23 червня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025262100000003 від 03.01.2025 року, за апеляційною скаргою прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні якого перебувають троє неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
Вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України і за його вчинення призначено йому покарання у вигляді 150 (ста п'ятдесят) годин громадських робіт.
До набрання вироку суду законної сили залишено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що остання не оспорюючи висновок суду в частині обставин вчинення кримінального правопорушення, не заперечуючи проти правової кваліфікації дій ОСОБА_6 , доведеності його винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просить оскаржуваний вирок змінити. На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_6 , який вчинив домашнє насильство
ЄУНСС: 717/272/25 Суддя-доповідач у 1-ій інстанції: ОСОБА_9
НП: 11-кп/822/190/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України у вигляді направлення його для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуваний вирок суду є незаконним та підлягає зміні через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що виразилось у незастосуванні судом закону, який підлягає застосуванню, а саме обмежувальних заходів, передбачен6их ст. 91-1 КК України, які підлягають застосуванню, до осіб, які вчинили домашнє насильство.
Стверджує, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 67 від 13.01.2025 року у ОСОБА_7 наявний психічний розлад у формі розладу адаптації, який виник внаслідок систематичного вчинення ОСОБА_6 психологічного насильства. Тобто психічному здоров'ю ОСОБА_7 завдано шкоду, а тому в інтересах потерпілої до обвинуваченого слід застосувати обмежувальні заходи, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, у ній зазначених, міркування обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_7 , які, в режимі відеоконференції, не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, розглянувши матеріали кримінального провадження, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, встановлених судом, кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України, вид та розмір покарання, в апеляційній скарзі прокурора не заперечується.
Однак, прокурор вказує на неправильне застосування судом вимог кримінального закону, що виразилось у незастосуванні судом закону, який підлягає застосуванню, а саме обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, які підлягають застосуванню, до осіб, які вчинили домашнє насильство, і такі доводи прокурора колегія суддів вважає слушними.
Так, згідно приписів ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, суд може застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Тобто, обмежувальні заходи, передбачені вищевказаною статтею КК України, виступають додатковим механізмом захисту потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством.
Проте, районним судом при призначенні покарання ОСОБА_6 вищевказані вимоги закону не були взяті до уваги.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, за домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_7 , і як наслідок систематичні протиправні дії ОСОБА_6 призвели до виникнення у потерпілої ОСОБА_7 психічного розладу у формі розладу адаптації, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи № 67 від 13.01.2025 року.
Враховуючи вищенаведене та фактичні обставини даного кримінального провадження, судова колегія апеляційного суду вважає, що в інтересах потерпілої ОСОБА_7 щодо ОСОБА_6 слід застосувати обмежувальні заходи, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, як про те просить прокурор у поданій ним апеляційній скарзі, зокрема застосування обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників щодо останнього строком на 3 (три) місяці.
Згідно ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Покладаючи на ОСОБА_6 додаткові обов'язки згідно ст. 91-1 КК України, апеляційний суд не ухвалює рішення, передбачені вищевказаною статтею, а тому дане рішення приймається у формі ухвали.
За наведених обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 413, п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України - зміні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 409, 413, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_8 , задовольнити.
Вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2025 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 126-1 КК України змінити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, строком на 3 місяці, поклавши на нього наступні обов'язки: - направити ОСОБА_6 для проходження програми для кривдників.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя-доповідач: Судді:
___________ _______________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3