15.01.2019.

Отже Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради в силу дії нормативно-правового акту є юридичною особою, яка підпадає під дію Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи».

Більше того, згідно рішення 18 сесії Чернігівської обласної ради 8 скликання від 14.06.2019, у тому числі з метою належної реалізації положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», комунальному підприємству «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради було надано статус та визначено зберігачем інвентаризаційних справ об'єктів нерухомого майна на території Чернігівської області (указану інформацію розміщено на загальнодоступному сайті Чернігівської обласної ради https://chor.gov.ua/images/Razdely/Norm_docum/Proekty/7_sklykannia/TMP/Pro_nadannia_statusu_zberihachiv_inventaryzatsiinykh_sprav_obiektiv_nerukhomoho_maina.pdf

Іншого зберігача інвентаризаційних справ Чернігівська обласна рада у встановленому чинним законодавством порядку не визначала, відповідні повноваження не делегувала.

З огляду на викладене, Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське МБТІ» наразі є єдиною юридичною особою, якій делеговано повноваження щодо зберігання інвентаризаційних справ за місцем розташування об'єктів нерухомого майна.

Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна розділяє поняття інвентаризаційна справа та матеріали технічної інвентаризації.

Так, інвентаризаційна справа - сукупність матеріалів технічної інвентаризації, що характеризують об'єкт нерухомого майна і які є підставою для надання інформації про такий об'єкт. Інвентаризаційна справа має свій інвентаризаційний номер, який надає зберігач (п. 2 Інструкції).

Матеріали технічної інвентаризації (технічного паспорта) - документи, створені в результаті комплексу робіт з обмірювання об'єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об'єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) та обов'язковим внесенням відомостей про об'єкт нерухомого майна до Реєстру об'єктів нерухомого майна.

Згідно з пунктом 3 Положення про порядок зберігання матеріалів технічної інвентаризації, затвердженого наказом Держбуду України від 30.01.2002 № 18, інвентаризаційна справа на об'єкт розподіляється на три умовні групи документів.

До першої групи належать матеріали первинної інвентаризації, розміщені у такій послідовності: довідка про належність будинку, зведений акт вартості об'єктів; план земельної ділянки; план будинку; журнал внутрішніх обмірів; журнал площ будинку з вбудованими приміщеннями; журнал зовнішніх обмірів; журнал розрахунку площі присадибної ділянки; оцінювальний акт на будинок; оцінювальний акт на господарські будівлі та споруди; ескіз планів поверхів будинку; абрис земельної ділянки; акт польової і камеральної перевірки; заява (замовлення); інші документи.

До другої групи належать усі копії правовстановлювальних документів, зброшуровані у хронологічній послідовності.

До третьої групи - документи наступних інвентаризаційно-оціночних змін, розміщені у вказаній вище послідовності.

За приписами п. 11 розділу І Інструкції складовими частинами інвентаризаційної справи є: 1) опис інвентаризаційної справи; 2) матеріали технічної інвентаризації; 3) інші документи, що характеризують об'єкт нерухомості.

Пункт 12 Інструкції визначає, що складовими частинами матеріалів технічної інвентаризації є: 1) опис матеріалів технічної інвентаризації; 2) схема розташування будівель та споруд; 3) експлікація до схеми розташування будівель та споруд; 4) план будинку; 5) журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень будинку садибного типу, садового (дачного) будинку, гаража (машино-місця), громадського будинку, виробничого будинку, багатофункціонального будинку для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів); 6) журнал підрахунку площі будинку квартирного типу (гуртожитку); 7) журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень захисної споруди цивільного захисту; 8) журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень багатофункціональних будинків для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів); 9) журнал зовнішніх обмірів; 10) журнал розрахунку площі території; 11) оцінювальний акт про будинок (спрощений метод); 12) оцінювальний акт про будинок (загальний метод); 13) опис конструктивних елементів; 14) оцінювальний акт господарських будівель та споруд; 15) опис об'єкта незавершеного будівництва; 16) ескіз; 17) технічний опис; 18) технічний опис прибудов, надбудов та підвалів; 19) абрис території; 20) технічний опис господарських будівель (споруд); 21) акт польового та камерального контролю; 22) інші документи.

Таким чином, матеріали технічної інвентаризації входять до складу інвентаризаційної справи, яка є ширшим поняттям, та включає в себе й інші складові, зокрема, опис інвентаризаційної справи та інші документи, що характеризують об'єкт нерухомості, зокрема, копії паспортів фізичних осіб, копії реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, які містять конфіденційну інформацію.

Згідно з п. 1 розділу XI Інструкції внесення змін до інвентаризаційних справ проводиться зберігачем.

За п. 7 розділу XI Інструкції надання достовірної інформації з матеріалів технічної інвентаризації на запити фізичних та юридичних осіб проводяться безпосередньо працівниками зберігача.

Також, звертаючись до вимог ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» є обґрунтовані підстави вважати, що архівна база даних бюро технічної інвентаризації є базою персональних даних у розумінні цього Закону, оскільки представляє собою іменовану сукупність упорядкованих персональних даних юридичних та фізичних осіб. При цьому розпорядником персональних даних може бути фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.

З урахуванням ст. 21 Закону України «Про інформацію», п. 7 розділу XI Інструкції архівні інвентаризаційні матеріали на об'єкти нерухомого майна містять інформацію з обмеженим доступом. За ст.14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.

Водночас наведене вище, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», повністю виключає можливість використання архівних баз даних комунального підприємства «Чернігівське міжміське БТІ» іншими неуповноваженими у встановленому чинним законодавством порядку суб'єктами господарювання.

Крім того, рокурор в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції у порушення ст. ст. 86, 236 Господарського процесуального кодексу України взагалі не взято до уваги докази порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» вимог чинного законодавства при використанні авторських прав комунального підприємства, не розглянуто вимогу прокурора щодо припинення відтворення та використання службових творів, їх переробки та адаптації, публічної демонстрації та розповсюдження.

Стосовно вищевказаних доводів апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інтанції зазначає наступне.

Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради 01.11.2012 отримало свідоцтво № 46209 про реєстрацію авторського права на службовий твір «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», а 02.11.2012 отримало свідоцтва No 46221 та № 46222 про реєстрацію авторського права на службовий твір «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ».

Питання користування майновими правами автора регулюються нормами закону про інтелектуальну власність, а саме Цивільним кодексом України та Законом України «Про авторське право та суміжні права».

У частині першій статті 424 Цивільного кодексу України зазначено, що майновими правами інтелектуальної власності є, зокрема право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ст. 426 Цивільного кодексу України).

У ст. 427 Цивільного кодексу України встановлено, що умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.

За ст. 31 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права будь-якій іншій особі повністю чи частково.

Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.

Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

Договір про передачу майнових прав автора укладається у письмовій формі та повинен передбачати наступні істотні умови: предмет договору, способи використання твору, територія, на яку поширюються права, розмір і порядок виплати авторської винагороди, строк дії договору, а також інші умови, погоджені сторонами.

У договорі повинні бути узгоджені питання стосовно виду та характеру прав що за ним передаються, а також питання про те, відносно якого саме твору ці права діють.

Тобто необхідно деталізувати у договорі ознаки твору, що дають змогу його ідентифікувати. А також, чітко вказати, які права передаються - виключні або невиключні.

У тексті договору обов'язково необхідно визначити як перелік прав, що за ним надаються, так і способів використання твору, які згідно з договором, дозволяється здійснювати.

Умови договору, що погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними. Усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним (ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).

Відповідно до положень ст. 419 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

Прокурор зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» з посиланням на оскаржуваний договір оренди індивідуального рухомого майна від 19.02.2021 використовує архівну базу даних комунальної власності територіальної громади області, здійснюючи при цьому господарську діяльність усупереч меті створення.

В оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції зазначив, що на підставі п. 14 оскаржуваного договору оренди від 19.02.2021 комунальне підприємство передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» Збірку творів «Карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», Методику заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та Структуру бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ».

Колекгія суддів звертає увагу на те, що Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради за умовами договору від 19.02.2021 передало товариству не майнові права на авторське право, а фізичні предмети у користування.

Наведене свідчить про відсутність факту укладення між Комуналним підприємством «Чернігівське міжміське БТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» відповідного договору, який надавав би можливість товариству користуватися майновими правами на авторські права комунального підприємства.

Отже, з 19.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ», не маючи жодних майнових права на авторські права, незаконно здійснює використання службових творів «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ».

При цьому, порушення вимог ст. 426 Цивільного кодексу України в частині використання об'єктів інтелектуальної власності іншою особою без дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності підтверджено Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (інформація від 23.12.2021) за результатами позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Чернігівського міжміського БТІ» за період з 28.03.2018 по 30.09.2021.

За п. 3.15 договору оренди рухомого майна від 19.02.2021 доступ орендодавця до майна забезпечується виключно для реалізації повноважень з контролю та його використанням, а згідно з п. 14 змінюваних умов договору оренди від 19.02.2021 на вимогу комунального підприємства безоплатно надається виключно інформація щодо власників нерухомого майна, що міститься в архівних документах.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди майна. Він не встановлює правового режиму користування, розпорядження, в тому числі відчуження об'єкта інтелектуальної власності, тому такий договір не може бути підставою для виникнення, зміни або припинення майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності.

Оскаржуваним договором не визначено способів та умов використання об'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ», способів та умов використання об'єкта інтелектуальної власності, розміру і порядку виплати винагороди автору тощо. А тому такий договір не можна вважати авторським договором.

У зв'язку з викладеним вище, умови п. 14 договору оренди рухомого майна не корелюються з вимогами Закону України «Про авторське право та суміжні права» та тст. ст. 427 Цивільного кодексу України.

У даному випадку спір виник у зв'язку із самим фактом використання творів відповідачем без дозволу Комунального підприємства «Чернігівського міжміського БТІ». Використання творів без дозволу комунального підприємства позбавило його можливості отримати дохід у вигляді плати за надання такого дозволу. Разом з цим, у результаті безпідставного використання творів товариством «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» нібито на підставі оскаржуваного договору оренди рухомого майна від 19.02.2021 комунальне підприємство фактично усунуто від права розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, отримувати прибутки , належно функціонувати тощо.

Щодо наданого Товаристом з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського бюро технічної інвентаризації авторського договору від 19.02.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом указаного договору нібито є майнові права інтелектуальної власності на службові твори «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради», «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ», «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові».

У п. 1.2 указаного договору визначено строк його дії - 15 років.

Виплата авторської винагороди передбачена п. 2.1 договору, зокрема її розмір включено до розміру плати встановленого у договорі оренди окремого індивідуально-визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 19.02.2021, та передбачено її сплату у порядку та в строки, визначені вказаним договором.

Разом з цим, відсутність існування такого договору до розгляду справи № 927/183/24 Господарським судом Чернігівської області за позовом прокурора підтверджено інформацією Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 23.12.2021 за результатами позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради за період з 28.03.2018 по 30.09.2021 (оскаржуваний договір укладено19.02.2021 - у період, охоплений ревізією).

Контролюючим органом установлено факт використання об'єктів інтелектуальної власності (3 авторських права) іншою особою без дозволу Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради та порушення вимог ст. 426 Цивільного кодексу України в частині використання об'єктів інтелектуальної власності іншою особою без дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Також безпосередньо Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» за підписом директора О. Обушного листом від 26.10.2023 слідчому СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області К. Кретунок поінформовано, що об'єкти права інтелектуальної власності, що належать Комунальному підприємству «Чернігівське МБТІ», надано та використовуються товариством «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» відповідно до умов договору оренди окремого індивідуально-визначеного майна від 19.02.2021 № 1.

Таким чином, контролюючим органом не виявлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» та Комунальним підприємством «Чернігівське МБТІ» не спростовувався факт відсутності укладення між відповідачами договору використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Наведене підтверджує недобросовісність дій відповідачів щодо укладення свідомо невигідного для комунального підприємства та територіальної громади правочину, що призвело до втрати можливості користуватися матеріальними активами та неможливості здійснювати КП «Чернігівське МБТІ» свою основну діяльність, щодо доведення комунального підприємства до фінансової кризи, суттєвого зменшення фінансових надходжень до обласного бюджету.

Таким чином, з 19.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ», не маючи жодних майнових права на авторські права, незаконно здійснює використання службових творів «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об'єктів у м. Чернігові», «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ».

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Під час розгляду справи прокурором відповідно до ч. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України заявлено клопотання про виключення указаного договору з числа доказів через сумнів з приводу його достовірності. Прокурором належним чином підтверджено у порядку ст. ст. 76 - 78 Господарського процесуального кодексу України, що цей авторський договір у дійсності 19.02.2021 не укладався.

Виходячи з фактичних обставин справи, між сторонами здійснювалася оплата лише за використання майна за договором оренди від 19.02.2021, визначена за результатами аукціону. Використання ж службових творів товариством «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» здійснювалося безоплатно. Доказів оплати за авторським договором відповідачем не надано.

Таким чином, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено ст. ст. 91, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з огляду на ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України єдиним належним доказом достовірності наданої копії документа може бути лише дослідження оригіналу договору, зокрема за ініціативою суду. На цьому наголосив Верховний Суд при розгляді справи № 757/28231/13-ц.

Зокрема, Верховним Судом зазначено, що належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду.

Колегія суддів зазначає, що одним із фундаментальних засад цивільного права, крім іншого, є принципи справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

Загалом зміст цих принципів полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам ділового обороту. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; поєднанні норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав та інтересів інших осіб.

При цьому добросовісність є внутрішнім критерієм, тоді як справедливість і розумність - зовнішніми або об'єктивними, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями у цивільному праві.

Це означає, що, укладаючи угоду, сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм, добросовісністю щодо контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавати шкоди, унеможливити укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та не порушувати прав інших осіб) і дотримуватись зовнішніх критеріїв, справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки та у співмірності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. Тобто кожна сторона при виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої процесуальної поведінки, яка б виключала необ'єктивні (упереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.

Водночас оспорюваний договір оренди від 19.02.2021 цим критеріям не відповідає, оскільки внаслідок виконання його умов відбулася передача в користування майже всього рухомого майна комунального підприємства комерційній структурі, що призвело до порушення інтересів держави внаслідок фактичного припинення діяльності єдиного в області Комунального підприємства «Чернігівське МБТІ» Чернігівської обласної ради з функцією технічної інвентаризації нерухомого майна.

Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту (наведені правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Добросовісність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.

У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Здійснюючи право оренди, власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв'язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав.

Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності або користування та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними.

Частина 3 ст. 13 та ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав.

Недійсність договору як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що особа «використовувала право на зло» наявні негативні наслідки для інших осіб.

Умови оскаржуваного договору загалом суперечать вимогам законодавства України, не забезпечують дотримання принципу паритету сторін договору, за яким фактично обласний бюджет позбавився прибутків.

Внаслідок передачі рухомого майна приватній структурі саме воно отримувало всі фінансові вигоди від виконання функцій комунального БТІ, тобто відбулася дестабілізація функціонування комунального підприємства. Такий стан справ може в подальшому призвести до зупинення діяльності комунального підприємства взагалі, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» продовжує користуватися комунальним майном та отримувати значні прибутки.

Метою звернення прокурора з даним позовом до суду є припинення недобросовісних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Чернігівське обласне БТІ» при використанні майна територіальної громади області шляхом визнання договору оренди індивідуально- визначеного майна від 19.02.2021 недійсним. Умови оскаржуваного правочину включають необ'єктивні, несправедливі зобов'язання та наслідки для комунального підприємства.

У спірних правовідносинах наявні порушення інтересів держави в особі територіальної громади області, яка внаслідок реалізації умов договору фактично не отримує очікуваних результатів, дія договору призводить до неліквідності одного з найважливіших для області комунального підприємства, а також до недотримання принципу рівності сторін договору, учасником якого є комунальне підприємство.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог прокурора.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського поцесуального кодексу України).

Ч.1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, невірно встановив обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Чернігівської обласної прокуратури підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення позову прокурора повністю, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за подачу позовної заяви та за подачу апеляційної скарги розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 у справі № 927/183/24 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. Визнати недійсним договір оренди окремого індивідуально-визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 19.02.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» повернути окреме індивідуально-визначене майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Чернігівської області у кількості 130 одиниць, найменування, дата введення в експлуатацію та кількість якого наведено в акті приймання-передачі в оренду від 19.02.2021 за виключенням 17 об?єктів, найменування, дата введення в експлуатацію та кількість якого наведено в акті приймання-передачі з оренди майна до додаткової угоди № 2 від 19.05.2023, Чернігівській обласній раді;

Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» щодо відтворення та використання творів «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об?єктів у м. Чернігові», «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ», їх переробки та адаптації, публічної демонстрації та розповсюдження незаконними та такими, що порушують авторські права Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради та зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» припинити вчинення дій, що порушують авторські права Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, щодо відтворення та використання творів «Збірка творів «карти районів та схематичне розташування об?єктів у м. Чернігові», «Твір практичного характеру «Методика заповнення та зберігання бази архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ» Чернігівської обласної ради» та «Твір практичного характеру «Структура бази даних архіву КП «Чернігівське міжміське БТІ», їх переробки та адаптації, публічної демонстрації та розповсюдження.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 03358162, проспект Перемоги, 33, м. Чернігів, 14000) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) витрати по сплаті судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 6 753 (шість тисяч сімсот п?ятдесят три) грн 84 коп та за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 131 (десять тисяч сто тридцять одна) грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» (код ЄДРПОУ 43400802, проспект Перемоги, 33, м. Чернігів, 14017) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) витрати по сплаті судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 6 753 (шість тисяч сімсот п?ятдесят три) грн 84 коп та за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 131 (десять тисяч сто тридцять одна) грн.

6. Видачу наказів на виконання постанови у справі № 927/183/24 доручити Господарському суду Чернігівської області.

7. Справу № 927/183/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-297 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці з 11.06.2025 по 20.06.2025 повний тест постанови складено і підписано - 23.06.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді В.О. Пантелієнко

С.Р. Станік

Попередній документ

128306690

Наступний документ

128306692

Інформація про рішення:

№ рішення:	128306691
№ справи:	927/183/24
Дата рішення:	04.06.2025
Дата публікації:	25.06.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (18.09.2025)
Дата надходження:	15.07.2025
Предмет позову:	визнання недійсним договору оренди, зобов`язання повернути майно, визнати дії незаконними та зобов`язання припинити вчинення дій

Розклад засідань:

Минулі засідання (16)

25.03.2024 09:00	Господарський суд Чернігівської області
04.04.2024 09:00	Господарський суд Чернігівської області
04.04.2024 10:30	Господарський суд Чернігівської області
24.04.2024 09:00	Господарський суд Чернігівської області
14.05.2024 10:30	Господарський суд Чернігівської області
20.05.2024 11:00	Господарський суд Чернігівської області
31.07.2024 10:20	Північний апеляційний господарський суд
18.09.2024 11:10	Північний апеляційний господарський суд
02.10.2024 10:40	Північний апеляційний господарський суд
06.11.2024 10:40	Північний апеляційний господарський суд
13.01.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
05.03.2025 14:20	Північний апеляційний господарський суд
23.04.2025 13:30	Північний апеляційний господарський суд
02.06.2025 12:55	Північний апеляційний господарський суд
04.06.2025 12:30	Північний апеляційний господарський суд
18.09.2025 14:30	Касаційний господарський суд