Слідчий суддя суду у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/5350/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/422/25
23 червня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 червня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення,
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні її скарги на невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ відомостей про вчинення кримінальних правопорушень з мотивів відсутності (1) у заяві про злочин конкретних фактичних даних, які б свідчили про вчинення наведених у ній кримінальних правопорушень; (2) правової підстави для вчинення дій щодо початку досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки доводи ґрунтуються на незгоді заявниці з процедурою прийняття рішень суддею (а. с. 21, 23-25).
В апеляційній скарзі висловлено прохання поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити скаргу, зобов'язавши працівників Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про злочин від 02.06.2025 й надати належним чином оформлений у відповідності до ч. 5 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ витяг з ЄРДР. В апеляційній скарзі зазначається що: (1) виключно за наявності повного тексту ухвали суду першої інстанції можливо скласти і подати до суду апеляційної інстанції обґрунтовану та таку, що відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 396 КПК, апеляційну скаргу; (2) слідчий суддя під час розгляду скарги почав встановлювати обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, чого робити не мав права; (3) навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчили б про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, то такі відомості мали бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження (а. с. 30-35).
ОСОБА_6 та прокурор, будучи обізнаними про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибули, підстав для відкладення судового розгляду не встановлено.
Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
В апеляційній скарзі заявниця просить визнати поважною причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки через відсутність повного тексту оскаржуваного рішення вона була позбавлена можливості своєчасно подати належним чином аргументовану апеляційну скаргу.
У ході оцінки зазначеного доводу встановлено, що апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 06.06.2025 було надіслано 12.06.2025 за допомогою системи «Електронний суд» на адресу Вищого антикорупційного суду, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження на один день. Адже слідчий суддя постановив та оголосив резолютивну частину оскаржуваної ухвали 06.06.2025 за участі ОСОБА_6 (а. с. 19-21), тому перебіг строку на апеляційне оскарження відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 і ч. 5 ст. 115 КПК для заявниці розпочався з наступного дня (07.06.2025) та завершився 11.06.2025 (останній день на подачу). Однак, враховуючи ч. 1 ст. 117 КПК і позицію, висловлену в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 (справа №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18), а також те, що ОСОБА_6 оскаржує рішення, зокрема, в частині підстав відмови у задоволенні її скарги щодо невнесення відомостей про вчинення злочинів до ЄРДР, до проголошення й отримання повного тексту цієї ухвали 11.06.2024 (а. с. 26-27) заявниця дійсно не знала мотивів оскаржуваного рішення. Наведена причина є поважною, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 , то колегія суддів вважає їх безпідставними із огляду на наведене нижче.
За змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).
Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК зобов'язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Водночас, якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18. Й оцінюючи обставини, вказані в заяві / повідомленні, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення Кримінального кодексу України /далі - КК/, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Поруч із зазначеним, колегія суддів звертає увагу й на те, що із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи було скасовано, у зв'язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей, що містять ознаки кримінального правопорушення. Й відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких містяться відомості, згідно з якими певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Отже, при вирішенні справи за скаргою ОСОБА_6 слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
Застосовуючи наведений підхід до обставин цього судового провадження, колегія суддів ураховує таке:
(1) 02.06.2025 ОСОБА_6 направила на офіційну електронну пошту НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, під час розгляду заяви про відвід судді у справі №757/10194/24-к, а саме постановлення судового рішення за результатами розгляду заяви 19.05.2025, натомість зазначення у вступній частині даної ухвали дати «30 січня 2025 року», що є фактом виготовлення суддею судового рішення зворотною датою у часі шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, оскільки: (а) у вступній частині ухвали судді Печерського районного суду міста Києва, зазначено, що датою постановлення ухвали є 30.01.2025, хоча згідно з офіційними відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень /далі - ЄДРСР/ зазначається «Категорія справи № 757/10194/24-к: Окремі процесуальні питання: Заява про відвід судді. Надіслано судом: 19.05.2025. Зареєстровано: 19.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2025»; (б) відповідно до протоколу створення і перевірки кваліфікованого електронного підпису ухвали судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 слідує: «Підписувач 1 Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено Назва файлу підпису: 2606/1-2606-58ADF0B0-2F32-11F0-901A3AFBA6EA57BE.html.p7s Підписувач: ОСОБА_7 (НОМЕР_1) П.І.Б.: ОСОБА_7 Організація (установа): Код ЄДРПОУ: Час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для підпису від Надавача): 19.05.2025 13:17:55 Сертифікат виданий: КНЕДП ДПС Серійний номер: 3FAA9288358EC0030400000072C52F001819D700» (а. с. 1-4, 10-11);
(2) 04.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 02.06.2025 (а. с. 1-4);
(3) 06.06.2025 до суду надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що: (а) 02.06.2025 до НАБУ надійшла заява ОСОБА_6 , щодо можливих неправомірних дій судді Печерського районного суду м. Києва; (б) за результатом її розгляду встановлено відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, адже заявником не доведено достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення якого віднесено до підслідності НАБУ, про що було повідомлено заявницю (а. с. 10-11, 16-17).
Із наведеного вбачається, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_6 , вказують про її незгоду з порядком прийняття рішення суддею Печерського районного суду міста Києва, зокрема з датою його прийняття. Однак зазначене не вказує про наявність об'єктивних даних, які хоча б попередньо свідчили про ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення.
Поруч з наведеним, колегія суддів враховує, що остаточне судове рішення не може бути переглянуто, крім встановлених процесуальними законами випадків його перегляду відповідним судом, що виключає можливість оцінювання такого рішення слідчим, прокурором при вчиненні ними дій, які мають наслідком притягнення судді до кримінальної відповідальності (абз. 4 п. 2.6. рішення Конституційного Суду України у справі №7-р/2020 від 11.06.2020). Отже, висновок слідчого судді з приводу відсутності у заяві ОСОБА_6 об'єктивних даних, які свідчать про вчинення суддею Печерського районного суду міста Києва кримінальних правопорушень, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Так, відповідно до висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01.07.2013 , §§16-17 додатку до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17.11.2010 №CM/Rec (2010) 12 оцінка судових рішень, прийнятого суддею, може бути надана виключно у межах установленого законодавством процесуального перегляду.
Тому, ухвалення суддею у межах своїх повноважень судового рішення та вчинення дій з відправлення правосуддя у ході судового розгляду об'єктивно не може розглядатися як вчинення злочину. Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.
Із огляду на наведене в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 303, 304, 369, 370, 375, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 червня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4