ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
17 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/959/22
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Колоколова С.І.,
Філінюка І.Г.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.
за участю представників учасників судового процесу:
від прокуратури: Шафарчук О.В., за посвідченням;від Одеської міської ради: Явченко Д.В., у порядку самопредставництва;
від ПП «Люкс-КВ»: Савицька О.М., за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Люкс-КВ»
на ухвалу Господарського суду Одеської області про задоволення заяви Одеської міської ради про встановлення порядку виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №916/959/22
від 11 березня 2025 року (повний текст складено 17.03.2025)
у справі № 916/959/22
за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до відповідача: Приватного підприємства “Люкс-КВ»
про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення володіння правом приватної власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкту будівництва, -
суддя суду першої інстанції: Лічман Л.В.
місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 17.06.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі також - позивач, ОМР) до Приватного підприємства “Люкс-КВ» (далі також - відповідач, ПП “Люкс-КВ»), в якому (з урахуванням заяви прокурора про зміну предмету позову, яку було подано при новому розгляді даної справи після касаційного перегляду рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2022, залишеного постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі №916/959/22 без змін) просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області Медвідь Ганни Станіславівни від 23.12.2020 за індексним номером 55882232 про внесення змін Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 183598151 101);
- припинити володіння ПП “Люкс-КВ» правом приватної власності на нежитлові будівлі площею 448,4 кв. м за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 183598151101);
- зобов'язати ПП “Люкс-КВ» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 140,8 м2 за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. “Б» площею 197,5 м2.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 у справі №916/959/22 (новий розгляд за результатом винесення постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у даній справі) позов задоволено повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №916/959/22:
- апеляційну скаргу ПП ,,Люкс-КВ" задоволено частково;
- рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 у справі №916/959/22 скасовано частково;
- припинено володіння ПП ,,Люкс-КВ'' правом приватної власності на нежитлові будівлі площею 197,5 кв. м за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 183598151101);
- зобов'язано ПП ,,Люкс-КВ'' звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 140,8 кв. м за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. ,,Б'' площею 197,5 кв. м;
- у задоволенні інших позовних вимог прокурора - відмовлено.
22.04.2024 на виконання вищевказаної постанови Господарським судом Одеської області видано наказ №916/959/22 про зобов'язання ПП ,,Люкс-КВ'' звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 140,8 кв.м за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. ,,Б'' площею 197,5 кв.м.
31.05.2024 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Сульжиком Валерієм Вікторовичем (далі також - державний виконавець) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №75189188 для примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/959/22 про зобов'язання ПП ,,Люкс-КВ'' звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 140,8 кв.м за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. ,,Б'' площею 197,5 кв.м.
15.10.2024 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №75189188 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», зв'язку з невиконанням боржником рішення, яке не може бути виконано без його участі, попередньо, на підставі ст. 63 Закону України ,,Про виконавче провадження'', наклавши на боржника штраф та надіславши до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення шляхом невиконання судового рішення.
Як встановлено судом першої інстанції, матеріали даної справи свідчать, що в ході виконавчого провадження ПП ,,Люкс-КВ'' неодноразово повідомляло державного виконавця про відсутність кадрової, технічної та матеріальної можливості здійснити організацію звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва, посилаючись на введення воєнного стану та, як наслідок, зупинення підприємницької діяльності.
13.12.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла скарга Одеської міської ради (зареєстрована за вх. № 2-1898/24) на дії державного виконавця. Даною скаргою Одеська міська рада просила суд:
- визнати неправомірною дію старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжика Валерія Вікторовича, яка полягає у винесенні постанови від 15.10.2024 про закінчення виконавчого провадження №75189188;
- визнати неправомірною постанову від 15.10.2024 про закінчення виконавчого провадження №75189188, прийняту старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжиком Валерієм Вікторовичем при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/959/22, та скасувати її;
- зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відновити виконавче провадження №75189188.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.01.2025 у справі №916/959/22 (суддя Лічман Л.В.) у задоволенні клопотання Одеської міської ради про поновлення строку на подачу скарги на дії державного виконавця - відмовлено. Скаргу Одеської міської ради на дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжика Валерія Вікторовича, вчинені під час примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.04.2024, залишено без розгляду.
Вказана ухвала залишена в силі постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 у справі №916/959/22.
14.02.2025 Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою (за вх. № 2-895/25) про встановлення на підставі ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України порядку виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №916/959/22.
У вказаній заяві Одеська міська рада просила Господарський суд Одеської області встановити порядок виконання постанови суду апеляційної інстанції, відповідно до якого звільнення Приватним підприємством «Люкс-КВ» самовільно зайнятої земельної ділянки площею 140,8 кв.м за адресою: м. Одеса, просп. Небесної сотні (Маршала Жукова), 75/1, здійснити шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. «Б» площею 197,5 кв.м, силами і за рахунок Одеської міської ради.
Зазначена заява обґрунтована невиконанням відповідачем у добровільному порядку постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №916/959/22 після набрання законної сили та свідоме ухилення ПП «Люкс-КВ» від такого виконання на стадії примусового виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. Оскільки рішення суду станом на день подання цієї заяви залишається невиконаним, що є неприпустимим, Одеська міська рада зазначала, що наявні підстави для встановлення порядку виконання судового рішення у запропонованій редакції з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту та належного, реального виконання рішення суду.
Заяву Одеської міської ради підтримав прокурор, який зазначив, що знесення самочинно збудованої будівлі силами і за рахунок Одеської міської ради є єдиним дієвим механізмом захисту прав територіальної громади, тому звернення з відповідною заявою саме до Господарського суду Одеської області в порядку, передбаченому ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, ґрунтується на приписах чинного законодавства. Крім того, прокурором звернуто увагу на те, що пп.2.2.6 п.2.2 розд. 2 Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 №2775- VIII, надає Управлінню можливість виконувати рішення суду, ухвалені на користь Одеської міської ради, виступаючи замовником робіт щодо знесення самочинно збудованих об'єктів на земельних ділянках комунальної власності.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2025 у справі №916/959/22 (суддя Лічман Л.В.) заяву Одеської міської ради (вх. № 2-895/25 від 14.02.2025) про встановлення порядку виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 916/959/22 задоволено. Встановлено порядок виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №916/959/22, відповідно до якого звільнення Приватним підприємством ,,Люкс-КВ'' самовільно зайнятої земельної ділянки площею 140,8 кв.м за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні (Маршала Жукова), 75/1 здійснити шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. ,,Б'' площею 197,5 кв.м силами і за рахунок Одеської міської ради.
Господарський суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача, виходив з того, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду по цій справі набрала законної сили ще 20.03.2024, проте з боку ПП ,,Люкс-КВ'' не було вжито жодних дій щодо добровільного виконання рішення суду, що суперечить конституційному принципу обов'язковості судових рішень. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку Одеська міська рада не просить застосувати новий спосіб захисту порушеного права та/або змінити судове рішення по суті, а пропонує механізм, який забезпечить відновлення прав територіальної громади. За іншого розуміння ситуації, що склалась, виконання судового рішення буде поставлено в залежність від волевиявлення боржника, а, отже, може ніколи не відбутись.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство “Люкс-КВ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2024 у справі №916/959/22 та відмовити у задоволенні заяви Одеської міської ради про встановлення порядку виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №916/959/22.
В обґрунтування апеляційної скарги, ПП «Люкас-КВ» зазначило, що оскаржувана ухвала, зокрема, суперечить положенням ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, оскільки:
- оскаржуваною ухвалою від 11.03.2025 у даній справі суд першої інстанції змінив обраний позивачем спосіб захисту та, відповідно, змінив саме судове рішення;
- питання щодо зміни способу або порядку виконання постанови, яка прийнята судом апеляційної інстанції, має розглядатися судом апеляційної інстанції. З цього приводу апелянт звернувся до позиції, яка наведена у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі №916/3541/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства “Люкс-КВ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2025 у справі №916/959/22 та призначено її розгляд на 29.04.2025 о 15:30 год. Крім того, вказаною ухвалою прокурору та Одеській міській раді встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Однак, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді члена-колегії Колоколова С.І., судове засідання, призначене на 29.04.2025 у справі №916/959/22, не відбулось, про що складено відповідну довідку судового засідання.
Разом з тим, 14.04.2025 від Одеської міської ради до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої та вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу ПП «Люкс-КВ» залишити без задоволення.
Позиція Одеської міської ради полягає у тому, що відповідно до приписів ст. 338 Господарського процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, і згідно із вимогами ч. 1 ст. 331 вказаного Кодексу, заява подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, тобто у даному випадку таким судом є Господарський суд Одеської області. Таким чином, на думку, позивача, твердження апелянта про те, що за принципами господарсько-процесуального законодавства питання щодо зміни способу або порядку виконання судового рішення, яке прийнято судом апеляційної інстанції, має розглядатися судом апеляційної інстанції, є помилковим.
Також, Одеська міська рада заперечує проти доводів ПП «Люкс-КВ» про те, що встановлений в оскаржуваній ухвалі порядок виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у даній справі призводить до зміни судом обраного позивачем способу захисту та до зміни судового рішення.
Посилаючись на положення ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, позивач вказує, зокрема, що під встановленням порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання, щ в свою чергу, є процесуальною гарантією відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.06.2019 у справі №350/426/16-ц. Водночас, рішення суду у справі №916/959/22 станом на даний час залишається невиконаним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та виконавчого провадження, ПП «Люкс-КВ» свідомо уникає та не виконує судове рішення, яким його зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 140,8 кв.м за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні (Маршала Жукова), 75/1, шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. «Б» площею 197,5 кв.м. Отже, у даному випадку встановлення порядку виконання рішення про знесення самочинно збудованої будівлі силами і за рахунок саме Одеської міської ради є єдиним механізмом захисту порушеного права територіальної громади міста Одеси та не призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав та інтересів, оскільки фактично судом будуть вжиті лише нові заходи для реалізації прийнятої постанови та видозміниться зазначена у постанові сукупність дій для її виконання.
Цілком аналогічний по суті відзив надійшов також 14.04.2025 від керівника Київської окружної прокуратури м. Одеса.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 продовжено розгляд апеляційної скарги ПП “Люкс-КВ» на розумний строк та повідомлено учасників справи №916/959/22 про те, що судове засідання у даній справі відбудеться 20.05.2025 року о 14:00 год.
У зв'язку із оголошенням повітряної тривоги, 20.05.2025 судове засідання не відбулось, про що складено відповідну довідку судового засідання.
Разом з тим, ухвалою суду від 20.05.2025 учасників справи №916/959/22 повідомлено про призначення судового засідання у даній справі на 27.05.2025 о 15:45 год.
22.05.2025 від прокуратури до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 27.05.2025 задоволено заяву представника ПП «Люкс-КВ» про відкладення розгляду справи №916/959/22, внаслідок чого винесено відповідну ухвалу від 27.05.2025, якою відкладено розгляд даної справи на 17.06.2025 о 15:45 год.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Богацької Н.С., розпорядженням керівника апарату суду від 16.06.2025 №68 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/959/22.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 для розгляду справи №916/959/22 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Філінюка І.Г.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.06.2025 вказана колегія прийняла справу №916/959/22 до свого провадження.
В судовому засіданні 17.06.2025 представники учасників справи підтримали свої правові позиці та просили суд апеляційної інстанції: від прокуратури та ОМР - залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в силі, від ПП «Люкс-КВ» - задовольнити вимоги апеляційної скарги.
У судовому засіданні 17.06.2025 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Щодо доводів апелянта про те, що питання щодо зміни способу або порядку виконання постанови, яка прийнята судом апеляційної інстанції, має розглядатися судом апеляційної, а не першої інстанції.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Європейський суд з прав людини вказав, що фраза «установленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (Sokurenko and Strygun v. Ukraine, №29458/04, №29465/04, § 24, ЄСПЛ, від 20.07.2006 року).
У ст. 338 Господарського процесуального кодексу передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Частиною 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Заява про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду вирішується судом, який розглянув справу як суд першої інстанції (див. ухвали Верховного Суду від 21.12.2020 у справі №310/6279/17, від 29.03.2018 у справі №6-а-4/08). Розгляд заяви про встановлення способу та порядку виконання постанови відноситься саме до повноважень суду першої інстанції. Оскільки у зазначеній справі Верховний Суд переглядав ухвалені в ній судові рішення як суд касаційної інстанції, заява про встановлення способу виконання постанови не підлягає розгляду Верховним Судом, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції позаяк розгляд зазначеного питання імперативно віднесено законодавцем до компетенції суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (див. ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.072024 у справі №910/7987/22, від 01.11.2022 у справі №910/14341/18).
З огляду на вказане, апеляційна колегія зазначає, що вирішення питання про встановлення способу та порядку виконання постанови є реалізацією забезпечувальної функції судового контролю в процесі виконання судового рішення. Вирішення цього процесуального питання віднесено до повноважень суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, який суд ухвалив остаточне рішення у справі. Таким чином процесуальним законом визначена інстанційність розгляду судами зазначеного питання.
У цьому контексті колегія суддів акцентує увагу на тому, що Конституційний Суд України наголошував, що під принципом інстанційності слід розуміти таку організацію судової системи, яка забезпечує право на перегляд рішення суду нижчої інстанції судом вищої (див. рішення Конституційного Суду України щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції від 12 липня 2011 року № 9-рп/2011, пункт 3.2).
Отже, питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду не може розглядатись судом апеляційної інстанції, навіть якщо цей суд, скасувавши рішення суду першої інстанції, прийняв нове рішення про задоволення позову, яке підлягає виконанню. Суд апеляційної інстанції має компетенцію здійснювати апеляційний перегляд справи, і постанова суду апеляційної інстанції є результатом цього перегляду.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №552/1759/19.
У даному випадку справу №916/959/22 Південно-західний апеляційний господарський суд не розглядав як суд першої інстанції. Апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі, частково визнав доводи скарги обґрунтованими, частково скасував рішення суду першої інстанції, прийняв нове рішення та здійснив розподіл судових витрат за результатами апеляційного провадження. Отже, дана справа розглядалась Південно-західним апеляційним господарським судом як судом апеляційної інстанції.
Прийняття нового рішення у справі як судом апеляційної та касаційної інстанції не є тотожним поняттю "розгляду справи як судом першої інстанції".
У даній справі суд, який розглядав справу як суд першої інстанції є Господарський суд Одеської області.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
З огляду на викладене відсутні правові підстави для розгляду апеляційним господарським судом заяви про встановлення порядку виконання судового рішення у справі №916/959/22.
Щодо твердження апелянта про те, що оскаржуваною ухвалою від 11.03.2025 у даній справі суд першої інстанції змінив судове рішення.
Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Як зазначалось вище, положеннями ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачена, зокрема, можливість суду, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Судова колегія зазначає, що з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.
Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 в справі №904/1478/15.
Таким чином, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
У даному випадку прокурор звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ПП “Люкс-КВ» з вимогами, зокрема, про зобов'язання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 140,8 м2 за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. “Б» площею 197,5 м2.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 у справі №916/959/22 у скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в іншій редакції. Але саме вищезазначена частина рішення суду першої інстанції залишена без змін.
Проте, як свідчать матеріали виконавчого провадження, ПП «Люкс-КВ» свідомо уникає та не виконує судове рішення, яким його зобов'язано звільнити самовільно зайняту спірну земельну ділянку шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. «Б» площею 197,5 кв.м., посилаючись на те, що в останнього немає ні кадрової, ні технічної, ні матеріальної можливості здійснити організацію звідповідного вільнення земельної ділянки площею 140,8 кв.м за адресою: м. Одеса, просп. Небесної сотні (Маршала Жукова), 75/1.
Також, з огляду на матеріали даної справи вбачається, зокрема, що виконавче провадження з виконання судового наказу було відкрито 31.05.2024.
При цьому, досліджуючи позицію ПП “Люкс-КВ» щодо виконання останнім свого обов'язку, встановленого судовим рішенням у даній справі, апеляційна колегія враховує наступне.
10.06.2024 на адресу боржника державним виконавцем була направлена вимога за вих. №78007, якою ПП “Люкс-КВ» був попереджене про те, що 17.06.2024 о 16:00 год. відбудеться примусове виконання вимог виконавчого документу шляхом знесення самочинно збудованої будівлі під літ. «Б» площею 197,5 м2, яка знаходиться на самовільно зайнятої земельній ділянці площею 140,8 м2 за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні (Маршала Жукова), 75/1.
Відповідно до Акту державного виконавця від 17.06.2024 рішення суду не виконано, відповідна будівля не знесена.
18.06.2024 постановою у ВП №75189188 на ПП “Люкс-КВ» накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання рішення у справі №916/959/22.
22.07.2024 державний виконавець виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій, з урахування перебування виконавця у відпустці.
19.08.2024 державним виконавцем боржнику направлено вимогу за вих. №100590, якою ПП “Люкс-КВ» був попереджене про те, що 23.08.2024 о 12:00 год. відбудеться примусове виконання вимог виконавчого документу шляхом знесення самочинно збудованої будівлі під літ. «Б» площею 197,5 м2, яка знаходиться на самовільно зайнятої земельній ділянці площею 140,8 м2 за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні (Маршала Жукова), 75/1.
Згідно з Актом державного виконавця від 23.08.2024 рішення суду не виконано, відповідна будівля не знесена.
Постановою від 23.08.2024 у ВП №75189188 на ПП “Люкс-КВ» накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання рішення у справі №916/959/22.
15.10.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №75189188 із зазначенням, що вимоги виконавчого документу, а саме: листа №916/959/22 від 22.04.2024, виданого Господарським судом Одеської області, не виконано.
При цьому, вказана постанова прийнята на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», тобто - у зв'язку з невиконанням боржником рішення, яке не може бути виконано без його участі.
Водночас, 15.10.2024 з боку ДВС надіслано до органу досудового розслідування - Київського відділу поліції в м. Одеса ГУНП в Одеській області) повідомлення №127688 про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню).
Таким чином, внаслідок ухилення відповідача від встановлено судом обов'язку, рішення суду у справі №916/959/22 станом на даний час залишається невиконаним, що є неприпустимим.
У цьому контексті апеляційна колегія зауважує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії" , заява №59498/00; "Ясіуньєне проти Латвії", заява №41510/98, 06.03.2003 року).
У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008р. та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010р. Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.
Встановлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів (правові висновки Верховного Суду у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі №916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі №924/315/17).
Як вказано судом вище, за результатами розгляду спору, судом встановлено спосіб виконання судового рішення - шляхом знесення об'єкту.
Правовою підставою для зміни порядку виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання, у відповідності до визначеного способу захисту у резолютивній частині відповідного рішення.
Тому, з огляду на вищезазначене, апеляційна колегія вважає, що у даному випадку встановлення порядку виконання рішення шляхом знесення самочинно збудованої будівлі силами і за рахунок саме Одеської міської ради, а не ПП “Люкс-КВ», не є зміною способу захисту порушеного права або зміною судового рішення по суті, а є лише зміною механізму його виконання, який зможе забезпечить відновлення прав територіальної громади.
Та обставина, що саме ПП «Люкс-КВ» за судовим рішенням зобов'язане вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником в особі ПП «Люкс-КВ», воно не може бути виконано без його участі, оскільки, не зважаючи на те, що судове рішення хоч і зобов'язує саме боржника вчинити ці дії, однак такий обов'язок не є нерозривно пов'язаним з особою останнього у спірному випадку.
При цьому, судова колегія погоджується із позицією суду першої інстанції, який не прийняв до уваги твердження ПП ,»Люкс-КВ» про те, що воно не відмовляється від виконання свого обов'язку в межах ВП №75189188, оскільки боржник мав достатньо часу для знесення самочинного будівництва (постанова суду набрала законної сили ще 20.03.2024), проте необхідних дій не вчинив.
Водночас, судова колегія зазначає, що причини, які наводить ПП «Люкс-КВ» в якості підстав, що унеможливлюють виконання судового рішення, зокрема: відсутність фінансової та організаційної можливостей, свідчать про те, що виконання постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №916/959/22 може взагалі ніколи не відбутись, якщо виконання відповідного судового рішення буде поставлено в залежність від волевиявлення боржника.
Відтак, судова колегія вважає слушною позицію Одеської міської ради про те, що свідоме ухилення ПП «Люкс-КВ» від виконання судового рішення у даній справі не унеможливлює виконання цього рішення без його участі, шляхом вжиття відповідних заходів виконання спеціально уповноваженими на те органами, у тому числі, виконавчими органами Одеської міської ради, враховуючи обставини невиконання судового рішення у добровільному порядку з боку відповідача.
Апеляційний суд враховує твердження позивача про те, що згідно з Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 №2775-VIII, відповідне Управління від імені та в інтересах Одеської міської ради виступає замовником робіт щодо знесення самочинно збудованих об'єктів на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Одеси, відповідно до покладених на нього завдань, у тому числі - на виконання рішень суду, ухвалених на користь Одеської міської ради.
Отже, наявність таких повноважень в Управління підтверджує можливість фактичного виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №916/959/22 силами і за рахунок Одеської міської ради, що призведе відновлення прав територіальної громади.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи, є безпідставними та не спростовують висновку суду першої інстанції при постановлені ухвали від 11.03.2025 у справі № 916/959/22, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для її скасування або зміни.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, ухвала Господарського суду Одеської області від 11.03.2025 про встановлення порядку виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №916/959/22 залишається без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства “Люкс-КВ» - без задоволення.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за її подання покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Люкс-КВ» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2025 у справі №916/959/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складений та підписаний 23.06.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Колоколов С.І.
Суддя Філінюк І.Г.