Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/5350/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/422/25
23 червня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_2 від участі у розгляді справи №991/5350/25,
На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходиться апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2025.
23.06.2025 до початку розгляду апеляційної скарги по суті від ОСОБА_6 надійшла, направлена цього ж дня за допомогою системи «Електронний суд», заява про відвід судді-доповідача (головуючого) ОСОБА_2 з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, мотивована тим, що суддя, постановивши ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, порушив норми кримінального процесуального закону та обмежив її права, а тому є упередженим.
У ході вирішення питання про відвід колегія суддів виходить із того, що перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, наводиться у ч. 1 ст. 75 КПК. Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК).
Оскільки діюче законодавство не містить відкритого або ж закритого переліку обставин, які в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК можуть в тій чи іншій ситуації вважатися такими, що викликають сумнів у неупередженості судді, але будь-яке кримінальне провадження за своєю формою та змістом має відповідати загальним засадам, то при вирішенні заяви про відвід апеляційний суд застосовує принцип верховенства права (п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК).
У кримінальному провадженні саме з урахуванням практики Європейського суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ має застосовуватися принцип верховенства права (ч. 2 ст. 8 КПК).
Так, коли йдеться про «безсторонність», то зазвичай це означає відсутність упереджень…, існування яких може бути доведене у кілька способів. При цьому ухвалення суддею попередньо рішення щодо того самого звинувачення само по собі не є підставою для того, щоб говорити про упередженість суду (п. 37 рішення ЄСПЛ від 08.10.2020 у справі «Тесля проти України» / Teslya v. Ukraine, заява №52095/11).
Поруч із зазначеним, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями… У відповідності до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. п. 49, 50 рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» / Belukha v. Ukraine, заява №33949/02).
Надаючи оцінку доводам заяви про відвід, колегія суддів ураховує, що використаний сполучник «та» у п. 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» між словами «суб'єктивним та об'єктивним критеріями» свідчить, що для доведення упередженості необхідно встановити наявність обставин, які про неї свідчать, одночасно за об'єктивним та суб'єктивним критеріями. Із наведеного вбачається, що заява ОСОБА_6 про відвід судді-доповідача стосується її незгоди з його процесуальним рішенням - відмовою провести судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку, постановлення якого за приписами ч. 1 ст. 75 КПК не є такою обставиною, що виключає участь судді у кримінальному провадженні. Наведені ОСОБА_6 обставини самі по собі не викликають сумнівів у неупередженості судді-доповідача при вирішенні цієї справи та судом не встановлено існування між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 жодних відносин, які б були такими, що можуть свідчити про його небезсторонність при вирішенні даної справи. Тому, в ході розгляду відводу не встановлено одночасно за суб'єктивним та об'єктивним критеріями наявності підстав для відводу головуючого судді від розгляду цієї справи.
Оскільки ОСОБА_6 не довела існування обставин, які б були підставою для відводу судді-доповідача, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, колегія суддів вважає, що слід відмовити у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись ст. ст. 75, 81 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Заяву ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_2 від участі у розгляді справи №991/5350/25 залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4