ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
18 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2135/21
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Колоколова С.І.
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»: не з'явився;
від ПП «ЕОС ПРОФІ»: не з'явився;
від ОСОБА_1 : Войнаровська В.Е., за ордером, Родіонов О.Г. особисто;
від приватного виконавця: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником
від 14 березня 2025 року (повний текст складено 19.03.2025)
у справі № 916/2135/21
за позовом Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК»
до відповідачів:
1. Приватного підприємства “ЕОС ПРОФІ»;
2. ОСОБА_1
за участю: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича
про стягнення, -
суддя суду першої інстанції: Рога Н.В.,
місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 18.06.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/2135/21 від 07.10.2021 позовну заяву Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до Приватного підприємства “ЕОС ПРОФІ» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 301 906 грн 47 коп., заборгованості по відсоткам у розмірі 28 389 грн 03 коп. задоволено повністю.
Рішення суду набрало законної сили, у зв'язку із чим 02.11.2021 Господарським судом Одеської області видано наказ на примусове виконання вказаного рішення.
04.03.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №916/2135/21.
Обгрунтовуючи заяву, ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» зазначає наступне.
Наказ Господарського суду Одеської області від 02.11.2021р. у справі №916/2135/21 перебуває на виконанні у приватного виконавця Крецул Вадима Андрійовича в межах виконавчого провадження №68609497.
Як зазначає заявник, 24.07.2024 між АТ “Райффайзен Банк» та ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-72. Згідно з умовами цього договору, ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №011/83361/492243 (далі - Кредитний договір), укладеним 27 грудня 2018 року між АТ “Райффайзен Банк» та ПП “ЕОС ПРОФІ», а також за договором поруки №125430/83361/328351 від 26.12.2018, укладеним з Родіоновим О. Г.
У п. 2.1. Договору №114/2-72 передбачено, що на умовах, визначених цим договором, та відповідно до статей 512-519 Цивільного кодексу України, АТ “Райффайзен Банк» передає (відступає) ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права вимоги до Боржників, зазначених у відповідному Реєстрі боржників (Портфель заборгованості), а ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» приймає ці права.
Згідно з п. 2.2. договору, передача Прав вимоги, що зазначені у Попередньому реєстрі боржників (Додаток №1), набуває чинності після виконання ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язань за п. 3.2. договору та з моменту підписання сторонами остаточного Реєстру боржників, складеного за формою, наведеною у Додатку №2. Сторони погодилися підписати Реєстр боржників не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та Попереднього реєстру.
Відповідно до п. 2.3. Договору, після передачі портфеля заборгованості, ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» стає стороною у відповідних Кредитних договорах та договорах забезпечення замість АТ “Райффайзен Банк» і набуває всіх прав грошової вимоги, зокрема права вимагати належного виконання грошових та інших зобов'язань від Боржників і Поручителів.
Права вимоги переходять до нового кредитора у повному обсязі, безвідклично та без права зворотного відступлення.
Заявник посилається на Реєстр боржників №2 від 26.07.2024 до договору №114/2-72, згідно з яким ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ПП “ЕОС ПРОФІ» за Кредитним договором від 27.12.2018 на суму 125 858 грн 07 коп.
Також згідно з Переліком договорів поруки, укладених у простій письмовій формі до Договору №114/2-72, новий кредитор отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором поруки №125430/83361/328351 від 26.12.2018.
Крім того, заявник зазначає, що відповідно до п. 5.4. договору, після відступлення прав вимоги, якщо стосовно відповідної заборгованості триває судове або виконавче провадження, ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» самостійно, без участі АТ “Райффайзен Банк», готує та подає заяви до суду про заміну сторони з АТ “Райффайзен Банк» на себе, беручи на себе всі ризики, пов'язані з результатами розгляду таких заяв.
У п. 2.6. Договору вказано, що передача прав вимоги здійснюється без згоди Боржників або Поручителів.
Пункт 2.7. Договору визначає, що протягом 10 календарних днів після передачі прав вимоги АТ “Райффайзен Банк» направляє повідомлення про це Боржникам та Поручителям.
Заявник акцентує увагу на тому, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправки чи отримання боржником повідомлення про зміну кредитора. Якщо навіть відповідач не отримав такого повідомлення, це не перешкоджає належному виконанню зобов'язань перед попереднім кредитором, згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України.
У зв'язку з наведеним, зважаючи на факт набуття ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» статусу кредитора за Кредитним договором №011/83361/492243 від 27.12.2018 та Договором поруки №125430/83361/328351 від 26.12.2018, і керуючись статтями 512-517, 1082 Цивільного кодексу України, заявник просить суд здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні №68609497 з АТ “Райффайзен Банк» на ТОВ “ФК Європейська агенція з повернення боргів».
Ухвалою Господарського суду Одеської області 14.03.2025 у справі №916/2135/21 (суддя Рога Н.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» (вх.№2-293/25 від 04.03.2025р.) про заміну сторони виконавчого провадження у справі №916/2135/21 - задоволено. Замінено стягувача- Акціонерне Товариство “Райффайзен Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Одеської області 02.11.2021р. у справі №916/2135/21, щодо солідарного стягнення з Приватного підприємства “ЕОС ПРОФІ» та ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №011/83361/492243 від 27.12.2018р. та Договором поруки №1254030/83361/328351 від 26.12.2018р., а саме: заборгованості по кредиту у розмірі 301 906 грн 47 коп., заборгованості по відсоткам у розмірі 28 389 грн 03 коп., на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів».
Так, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується набуття ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» статусу Нового кредитора за Кредитним договором №011/83361/492243 від 27.12.2018 та договором поруки №1254030/83361/328351 від 26.12.2018.
Зокрема, суд зазначає, що відповідно до п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги, ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» було зобов'язане сплатити на користь АТ “Райффайзен Банк» грошові кошти в сумі 9 954 359 грн 21 коп. для набуття статусу Нового кредитора.
Згідно з платіжною інструкцією №372 від 24.07.2024 року, зазначене грошове зобов'язання було виконане ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів», і кошти в сумі 9 954 359 грн 21 коп. були перераховані на користь АТ “Райффайзен Банк».
Крім того, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача - ОСОБА_1 щодо відкладення судового засідання з урахуванням того, що по-перше, відповідно до положень ч.3 ст.334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. По-друге, зазначений лист відповідача не підписано КЕП, тому він не може бути врахований судом.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся 31.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2025 по справі №916/2135/21 про заміну сторони у виконавчому провадженні - скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів».
Скаржник зазначає, що неправомірною є відмова суду в задоволенні клопотання відповідача - 2 про відкладення судового засідання, яке було направлено на офіційну електронну адресу суду, лише з підстави відсутності кваліфікованого електронного підпису.
Разом з тим, скаржник просить апеляційний господарський суд долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме довідки про рух коштів на підтвердження погашення заборгованості.
Обґрунтовуючи вказане клопотання, скаржник зазначає, що відповідач-2 не подав вказані докази до суду першої інстанції з тих причини, що не мав можливості самостійно дійти до думки про перевірку рахунку ПП «ЕОС ПРОФІ», та надати докази у вигляді довідок про рух коштів для підтвердження погашення боргу, а договір про надання юридичної допомоги був укладений лише 24.03.2025.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 31.03.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів оскарження ухвали у справі №916/2135/21 до суду апеляційної інстанції.
03.04.2025 матеріали справи №916/2135/21 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2025 у справі №916/2135/21 залишено без руху; встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі та ордеру на надання правничої (правової) допомоги в якому буде зазначено назву органу, у якому надається правнича допомога - Південно-західний апеляційний господарський суд, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
13.05.2025 від апелянта до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та ордер на надання правничої допомоги, котрим зазначено назву органу, у якому надається правнича допомога - Південно-західний апеляційний господарський суд.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2025 у справі № 916/2135/21, розгляд справи призначено на 18.06.2025 об 11:30 год.
26.05.2025 від Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи без його представника.
02.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким ТОВ не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить відмовити у задоволенні клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи нових документів та залишити оскаржувану ухвалу без змін.
У відзиві ТОВ зазначає, що для належної подачі електронного клопотання до суду відповідач - 2 мав або надіслати документ через електронний кабінет у системі «Електронний суд», або надіслати його з будь-якої електронної адреси, підписавши КЕП.
Крім того, ТОВ вказує, що як вбачається з матеріалів справи, відповідач - 2 був поінформований про розгляд справи №916/2135/21 у Господарському суді Одеської області. Подані ним документи та пояснення не містять об'єктивних причин, що перешкоджали поданню доказів для обґрунтування заперечень проти заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
18.06.2025 у судове засідання з'явились Родіонов О.Г. (відповідач-2) особисто та його представник, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили останню задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.
Представники позивача, відповідача-1 та приватного виконавця у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні 18.06.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла наступних висновків.
Щодо клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи додаткових доказів колегія суддів зазначає наступне.
Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об'єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.
Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Вказані положення закріплені законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази.
Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного судового рішення та які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити.
Південно-західний апеляційний господарський суд, оцінивши доводи скаржника щодо прийняття додаткових доказів, дійшов висновку, що наведені скаржником причини неподання доказів до суду першої інстанції (не мав можливості самостійно дійти до думки про перевірку рахунку ПП «ЕОС ПРОФІ» та надати докази у вигляді довідок про рух коштів для підтвердження погашення боргу) не є тим винятковим випадком, який об'єктивно унеможливив своєчасне вчинення цієї процесуальної дії в суді першої інстанції, оскільки такі причини є суто суб'єктивними і свідчать виключно про власну недбалість апелянта у неподанні доказів до суду у встановлені процесуальним законом строки.
Стосовно доводів скаржника щодо неправомірної відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача - 2 про відкладення судового засідання апеляційна колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст.334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Частиною 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Частиною 8 ст. 6 ГПК України встановлено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За положеннями ч. 5 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч. 6 ст. 42 ГПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно ч. 8 ст. 42 ГПК України передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Пунктами 15, 44 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; підписувачем є фізична особа, яка створює електронний підпис.
За положеннями ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» створення електронного документа завершується накладенням електронного підпису. Електронний підпис використовується для ідентифікації автора електронного документа.
Відповідно до ст. З Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (за умови додержання встановлених вимог до підпису і сертифікатів).
Приймаючи до уваги вищевикладені положення законодавства, з урахуванням десятиденного строку для розгляду відповідної заяви, колегія суддів зазначає, що Господарський суд Одеської області обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи №916/2135/21 через відсутність кваліфікованого електронного підпису.
Щодо суті заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі №916/2135/22 колегія суддів зазначає наступне.
Правонаступництво - це перехід суб'єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб'єктивних прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого відбувається через набуття суб'єктивного права та/чи суб'єктивного обов'язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак, при цьому спостерігається зв'язок між набутими суб'єктивними правами і обов'язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.
Положення щодо процесуального правонаступництва закріплені у статті 52 ГПК України, відповідно до якої у разі, зокрема припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.
За приписами частини першої статті 334 ГПК України, які кореспондують статтю 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює таку сторону її правонаступником.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.06.2023 у справі № 925/1775/21.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ст.ст. 516-519 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Як свідчать матеріали справи, 24.07.2024 між АТ “Райффайзен Банк» (Первісний кредитор) та ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» (Новий кредитор), укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-72, відповідно до п.2.1. якого на умовах, встановлених цим Договором, та відповідно до ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі Боржників (Портфель заборгованості). Перелік Кредитних договорів, Боржників, розрахунок сум заборгованості Боржника на дату підписання Договору зазначені в Додатку 1 до Договору (Попередній реєстр Боржників), що є його невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 2.2. Договору відступлення права вимоги відступлення Новому кредитору зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору) прав вимоги відбувається за умови виконання Новим кредитором п.3.2. Договору та з моменту підписання сторонами реєстру(-ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до Договору. Сторони погодили, що реєстр(-и) Боржників підписується(-ються) Сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників.
Відповідно до п. 2.3. Договору відступлення права вимоги внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами.
Права вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення. Остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного Договору, визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в реєстрі Боржників.
Відповідно до з п. 3.1. Договору загальна вартість прав вимоги за Договором (ціна договору) становить 9 954 359 грн 21 коп.
Пунктом 3.2. Договору відступлення права вимоги визначено, що Новий Кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціни договору) шляхом безготівкового переказу, на рахунок Первісного кредитора протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладення цього Договору.
Згідно п. 5.1. Договору відступлення права вимоги не пізніше 180 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за Кредитними договорами та відступлення прав за Договорами забезпечення, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор зобов'язаний прийняти документацію, про що складається Акт приймання-передачі за формою згідно з Додатком №4 до Договору. Приймання-передача Документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за адресою Первісного кредитора м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 4а.
При передачі Первісним кредитором Новому кредитору копій Кредитних договорів/ Договорів забезпечення та/або додатків і змін до них, такі копії мають бути засвідчені Первісним кредитором відповідно до вимог п.5.26 Національного стандарту України “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2020), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020р. №144.
Сторони визнають належним і допустимим підтвердженням наявності у Первісного кредитора прав вимоги засвідчені Первісним кредитором копії Кредитних договорів/ Договорів забезпечення (разом з копіями усіх додатків, додаткових угод і додаткових договорів до них), які передаються Первісним кредитором Новому кредитору згідно цього Договору.
Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору (п. 7.1 Договору).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 від 26.07.2024до Договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024р. за вказаним Договором відступається право вимоги, зокрема, до Боржника - ПП “ЕОС ПРОФІ» на стягнення заборгованості за Кредитним договором №011/83361/492243 від 27.12.2018р. в сумі 125 858 грн 70 коп. без урахування пені.
Згідно з витягом з переліку договорів поруки, що укладені в простій письмовій формі за вказаним Договором відступається право вимоги, зокрема, до Поручителя - ОСОБА_1 на стягнення заборгованості за Договором поруки №1254030/83361/328351 від 26.12.2018.
Як свідчать матеріали справи, враховуючи положення п. 2.2. Договору відступлення права вимоги, ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» мало сплатити на користь АТ “Райффайзен Банк» грошові кошти у розмірі 9 954 359 грн 21 коп. для набуття прав Новим кредитором.
Згідно з платіжною інструкцією №372 від 24.07.2024 ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» сплатило на користь АТ “Райффайзен Банк» грошові кошти у розмірі 9 954 359 грн 21 коп.
Відтак, ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів» набуло прав Нового кредитора за Кредитним договором №011/83361/492243 від 27.12.2018 та Договором поруки №1254030/83361/328351 від 26.12.2018.
Доводи апелянта вищенаведеного не спростовують.
За таких обставин, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №916/2135/21.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Перевіривши застосування судом першої інстанції процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Одеської області від 14.03.2025 у справі №916/2135/21 є законною та обґрунтованою, ґрунтується на чинному законодавстві та винесена з додержанням вимог процесуального права, з дотриманням правових висновків, що викладені у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах, а відтак, підстав для її скасування немає.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи апелянта фактично свідчать про незгоду останнього з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній ухвалі, проте, по суті його не спростовують; ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними, що виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2025 у справі № 916/2135/21 - без змін.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2025 у справі №916/2135/21 залишити без змін.
Матеріали справи №916/2135/21 повернути до Господарського суду Одеської області.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 23.06.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Колоколов С.І.